| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
31.2. Органи державного управління екологією |
||
|
Кабінет Міністрів України, як вищий орган центральної виконавчої влади, згідно зі ст. 116 Конституції України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики; забезпечує розробку державних, міждержавних екологічних програм; координує діяльність міністерств, інших установ та організацій України з питань охорони навколишнього природного середовища; встановлює порядок створення та використання позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища; встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище; встановлює порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів , інші види шкідливого впливу на неї; приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організовує екологічне виховання та освіта громадян; приймає рішення про тимчасову відставку або припинення діяльності підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища. Уряд Автономної Республіки Крим реалізує загальнодержавні екологічні програми, затверджує та реалізує програми АР Крим з раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, забезпечує ефективне використання природних ресурсів, здійснює організацію управління та контролю у галузі охорони навколишнього середовища, погоджує питання розміщення на території АР Крим підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності, організовує роботу щодо ліквідації екологічних наслідків аварій тощо Місцеві державні адміністрації на відповідних територіях забезпечують ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів; погоджують питання розміщення на своїй території нових підприємств та інших об'єктів незалежно від форм власності; здійснюють фінансування заходів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища; розробляють і виконують програми з раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості земель, що перебувають у державній власності; здійснюють заходи щодо приватизації земель та їх вилучення для державних потреб; розробляють і забезпечують виконання місцевих екологічних програм і вносять пропозиції в регіональні та державні екологічні програми; вживають заходів по відшкодуванню збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; вносять пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації території та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; інформують населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, які здійснюються для її поліпшення; організують роботу з ліквідації екологічних наслідків аварій, залучають до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності; вносять пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього середовища та санітарних правил; розробляють і забезпечують реалізацію правил користування водозабірних споруд, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення; визначають зони санітарної охорони джерел водопостачання, обмежують або забороняють використання підприємствами питної води у промислових цілях. На сьогоднішній день існують дві головні організаційно-правові форми державного управління в цій області: система управління природними ресурсами і система управління їх охороною. Безпосереднє управління у сфері екології здійснює Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів України) - спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Міністерство утворено на базі Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державних комітетів України з питань геології та використання надр та з питань гідрометеорології, Державної адміністрації ядерного регулювання в Україні, Головного управління геодезії, картографії та кадастру. Мінекоресурсів України - головний орган системи центральних та інших органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності. Свої повноваження міністерство здійснює безпосередньо або через свої територіальні органи. Положення про Мінекоресурсів України затверджено Указом Президента України від 29 травня 2000 року. Відповідна роль в управлінні використанням та охороною природних ресурсів відведена іншим державним органам, до компетенції яких належить здійснення функцій по організації раціонального використання та охорони природних ресурсів (Державний комітет по водному господарству України, Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет лісового господарства України). Мінекоресурсів України забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів (земля, надра, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси та інша рослинність, тваринний світ, морське середовище і природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, створює умови для стабільного розвитку економіки України. Міністерство здійснює комплексне управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, гідрометеорологічної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності. Міністерство також здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональним використанням природних ресурсів, екологічною безпекою, гідрометеорологічної, топографо-геодезичною і картографічною діяльністю, здійсненням державного нагляду за станом ядерної та радіаційної безпеки . Значна кількість своїх повноважень Мінекоресурсів реалізує у взаємодії з іншими державними виконавчими органами та органами місцевого самоврядування. Таким чином, Мінекоресурсів об'єднує функції управління використанням природних ресурсів з функціями щодо їх охорони. Основним об'єктом управління є фонди надр і вод. Міністерство уповноважене: надавати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень встановленого режиму використання природних ресурсів; обмежувати, тимчасово забороняти або припиняти діяльність підприємств, установ, організацій та об'єктів незалежно від форм власності, якщо вона проводиться з порушенням норм і правил охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної, ядерної та радіаційної безпеки. Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем України) є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України, який реалізує державну політику в галузі земельних відносин, сприяє структурній перебудові економіки, формує систему заходів щодо забезпечення економічної самостійності України, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять в його компетенцію, розробляє пропозиції щодо його удосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Відповідно до свого Положення Держкомзем України координує проведення земельної реформи, створює умови для рівноправного розвитку всіх форм власності на землю; організовує проведення робіт, пов'язаних з роздержавленням і приватизацією земель, сприяє з розпаювання земель у колективних сільськогосподарських підприємствах , розвитку селянських (фермерських) господарств, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель; розробляє і реалізує державні та регіональні програми раціонального використання та охорони земель, відновлення родючості грунтів, поліпшення природного середовища; забезпечує ведення моніторингу земель, державного земельного кадастру, проводить землеустрій. Держкомзем України, в межах своєї компетенції, видає накази, організовує і контролює їх виконання, в необхідних випадках разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування приймає спільні акти. Керує Держкомземом голова, який призначається на посаду Президентом України. Голова Комітету в той же час є головним державним інспектором України з використання та охорони земель. Значне місце в системі органів державної влади, які керують використанням та охороною природних ресурсів, займає Державний комітет лісового господарства України (Держкомлісгосп), який здійснює державне регулювання і державний контроль у сфері лісового та мисливського господарства. Держкомлісгосп України, згідно свого Положення, яке затверджене Президентом України від 14 серпня 2000 року, забезпечує державну політику у дорученій йому сфері; розробляє норми, правила та інші нормативні документи у сфері охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів; визначає основні положення та організовує проведення лісовпорядкування, приведення в порядок мисливських угідь; веде державний лісовий кадастр, облік лісів, моніторинг і державний кадастр тварин, на яких дозволено полювання; видає дозволи на спеціальне використання лісових ресурсів державного значення; бере участь у розробці лімітів та норм використання мисливських угідь; встановлює, відповідно до законодавства, строки полювання, сезонні строки початку і закінчення заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічного лісового користування; видає посвідчення мисливця, дозвіл на використання мисливських угідь; забезпечує функціонування та координацію роботи державної лісової охорони ; визначає категорії працівників лісового господарства, служби лісової охорони, яким надано право носіння форменого одягу встановленого зразка, зброї та спеціальних засобів. Держкомлісгосп бере участь у підготовці міжнародних договорів України, в межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України у сфері лісового та мисливського господарства; здійснює заходи по співпраці України з Європейським Союзом; забезпечує адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу , інші заходи щодо інтеграції України до Європейського Союзу. Держкомлісгосп виконує і значна кількість правоохоронних функцій: здійснює в межах своєї компетенції комплекс заходів щодо запобігання порушень податкового законодавства, дотриманню законодавства про боротьбу з корупцією та організованою злочинністю; бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики; розглядає , відповідно до законодавства, справи про адміністративні правопорушення і приймає відповідні рішення. Опції з розвитку водного господарства і меліорації земель, регулювання водних ресурсів, забезпечення водою потреб населення і галузей економіки, виконання актів законодавства України в даній області здійснює Державний комітет України по водному господарству (Держкомводгосп), який формує і реалізує разом з Мінекоресурсів України, Держкомземом України, Держкомлісгоспом України, іншими міністерствами та відомствами державну політику щодо розвитку водного господарства і меліорації земель України. Діяльність Держкомводгоспу регулюється Міністерством аграрної політики України і спрямована на вивчення потреби у водних ресурсах, визначення пріоритетних напрямів розвитку водного господарства і меліорації земель, здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання водних ресурсів. Держкомводгосп розробляє довгострокові прогнози водогосподарських балансів і схем комплексного використання і охорони водних ресурсів, веде Державний водний кадастр і облік використання вод, разом з Держкомводгоспом, іншими державним органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо поліпшення стану річок, водосховищ і прибережних зон морів, проводить заходи з охорони річок, водосховищ, підземних вод і сільськогосподарських угідь від радіоактивного забруднення, експлуатує водогосподарські об'єкти комплексного призначення, міжгосподарські зрошувальні та осушувальні системи, здійснює радіологічний контроль та контроль якості води у водогосподарських системах комплексного призначення , в системах міжгалузевого і сільськогосподарського постачання, у зонах впливу атомних електростанцій. Державне управління в галузі ведення рибного господарства здійснює Державний департамент рибного господарства, який є наступником Державного комітету рибного господарства і входить до складу Мінагрополітики України. Держрибгосп формує концепцію розвитку рибного господарства та збереження рибних ресурсів України, видає в межах своєї компетенції дозволу на промислове добування рибних запасів виключної (морської) економічної зони і риби у водах, розміщених на території більш ніж однієї області України, інформує природокористувачів про ліміти використання рибних запасів , разом з органами місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадськими об'єднаннями здійснює контроль за охороною рибних ресурсів. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "31.2. Органи державного управління екологією" |
||
|
||