|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Глава 11 Російські землі в складі великого Князівства Литовського
|
|
Князівство утворилося XIII в., Включивши в себе в XIV в. деякі російські землі. У 1385 р. в замку Крево була підписана унія (союз) між Литвою і Польщею (Кревська унія), в 1569г. в Любліні - нова унія про утворення єдиної держави - Речі Посполитої.
На середину XII в. припадає розквіт Галицько-Волинського князівства, яке в XIV в. було розділено між Литвою та Польщею. Ці російські землі у складі Литовської держави відрізняли деякі особливості суспільного ладу: наявність багатого боярства, що володів великими земельними володіннями, значна політична і правова автономія цих груп. У межах Галицько-Волинського князівства налічувалося більше 80 міст, в князівстві склався досить широкий шар служилого дворянства, що наділяється помісними землями.
До прийняття Люблінської унії Чернігівські і Смоленські землі вийшли зі складу Литовського князівства і відійшли до Москви, але значна частина російських земель залишалася у складі Речі Посполитої аж до кінця XVIII (Полоцька, Вітебська, Турово-Пінська, Берестейська та ін.) Люблінська унія оформила багатонаціональну державу - Річ Посполиту.
Розвиток громадського, державного та правового устрою цих князівств відбувалося в рамках литовських і польських порядків і традицій. Главою держави був господарь, що спирався у своїй діяльності на Раду панів ("пани-рада"), тобто великих феодалів-магнатів. До ради входили католицькі єпископи, канцлер, підканцлер, гетьман, маршалок, підскарбій, воєводи. У складі Ради з часом виділяється більш вузький "таємна рада". З 1507 став скликатися (раз на два роки) Великий вальний сейм - станово-представницький орган, що складався з двох палат: сенату і палати депутатів. Депутати обиралися на місцевих сеймиках, представляли панів, єпископів, шляхту. При обговоренні питань у сеймі з середини XVII в. встановлюється право "вето", коли будь-який депутат міг скасувати рішення сейму.
Вищими посадовими особами Литовської держави були: маршалки (земський, Дворний та ін.), канцлер (державне діловодство, канцелярія і скарбниця), підскарбій земський (державна скарбниця), "підскарбій Дворний" (государева скарбниця), гетьман земський (військове командування).
Після підписання Люблінської унії були утворені єдині центральні органи: король (обирається шляхтою), Сенат (з 16 членів), сейм.
Місцеве управління Литви до підписання унії складалося з воєводств, старост, поветов, волостей, держав, повітів. Утворювалися місцеві сеймики. Місцевими управителями були воєводи, старости, урядники, війти, державці, лавники.
На чолі міської адміністрації стояли виборні органи: війт, райці, бурмистри. Їм належала адміністративна і судова влада в місті.
Вищим судовим органом був суд господаря. Іншими судовими інстанціями були: суд панів-ради, Головний трибунал (з 1581 р. обирається на сеймиках від шляхти і духовенства), земські та підкоморські (щодо земельних спорів) суди. З початку ХVI в. формується суд асессоров (за дорученням господаря) і Маршалківську суд (роз'їзний суд). На місцях діяли копні (общинні) селянські суди, суди старост і воєвод.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Глава 11 Російські землі в складі великого Князівства Литовського " |
- Глава 13 Московське князівство в XIII? XV вв.
Глава наказу), наказових дяків і писарів. На місцях знаходилися спеціальні уповноважені. Поряд з галузевими наказами пізніше стали виникати територіальні, що відали справами окремих регіонів. Місцеве управління грунтувалося на системі годувань. Намісники і волостелі (у повітах і волостях) призначалися великим князем і в своїй діяльності спиралися на штат чиновників (праведчіков,
- Глава 20 Укладення 1649 як звід феодального права
російського законодавства у світську кодифікацію були включені злочини проти релігії, що раніше знаходилися в юрисдикції церкви. В системі злочинів вони 6ули поставлені на перше місце. Подібний перегляд системи мав двояке значення: з одного боку, церква, як основна ідеологічна сила і цінність займала в ній особливе місце, що свідчило про зростання її впливу, з іншого
- § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі Г.О. Греф: проблемою ЖКГ є штучний монополізм, який так і не вдалося усунути за довгі роки модернізації житлово-комунального комплексу Росії. Для успішного функціонування ЖКГ необхідна конкуренція, але при існуючій системі фінансування монополізм на цьому ринку послуг неминучий. Ресурси, які направляються в
- Глава 7 Руські князівства в умовах політичної роздробленості
руських земель. У період феодальної роздробленості (після 30-х рр.. ХП в.) виступало як конкурента Києва. Перші князі (Юрій Долгорукий , Андрій Боголюбський, Всеволод Велике гніздо) зуміли сформувати великий домен, з якого забезпечували землею служивих бояр і дворян, створивши для себе міцну соціальну опору в їх особі. Значна частина земель князівства була освоєна у процесі
- Глава 8 Новгородське і Псковське держави
руськими князівствами. За аналогією з деякими регіонами середньовічної Західної Європи (Генуя, Венеція) в Новгороді і Пскові склався своєрідний республіканський (феодальний) лад. Розвиток ремесла і торгівлі, більш інтенсивний, ніж в інших російських землях (що пояснювалося виходом до морів), зажадало створення більш демократичного державного устрою. Основою для такої політичної
- Глава 12 Розвиток права в Литовській державі
російських землях в якості джерел застосовувалися Руська Правда і норми звичаєвого права, російська мова була офіційною у судочинстві. З кінця XIV в. розвивається система господарских "листів", "привелей", постанов і статутів. У 1447 р. приймається перший загальноземський привелей Литви, Русі і Жмуді, в 1468 р. - перший судебник (25 статей з кримінального та процесуального права). У 1529 р. був
- Глава 18 Судебник XV? XVI ст. як пам'ятки права
складу злочину. К "лихим", тобто особливо небезпечним справах ставилися розбій, грабіж, підпал, вбивство ("душогубство"), особливі види татьби. З'являється поняття "крамола", тобто антидержавного діяння. У нього, крім перерахованих видів особливо тяжких злочинів, включалися також змови і заколоти. Таким чином, можна констатувати появу в законі поняття державного злочину,
- Глава 7. СУТЬ ВЛАСНОСТІ
російської мови. М.: Прогресс, 1986. Т. 1. С. 309 - 310. Див також: Маковський М.М. Порівняльний словник міфологічної символіки в індоєвропейських мовах: образ світу і світи образів. С. 161. Звертає на себе увагу, що всі етимології підкреслюють не відсталість, непорушність, неодушевленность "речі", як ми її знаємо сьогодні (неодушевленность - головна ознака "речі" як у В. Даля, так і взагалі
- Глава 8 . ПРОБЛЕМА тріада
російського характеру і не корениться тільки в Середньовіччі. Ще Гегель, як зазначалося, спирався на логіку тріади (володіння - користування - договір), розкриваючи суть власності цілком у антифеодальному дусі. Потрібно бути дуже великим оригіналом, щоб не заперечити, що Гегель будь-яку проблему розкриває тільки через тріаду, але такий аргумент сам по собі ще недостатній, а гегелівська концепція
- Глава 15. речових ЕФЕКТ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
російського цивільного права. М., 1995. С. 319). Це питання викладається докладніше в іншому місці. В цьому відношенні представляє інтерес така справа. Орловський облспоживспілка зобов'язався заготовити і поставити через вхідні в його систему райпо та заготівельні організації 650 т картоплі, а військова частина 49394-Н - прийняти і оплатити його. До початку поставки покупець направив облспоживспілці
|