загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня

Стаття Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ

1. Визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установ, а також прийняття осіб, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюються згідно з правилами цього Кодексу на підставі міжнародного договору, згода на обов 'язковість якого надана Верховною Радою України.
1. Важливим є питання при розгляді визнання і виконання рішень іноземних судів у кримінальних справах про їх юридичну силу. Згідно зі ст. 124 Конституції України обов'язковими для виконання на всій території України є лише судові рішення, ухвалені судами іменем України. Таким чином, юрисдикція судів іноземних держав не може поширюватись на територію України і відповідно судові рішення однієї держави є чинними тільки на її території і не мають правових наслідків на території іншої держави без згоди останньої. Таку згоду держави можуть надавати шляхом укладання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких має бути надана їх органами законодавчої влади.
Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВР України, є частиною національного законодавства України.
Отже, міжнародні договори, що регулюють визнання і виконання судових рішень іноземних судів у кримінальних справах, ратифіковані парламентом, є частиною національного законодавства України. Крім того, в пп. 3, 4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України. Невиконання судових рішень тягне відповідальність, установлену законом.
Передумовою виконання вироку іноземного суду згідно з вимогами законодавства України є його визнання. Україна при вирішенні питань про виконання вироку дотримується процедури, передбаченої підп. «б» п. 1 ст. 9 Конвенції. Тобто визнає вирок іноземної держави з використанням судової процедури нашої держави і, таким чином, замінює міру покарання, передбачену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством України за такий самий злочин. Але у будь-якому разі покарання у державі виконання вироку не може бути більш тривалим або суворим, ніж покарання, призначене у державі винесення вироку.
Під вироком іноземного суду слід розуміти будь-яке рішення, що набрало законної сили і винесено уповноваженим на це судом іноземної держави у процесі кримінального провадження.
Під виконанням вироків іноземного суду слід розуміти застосування всіх можливих законних засобів для реалізації положень міжнародних договорів, запитів про їх виконання в Україні в порядку, передбаченому національним законодавством.
Конвенція безпосередньо регулює сам порядок виконання європейських судових рішень у кримінальних справах, визначаючи загальні умови виконання і регламентуючи питання запитів про виконання, застосування запобіжних заходів, у визначених випадках, щодо засуджених осіб, порядок виконання санкцій, а також визначає міжнародні наслідки європейських судових рішень у кримінальних справах. 1. Право на свободу та особисту недоторканність є одним з основоположних прав людини, яке гарантується Конституцією України (ст. 29) та такими міжнародними актами, як ЗДПЛ (1948 р.); КЗПЛ (1950 р.); Мінімальні стандартні правила ООН поводження з в'язнями (1955 р.); Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.); Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку (1979 р.); Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (1984 р.); Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню будь-яким чином (1988 р.); Мінімальні стандартні правил ООН щодо заходів, не пов'язаних із тюремним ув'язненням («Токійські правила», 1990 р.); Основні принципи поводження з в'язнями (1990 р.) та ін.
Положення ст. 29 Конституції України та коментованої статті втілюють перш за все міжнародно-правової стандарт, що міститься у ст. 5 КЗПЛ, відповідного до якого:
1. У кримінальному судочинстві привід є одним із заходів забезпечення криміналь
ного провадження, сутність якого полягає у примусовому супроводженні підозрюва
ного, обвинуваченого, свідка, який раніше був викликаний у встановленому законом порядку і не з' явився за викликом без поважної причини або не повідомив причину свого неприбуття, що здійснюється особою, яка виконує ухвалу про привід, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
1. Об'єднання матеріалів досудового розслідування - це кримінально-процесуальне рішення, яке приймається виключно прокурором під час дізнання чи досудового слідства, і полягає у проведенні необхідних процесуальних дій у межах одного кримінального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Слідчий, виявивши необхідність об'єднати в одному кримінальному провадженні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, надсилає прокурору клопотання про
1. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є безпосереднім порушенням такої засади кримінального провадження, як законність, сформульованої у ст. 9 КПК (див. коментар до ст. 9 КПК).
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність може стосуватися положень як Особливої, так і Загальної частин КК України, яке веде до: неправильної кваліфікації діяння; порушення правил призначення покарання; неправильного застосування положень щодо звільнення від кримінальної відповідальності, або звільнення від покарання; неправильного застосування норм щодо примусових заходів виховного або медичного характеру тощо. Наслідками цього є необґрунтова- не засудження або виправдання обвинуваченого, призначення покарання, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного, а також інші негативні наслідки.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, залежно від характеру допущених порушень і фактичних обставин справи, може бути
1. Якщо суд встановить відсутність підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, він зобов' язаний затвердити угоду. Вирок суду, який постановляється на підставі угоди, фактично лише підтверджує її легітимність та фіксує узгоджену сторонами міру пока-
загрузка...
« Попередня
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ"
  1. Стаття 614. Визнання та виконання вироків міжнародних судових установ
    1. Визнання та виконання в Україні вироків міжнародних судових установ, а також прийняття осіб, засуджених такими судами до позбавлення волі, здійснюються згідно з правилами цього Кодексу на підставі міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою
  2. Стаття 542. Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
    1. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором
  3. Стаття 399. Умови визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
    1. Рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з іноземною державою, рішення суду якої мас виконуватися в Україні. 1. Глава 2 розділу VIII ЦПК регулює процедуру визнання рішень іноземного
  4. Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб
    Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених
  5. Стаття 390. Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
    1. Рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з іноземною державою, рішення суду якої мас виконуватися в Україні. 1. Згідно зі ст. 81 Закону України № 2709-1V від 23.06.2005 року «Про міжнародне
  6. Стаття 602. Підстави і порядок виконання вироків судів іноземних держав
    1. Вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 2. У разі відсутності міжнародного договору положення цієї глави можуть бути застосовані при вирішенні питання про передачу засудженої особи для подальшого відбування покарання. 3. Запит про
  7. Стаття Виконання вироку суду іноземної держави
    1. Ухвала про виконання вироку суду іноземної держави звертається до виконання згідно з цим Кодексом. 2. Міністерство юстиції України повідомляє запитуючій стороні про результати виконання вироку суду іноземної держави. 1. Необхідно зазначити, що виконання вироку суду іноземної держави - це застосування засобів примусового виконання вироку суду іноземної держави в порядку, визначеному
  8. Стаття 400. Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
    1. Клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 392 - 394 цього Кодексу для 441 подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання
  9. Стаття 553. Наслідки виконання запиту в іноземній державі
    1. Докази та відомості, одержані від запитуваної сторони в результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, можуть бути використані лише у кримінальному провадженні, якого стосувався запит, крім випадків, коли досягнуто домовленості про інше із запитуваною стороною. 2. Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання запиту про міжнародну правову допомогу, не
  10. Стаття Витрати, пов'язані з передачею засудженої особи
    1. Витрати, пов 'язані з передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, покриває держава, громадянином якої є засуджена особа. 2. Витрати, пов'язані з передачею засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Державного бюджету
  11. Стаття 89. Визнання доказів недопустимими
    1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. 2. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. 3. Сторони
  12. Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
    1. Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про
  13. Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
    1. Вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинили злочин на території України. 2. Відповідно до частини першої цієї статті рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового
  14. Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
    1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. 21
  15. Стаття 534. Порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні
    1. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. 2. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. 3. Виправдувальний вирок або судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після їх проголошення в залі судового засідання. 4. У
  16. Стаття 108. Нарахування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах
    108.1. Пеня не нараховується на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах. 108.2. Штрафні санкції на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах не накладаються при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми
  17. Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами
    1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує
  18. Стаття 34. Участь України у міжнародному співробітництві з питань митної справи
    Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи. У митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка