Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. О. Харитонов, О. В. Старцев. Цивільне право України. Підручник., 2007 - перейти к содержанию учебника

§ 4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад

Держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади відповідають за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
З формулювання ст. 174 ЦК, випливає, що із загального принципу відповідальності держави за порушення зобов'язань у повному обсязі можуть бути встановлені винятки.
Зокрема, стягнення не може бути звернене на майно:
1) вилучене з цивільного обігу (ч. 2 ст. 178 ЦК), тобто таке, що не може перебувати у приватній власності фізичних та юридичних осіб. Розпорядження, управління, користування ним ґрунтується на нормах публічного права;
2) закріплене за територіальними громадами або Автономною Республікою Крим;
3) земля та інші природні ресурси, які перебувають у державній чи комунальній власності. Таке звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, які перебувають у державній та комунальній власності, можливе лише у випадках, передбачених законом.
Територіальна громада відповідає за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах з фізичними та юридичними особами належним їй майном, за винятками, встановленими законом. Зокрема, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями територіальної громади на майно, яке може перебувати у власності вказаного суб'єкта, але не може перебувати у приватній власності фізичних та юридичних осіб. Не допускається звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, які перебувають у комунальній власності, тощо.
Закріплюючи принцип відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад за своїми цивільно- правовими зобов'язаннями на загальних підставах з фізичними та юридичними особами, ЦК разом з тим встановлює і принцип "персона- лізації" відповідальності зазначених суб'єктів.
Вказаний принцип персоналізації відповідальності залежно від того, про які саме суб'єкти йдеться, має два прояви:
1) розмежування відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад з одного боку, і створених ними юридичних осіб з іншого;
2) розмежування відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад між собою.
У першому випадку зазначений принцип проявляється у тому, що закон чітко розмежовує відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Крим, територіштьних громад та створених ними юридичних осіб: кожний із вказаних суб'єктів самостійно несе відповідальність за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями.
Стаття 176 ЦК встановлює, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом. До таких випадків, що є винятком із загального правила, зокрема, належать: додаткова (субсидіарна) відповідальність держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за зобов'язаннями казенних підприємств та установ; відповідальність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за дії органів та посадових, службових осіб, які виконують владні завдання та функції. Наприклад, відповідно до ст. 77 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
У свою чергу, юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями, відповідно, держави. Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
У другому випадку має місце розмежування відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад між собою.
Забезпечуючи реалізацію нього прояву принципу персоналізації відповідальності соціально-пубяічних утворень, ст. 176 ЦК встановлює 3 спеціальних правила:
а) держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад;
б) Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов'язаннями держави і територіальних громад;
в) територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "§ 4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад"
  1. СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ, В-Г
    відповідальністю, акціонерного товариства. Гроші (грошові кошти) - - законний платіжний засіб, обов'язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України, яким є
  2. § 2. Цивільна правоздатність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    відповідальність може настати як за невиконання цивільно-правових зобов'язань, так і за деліктні зобов'язання, наприклад, за завдання шкоди внаслідок прийняття закону про припинення права власності на певне майно (ст. 1170 ЦК), шкода, завдана державними органами (ст.ст. 1 173-1175 ЦК), органами дізнання, попереднього (доеудового слідства), прокуратури та суду (ст. 1176 ЦК). На державу
  3. § 3. Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    відповідальність) у межах зазначеної частини; продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, в тому числі майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва; укладає УГОДИ з посередниками шодо організації підготовки до приватизації га продажу об'єктів приватизації; є орендодавцем майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій,
  4. § 1. Держава Україна - суб'єкт цивільного права
    відповідальність за своїми зобов'язаннями. Держава не відповідає за зобов'язаннями державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають за зобов'язаннями держави (ст. 33 ЦК України). Держава як суб'єкт цивільного права має праводієздат-ність. Але на відміну від праводієздатності юридичних осіб правосуб'єктність держави має універсальний характер. Та це ще не
  5. § 2. Об'єкти та зміст права повного господарського відання і права оперативного управління
    відповідальність несе власник, тобто держава. Особливістю правового режиму майна державного чи комунального підприємства є й те, що в разі прийняття органом, уповноваженим управляти відповідним майном, рішення про реорганізацію чи ліквідацію державного чи комунального підприємств трудовий колектив має право вимагати передачі підприємства: оренду або перетворення його на інше підприємство,
  6. § 4. Припинення права власності
    зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації. 1 І) припинення юридичної особи чи смерті власника Слід звернути увагу на те, що наведений перелік не є вичерпним: згідно з ч. 2 ст. 346 ЦК право власності може бути припинене також н інших випадках, встановлених законом. Наприклад, до таких випадків належить придбання майна проти волі власника добросовісним набувачем (ст. 388),
  7. § 3. Фінансування заходів державної підтримки підприємництва
    зобов'язаннями (застава власного майна суб'єкта підприємницької діяльності, гарантія (порука) інших осіб). Гарантії (поруки) банкам та небанківським фінансовим установам (розташованих на території України) для одержання кредитів суб'єктами підприємницької діяльності. Загальними засадами діяльності УФПП у сфері надання гарантій (порук) є: конкурсний (тендерний) відбір суб'єкта гарантування;
  8. Які правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у відносинах, що регулюються цивільним законодавством?
    зобов'язальних відносинах. Наприклад, Держава випускає облігації державної позики, а утримувачі їх вступають у цивільно-правові відносини з державою. Зобов'язальні відносини виникають щодо державного кредиту, випуску казначейських зобов'язань тощо. Цивільно-правові відносини виникають при відшкодуванні майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину, а також у випадках стягнення у дохід
  9. Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
    відповідальність, йдеться про засади відповідальності фінансової, відповідальності, яка деталізується нормами розділу ІІ цього Кодексу. Підставою такої відповідальності є податкове правопорушення, склад якого, види та санкції закріплено главою ІІ цього Кодексу. При цьому важливо розмежовувати відповідальність зобов'язаних осіб (платників податків і податкових агентів) та посадових осіб
  10. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    відповідальність за порушення зобов'язань, підстави припинення їх. Норми договірного права є переважно диспозитивними, недоговірні зобов'язання регламентуються імперативними нормами. Проект надає важливого значення звичаям ділового обороту в регулюванні договірних відносин. 2* До новел книги п'ятої проекту слід віднести інститут суб-рогації - набуття всіх прав, що належали раніше