загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 154. Звільнення від оподаткування


154.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі
права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному органі державної податкової служби в порядку, передбаченому для платників цього податку.
154.2. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів.
Перелік продуктів дитячого харчування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
154.3. На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування
робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
154.4. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми -Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта " Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
154.5. Звільняється від оподаткування прибуток державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія" від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.
154.6. На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та
нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
Дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання, які:
1) утворені в період після набрання чинності цим Кодексом шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації;
2) здійснюють:
2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу І;
2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;
2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;
2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";
2.5) фінансову діяльність (гр. 65 - гр. 67 Секції т КВЕД ДК 009:2005);
2.6) діяльність з обміну валют;
2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
2.8) операції з нерухомим майном, оренду (у тому числі надання в оренду торгових місць на ринках та/або у торгівельних об'єктах) (гр.70,71
КВЕД ДК 009:2005);
2.9) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку (гр. 64 КВЕД ДК
009:2005);
2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України " Про телебачення і радіомовлення";
2.12) охоронну діяльність;
2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);
2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;
2.15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;
2.17) діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям (гр. 74 КВЕД ДК 009:2005).
Платники податку, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" цього пункту, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу та сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу за звітний податковий період, у якому здійснювалось нарахування та виплата дивідендів.
154.7. Звільняється від оподаткування прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг.
154.8. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищевказаних цілей.
154. Згідно з абзацем «г» п. 30.9 статті 30 ПКУ звільнення від сплати податку та збору є одним з різновидів податкових пільг. Перелік податкових пільг з податку на прибуток та їх загальну характеристику наведено в таблиці 3.22 у коментарі до статті 152 ПКУ. Потрібно зазначити, що перелік пільг (звільнень) з податку на прибуток регламентується не тільки у розділі ІІІ ПКУ, а й у розділі ХХ (підрозділ 4).
154.1. Відповідно до статті 141 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування46. Право на користування даною пільгою надається окремим дозволом міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (комісія має регіональні (територіальні) органи - комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь). Комісія є спеціально уповноваженим державним органом, створеним з метою визначення доцільності надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги (далі - фінансової допомоги), позик, сприяння в наданні пріоритетів при розміщенні державного замовлення, у працевлаштуванні інвалідів та в інших формах, а також здійснення обліку і контролю за використанням такої допомоги.
Коментований пункт статті, визначає певні умови, за яких прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів, не підлягає оподаткуванню, а саме:
46 Слід зазначити, що дана пільга в українському податковому законодавстві діє з 22.08.2000 р.
47 Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» року інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
48 Середньооблікова чисельність штатних працівників визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286. Відповідно до даної Інструкції (п. 2.1) в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а
1) підприємства та організації, засновані громадськими організаціями інвалідів, є їх повною власністю (під повною власністю законодавець має на увазі те, що власність підприємств повинна стовідсотково належати громадським організаціям інвалідів без інших співласників);
2) протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів , які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників48 облікового складу за рік;
3) фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці;
4) наявність дозволу Комісії на право користування цією пільгою відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Однак не всі операції, здійснювані підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, звільнено від оподаткування. Зокрема, такі платники податків повинні будуть сплатити податок на прибуток, отриманий у результаті:
- операцій, що не є продажем товарів (робіт, послуг);
- продажу підакцизних товарів49;
- надання послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що дають повноваження такому платнику податків здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари.
Зауважимо, що пільга з податку на прибуток для підприємств громадських організацій інвалідів поширюється тільки на прибуток від продажу товарів (робіт, послуг), за вирахуванням доходів від операцій, які перераховані вище. На інші складові доходу, не класифіковані як доходи від продажу, пільга не поширюється.
також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Відповідно до пп. 3.2.1 даної Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Детальніше дивись положення даної Інструкції.
49 Відповідно до п. 215.1 статті 215 ПКУ до підакцизних товарів належать: 1) спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; 2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; 3) нафтопродукти, скраплений газ; 4) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли (дивись коментар до даної статті).
У п. 135.4 статті 135 ПКУ надається визначений перелік доходів від операційної діяльності, де доходи від реалізації товарів, виконаних робіт,
наданих послуг виділяються окремою складовою (пп. 135.4.1). Прибуток від таких доходів звільняється від оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. У разі якщо такі платники податку отримують інші доходи, перелік яких надається в пп. 135.5 ПКУ, то прибуток від таких операцій оподатковується на загальних підставах (детальніше дивись коментар до п. 135.5 ПКУ), оскільки на них не поширюється дана пільга. Наприклад, не поширюється пільга на доходи у вигляді процентів, отриманих платником від надання в депозит власних грошових коштів.
Підприємства та організації громадських організацій інвалідів повинні разом із податковою декларацією з податку на прибуток подавати податковий звіт про прибуток, що звільняється від оподаткування.
Ураховуючи, що прибуток, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), звільняється від оподаткування, підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів необхідно вести податковий облік доходів і витрат, пов' язаних із продажем товарів (робіт, послуг), окремо від інших доходів і витрат, у тому числі пов' язаних із продажем підакцизних товарів .
Якщо підприємство одержує інші доходи і несе щодо них витрати, у тому числі від продажу підакцизних товарів, то такі доходи і витрати відображаються в декларації в загальновстановленому порядку.
Якщо підприємство одержує тільки прибуток, звільнений від оподаткування, то декларація таким підприємством не подається, а подається лише звіт про прибуток, що звільняється від оподаткування.
50 Відповідно до п. 215.1 статті 215 ПКУ до підакцизних товарів належать: 1) спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; 2) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; 3) нафтопродукти, скраплений газ; 4) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли (дивись коментар до даної статті).
Підприємства та організації громадських організацій інвалідів повинні реєструватися у відповідному податковому органі у порядку, передбаченому главою 5-1 розділу ІІ ПКУ.
154.2. Даний пункт статті 154 надає податкову пільгу в оподаткуванні прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України продуктів дитячого харчування власного виробництва51. Перелік таких спеціальних продуктів дитячого харчування і порядку віднесення таких продуктів до продукції власного виробництва регламентується Постановою КМУ № 859 від 8 серпня 1997 р. зі змінами та доповненнями до неї. Згідно з даною Постановою спеціальні продукти дитячого харчування визнаються продукцією власного виробництва, якщо вони були повністю вироблені в спеціалізованих цехах підприємств незалежно від форм власності на території України з використанням вітчизняної сировини:
а) молоко, фрукти, овочі, закуплені у вітчизняних товаровиробників за контрактами або у населення, що підтверджується довідками місцевих органів виконавчої влади;
б) плодоовочеві напівфабрикати, крупи та круп' яне борошно, виготовлені на вітчизняних підприємствах з фруктів, овочів і зерна, закуплених згідно з підпунктом «а» з цього пункту.
Не можуть визнаватися продукцією власного виробництва спеціальні продукти дитячого харчування:
а) виготовлені із сировини, плодоовочевих напівфабрикатів, круп та круп' яного борошна, закуплених за імпортом, за винятком вітамінів, компонентів, рисового і вівсяного борошна, які не виробляються в Україні;
б) закуплені організаціями, які займаються підготовкою їх для продажу (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та перепакування), продажем, транспортуванням, зберіганням.
51 Слід задзначити, що дана пільга в українському податковому законодавстві діє з 01.07.1997 р.
Існують дві умови для користування даною пільгою: 1) звільнений від оподаткування прибуток повинен обов'язково спрямовуватися на збільшення обсягів виробництва; 2) звільнений від оподаткування прибуток повинен
спрямовуватися на зменшення роздрібних цін продуктів дитячого харчування власного виробництва.
Якщо підприємство одержує інші доходи і несе щодо них витрати, то такі доходи і витрати окремо обліковуються і відображаються в декларації в загальновстановленому порядку.
154.3. Дія даної пільги регламентується Законом України № 309-ХІУ від 11 грудня 1998 року «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого
52
енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему» .
Під зняттям з експлуатації енергоблоку Чорнобильської АЕС розуміється комплекс заходів після вилучення ядерного палива з установки, виконання яких робить неможливим її використання у цілях, для яких вона була споруджена, та забезпечує безпеку населення та довкілля. Припинення експлуатації енергоблоку Чорнобильської АЕС - заключний етап експлуатації енергоблоку, який реалізується після прийняття рішення про зняття його з експлуатації та протягом якого він приводиться до стану, коли ядерне паливо відсутнє на його території або, перебуваючи в межах цієї території, розміщене тільки у сховищах відпрацьованого ядерного палива, призначених для його тривалого безпечного зберігання.
52 - - -
Слід відзначити, що дана пільга в українському податковому законодавстві діє з 13.01.1999
У разі якщо прибуток Чорнобильської АЕС направляється на фінансування робіт з підготовки до знаття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, такий прибуток звільняється від оподаткування. У разі якщо прибуток Чорнобильської АЕС використовується на інші цілі, то він оподатковується на загальних підставах за ставкою встановленою п. 151.1 статті 151 ПКУ з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (з 01.04.2011 р. - 23 %, з 01.01.2012 р. -21 %, з 01.01.2013р. - 19 %, з 01.01.2014р. - 16 %).
154.4. Дія даної пільги регламентується Законом України від 11 грудня 1998 року № 309-ХІУ «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого
53
енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему» .
Порядок застосування даної пільги затверджено спільним Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Державної податкової адміністрації України № 276/477 від 7 жовтня 2003 року (далі - Положення). Відповідно до Положення документами, що підтверджують право на пільгове оподаткування, є довідки-підтвердження встановленого зразка, які видаються Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (далі - Міністерство) для подання в органи державної податкової служби України. Право на одержання такої довідки мають:
- платники податків - виконавці робіт, послуг за контрактом, укладеним з
54
реципієнтом ;
- платники податків - виконавці робіт, послуг за контрактом, укладеним з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом;
- платники податків - виконавці робіт, послуг за контрактом, укладеним з особою-резидентом, яка уклала контракт з реципієнтом.
Відповідно до п. 2.7 Положення кожна довідка-підтвердження оформлюється у 3 примірниках: два примірники подаються платнику податків для складання в установленому порядку податкової звітності та подання в орган державної податкової служби за місцем реєстрації такого платника податків. При цьому один примірник подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, а другий залишається у платника податків; третій примірник залишається в Міністерстві. Копії довідок-підтверджень можуть засвідчуватися тільки Міністерством (детальніше дивись дане Положення).
Слід зазначити, що міжнародна технічна допомога повинна бути обов' язково зареєстрована у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тільки при дотриманні цього порядку прибуток, зазначений у п. 154.4 статті 154 ПКУ, звільняється від оподаткування. В інших випадках прибуток оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 151.1 статті 151 ПКУ з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (з 01.04.2011 р. - 23 %, з 01.01.2012р. - 21 %, з 01.01.2013р. - 19 %, з 01.01.2014р. - 16 %).
154.5. Дія даної пільги регламентується виключно даним пунктом ПКУ55. Прибуток державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія» звільняється від оподаткування у разі провадження діяльності виключно з оздоровлення та відпочинку дітей.
Прибуток, отриманий такими платниками податку від інших видів діяльності, оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 151.1 статті 151 ПКУ з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (з 01.04.2011 р. - 23 %, з 01.01.2012р. - 21 %, з 01.01.2013р. - 19 %, з 01.01.2014р. -16 %).
154.6. Даним пунктом законодавець вводить податкову пільгу з податку на прибуток у вигляді застосування нульової ставки податку до прибутку підприємств, які повинні відповідати певним вимогам. Термін дії такої пільги - 5 років (з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р.).
Встановлені законодавцем вимоги можна умовно розподілити на два блоки.
1. Основні умови:
55 Слід задзначити, що дана пільга в українському податковому законодавстві діє з 17.03.2009
р.
1.1. Розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн грн.
Відповідно до пп. 14.1.56 ПКУ під доходом слід розуміти загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Обмеження в 3 млн грн визначається наростаючим підсумком з початку календарного року (або з дати початку ведення бухгалтерського обліку у разі, якщо платник податку зареєструвався всередині податкового періоду) і закінчується останнім календарним днем такого року.
1.2. Нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата кожному працівнику, який перебуває з платником податку в трудових відносинах, не повинна бути меншою ніж дві встановлені законодавством мінімальні заробітні плати.
Законодавець, фактично, зобов'язав платників податку, які хочуть користуватися такою пільгою, нараховувати штатним працівникам заробітну плату не менше, ніж дві мінімальні заробітні плати, незалежно від кваліфікації таких працівників та виду підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 3 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата трактується, як законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України (як правило, Законом України про державний бюджет на відповідний рік або окремим нормативно-правовим актом).
Працівник, який перебуває з платником податку в трудових відносинах, -це особа, з якою платник податку уклав трудовий договір відповідно до статей 21-24 Кодексу про працю України. Статус штатного працівника визначається п. 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом
Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286 (див. коментар до п. 154.1 ПКУ в частині визначення штатного працівника).
Слід зазначити, що розмір нарахованої заробітної плати буде моніторитися щомісячно, тому претенденти на таку пільгу повинні збільшувати заробітну плату (як мінімум, до встановленого законодавством рівня мінімальної зарплати) у тому місяці, у якому рівень мінімальної заробітної плати зростає відповідно до законодавства.
2. Додаткові умови. Право на отримання пільги (у разі дотримання основних вимог) має підприємство, яке відповідає одному з критеріїв:
2.1. Реєстрація платника податку в установленому законом порядку після 1 січня 2011 року;
2.2. Діючі підприємства (зареєстровані в установленому порядку з 01.01.2008 року), щорічний обсяг задекларованих доходів яких не перевищує 3 млн грн та середньооблікова кількість працівників протягом цього ж періоду не перевищувала 20 осіб.
Щорічний обсяг задекларованих доходів визначається на підставі поданих таким суб'єктом декларацій у відповідний податковий орган, який, у свою чергу, прийняв такі декларації та зареєстрував у встановленому порядку.
Відповідно до пп. 3.2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Середньооблікова кількість працівників береться до уваги за календарний рік.
У разі якщо хоча б в одному календарному році дані норми перевищуються (дохід більше 3 млн грн або середньооблікова чисельність працівників більша 20 осіб), право на таку пільгу платник податку втрачає і оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 151.1 статті 151 ПКУ з
урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (з 01.04.2011 р. - 23 %, з 01.01.2012р. - 21 %, з 01.01.2013р. - 19 %, з 01.01.2014р. - 16 %).
2.3. Підприємства, які були зареєстровані платниками єдиного податку до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн грн та середньооблікова кількість працівників не превищувала 50 осіб.
До останнього критерію відносяться СПД - юридичні особи, які були платниками єдиного податку до набрання чинності ПКУ. Обсяг виручки від реалізації та середньооблікова кількість працівників підтверджується поданою звітністю за 2010 рік у відповідну податкову інспекцію.
Правом на користування даною пільгою претендують дві групи платників податків:
1) вже зареєстровані платники, які відповідають критеріям, описаним вище у пункті 2.2 та 2.3;
2) новостворені суб'єкти підприємницької діяльності, які реєструються у встановленому порядку як платники податку на прибуток.
Щодо першої групи платників (у разі отримання права на таку пільгу), то такі суб'єкти повинні дотримуватися виключно двох критеріїв: 1) розмір доходів
56
кожного звітного періоду нарастаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн грн; 2) нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата кожного працюючого не менше 2-ох встановлених законодавством мінімальних зарплат.
56 Див. коментар до п. 152.9 статті 152 ПКУ.
У разі якщо в будь-якому звітному періоді такі показники досягнуті, то за результатами такого звітного періоду отриманий прибуток оподатковуватиметься за ставкою, встановленою п. 151.1 статті 151 ПКУ з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 ррозділу ХХ ПКУ (з 01.04.2011 р. - 23 %, з 01.01.2012 р. - 21 %, з 01.01.2013 р. - 19 %, з 01.01.2014 р. - 16 %).
Щодо другої групи платників, то для отримання права на таку пільгу їм
57
потрібно тільки зареєструватися у встановленому Законом порядку . Після такої реєстрації платник податку набуває статусу новозареєстрованого суб' єкта і має право на отримання податкової пільги. У наступні місяці роботи йому необхідно нараховувати, як мінімум, 2 мінімальні заробітні плати кожному працівнику і за результатом звітного податкового періоду не перевищувати отримані доходи більше 3 млн грн.
58
Наведемо приклад. Платник податку отримав в першому кварталі 1 300 тис грн доходу, прибуток - 130 тис грн. У другому - 1 500 тис грн, прибуток -150 тис грн (разом за звітне півріччя 2 800 тис грн, прибуток - 280 тис грн). У третьому кварталі - 1 700 тис грн, прибуток - 170 тис грн (разом за звітні три квартали 4 500 тис грн, прибуток - 450 тис грн). Отже, враховуючи те, що платник податку за перші два звітні періоди ліміт отриманого доходу не перевищив, то за такий період отриманий прибуток (перший квартал - 150 тис грн, другий (наростаючим підсумком) - 280 тис грн) оподатковуватиметься за ставкою 0 %). Враховуючи те, що за третій звітний податковий період (три квартали), отриманий дохід перевищив встановлений ліміт, то прибуток, задекларований в такому звітному періоді (450 тис грн), буде оподаткований за ставкою, встановленою п. 151.1 статті 151 ПКУ з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (з 01.04.2011 р. - 23 %, з 01.01.2012 р. - 21 %, з 01.01.2013 р. - 19 %, з 01.01.2014 р. - 16 %).
57
Відповідно до Закону України № 755-ІУ від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та статті 64 глави 6 розділу ІІ ПКУ. 58 Умовно вважаємо, що критерій з нарахованою заробітною платою дотримано.
Фактично, з 01.04.2011 р. кількісних обмежень щодо права користування даною пільгою залишиться три: 1) дохід кожного звітного періоду 3 млн грн; 2) щомісячна заробітна плата кожного працюючого не менше 2 мінімальних зарплат; 3) реєстрація СПД з 01.04.2010 р. Кількісні обмеження, які зазначені в абзацах «б» та «в» п. 154.6 статті 154 ПКУ, втрачають свою чинність 31.12.2010 р.
Законодавець забороняє окремим суб' єктам підприємницької діяльності користуватися даної пільгою. Такі заборони поділяються на дві групи:
1. Суб'єкти господарювання, які утворені з 01.01.2011 року шляхом: 1) реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення); 2) приватизації; 3) корпоратизації.
1.1. Реорганізація - спосіб припинення діяльності суб'єкта господарювання, внаслідок якого відбувається перехід усіх його прав та обов'язків до новоствореного суб'єкта (правонаступника). Реорганізація є одночасно способом припинення діяльності діючого суб'єкта та способом утворення нового суб'єкта господарювання. Порядок та умови реорганізації діяльності суб'єктів господарювання регулюються статтею 59 Господарського кодексу України.
Припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації можливе внаслідок злиття, приєднання, поділу та перетворення (відповідно до статті 59 ГКУ). Подальші частини коментованої норми розкривають зміст цих способів реорганізації.
1.1.1. У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов' язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, утвореного внаслідок такого злиття. У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого - до останнього переходять усі майнові права та обов' язки приєднаних суб' єктів.
1.1.2. При поділі усі майнові права та обов'язки суб'єкта господарювання переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з новостворених суб'єктів.
1.1.3. На окрему увагу заслуговує такий спосіб реорганізації, як перетворення, оскільки прописана норма в ГКУ не дає повного уявлення про нього, зазначаючи, що у разі перетворення одного суб' єкта господарювання в інший до новоутвореного переходять усі права та обов'язки попереднього суб' єкта господарювання. Відповідно до коментованої статті 59 ГКУ поняття «перетворення» визначене у ст. 108 ЦК України, відповідно до якої перетворення
- це зміна організаційно-правової форми юридичної особи. Наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив (ст. 150 ЦК України). Іноді, у визначених Законом випадках, перетворення має імперативний характер. Так, при перевищенні максимальної кількості учасників товариства з обмеженою відповідальністю (гранична межа - 10 осіб відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства») товариство підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року. Наслідком невиконання цієї вимоги є ліквідація товариства з обмеженою відповідальністю в судовому порядку.
1.1.4. Сутність та порядок виділення суб'єкта господарювання регламентується статтею 109 Цивільного кодексу України. Коментар даної статті визначає виділення, як один із шляхів утворення юридичної особи в результаті реорганізації іншої юридичної особи, при якому чинне законодавство не встановлює обов'язкових вимог щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи, із якої здійснюється виділення, та/або викладення установчих документів цієї юридичної особи в новій редакції.
У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
1.2. Основним законодавчим актом, що регулює процес приватизації є Закон України «Про приватизацію державного майна», в якому приватизація тлумачиться як відчуження майна, що перебуває в державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (справа щодо приватизації державного майна) положення цього Закону регулюють основні питання, пов'язані із приватизацією не лише державного, а й комунального майна.
1.3. Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» № 210/93 від 15 червня 1993 року корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений відповідно до чинного законодавства (далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства. Корпоратизація, фактично, визнається початковим етапом приватизації в Україні.
2. Такі суб' єкти господарювання здійснюють хоча б один з перелічених видів діяльності. Законодавець передбачив 17 видів діяльності, які не підлягають пільговому оподаткуванню. Перелік таких видів діяльності досить чітко прописано у коментованому пункті статті 154.
Абзацем 2 п. 44.2 розділу 2 ПКУ регламентується, що платники податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків та відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України. Платники податку подають декларацію у порядку, передбаченому статтею 152 ПКУ (див. коментар до статті 152 та п. 44.2).
Якщо платник податку, який користується даною пільгою, приймає рішення про виплату дивідендів своїм власникам (акціонерам), то такий платник зобов' язаний сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за період, в якому здійснювалось нарахування та виплата дивідендів. Порядок оподаткування дивідендів регламентується підпунктом 153.3.2 статті 153 ПКУ. Фактично податок на дивіденди буде сплачуватися платником податку з власного прибутку, оскільки загального податкового зобов' язання з податку на прибуток у такого платника немає.
154.7. Відповідно до статті 9 Закону України від 1 червня 2000 року № 1775-Ш «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» діяльність у сфері освіти підлягає ліцензуванню. Стаття 12 Закону України від 11.07.2001 № 2628-Ш «Про дошкільну освіту» надає перелік типів дошкільних навчальних закладів (за КВЕД ДК 009:2005 - це секція М підклас 80.10.1). Стаття 9 Закону України від 13 травня 1999 року № 651-ХІУ «Про загальну середню освіту» надає перелік типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (за КВЕД ДК 009:2005 - це секція М підклас 80.10.2, 80.21.1 та 80.21.3). Суб'єкти, які зазначені в даних статтях Законів, із статусом недержавної форми власності мають право на пільгу у формі звільнення прибутку від оподаткування. Застереженням є те, що звільняється від оподаткування прибуток, отриманий тільки від надання освітніх послуг. Прибуток, отриманий від іншої діяльності, оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 151.1 статті 151 ПКУ з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (з 01.04.2011 р. - 23 %, з 01.01.2012 р. -21 %, з 01.01.2013р. - 19 %, з 01.01.2014р. - 16 %).
154.8. Суть даної пільги зводиться до того, що прибуток платників податку, які отримують право на користування даною пільгою, звільняється від оподаткування в межах витрат, передбачених схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ, Комісія) інвестиційними програмами на капітальні вкладення у визначене будівництво. Також звільняється від оподаткування прибуток таких платників податку в межах сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищевказаних цілей. Тобто, виходячи з останнього, звільнятися від оподаткування буде прибуток у межах сум тільки «тіла» кредиту, а кошти на його погашення не будуть враховуватися в пільговому оподаткуванні.
Право на отримання даної пільги мають ті платники податку, які дотримуються двох основних вимог: 1) отримали ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ, Комісія) на право
здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами, передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та/або постачання електричної енергії за регульованим тарифом; 2) реалізують інвестиційні програми на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, схвалені Комісією.
Схвалення інвестиційних програм регламентується Порядком подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕ від 26.07.2007 р. № 1052.
У п. 154.2, 154.3, п. 154.4, п. 154.8 статті 154 ПКУ передбачається цільове використання вивільнених від оподаткування коштів платника податку. У разі якщо такі платники податку використовують вивільнені від оподаткування кошти не за цільовим призначенням, то вони повинні збільшити свої податкові зобов'язання з податку на прибуток в податковому періоді, на який припадає таке нецільове використання, та сплатити такий податок до бюджету шляхом включення доходів та витрат, які пов' язані з діяльністю, яка підпадає під пільговий режим оподаткування, до загальних доходів та витрат платника податку. Крім того, він повинен сплатити пеню відповідно до статті 129 глави 12 розділу 2 ПКУ (див. коментар до даної статті).
Вивільнені з-під оподаткування кошти акумулюються платниками податку на окремому банківському рахунку для обліку коштів цільового використання та спрямовуються на визначені цілі. На зазначені рахунки кошти перераховуються у строки, встановлені для сплати податку на прибуток, а неперераховані у ці строки кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.
У разі якщо на кінець дії пільги за даними бухгалтерського обліку на акумульованому рахунку обліковується залишок невикористаних звільнених коштів, платники податку включають суми доходів і витрат, з урахуванням яких
визначається цей залишок, до загальних доходів і витрат, отриманих протягом останнього звітного кварталу року, в якому термін дії пільги призупиняється (наприклад, пільга щодо звільнення від оподаткування прибутку видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії діє до 01.01.2015 р. У даному випадку останнім звітним кварталом буде 4-1 квартал 2014 року).
У цілях даної статті слід зазначити, що прибуток, який підлягає оподаткуванню і формується за рахунок основної та пільгової діяльності платника податку, визначається шляхом зменшення загального об'єкта оподаткування (позитивного або від'ємного) платника податку на суму прибутку, який звільнено від оподаткування. Потрібно зазначити, що до об'єкта оподаткування включається увесь прибуток, отриманий платником податку протягом звітного періоду, у тому числі й прибуток, який підлягає звільненню від оподаткування.
З метою достовірного ведення податкових розрахунків будь-який об'єкт оподаткування (позитивний або від' ємний) повинен бути зменшений на суму прибутку (позитивну або від' ємну), який звільнено від оподаткування.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 154. Звільнення від оподаткування"
  1. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо
  2. Стаття 68. Спрощений митний контроль
    звільнення громадян від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон
  3. Стаття 198. Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються
    від оподаткування товарів, що реекспортуються, регулюється виключно податковими законами
  4. Стаття 206. Товари, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування
    від 17.02.2004 р. N
  5. Стаття 253. Звільнення від оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на митну територію України громадянами
    статті, звільняються від оподаткування за умови, що вони: ввозяться на митну територію України громадянами, які досягли 18-річного віку; переміщуються через митний кордон України у супроводжуваному багажі або ручній поклажі громадян. Алкогольні напої та тютюнові вироби незалежно від їх кількості не звільняються від оподаткування, якщо особа, яка ввозить їх на митну територію України,
  6. Стаття 11. Спеціальні податкові режими
    звільнення від сплати окремих податків та зборів. 11.4. Не визнаються спеціальними режимами податкові режими, не визначені такими цим Кодексом. Стаття, що коментується, присвячена визначенню спеціальних податкових режимів, які передбачають особливий порядок обчислення та сплати податків та зборів у відповідний податковий період, який застосовується у випадках та порядку, визначеному
  7. Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування
    звільнення від оподаткування дивідендів або розподіленого прибутку. Використання більше складного методу припускає частковий залік податку, виплаченого підприємством при оподаткуванні доходів акціонерів. Усунення подвійного оподаткування може здійснюватися односторонньо (зміною національного податкового законодавства) та двосторонньо чи багатосторонньо (на основі міжнародних угод). Для усунення
  8. Стаття 30. Податкові пільги
    статті. 30.2. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. 30.3. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. 30.4. Платник
  9. Стаття 70. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків
    статті, митних декларацій під час перетину митного кордону України; 70.12.5. сплати фізичними особами податків і зборів; 70.12.6. проведення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;
  10. Стаття 94. Адміністративний арешт майна
    статті. 94.4. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. 94.5. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка