| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття Зміст ухвали |
||
|
1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім 'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження; 2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів невра- хування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 3) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. 2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку. 1. Ухвала є видом судових рішень. Постановлена у справі ухвала має бути гранично повною, ясною, чіткою, викла- дененою відповідно до КПК. Дане судове рішення складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частин. Разом з тим ухвала не повинна містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в цьому кримінальному провадженні, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається. У вступній частині ухвали зазначаються число, місяць та рік її постановлення. Датою постановлення ухвали слід вважати день підписання її всім складом суду. Місцем постановлення ухвали є місто або інший населений пункт, де фактично було постановлено ухвалу. Викладаючи назву суду, слід в ухвалі вказати точну назву даної судової установи як ланки судової системи судів загальної юрисдикції, утвореної відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів України» від 7 липня 2012 р. Далі зазначається склад суду - прізвище та ініціали судді. Якщо кримінальне провадження здійснювалося колегіально, то вказуються прізвища, ініціали кожного з суддів та зазначається, хто із суддів є головуючим та суддею доповідачем у справі. У разі здійснення кримінального провадження судом присяжних, окрім прізвища та ініціалів судді, слід вказати прізвище та ініціали кожного з присяжних. Також зазначаються прізвище та ініціали секретаря судового засідання (щодо повноважень секретаря див. ст. 73 КПК). Також в ухвалі слід вказувати номер кримінального провадження, який присвоюється йому в ЄРДР (ст. 214 КПК). Місце народження підозрюваного або обвинуваченого вказується за існуючим на час здійснення судом кримінального провадження адміністративно-територіальним поділом. Під ЗУ про кримінальну відповідальність відповідно до вимог ст. 3 КПК слід розуміти законодавчі акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (КК та ЗУ про кримінальні проступки). Таким чином, в ухвалі слід вказати статтю, частину статті КК або ЗУ про кримінальні проступки, що передбачають злочин або кримінальний проступок, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа. Крім того, в ухвалі зазначаються сторона захисту і сторона обвинувачення. Так, в ухвалі можуть бути вказані прізвище та ініціали прокурора, виправданого, засудженого, їх захисників. У разі необхідності ухвала суду може містити прізвище та ініціали інших учасників кримінального провадження (цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників, свідка, експерта та ін.). Вимога про вмотивованість ухвали міститься в ст. 370 КПК. Так, наприклад, питання, що вирішуються ухвалою, можуть стосуватися: проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведенні звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури (ст. 27 КПК); направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції (ст. 34 КПК); залучення законного представника (ст. 44 КПК); поновлення пропущеного із поважних причин строку (ст. 117 КПК); зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільненні від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати процесуальних витрат на визначений строк (ст. 119 КПК); застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК); повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст. 314 КПК); призначення судового розгляду (ст. 316 КПК); доручення проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (ст. 332 КПК); доручення проведення слідчої (розшукової) дії (ст. 333 КПК); об'єднання в одне провадження матеріалів кримінального провадження або виділення їх в окреме провадження (ст. 334 КПК); розшуку обвинуваченого (ст. 335 КПК); здійснення дистанційного судового провадження (ст. 336 КПК); визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядоку їх дослідження (ст. 349 КПК); закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами (ст. 363 КПК); питань, пов'язаних зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних (ст. 387 КПК); залишення апеляційної скарги без руху (ст. 399 КПК); повернення апеляційної скарги (ст. 399 КПК); відкриття апеляційного провадження (ст. 399 КПК); закриття апеляційного провадження (ст. 403 КПК); залишення вироку без змін (ст. 407 КПК); зміни ухвали (ст. 407 КПК); скасування ухвали частково та ухвалення нової ухвали (ст. 407 КПК); скасування вироку і закриття кримінального провадження (ст. 407 КПК); залишення судового рішення без зміни, а касаційної скарги - без задоволення (ст. 436 КПК); скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції (ст. 436 КПК); повного або часткового задоволення заяви (ст. 454 КПК); відмови в задоволенні заяви (ст. 454 КПК); залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення (ст. 467 КПК); скасування вироку і ухвалення нового вироку (ст. 467 КПК); продовження до тридцяти днів строку тримання особи у приймальнику-розпо- дільнику для дітей (ст. 499 КПК); направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи (ст. 509 КПК); застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 512 КПК); відмови в застосуванні примусових заходів медичного характеру (ст. 512 КПК); відмови у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження (ст. 528 КПК); відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження (ст. 531 КПК); закриття розгляду заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження (ст. 531 КПК); задоволення клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання (ст. 539 КПК); застосування тимчасового арешту (ст. 583 КПК); відмови в застосуванні тимчасового арешту (ст. 583 КПК); застосування екстрадицій- ного арешту (ст. 583 КПК); відмови в застосуванні екстрадиційного арешту (ст. 583 КПК); затвердження згоди особи на її спрощену видачу (ст. 588 КПК); виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК); відмови у виконанні вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК). Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК питання про відвід вирішується в нарад- чій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує низку питань, зазначених у ст. 501 КПК. Коло питань, які слід вирішити суду під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру, встановлено ст. 513 КПК. Також судом постановляється ухвала і з питань, які виникають під час та після виконання вироку (статті 537, 538 КПК). Правом ініціювати питання, що вирішуються ухвалою, наділені суд, сторони та інші учасники кримінального провадження. Наприклад, суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк (ст. 119 КПК). Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали (ст. 140 КПК). Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою (ст. 144 КПК). Зокрема, обвинувачений має право ініціювати в установленому КПК порядку перегляд судових рішень (ст. 42 КПК). За результатами такого перегляду суд повинен постановити вмотивовану ухвалу. В ухвалі суд повинен, посилаючись на докази, не лише вказувати процесуальні джерела доказів (ч. 2 ст. 84 КПК), але й наводити фактичні дані, які містяться в таких процесуальних джерелах доказів та мають значення для даного кримінального провадження (ч. 1 ст. 84 КПК). Так, наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 531 КПК у рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні за участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення. У мотивувальній частині ухвали має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми Конституції й інші норми права, якими керувався суд. У разі необхідності мають бути посилання на КЗПЛ та рішення ЄСПЛ, які згідно з ЗУ від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягають застосуванню в даному кримінальному провадженні. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 455 КПК, якщо ВСУ встановить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, є незаконним, він скасовує його повністю чи частково, змінює його і ухвалює нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Отже, у мотивувальній частині ухвали має міститися обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання. У необхідних випадках суд зазначає про урахування: рішення КСУ про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даному кримінальному провадженні; ППВСУ та ППССУ, з питань застосування норм процесуального та матеріального права, які підлягають застосуванню в кримінальному провадженні; висновків ВСУ, викладених у його ухвалах, у випадках, передбачених у ч. 2 ст. 455 і ч. 2 ст. 456 КПК та які є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України. Висновки суду, які містяться в резолютивній частині ухвали, повинні бути викладені у точній відповідності з вимогами кримінального процесуального закону та в межах компетенції відповідного суду. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 531 КПК у рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися. Ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили. Ухвали суду апеляційної та касаційної інстанцій, ВСУ набирають законної сили з моменту їх проголошення. Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення (ст. 532 КПК). Слід мати на увазі, що відповідно до ч. 4 ст. 248 КПК ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК, а також містити відомості про: прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням; злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала; особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; вид негласної слідчої (розшу- кової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; строк дії ухвали. Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 455 КПК у резолютивній частині нового судового рішення, постановленого ВСУ, має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь. 2. Відомості про ухвалу, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати зазначаються в журналі судового засідання (ст. 108 КПК). Отже, в цьому журналі повинні міститися висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку. Доцільно також оголошувати і положення закону, яким керувався суд при постановленні ухвали. Також вважаємо, що після оголошення висновку та мотивів, з яких суд дійшов такого висновку, суд зобов'язаний повідомити сторони та інших учасників кримінального провадження про строки і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Ухвала не повинна містити відомостей, що становлять державну таємницю (ч. 2 ст. 517 КПК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття Зміст ухвали" |
||
|
||