Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 103. Зміст судового наказу

1. У судовому наказі зазначаються:
1) дата видачі наказу;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
3) ім'я (найменування) стягувана і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;
6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох при-мірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.
1. Коментована стаття регламентує зміст судового наказу. Аналіз реквізитів судового наказу дозволяє зробити висновок, що він складається з двох частин: вступної та резолютивної, що є також спрощеною структурою у порівнянні із структурою судового рішення. 124

2. У вступній частині судового наказу необхідно зазначити: дату видачі наказу; найменування суду; прізвище та ініціали судді, який видав наказ; ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження. У резолютивній частині повинно бути зазначено: посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги; сума коштів, які підлягають стягненню; розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого мають бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, чи яке майно присуджене та його вартість; сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
3. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» (див.: коментар до ст. 19 у НПК «Закон Украины «Об исполнительном производстве». - X.: Консум. - 2005. - С. 58 - 60. Авторы Тертышников В.И., Тертышников Р.В., Макаренко О.В.). Дана норма статті ще раз свідчить про те, що судовий наказ не є судовим рішенням.
4. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках (один залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачеві після набрання ним законної сили).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 103. Зміст судового наказу"
  1. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
  2. Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
    статті 121 цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює форму (письмову) та зміст заяви про видачу судового наказу у вигляді переліку обов'язкових її реквізитів. У заяві повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; найменування заявника та їх підстави, вартість майна у разі його витребування; перелік доданих документів; підпис заявника та додані документи. 2. Якщо
  3. Стаття 364. Форма і зміст заяви
    змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. 2. У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; 404 3) інші особи, які брали участь у справі; 4) лага ухвалення чи постановления і зміст рішення, ухвали чи судового наказу,
  4. Стаття 154. Звільнення від оподаткування
    статті 151 цього Кодексу. Дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання, які: 1) утворені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації; 2) здійснюють: 2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу І; 2.2) виробництво,
  5. Стаття 176. Забезпечення виконання податкових зобов'язань.
    статті 167 цього розділу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. 176.2. Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та
  6. Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
    статті 167 цього розділу. 177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. 177.3. Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість,
  7. § 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня"
    статтями 1 та 2 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 72 ЦК України передбачено скорочений 6-місячний строк позовної давності. Що стосується черговості стягнення у судовому порядку
  8. § 5. Особливості змісту та порядку укладення господарських договорів
    статтях 155-158 ЦК, так і схожість загального та спеціальних порядків, які складаються з ряду стадій, встановлених ст. 10 АПК та відповідними статтями нормативних актів, що регулюють окремі види господарських договірних відносин. Відсутність єдиного нормативного порядку укладення господарських договорів пов'язана з диференціацією правового режиму того чи іншого виду господарського договору
  9. § 1. Представництво
    статті 14 і 16 ЦК України; ст. 144 КпШС України). Особливістю цього виду представництва є те, що особа, яку представляють, не бере участі у призначенні представника, а повноваження представника безпосередньо визначаються законом. Представництво, при якому повноваження представника виникають із адміністративного розпорядження особи, яку представляють або із акта органу юридичної особи, являє
  10. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    статтях 13, 14 і 41. Статті 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31 і 32 Конституції України заклали підвалини цивільно-правового регулювання особистих немайно-вих відносин з приводу таких особистих благ, як життя, здоров'я, ім'я, честь, гідність, ділова репутація, особисті папери, таємниця кореспонденцій та ін. Конституцію України можна розглядати як центр всієї структури українського законодавства, в тому