загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом

Справа розглядається апеляційним судом за правилами, вста-новленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.
4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.
5. Па початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.
6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.
7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.
1. Коментована визначає порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції: вона відсилає правозастосовника, насамперед, до порядку розгляду справ у суді першої інстанції і додатково вказує на особливості цього порядку стосовно апеляційного перегляду.
2. Розгляд справи апеляційним судом проводиться у судовому засіданні та складається з чотирьох частин: підготовчої, розгляду апеляційної скарги, дебатів осіб, які беруть участь у справі, постановления і оголошення судового рішення.
3. Підготовча частина судового засідання починається з того, що головуючий відкриває судове засідання, повідомляє справ}', яка розглядається у цьому засіданні, за чиєю апеляційною скаргою та на рішення якого суду першої інстанції порушено її. У плані можливості розгляду цієї справи у даному судовому засіданні необхідно перевірити явку осіб, які беруть у ній участь, з'ясувати причини неявки окремих із них і вирішити питання про наслідки неявки (див. коментар до ст. 305 ЦПК).
Апеляційний суд повинен також з'ясувати можливість розгляду цієї справи за наявного комплексу засобів доказування (перевірка явки свідків, експертів) і за даної явки осіб, які сприяють вирішенню справи (перекладачів, спеціалістів). І, нарешті, у підготовчій частині судового засідання оголошується склад суду, роз'яснюються процесуальні права і обов'язки особам, які беруть участь у справі, та особам, що сприяють розгляду справи, вирішуються питання щодо заявлених ними клопотань із урахуванням думки інших осіб, які беруть участь у справі (про відводи суддів, відкладення розгля-ду справи та ін.).
4. Розгляд апеляційної скарги починається з викладення суд-дею-доповідачем змісту оскарженого рішення (ухвали) суду першої інстанції, доводів і мотивів апеляційної скарги, меж перевірки законності і обгрунтованості рішення (ухвали) суду першої інстанції, а також відносно досліджених судом першої інстанції доказів і встановлених ним обставин. Після доповіді справи головуючим суддям необхідно з'ясувати позиції сторін, які сперечаються, і осіб, що подали апеляційну скаргу (відмова від позову, визнання позову, мирова угода, відмова від скарги, визнання їх обгрунтова-ними) та вирішити питання про можливість закриття апеляційного провадження при прийнятті відмови від позову чи від скарги або затвердження мирової угоди.
Продовжується дана частина судового засідання апеляційного суду поясненнями осіб, які беруть участь у справі. Першим із поясненнями виступає ініціатор апеляційного провадження, тобто осо-342
ба, яка подала апеляційну скаргу. Якщо рішення у апеляційному порядку оскаржено обома сторонами, першим дає пояснення позивач. Якщо до апеляційної скарги приєдналися співучасники або треті особи, які не заявляють самостійних вимог, вони виступають після пояснень відповідної сторони.
Після заслуховування пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, апеляційний суд досліджує інші докази (допитує свідків і експертів, досліджує письмові і речові докази, висновок експерта). У разі потреби головуючий може надати право сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, виступити з додатковими поясненнями з приводу досліджених судом доказів. Виступи із поясненнями не можуть бути обмежені часом, але головуючий керує ними для того, щоб пояснення стосувалися обставин справи.
5. Третьою частиною судового засідання апеляційного суду є судові дебати. Послідовність виступу в дебатах така ж, як і послідовність виступу з поясненнями, але, на відміну від пояснень, тривалість виступу в дебатах може бути обмежена визначеним апеляційним судом проміжком часу, рівним для всіх учасників дебатів. Таке обмеження повинно бути застережене у підготовчій частині судового засідання.
6. Остання частина судового засідання - постановления і оголошення судового рішення. Ухвали і рішення апеляційного суду повинні постановлятися у нарадчій кімнаті з дотриманням принципу її таємниці. Питання на обговорення суду ставить головуючий у судовому засіданні, усі питання вирішуються голосуванням за більшістю голосів, головуючий голосує останнім. Якщо при постановлены рішення або ухвали виникає необхідність з'ясування будь-яких обставин, суд, не постановляючи підсумкового докумен-та, відновлює розгляд справи (друга частина судового засідання), про що постановляє ухвалу. Після закінчення відновленої частини судового засідання суд проводить дебати по додатково досліджених обставинах і виходить до нарадчої кімнати для постановления ухвали або рішення апеляційного суду.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом"
  1. Стаття 200. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії
    стаття передбачає складення відповідного протоколу і допускає при його складенні застосування технічних засобів. Протокол має бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Таке правило, як уявляється, передбачене з метою можливості перенесення даних із технічного засобу до протоколу. Протокол приєднується до матеріалів справи. 2. Частина 2 коментованої
  2. Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
    статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. 2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після
  3. Стаття 220. Додаткове рішення суду
    статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. 2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. 3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. їх присутність не є обов'язковою. 4. На додаткове рішення може бути подано скаргу. 5. Про відмову в
  4. Стаття 223. Набрання рішенням суду законної сили
    статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 2. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну
  5. Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду
    статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформанійно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу. 3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.
  6. Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги або відкликання її чи відмова від неї
    стаття встановлює правила про обсяг розпорядчих прав осіб, які брали участь у справі, та інших осіб, які подали апеляційну скаргу, а також порядок їх реалізації. 2. Першим із таких прав є право особи, яка подала апеляційну скаргу, доповнити чи змінити її. Це право може бути реалізоване у межах строку на апеляційне оскарження у вигляді документа, який має відповідати, як уявляється, вимогам ст.
  7. Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
    статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу. 1. Коментована стаття встановлює порядок провадження підготовки справи у суді апеляційної інстанції, метою якої є забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи апеляційним судом. 2. У порядку підготовки справи в апеляційному суді можна виділити чотири групи питань, що підлягають вирішенню (про
  8. Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановления ухвал апеляційним судом
    статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314 - 316 цього Кодексу. 2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу. 1. Стаття, що коментується, зобов'язує суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення та постановленні ухвали керуватись, перш за все, правилами статті 19
  9. Стаття 318. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи
    статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду. 1. Коментована стаття потребує вдосконалювання своєї редак ції, оскільки нинішня її редакція неминуче викликає ускладнення у практиці апеляційних судів. Ця стаття допускає апеляційний перегляд справи у тому разі,
  10. Стаття 371. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
    стаття регулює порядок поновлення пропущеного строку, встановленого у законодавстві для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. 412 2. Виконавча давність - це встановлений у законі строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено саме до примусового виконання, тому що для добровільного виконання строки не встановлені в тому сенсі, що добровільне виконання рішення
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка