Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Верховна Рада України /Верховный Совет Украины. Кримінальний процесуальний кодекс України, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 89. Визнання доказів недопустимими


1. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
2. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
3. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 89. Визнання доказів недопустимими"
  1. Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
    статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи
  2. Стаття 87. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод лю
    статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були
  3. Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства
    стаття закріплює головні ознаки основного принципу цивільного судочинства - принципу диспозитивності, який визначає механізм виникнення, розвитку і закінчення цивільної справи. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право судового захисту його прав, свобод і інтересів. Можливість здійснення кожною особою права на судовий захист залежить, перш за все, від самої
  4. Стаття 79. Види судових витрат
    стаття цього Кодексу встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Таким чином, закон вводить нове поняття - «судовий збір» - замість існуючого поняття «державне мито». Але п. 6 Прикінцевих та перехідних положень (розділ XI цього Кодексу) введено правило, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору,
  5. Стаття 130. Попереднє судове засідання
    статтями 174 і 175 цього Кодексу. 5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду. 6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
  6. Стаття 137. Витребування доказів
    стаття прямо вказує на витребування доказів судом. Безумовно, докази у більшій своїй частині подаються і мають подаватися сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі. Але суд і зараз не звільнений від 164 обов'язку забезпечити справу доказами. Тому думки про обов'язок сторін подавати докази як виключно про їх обов'язок є спірними і передчасними. 2. Якщо докази витребуються судом
  7. Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі
    статтею 157 цього Кодексу, у разі: 1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, шо їм вручені судові повістки; 2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини
  8. Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили
    статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 2. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну
  9. Стаття 239. Призначення експертизи
    стаття регулює питання про призначення експертизи по даних справах. Після відкриття провадження у справі суддя повинен здійснити підготовку справи до судового розгляду відповідно до загальних правил ЦПК: визначити склад учасників справи, необхідні докази, призначити справу до розгляду, зробити виклики і повідомлення учасників процесу. Особливу увагу треба приділяти визначенню необхідних доказів
  10. Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
    статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює порядок провадження підготовки справи у суді апеляційної інстанції, метою якої є забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи апеляційним судом. 2. У порядку підготовки справи в апеляційному суді можна виділити чотири групи питань, що підлягають вирішенню (про
© 2014-2022  yport.inf.ua