Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 74. Судові повістки
1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
2. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-пові-домленнями.
3. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-пові-домлення - завчасно.
5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані
92
судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
6. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
7. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.
8. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезна-ходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.
9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
10. Друкований орган, у якому розмішуються оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається не піз ніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
1. Коментована стаття зовсім по-іншому вирішила питання про суб'єктів викликів і повідомлень у цивільному судочинстві. За ЦПК 1963 р. повідомлялись про можливість участі у провадженні справи сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Цим особам ЦПК дозволяв самим вирішувати питання про особисту участь у розгляді справи. Таке вирішення питання відповідало засадам диспозитивності. Негативними наслідками неявки були (головним чином) залишення заяви без розгляду, вирішення справи на підставі наявних у справі матеріалів. Коментована ж стаття, навпаки, до кола осіб, які викликаються до суду, перш за все відносить осіб, які беруть участь у справі. Більш того, дана стаття відносить до кола осіб, яких викликають у суд, і тих, яких і раніше викликали: свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. Тобто тепер усі викликаються. Але поняття «виклик» завжди пов'язано з однорідними наслідками неявки по виклику (для усіх, хто не з'явився). Але цього у ЦПК немає і не може бути.
93
2. Коло осіб, яким направляють повістки-повідомлення, коментована стаття чітко не визначає. У ній зазначено, що це ті особи, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Якщо порівняти коло осіб, які викликаються у суд, із колом усіх учасників процесу, то серед осіб, що повідомляються, залишаються лише особи, які надають правову допомогу. Окрім того, до цих осіб необхідно віднести також і тих учасників, відносно яких норма ЦПК зазначає, що їх неявка не перешкоджає вчиненню певної процесуальної дії. Так, ст. 135 цього Кодексу передбачає необов'язковість присутності заявника при розгляді заяви про забезпечення доказів.
3. Судова повістка з розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або за допомогою кур'єра, її може вручити і сторона чи інша особа, яка бере участь у справі, або безпосередньо суд. Питання про строк вручення повістки вирішується зважаючи на вид повістки. Відносно повістки про виклик вирішується так: особа повинна мати достатньо часу для явки до суду і підготовки до участі у судовому розгляді, але має одержати її не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, тобто завчасно. Повістки-повідомлення повинні вручатися теж завчасно, однак без обмежень певним строком.
4. Коментована стаття розширює випадки виклику до суду через оголошення у пресі. Якщо згідно з ЦПК 1963 р. це було можливим у справах по відновленню прав на втрачені цінні папери на пред'явника (глава 38), то за новим ЦПК, незалежно від категорії справи, це можливо у випадку, якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження відповідача позивачеві невідоме навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 74. Судові повістки"
  1. Стаття 76. Порядок вручення судових повісток
    стаття цього Кодексу регламентує порядок вручення повісток про виклик. Якщо повістка адресована громадянину, вона вручається йому під розписку, яка повертається до суду з вказівкою часу одержання повістки повідомленою особою. Повістки підприємствам, організаціям, установам тощо вручаються під розписку відповідним службовим особам. 96 2. Належним повідомленням коментована стаття визнає і
  2. Стаття 77. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі, повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання
    статті встановлює ще один обов'язок сторін та інших осіб, які беруть участь у справі: вони зобов'язані повідомляти суд ще й про причини неявки їх у судове засідання. Якщо вони не виконали цей обов'язок, то суд повинен вважати, що 97 сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних
  3. Стаття 163. Відкриття судового засідання
    статті і до ст. 173 ЦПК містить правила, що регулюють підготовчу частину судового засідання. її завданням є підготовка необхідних умов для успішного розгляду і вирішення цивільної справи. Всі питання, що вирішуються у даній частині судового засідання, та всі процесуальні дії цієї частини можна звести у чотири групи: а) чи можна при даній явці осіб, які беруть участь у справі, розглянути цю
  4. Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі
    статтею 157 цього Кодексу, у разі: 1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, шо їм вручені судові повістки; 2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини
  5. Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території' України
    статтях 7 і 8. 3. Згідно з ч. 2 ст. 6 для того, щоб злочин вважався вчиненим на території України, достатньо, щоб його було: 1) почато і закінчено на території України; 2) почато, продовжено і закінчено або припинено на території України; 3) почато на території України, а продовжено, закінчено або припинено за її межами; 4) почато і продовжено на території України, а закінчено або
  6. § 10. Строки і терміни реалізації та захисту цивільних прав
    статтею строк - цс певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін - пе певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія або подія, яка має юридичне значення. Порівнюючи наведені визначення, можна помітити, що термін може існувати як окрема категорія цивільного права, а може розглядатися як складова частина строку (наприклад, як його
  7. § 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
    судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; - суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; - моральна шкода. Стосовно відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, відповідно до ст. 1177 ЦК така шкода відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. Умови та порядок
  8. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    статтею 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому
  9. Стаття 2. Законодавство про цивільне судочинство
    стаття у частині 1 зазначає, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право», тобто здійснюється у цивільній процесуальній формі, визначеній ЦПК України (у тексті коментаря вживаються загальноприйняті скорочені позначення основних нормативних актів - ЦПК, ЦК, КК, ГПК та ін.). Разом з цим дана стаття застосовує
  10. Стаття 4. Способи захисту, які застосовуються судом
    стаття сама по собі, всупереч назві, способи захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та суспільних інтересів не визначає, а відсилає до законів України. Способи захисту прав та інтересів стосовно різних форм захисту визначаються главою 3 розділу І ЦК України. 2. Головною формою захисту цивільних прав та інтересів є судова форма. Зазначена
© 2014-2022  yport.inf.ua