Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-виконавчий кодекс Російської федерації зі змінами від 07.06.2013, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 50. Порядок відбування покарання у вигляді ог-раничения свободи

(в ред. Федерального закону від 27.12.2009 N 377-ФЗ)
1. Покарання у вигляді обмеження волі відбувається засудженим за місцем його проживання.
2. Засуджений до покарання у вигляді обмеження волі зобов'язаний дотримуватися встановлених судом обмеження, а також з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції для надання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з відбуванням ним покарання.
3. У разі, коли судом щодо засудженого не встановлено обмеження на зміну місця роботи і (або) навчання без со-гласия кримінально-виконавчої інспекції, засуджений зобов'язаний не пізніше семи днів до дня зміни місця роботи і (або) навчання уве-доміть про це кримінально-виконавчу інспекцію.
4. Згода на відхід з місця постійного проживання (перебування) в певний час доби, на відвідування певних місць, розташованих в межах території відповідного муніципального освіти, або на виїзд за межі території відпо-вующего муніципального освіти дається кримінально-виконавчою інспекцією засудженому за наявності таких исключитель- них особистих обставин:
а) смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;
б) необхідність отримання засудженим медичної допомоги, якщо необхідна медична допомога не може бути отримана за місцем постійного проживання (перебування) засудженого або у встановлених судом межах території;
в) неможливість подальшого перебування засудженого за місцем постійного проживання (перебування) у зв'язку зі стихійним лихом або іншим надзвичайних обставиною;
г) проходження засудженим навчання за встановленими судом межами території;
д) необхідність проходження вступних випробувань при вступі в освітній заклад;
е) необхідність вирішення наступних питань при працевлаштуванні:
явка в органи служби зайнятості населення для реєстрації та подальшої взаємодії з цими органами з метою пошуку під-ходить роботи або реєстрації як безробітного, якщо у встановлених судом межах території відсутні відпо-вующие органи служби зайнятості населення;
проходження попередньої співбесіди;
проходження обов'язкового попереднього медичного огляду (обстеження), необхідної для укладення трудового до-говору, якщо цей огляд (обстеження) не може бути пройдений у встановлених судом межах території;
укладення трудового договору;
укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт і (або) надання послуг;
державна реєстрація як індивідуального підприємця, отримання ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду діяльності;
ж) здійснення не обмежених судом прав і обов'язків, пов'язане з необхідністю відходу з місця постійного прожи-вання (перебування) в певний час доби (реалізація права на пенсійне забезпечення, прийняття спадщини та здійснення інших прав відповідно до законодавства Російської Федерації).
(Частина 4 введена Федеральним законом від 05.04.2013 N 59-ФЗ)
5. Згода на зміну місця постійного проживання (перебування) дається кримінально-виконавчою інспекцією засудженому за наявності таких виняткових особистих обставин:
а) зміна сімейного стану засудженого;
б) надання засудженому або близьким родичам, з якими він проживає, або придбання засудженим чи близькими родичами, з якими він проживає, житлового приміщення;
в) тяжка хвороба близького родича засудженого, що загрожує життю хворого;
г) неможливість подальшого перебування засудженого за місцем постійного проживання (перебування) у зв'язку зі стихійним лихом або іншим надзвичайних обставиною;
д) необхідність отримання засудженим медичної допомоги, якщо необхідна медична допомога не може бути отримана за місцем постійного проживання (перебування) засудженого або в медичних організаціях, розташованих в межах території відповідного муніципального освіти;
е) необхідність проходження проміжної або підсумкової атестації при отриманні засудженим освіти в заочній формі навчання за межами території відповідного муніципального освіти.
(Частина 5 введена Федеральним законом від 05.04.2013 N 59-ФЗ)
6. Згода на зміну місця роботи і (або) навчання дається кримінально-виконавчою інспекцією засудженому в наступних випадках:
а) зміна засудженим місця постійного проживання (перебування);
б) припинення трудового договору у зв'язку із зміною роботодавцем визначених сторонами умов трудового догово-ра;
в) закінчення строку трудового договору, укладеного засудженим з роботодавцем;
г) розірвання трудового договору з ініціативи засудженого в разі встановленого порушення роботодавцем трудового законодав-ства та інших нормативних правових актів, що містять норми трудового права, локальних нормативних актів, умов колективні договори, угоди або трудового договору;
д) надходження (переклад) засудженого в освітній заклад, проходження професійної підготовки, переподгот-ки, підвищення кваліфікації;
е) наявність медичних протипоказань, що перешкоджають продовженню роботи і (або) навчання.
(Частина 6 введена Федеральним законом від 05.04.2013 N 59-ФЗ)
7. Засуджений, його адвокат (законний представник), а також близький родич засудженого має право звернутися до адмініст-рацію кримінально-виконавчої інспекції з письмовим клопотанням про зміну місця постійного проживання (перебування) здій-дженого, про зміну місця роботи і (або) навчання засудженого, про відхід засудженого з місця постійного проживання (перебу-вання) в певний час доби, про відвідування засудженої визначених місць, розташованих в межах території соответствующе-го муніципального освіти, або про виїзд засудженого за межі території відповідного муніципального освіти. У клопотанні повинні міститися відомості про необхідність зміни місця постійного проживання (перебування) засудженого, вимірюв-вати місця роботи і (або) навчання засудженого, догляду засудженого з місця постійного проживання (перебування) в певний час доби, відвідування засудженої визначених місць, розташованих в межах території відповідного муніципального об-разования, або виїзду засудженого за межі території відповідного муніципального освіти. За результатами розглянуто-ня клопотання кримінально-виконавча інспекція виносить постанову з зазначенням мотивів і підстав прийнятого рішення не пізніше 10 діб з дня надходження письмового клопотання, а у разі смерті або тяжкої хвороби близького родича засудженням-го, яка загрожує життю хворого, - не пізніше трьох діб з дня надходження письмового клопотання. Постанова кримінально-виконавчої інспекції може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
(Частина 7 введена Федеральним законом від 05.04.2013 N 59-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 50. Порядок відбування покарання у вигляді ог-раничения свободи"
  1. Стаття 54. Обов'язки кримінально-виконавчої ін-спекції
    порядок і умо-ви відбування покарання, здійснює нагляд за засудженими і вживає заходів щодо попередження з їх боку порушень встановленого порядку відбування покарання, надає засудженим допомогу у працевлаштуванні, проводить з ними виховну роботу, застосовує встановлені законом заходи заохочення і стягнення, вносить до суду подання про скасування частково або про доповнення ра-неї
  2. Стаття 122. Виправні колонії суворого ре-жиму
    відбування лише-ня волі, а також засуджені, переведені з полегшених і суворих умов відбування покарання. Якщо в період перебування у слідчому ізоляторі до засудженого не застосовувалася захід стягнення у вигляді поміщення в карцер, термін його перебування у звичайних умо-вах відбування покарання обчислюється з дня взяття під варту. (В ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ) 2. При
  3. Стаття 47.1. Порядок виконання покарання у виді ограни-чення свободи
    порядок і умови відбування покарання, а також відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання. 3. Засуджений, якій невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі замінена обмеженням волі, і засуджений, ко-торому обмеження волі призначено в якості додаткового виду покарання до позбавлення волі, звільняються з установи, в якому вони відбували покарання у
  4. Стаття 124. Виправні колонії особливого режі-ма
    відбування лише-ня волі, а також засуджені, переведені з полегшених і суворих умов відбування покарання. Якщо в період перебування у слідчому ізоляторі до засудженого не застосовувалася захід стягнення у вигляді поміщення в карцер, термін його перебування у звичайних умо-вах відбування покарання обчислюється з дня взяття під варту. (В ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ) 2. При
  5. Стаття 53. Обмеження свободи Коментар до статті 53
    відбування обов'язкових робіт (ч. 3 ст. 49 КК РФ) або виправних робіт (ч. 4 ст. 50 КК), а також при заміні іншого покарання (позбавлення волі) більш м'яким. Теоретично не виключається звільнення від відбування покарання внаслідок видання акта амністії (ст. 84 КК РФ) або помилування (ст. 85 КК РФ). 3. Порядок виконання обмеження свободи врегульовано нормами глави 8 ДВК РФ, де також
  6. Стаття 49. Обчислення строку обмеження волі
    відбування строку призначеного покарання і його закінчення. Термін обмеження свободи обчислюється в місяцях і роках. 2. Законом визначені різні позиції обчислення початку строку відбування обмеження волі. Якщо цей вид покарання призначається судом як основне покарання, то початком відбування покарання є день постановки засудженого на облік кримінально-виконавчою інспекцією. При
  7. Стаття 127. Умови відбування позбавлення волі у виправних колоніях особливого режиму для засуджених, від-бувають довічне позбавлення волі
    відбування покарання після прибуття до виправної колонії особливого режиму поміщаються всі засуджені. Переклад із строгих умов відбування покарання у звичайні умови відбування покарання проводиться по від'їзді щонайменше 10 років в суворих умовах відбування покарання з підстав, зазначених у частині шостій статті 124 цього Кодексу. Якщо в період преба-вання у слідчому ізоляторі до засудженого
  8. Стаття 120. Виправні колонії загального режиму
    відбування наказа-ня. Якщо засуджений в період перебування у слідчому ізоляторі не допустив порушень встановленого порядку утримання під вартою, за які до нього застосовувалася захід стягнення у вигляді поміщення в карцер, термін його перебування у звичайних умовах обчислюють ється з дня взяття під варту. (В ред. Федеральних законів від 09.03.2001 N 25-ФЗ, від 11.06.2003 N 75-ФЗ) 2. При
  9. Стаття 172. Підстави звільнення від відбування нака-зания
    відбування покарання є: а) відбуття строку покарання, призначеного за вироком суду; б) скасування вироку суду з припиненням справи виробництвом; в) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ; г) заміна невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання; д) помилування або амністія; е) важка хвороба або інвалідність; ж) інші підстави, передбачені
  10. Стаття 75. Направлення засуджених до позбавлення сво-боди для відбування покарання
    відбування покарання не пізніше 10 днів з дня отримання адміністрацією слідчого ізолятора повідомлення про вступ вироку суду в законну силу. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з родичами або іншими особами. Порядок направлення засуджених до виправних установ визначається федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з
  11. Стаття 58. Відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді обмеження свободи і за ухилення від його відбування
    відбування покарання у вигляді обмеження волі є: а) неявка без поважних причин засудженого до кримінально-виконавчу інспекцію для постановки на облік; б) недотримання без поважних причин засудженим встановлених судом обмежень; в) неявка засудженого до кримінально-виконавчу інспекцію за викликом без поважних причин для дачі усних або письмен-них пояснень з питань,
  12. Стаття 128. Колонії-поселення
    порядок і умови відбування
  13. Стаття 314. Ухилення від відбування позбавлення волі Коментар до статті 314
    відбування покарання, до місця позбавлення волі після закінчення строку відстрочки. Відповідно до ст. 82 КК РФ засудженим вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років, суд може відстрочити відбування покарання до досягнення дитиною 14-річного віку. Злочин в цьому випадку буде полягати в ухиленні від повернення засудженої до виправної установи для відбування
  14. Стаття 80. Заміна невідбутої
      порядок відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а не проведена заміна виду покарання на більш м'який. Більш м'яким покаранням може бути визнаний будь-який вид покарання, передбачений ст. 44 КК РФ, розташований вище п. "л" (позбавлення волі на певний строк). Так само як і при умовно-достроковому звільненні, при заміні невідбутого покарання більш м'яким видом покарання суд може прийняти
  15. Стаття 132. Виховні колонії
      відбування покарання. (В ред. Федерального закону від 09.03.2001 N 25-ФЗ) 2. У звичайних умовах у виховних колоніях відбувають покарання неповнолітні засуджені, які надійшли в воспи-тательной колонію, крім раніше відбували позбавлення волі та засуджених за умисні злочини, вчинені в період від-биванія покарання, а також неповнолітні засуджені, переведені з
© 2014-2022  yport.inf.ua