Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 79. Види судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;
2) витрати на правову допомогу;
3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
98

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду спра-ви.
1. Судова діяльність по розгляду і вирішенню цивільних справ, процесуальні дії інших учасників пов'язані з певними витратами, які прийнято іменувати судовими витратами. Коментована стаття цього Кодексу встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Таким чином, закон вводить нове поняття - «судовий збір» - замість існуючого поняття «державне мито». Але п. 6 Прикінцевих та перехідних положень (розділ XI цього Кодексу) введено правило, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
2. Судовий збір у цивільному процесі - це грошовий збір, що стягується при подачі заяв і скарг, а також за видачу судами копій документів. У випадках, коли розмір визначений у твердій сумі (зараз простий збір визначається у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян), то такий збір називають простим, а якщо у процентному відношенні до ціни позову - пропорційним. Так, Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито» передбачає такі розміри ставок судового збору з найбільш поширених категорій справ: з позовних заяв - один відсоток від ціни позову, але не менше трьох неоподатковуваних мінімумів; з позовних заяв про розірвання шлюбу - 0,5 неоподатковуваного мінімуму; про розірвання повторного шлюбу - один неоподаткований мінімум; з позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієздатними, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років - 0,2 неоподатковуваного мінімуму; з позовних заяв про зміну або розірвання договору найму жилих приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та інші заяви немайнового характеру (або такі, що не підлягають оцінці) - 0,5 неоподатковуваного міні-муму; з заяв і скарг по справах окремого провадження - 0,5 неопо-датковуваного мінімуму.
3. Витрати, пов'язані з розглядом справи, - це витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу;
99


витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
4. Метою стягнення судових витрат є як певна компенсація витрат суду по розгляду цивільних справ, так і несприятливі майнові наслідки для осіб, що вчинили цивільні правопорушення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 79. Види судових витрат"
  1. 3.1. Поняття і види права спільної власності
    статті, скільки с г. 640 ЦК. Співвласник мас право на виділ у натурі частки з майна, шо є у спільній частковій власності. Якщо виділ частки я спільного майна не допускається згідно із законом або с неможливим (йдеться про неподільну річ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Договір про
  2. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    статтями 543-544 ЦК. Наприклад, завдання збитків покупцеві за договором поставки було завдано в результаті невиконання контрагентами постачальника договірних зобов'язань. Учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути у порядку регресу повернути витрачені кошти з третіх осіб. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо
  3. Стаття 85. Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду
    стаття визначає суб'єктів, види та порядок сплати витрат, що пов'язані з явкою до суду. Зазначені витрати покладаються цією статтею на сторони. Питання про розмір витрат та суб'єкта, на якого вони покладаються, вирішуються судом при ухваленні рішення, залежно від результатів розгляду справи. Вони покладаються на обидві сторони при частковому задоволенні позову або на сторону, яка програла справу.
  4. Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
    статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забез-печення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. 2. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120
  5. Стаття 220. Додаткове рішення суду
    статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. 2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. 3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. їх присутність не є обов'язковою. 4. На додаткове рішення може бути подано скаргу. 5. Про відмову в
  6. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    статтею, не включаються доходи та витрати у вигляді позитивних чи від'ємних курсових різниць, отриманих від перерахунку страхових резервів, утворених за договорами із довгострокового страхування життя, та активів, якими представлені страхові резерви за договорами із довгострокового страхування життя, у випадках, якщо такі страхові резерви та/або активи утворені в іноземній валюті. 153.1.
  7. Стаття 159. Безнадійна та сумнівна заборгованість
    статті. 159.1.2. Платник податку - покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Платник податку - продавець у разі якщо суд не задовольняє
  8. Стаття 177. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
    статті 167 цього розділу. 177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. 177.3. Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість,
  9. § 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
    статтею, які виявляються у наступному. По-перше, їх не можна знищити. По-друге, документи, які належать державі, не можуть бути об'єктами купівлі-продажу або інших угод, пов'язаних з передачею права власності (тобто не можуть бути предметом застави). Стосовно права власності на документи цього фонду, які не належать державі, то вони відчужуються з повідомленням Головного архівного управління
  10. § 2. Право на знаки для товарів і послуг
    стаття Мошинської Н. // Закон і бізнес. - № 20. - 1995. - !7 травня. про товарні знаки не згадує про звукові знаки, але такі знаки є, наприклад, музичні сигнали як позивні тієї чи іншої організації радіомовлення. У законодавстві зарубіжних країн про товарні знаки звукові сигнали можуть визнаватися товарними знаками. Суб'єкти прав на знаки для товарів і послуг. Варто розрізняти суб'єктів