Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі |
||
1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, шо їм вручені судові повістки; 2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) першої неявки без поважних причин належним чином повідом-леного позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. 2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд. 3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. 4. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). 5. Наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання. 1. Коментована стаття регулює питання про наслідки неявки у судове засідання сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі. Новий ЦПК посилив правила про наслідки неявки осіб, які беруть участь у справі, у засідання суду першої інстанції, встановивши межі відкладення справи, що має на меті, як видається, запобігання випадкам умисного затягування розгляду справи по суті. З іншого боку, ця стаття значно ширше гарантує захист інтересів осіб, які беруть участь у справі, оскільки вона закріплює більш широке коло підстав обов'язкового відкладення справи. 2. Правила цієї статті як один із наслідків неявки у судове засідання особи, шо бере участь у справі, передбачають відкладення розгляду справи. В одних випадках воно може бути обов'язковим, тобто таким, що здійснюється незалежно від розсуду суду та осіб, які беруть участь у справі. Першою підставою обов'язкового відкладення розгляду справи є неявка у судове засідання однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки. У цьому разі процесуальний закон охороняє інтереси осіб, які не були належним чином повідомлені про час і місце розгляду їх справи. Другою підставою такого відкладення є визнання судом причин неявки до суду належним чином сповіщених сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, поважними. Третьою підставою відкладення розгляду справи є перша неявка без поважних причин позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Законодавець у цьому разі встановлює послаблення позивачеві як ініціатору порушення справи, не передбачаючи негативних наслідків за неявку з невідомих або неповажних причин. Четверта підстава, хоча і є підставою обов'язкового відкладення розгляду справи, залежить від розсуду суду: якщо суд визнає за потрібне, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи у її відсутності або її інтереси захищав представник, дала особисті пояснення, тобто була особисто присутньою при розгляді справи по суті. 3. Факультативне (необов'язкове) відкладення розгляду справи за клопотанням сторін та з урахуванням обставин справи суд може допустити, якщо представник не з'явився у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причину своєї неявки. Альтернативою такому рішенню суду може бути розгляд справи у відсутності представника. 4. Одним із наслідків неявки у судове засідання може бути і залишення заяви без розгляду. Таку процесуальну дію суд вчиняє у разі повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважних причин або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Така байдужість позивача до справи швидше за все означає втрату ним інтересу до даної справи. 5. І, нарешті, наслідком неявки у судове засідання може бути вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановления заочного рішення. Такий наслідок настає, якщо у суду немає відомостей про причину неявки відповідача, або якщо суд визнає причину неявки неповажною. 6. Частина 5 коментованої статті цього Кодексу прирівнює за наслідками до неявки у суд залишення стороною залу судового засідання. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Информация, релевантная "Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі" |
||
|