|
Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущений з поважних причин.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.
3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.
4. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється ухва
ла.
90
(Із змінами, внесеними згідно Ь Законом України від 16.03.2006р. N3S70-IV)
1. Коментована стаття визначає порядок продовження та по
новлення процесуальних строків. Застосування правил про про
довження або поновлення строку залежить від виду строку. Якщо
пропущено строк, призначений суддею або судом, то за заявою сто
рони або іншої особи, яка бере участь у справі, суд може продов
жити цей строк. Продовження строку являє собою надання нового
строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважної
причини вчинена у заздалегідь встановлений строк. У разі, коли
процесуальна дія не вчинена в межах строку, встановленого зако
ном, суд може поновити строк, якщо він пропущений з причин,
визнаних судом поважними.
2. Питання про поновлення строку вирішується за заявою особи, що бере участь у справі, як правило, тим судом, де має бути вчинена процесуальна дія. Оскільки поновлення пропущеного строку полягає у тому, що суд дозволяє особі за наявності поважних причин пропуску вчинити ту дію, на вчинення якої законом встановлено строк, то одночасно з заявою про поновлення стро-ку необхідно вчинити ту дію або подати той документ, відносно якого заявляється прохання. Але частина 3 коментованої статті у попередній редакції не зобов'язувала, а дозволяла вчинити дію або надати документ чи доказ. Тому автор у попередній редакції коментарю до неї указав на спірний характер цієї норми оскільки подання документів, наприклад, в інші строки буде означати, що суд не поновляв строк, який встановлений законом, а продовжував його, чого робити не можна. Сучасна редакція частини 3 цієї статті зазначає тепер, що тепер належить вчинити дію або подати документ. Це було б правильно, якби це відносилося лише до поновлення пропущеного строку. Але законодавець встановив це правило і відносно продовження пропущеного строку, що у реальному судочинстві здійснити, як правило, не можливо. Так, наприклад, суддя своєю ухвалою залишив позовну заяву без руху і надав позивачу строк на сплату судового збору. Якщо цей строк пропущено з поважних причин і позивач звертається із заявою про продовження строку, то як він може одночасно з цим здійснити дію, стосовно якої заявлено клопотання?
3. У судове засідання викликаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, однак їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про поновлення чи продовження строку за умови, що у
91
суду є достатні дані про належне повідомлення їх про час і місце розгляду заяви. Якщо суд задовольняє заяву про поновлення чи продовження строку, то така ухвала оскарженню не підлягає, оскільки вона не вирішує наперед головне питання справи, і навпаки, на ухвалу про відмову поновити чи продовжити пропущений строк може бути подано скаргу, оскільки такою ухвалою встановлюється перешкода у здійсненні права для осіб, які беруть участь у справі. Ухвали суду або судді з питань поновлення пропущених строків у тому і в іншому випадках мають бути мотивованими. На це особливо звертається увага у п. 16 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» (див. «Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Ухвали Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах». - К., 1999. - С 351).
|
- Стаття 72. Наслідки пропущення процесуальних строків
стаття встановлює важливе правило про процесуальну силу строків: пропуск встановленого законом або судом процесуального строку спричиняє для учасників процесу, як правило, неможливість здійснення даної процесуальної дії. Скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду і повертаються заявнику, якщо суд не знайде підстав для продовження або поновлення
- Стаття 294. Строки апеляційного оскарження
статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про шо постановляється ухвала. 1. Коментована стаття встановлює нове правило стосовно порядку апеляційного оскарження, хоча її назва присвячена лише строкам апеляційного оскарження. За загальним правилом поданню апеляційної скарги на судове рішення та ухвалу суду
- Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів
статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Скарги на рішення державних
- § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення
- Стаття 156. Призначення справи до розгляду
стаття саме і визначає порядок призначення справи до розгляду. Якщо в ухвалі про порушення справи суддя повинен визначити для себе програму підготовки справи, тобто коло питань, які йому потрібно вирі-шити по даній справі у процесі її підготовки, то в ухвалі про призначення справи до розгляду він повинен підбити підсумки стадії, відзвітуватися про виконання підготовчих дій. У судовій практиці
- Стаття 191. Відкладення розгляду справи
або оголошення перерви в її розгляді
стаття визначає правила щодо одного із способів подолання перешкод на шляху розвитку процесу по цивільній справі - про відкладання розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді. Кожен випадок відкладення розгляду справи є затягуванням у її розгляді, тому це небажана обставина. Однак краще довше розглядати справу, ніж неправильно її вирішити. Відкладення розгляду справи являє собою
- Стаття 385. Строки для звернення із скаргою
стаття встановлює строки оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби в суд. 2. Відповідно до коментованої статті ЦПК і статей 32, 33, 36 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено два види строків на звернення зі скаргою в суд: загальні і скорочені. Загаль- 427 ні строки звернення зі скаргою в суд
- Стаття 82. Строки проведення виїзних перевірок
статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників
- § 4. Укладення, зміна та розірвання договору
статтях 153-159 ЦК України. Порядок укладення господарських договорів між юридичними особами і врегулювання між ними передцоговірних спорів відображено в ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу. Існують певні особливості укладення біржових угод (договорів), проведення торгів на аукціонах, у порядку конкурсу тощо. Для того, щоб вступити в договірні відносини, один із учасників повинен виявити
- § 3. Позовна давність
статті 229 і 230 ЦПК). Після усунення умов, які послужили підставою для залишення заяви без розгляду, заінтересована особа може знову звернутися до суду з позовом у встановленому порядку, що приведе до переривання позовної давності, якщо до цього моменту вона ще не спливла; б) у спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни, перебіг строку позовної давності переривається здійсненням
|