Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

41.3. Принципи діяльності Збройних сил України

Для виконання оборонних функцій за допомогою збройного захисту незалежності, територіальної цілісності і недоторканності Законом України «Про Збройні сили України» 6 грудня 1991 створені власні Збройні сіли1.
Збройні Сили України будуються і здійснюють свою діяльність на основі таких принципів:
- розумною та оборонної достатності;
- демократії та гуманізму ;
- верховенства закону;
- єдиноначальності і колегіального прийняття рішень;
- загального військового обов'язку громадян України;
- добровільного вступу на кадрову військову службу;
- дотримання військової дисципліни;
- гласності в діяльності Збройних сил України і збереження державної та військової дисципліни;
1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - М »49. - Ст. 420.

- Позапартійності;
- гарантованої соціально-правового захисту військовослужбовців.
Принцип розумної та оборонної достатності - це означає, що на Збройні сили треба витрачати рівно стільки, скільки потрібно (не більше і не менше), щоб підтримувати оптимальний стан оборонного потенціалу.
Принцип «розумної достатності» повинен бути використаний Верховною Радою України при затвердженні військового бюджету: на Збройні сили потрібно витрачати не більше, ніж це обумовлюється нашою політикою, але й не менше.
Принцип «оборонної достатності» означає, що Збройні сили України повинні мати достатній оборонний потенціал для відбиття військової агресії будь-якої держави. Згідно з цим принципом, оборонний компонент Збройних сил розраховується, виходячи з політичних (зовнішньополітичних) аспектів і безлічі об'єктів держави, що підлягають обороні, а також їх характеристик. Можна назвати деякі з цих об'єктів: державний кордон, пункти державного управління, економічні, насамперед енергетичні об'єкти, військові об'єкти тощо. Мабуть, розмір оборонного компонента Збройних сил повинен будуватися пропорційно розміру території, чисельності населення і ступеня розвитку країни.
Принцип демократії і гуманізму. У діяльності армії та флоту повинно враховуватися те, що найвищою суспільною цінністю є людина. Захист його життя, інтересів, створення необхідних умов у армії для розвитку, подальшого удосконалення особистості є найголовнішим.
Принцип верховенства закону. Ніщо в Збройних силах України не має такої сили, як сила закону. Виконання Конституції і законів України, статутів Збройних сил України та наказів командирів є обов'язком кожного військовослужбовця. Порушення законів України тягне за собою дисциплінарну та кримінальну відповідальність.
Принцип єдиноначальності і колегіального прийняття рішень означає, що кожен командир, як единоначальник, перш ніж прийняти певне рішення, повинен враховувати думку, позицію колегіального органу (військової ради, зборів офіцерів, солдатів). Колегіальність у прийнятті рішень була, починаючи із Запорізького війська, доброю традицією української армії. Єдиноначальність забезпечує чіткість і оперативність управління військами, повну відповідальність командира за бойову готовність частини, корабля.
Принцип загального військового обов'язку громадян України. Військова строкова служба в Збройних силах України є

конституційним обов'язком кожного громадянина нашої держави (чоловічої статі). Виняток становлять лише ті громадяни, які мають підстави для звільнення від військової служби. Комплектування армії та флоту в Україні проводиться за змішаним принципом: за контрактом (служба офіцерів, прапорщиків, старшин) і на основі призову юнаків на строкову військову службу. Цей принцип комплектування армії існує в більшості держав світу. Лише в США, Англії та Японії війська комплектуються виключно на основі контракту, бо названі країни мають для цього відповідні соціально-економічні умови. Однак наймана армія має як переваги, так і суттєві недоліки.
Принцип добровільного вступу на кадрову військову службу. Зарахування на кадрову військову службу (за контрактом) проводиться лише на добровільній основі, коли громадянин виявляє бажання укласти відповідну угоду.
Принцип дотримання військової дисципліни. Військова дисципліна - це суворе і точне дотримання усіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених законодавством України і статутами Збройних сил України. Військова дисципліна зобов'язує:
- переносити труднощі військової служби, не шкодувати своєї крові і самого життя при виконанні військового обов'язку;
- бути уважним і строго зберігати військову та державну таємницю ;
- бути чесним і правдивим;
- берегти довірену зброю, військову техніку, військове та громадське майно;
- виявляти повагу до командирів (начальникам) і старших;
- дотримуватися правил військової ввічливості і віддання честі;
- не допускати самому й утримувати інших від порушень громадського порядку;
- допомагати командиру (начальнику) у встановленні військової дисципліни і порядку.
Принцип гласності в діяльності Збройних сил України і збереження державної та військової таємниці. Загальні питання навчально-бойової діяльності армії та флоту мають висвітлюватися в засобах масової інформації. Такими питаннями, відповідно до міжнародних угод, вважаються: попередження населення країни, світової громадськості про військові навчання і маневри, повідомлення про зміни у військовому керівництві та ін Але гласність не є підставою для розголошення державної та військової таємниці, не повинна призводити до зниження національної безпеки держави. По-

цього розголошення інформації щодо державних та військових таємниць тягне за собою юридичну відповідальність.
Принцип позапартійності. Цей принцип був вперше втілений у концепції національних Збройних сил України. Він означає, що військовослужбовці не можуть бути членами політичних партій, організацій, рухів. Армія і флот перебувають поза політикою і виконують свої функції відповідно до законів України.
Принцип гарантованої соціально-правового захисту військовослужбовців означає, що їм гарантуються права, свободи, соціальний захист, а також у разі необхідності - правовий захист з боку держави, згідно з чинним законодавством.
Збройні сили України служать основою військової організації держави. Державною програмою будівництва та розвитку Збройних сил України передбачено мати в їх складі чотири види Збройних сил: Сухопутні війська, Військово-повітряні сили, Війська протиповітряної оборони, Військово-Морські сили. Крім цього в Збройних силах України є спеціальні Залізничні війська, а також органи управління тилу, з'єднання, частини, військово-навчальні заклади, установи, підприємства, що не відносяться до видів Збройних сил.
Кожен вид Збройних сил України має свій рід військ, який характеризується певним призначенням, бойовими можливостями, військовою технікою, зброєю, кадровим складом тощо.
З метою подальшого зміцнення законності, правопорядку та військової дисципліни у Збройних силах України, забезпечення конституційних прав військовослужбовців, Верховною Радою України від 7 березня 2002 року було прийнято Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних силах України» 1. Військова служба правопорядку створюється на базі відповідних структурних підрозділів і служб Міністерства оборони України і складається з органів управління, підрозділів служби правопорядку, навчального центру служби правопорядку. Рішення про організацію відповідних підрозділів служби правопорядку приймає Міністр оборони України. Загальне керівництво Службою правопорядку здійснює Міністр оборони України через начальника Генерального штабу Збройних сил України.
Безпосереднє керівництво Службою правопорядку здійснює Головне управління Служби правопорядку Збройних сил України.
Начальники управлінь, відділів Служби правопорядку, їх заступники та керівники підрозділів (командир дисцип-
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 14. - Ст. 708 .

кулінарних батальйону, дізнання, патрульно-постової служби та ін.) призначаються на посади начальником Генерального штабу Збройних сил України за поданням начальника Головного управління Служби правопорядку.
Служба правопорядку у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами і розпорядженнями Президента України та ін відповідними їм нормативно-правовими актами.
Діяльність Служби правопорядку будується на принципах законності, поваги особистості, її прав і свобод, соціальної справедливості, централізованого керівництва і єдиноначальності, взаємодії з громадськістю.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 41.3. Принципи діяльності Збройних сил України "
  1. § 6. Похідні підстави набуття права власності
    принципу свободи договору, відповідно до якого умови договору визначаються на розсуд сторін, крім випадків, коли зміст відповідної умови наказано законом чи іншими правовими актами (ст. 421 ЦК). У ГК є правила, що встановлюють, що в окремих видах договорів (і при деяких ситуаціях) сторони вправі вирішити, що звернення стягнення на майно буде відбуватися
  2. § 3. Використання зарубіжного досвіду правової охорони навколишнього середовища
    принципів рівності і справедливості. Участь у політичному процесі здійснюється у формах лобізму та участі в роботі органів управління. Інститут лобізму був створений для активного тиску на політику держави. Лобісти - це представники громадян або організацій, які домагаються від органів влади або управління рішень, що відповідають їх інтересам. Юридичною основою лобізму стають
  3. § 3. Корупція в сучасній Росії
    принципово неможливо вирішити жодної іншої соціальної, економічної, політичної проблеми. Бо все впирається в питання: кому і скільки треба заплатити? Про масштаби і всевладдя корупції, крім незліченних фактів, які можна перераховувати до безкінечності, свідчить формування в Росії корупційних мереж. Дозволю собі довгу цитату: «Від одиничних розрізнених угод
  4. § 4. Основні доктрини визначення особистого статуту
    принцип для відшукання особистого статуту. Тільки в останні десятиліття він отримав поширення (у тому числі і завдяки перерахованим в останній групі країнам) як легально зафіксованого в нормативному матеріалі відповідних держав. Основний зміст теорії і самого критерію інкорпорації (установи) зводиться до того, що компанія (стосовно США - корпорація), яка
  5. § 2. Види джерел МПП
    принципах Типового закону ЮНСІТРАЛ. 2 листопада 1993 він був змінений і приведений у відповідність з потребами господарського життя країни та її міжнародних економічних зв'язків. У деяких інших державах законодавство з міжнародного приватного права кодифіковані частково. Китайська Народна Республіка. У КНР ряд колізійних норм міститься в Загальних положеннях цивільного права
  6. 4.3. Особливості адміністративно-правового статусу іноземних громадян та осіб без громадянства
    принципом українського законодавства, згідно з яким іноземці зрівнюються в правах і обов'язках із громадянами України, з деякими винятками. Але цей режим до іноземців застосовується за принципом взаємності, який передбачає таке ж відношення до громадян України в інших державах. Так, у Законі України «Про правовий статус іноземців» встановлено, що у випадках
  7. Глава 6. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
    принципів, як: - законність і доцільність; соціально-економічна обгрунтованість; - реальність і гласність здійснення делегованих повноважень; - матеріально-фінансове забезпечення делегованих повноважень; - підконтрольність здійснення делегованих повноважень. Досить важливим є те, що делеговані державні повноваження не повинні перешкоджати
  8. 20.3. Суб'єкти і стадії провадження у справах про адміністративні проступки
    принципу оперативності адміністративного процесу, встановлені досить стислі терміни для розгляду справи про адміністративний проступок. За загальним правилом, справа розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання уповноваженим органом протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. За деякими категоріями справ встановлені ще більш короткі терміни розгляду. Так, справи
  9. 21.1. Поняття і види дисциплінарних проваджень в адміністративному праві
    принципах, які є вихідними позиціями, що лежать в основі проведення процесуальної діяльності у справах про дисциплінарні проступки. Дані принципи виступають в якості керівних положень при здійсненні розгляду справ про дисциплінарні проступки державних службовців, учнів та інших суб'єктів і пронизують всі стадії дисциплінарного провадження. Враховуючи 1 Бахрах Д.
  10. 36.6. Організація управління видавничою справою та засобами масової інформації
      принципах дотримання свободи у видавничій справі, протидії її монополізації, зміцнення матеріально-технічних, організаційних, правових і наукових основ видавничої справи, гарантії соціального і правового захисту її працівників. Державна політика у видавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, наповнення україномовними виданнями ринку, фондів
© 2014-2022  yport.inf.ua