Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку по-дання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якшо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
2. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 3 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
4. Якшо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припи нення, кожна сторона мас право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. 260

1. Коментована стаття встановлює умови та порядок набрання рішенням суду законної сили. За загальним правилом судове рішення набирає законної сили, по-перше, якщо воно не оскаржено, після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, тобто після закінчення десяти днів з дня проголошення рішення. Якщо заяву про оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили після закінчення зазначеного у цьому реченні строку. У випадку подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо ним воно не скасоване.
2. Набрання рішенням суду законної сили додає цьому рішенню мовби характеру закону по даній справі. Це тягне виникнення у рішення суду першої інстанції низки властивостей: неспростовності, виключності, преюдиціальності, виконуваності, загальнообов'язковості.
A. Неспростовність судового рішення. Цей наслідок набрання рішенням законної сили означає, що рішення не можна оскаржити в апеляційному (звичайному) порядку. Рішення може бути пере глянуте у касаційному (винятковому) порядку і по нововиявленим та винятковим обставинам.
Б. Виключність судового рішення припускає недопустимість повторного розгляду спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав. Якщо після набрання законної сили рішенням, яким з відповідача стягуються періодичні платежі, змінюються обставини, що впливають на визначення розміру цих платежів, тривалість їх виплати чи припинення, то кожна сторона може вимагати в суді зміни розміру (зменшення або збільшення), строків платежів або звільнення від них. У цьому разі позов буде не тотожним, а таким, що змінився, тому що змінилася його підстава.
B. Преюдиціальність судового рішення означає, що факти, під тверджені рішенням, яке набрало законної сили, обов'язкові для суду, який згодом розглядатиме справу, пов'язану зі справою, за якою винесене дане рішення.
Г. Виконуваність судового рішення означає, що рішення в примусовому порядку виконується, як правило, тільки після набрання ним законної сили (виняток - випадки негайного виконання). Рішення, які не підлягають примусовому виконанню взагалі (наприклад, рішення про визнання), з набранням законної сили набувають властивості здійсненності.
261
Д. Загальнообов'язковість судового рішення. Якщо до набрання рішенням законної сили воно обов'язкове для суду (суд не може його змінити) й іноді для сторін (при негайному виконанні), то після набрання законної сили воно обов'язкове і для суду, і для осіб, які беруть участь у справі, і для всіх органів та посадових осіб (органи державної реєстрації актів цивільного стану, житлово-комунальні органи тощо). Рішення є обов'язковим і для тих осіб, в інтересах яких справу порушено прокурором та іншими особами, які вправі у випадках, передбачених законом, звертатися до суду на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи суспільних інтересів (див. коментар до ст. 45 ЦПК).
повідомлення відповідача про причини неявки; 4) причини неявки повідомлені відповідачем, але суд визнав їх неповажними; 5) достатність доказів для встановлення фактів; 6) є згода позивача на заочний розгляд справи.
2. У певних випадках, зазначених у статті, що коментується, необхідними є ще дві умови. По-перше, якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, заочний розгляд справи можливий у випадку неявки до судового засідання усіх відповідачів. По-друге, якщо позивач змінив предмет або підстави позову (вимогу або факти, якими обґрунтовує свою вимогу), розмір позовних вимог, суд повинен відкласти розгляд справи для повідомлення відповідача про зміну позиції позивачем.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили"
  1. § 3. Вторинні (похідні) способи набуття права власності
    набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (ст. 182 ЦК). 2. Спадкування. Перехід права власності в порядку спадкування можливий за заповітом або в силу прямої вказівки закону. У цих випадках підставою виникнення
  2. § 5. Укладення, зміна та розірвання договорів
    набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. За загальним правилом, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. Втім, згідно з ч. 4 ст. 653 ЦК сторони мають право своєю домовленістю передбачити повернення переданого за договором. Такі самі наслідки можуть бути встановлені спеціальним
  3. Стаття 174. Розпорядження коштами, одержаними від реалізації товарів і транспортних засобів
    статті 169 цього Кодексу, після вирахування сум належних податків і зборів, виплати комісійної винагороди підприємству торгівлі, яке реалізувало зазначені товари, а також відшкодування витрат на зберігання цих товарів, їх оцінку, сертифікацію, транспортування, проведення, у разі необхідності, аналізів та експертиз, надсилання їх власникам відповідних повідомлень зберігаються на депозитному
  4. Стаття 6. Гласність та відкритість судового розгляду
    статті викликає ряд ускладнень у її тлумаченні та застосуванні. Перш за все, про назву статті. Якщо буквально розуміти її назву, виходить, що ЦПК встановлює два принципи: гласність та відкритість. Але ж це зовсім не так тому, що у частині 1 зазначено, що розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито. Це більш вдало, оскільки відкритість, тобто розгляд справ у відкритому судовому
  5. Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
    стаття розтлумачує як по суб'єктах, так і по території, на яку розповсюджується обов'язковість судових рішень. 2. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рі шень, коментована стаття вважає всі органи державної влади і ор гани місцевого самоврядування, підприємства, установи, органі зації, посадових чи службових осіб та громадян. Остання вказівка статті є, мабуть, дещо
  6. Стаття 68. Обчислення процесуальних строків
    статті, строки, встановлені законом або призначені судом, обчислюються роками, місяцями і днями. Так, сторони та інші особи, що брали участь у справі, заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть подавати протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду (ст. 352 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути
  7. Стаття 103. Зміст судового наказу
    стаття регламентує зміст судового наказу. Аналіз реквізитів судового наказу дозволяє зробити висновок, що він складається з двох частин: вступної та резолютивної, що є також спрощеною структурою у порівнянні із структурою судового рішення. 124 2. У вступній частині судового наказу необхідно зазначити: дату видачі наказу; найменування суду; прізвище та ініціали судді, який видав наказ;
  8. Стаття 139. Зберігання речових доказів
    стаття ЦПК встановлює порядок зберігання речових доказів у суді й обов'язок суду вживати заходів до зберігання речей у незмінному стані. 2. Документи, що є речовими доказами, дрібні предмети у конвертах і пакетах зберігаються у справі та разом зі справою. Предмети, що за своїми розмірами або властивостями не можуть зберігатися у справі, зберігаються у камері схову суду зі складанням їх опису в
  9. Стаття 142. Повернення речових доказів
    набрання рішенням суду законної сили. 1. На відміну від речових доказів, що швидко псуються, всі інші повертаються тільки за клопотанням осіб, від яких вони були одержані, і якщо не буде шкоди для розгляду справи. Якщо рішенням суду встановлено, що право на них визнається за іншими особами, то речові докази передаються останнім після набрання рішенням законної сили. 2. Якщо як речові
  10. Стаття 152. Види забезпечення позову
    стаття визначає способи забезпечення позову, з яких найбільш істотним і поширеним У судовій практиці є накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Як підкреслюється із п. 6 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних
© 2014-2022  yport.inf.ua