Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі

1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:
1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, шо їм вручені судові повістки;
2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) першої неявки без поважних причин належним чином повідом-леного позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.
3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
4. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
5. Наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання.
1. Коментована стаття регулює питання про наслідки неявки у судове засідання сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі. Новий ЦПК посилив правила про наслідки неявки осіб, які беруть участь у справі, у засідання суду першої інстанції, встановивши межі відкладення справи, що має на меті, як видається, запобігання випадкам умисного затягування розгляду справи по суті. З іншого боку, ця стаття значно ширше гарантує захист інтересів осіб, які беруть участь у справі, оскільки вона закріплює більш широке коло підстав обов'язкового відкладення справи.
2. Правила цієї статті як один із наслідків неявки у судове засідання особи, шо бере участь у справі, передбачають відкладення розгляду справи. В одних випадках воно може бути обов'язковим, тобто таким, що здійснюється незалежно від розсуду суду та осіб, які беруть участь у справі.
Першою підставою обов'язкового відкладення розгляду справи є неявка у судове засідання однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки. У цьому разі процесуальний закон охороняє інтереси осіб, які не були належним чином повідомлені про час і місце розгляду їх справи.
Другою підставою такого відкладення є визнання судом причин неявки до суду належним чином сповіщених сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, поважними.
Третьою підставою відкладення розгляду справи є перша неявка без поважних причин позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Законодавець у цьому разі встановлює послаблення позивачеві як ініціатору порушення справи, не передбачаючи негативних наслідків за неявку з невідомих або неповажних причин.
Четверта підстава, хоча і є підставою обов'язкового відкладення розгляду справи, залежить від розсуду суду: якщо суд визнає за потрібне, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи у її відсутності або її інтереси захищав представник, дала особисті пояснення, тобто була особисто присутньою при розгляді справи по суті.
3. Факультативне (необов'язкове) відкладення розгляду справи за клопотанням сторін та з урахуванням обставин справи суд може допустити, якщо представник не з'явився у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причину своєї неявки. Альтернативою такому рішенню суду може бути розгляд справи у відсутності представника.
4. Одним із наслідків неявки у судове засідання може бути і залишення заяви без розгляду. Таку процесуальну дію суд вчиняє у разі повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважних причин або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Така байдужість позивача до справи швидше за все означає втрату ним інтересу до даної справи.
5. І, нарешті, наслідком неявки у судове засідання може бути вирішення справи на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановления заочного рішення. Такий наслідок настає, якщо у суду немає відомостей про причину неявки відповідача, або якщо суд визнає причину неявки неповажною.
6. Частина 5 коментованої статті цього Кодексу прирівнює за наслідками до неявки у суд залишення стороною залу судового засідання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі"
  1. Стаття 74. Судові повістки
    статті. 10. Друкований орган, у якому розмішуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не піз ніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 1. Коментована стаття зовсім по-іншому вирішила питання про суб'єктів викликів і повідомлень у цивільному судочинстві. За ЦПК 1963 р. повідомлялись про можливість участі у
  2. Стаття 75. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд
    статті. 3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою. 4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються, повинно бути зазначено, які
  3. Стаття 130. Попереднє судове засідання
    статтями 174 і 175 цього Кодексу. 5. Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду. 6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: 1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову; 2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
  4. Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом
    наслідки неявки (див. коментар до ст. 305 ЦПК). Апеляційний суд повинен також з'ясувати можливість розгляду цієї справи за наявного комплексу засобів доказування (перевірка явки свідків, експертів) і за даної явки осіб, які сприяють вирішенню справи (перекладачів, спеціалістів). І, нарешті, у підготовчій частині судового засідання оголошується склад суду, роз'яснюються процесуальні права і
  5. Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі
    статті у апеляційному провадженні передбачаються два можливих види відкладення розгляду справи: обов'язкове і факультативне. Обов'язкове, тобто незалежно від розсуду суду, відкладення розгляду справи повинно бути тоді, коли у судове засідання не з'явився будь-хто із осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повістки, тобто не повідомлених належним чином про час
  6. Стаття 73. Поновлення та продовження процесуальних строків
    статті, судом постановляється ухва ла. 90 (Із змінами, внесеними згідно Ь Законом України від 16.03.2006р. N3S70-IV) 1. Коментована стаття визначає порядок продовження та по новлення процесуальних строків. Застосування правил про про довження або поновлення строку залежить від виду строку. Якщо пропущено строк, призначений суддею або судом, то за заявою сто рони або іншої особи, яка
  7. Стаття 140. Огляд доказів за їх місцезнаходженням
    судового розгляду та розгляду справи по суті може виникнути необхідність огляду на місці тих речових і письмових доказів, які не можуть бути доставлені у зал судового засідання. Про провадження огляду на місці суд (суддя) постановляє відповідну ухвалу і сповіщає про час і місце огляду осіб, які беруть участь у справі, і мають право брати участь у даній процесуальній дії. Неявка цих осіб не є
  8. Стаття 163. Відкриття судового засідання
    статті і до ст. 173 ЦПК містить правила, що регулюють підготовчу частину судового засідання. її завданням є підготовка необхідних умов для успішного розгляду і вирішення цивільної справи. Всі питання, що вирішуються у даній частині судового засідання, та всі процесуальні дії цієї частини можна звести у чотири групи: а) чи можна при даній явці осіб, які беруть участь у справі, розглянути цю
  9. Стаття 333. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
    статті визначає склад суду касаційної інстанції: справа розглядається колегією у складі п'яти судців. За загальним правилом, розгляд справ у касаційному порядку здійснюється без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Для надання пояснення у справі суд може викликати у судове засідання зазначених осіб. Але ця дія може бути здійснена лише у разі необхідності заслухати такі пояснення. Тобто
  10. Стаття 10. Змагальність сторін
    стаття закріплює обов'язок суду створювати всі необхідні умови для встановлення об'єктивної істини по кожній цивільній справі, для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків зацікавлених осіб. Основою цього служать обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та докази, що наводяться на підтвердження цих обставин. Тому ця стаття і
© 2014-2022  yport.inf.ua