| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3.4. Адміністративна відповідальність |
||
|
Підставою адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення (проступок), за вчинення якого до винних застосовуються адміністративні стягнення. Адміністративна відповідальність регулюється нормами адміністративного права, які представляють вичерпний перелік адміністративних правопорушень і адміністративних стягнень, що накладаються за їх вчинення. Основним нормативним актом, що встановлює адміністративну відповідальність фізичних осіб, є Кодекс України про адміністративні правопорушення, прийнятий 20 червня 1984 (КпАП РРФСР). Він містить не тільки матеріальні норми (перелік стягнень, склад правопорушень і т.д.), а й норми, що регулюють провадження у справах про адміністративні правопорушення. До адміністративної відповідальності притягується широке коло органів і посадових осіб, перелік яких міститься в Кодексі України про адміністративні правопорушення та інших законах і підзаконних актах. Адміністративні стягнення на відміну від дисциплінарних застосовуються органами та посадовими особами щодо осіб, не підпорядкованих їм по роботі або службі. Законодавство, що регулює адміністративну відповідальність організацій, в даний час не кодифіковані. Окремі закони і постанови уряду встановлюють види адміністративних правопорушень і суб'єктів адміністративної відповідальності за них. Адміністративне правопорушення Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення. Відповідно до КпАП РРФСР (ст. 10) адміністративним правопорушенням є посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління протиправне, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність настає в тому випадку, якщо за ці правопорушення чинним законодавством не передбачена кримінальна відповідальність. Адміністративне правопорушення характеризується антигромадською характером діяння (дії або бездіяльності), оскільки зазіхає на державний чи громадський порядок, тобто заподіює шкоду інтересам громадян і держави. Воно є і протиправним діянням, оскільки пов'язано з порушенням норм адміністративного та інших галузей права (конституційного, фінансового, трудового, цивільного), які охороняються заходами адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність може наставати тільки за правопорушення, прямо передбачені КпАП та іншими правовими актами. Адміністративне правопорушення є винним діянням, оскільки може бути скоєно з умислом чи з необережності. Діяння, що кваліфікується законодавством як адміністративне правопорушення, має містити не тільки перераховані вище ознаки, а й склад адміністративного правопорушення. Однак навіть за наявності всіх ознак складу адміністративного правопорушення може бути відсутнім. У цьому випадку застосування заходів адміністративної відповідальності виключається *. Суб'єктами адміністративного правопорушення за законом (ст. 13 КпАП) є особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16 років. * Див: Альохін А.П., Козлов Ю.М. Адміністративне право Російської Федерації. С.227. Поняття і види адміністративних стягнень Адміністративне стягнення - це міра адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення. Мета його - захист правопорядку, виховання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, в дусі поваги до закону і попередження вчинення нових правопорушень самими правопорушниками та іншими особами. Відповідно до ст. 24 КпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватися такі види адміністративних стягнень: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт. Адміністративні стягнення відповідно до закону діляться на основні та додаткові. Оплатне вилучення та конфіскація застосовуються як основні, так і додаткові адміністративні стягнення, а всі інші - як основні. Попередження як захід адміністративного стягнення застосовується за незначні адміністративні правопорушення і виноситься в письмовій формі. Штраф - стягнення майнового (грошового) характеру. Мінімальний розмір становить одну десяту, а максимальний - сто мінімальних місячних розмірів оплати праці або до десятиразової величини вартості викраденого, втраченого, пошкодженого майна. Визначення розміру штрафу з урахуванням інфляції проводиться з таких підстав: 1) по відношенню до суми вартості предмета - об'єкта правопорушення. Зокрема, накладення штрафу в розмірі прихованої (заниженої) суми доходів від оподаткування; 2) в кратному обчисленні до місячного доходу (до тримісячного доходу, наприклад); 3) у кратному обчисленні до мінімального місячного розміру оплати праці; 4) по відношенню до посадового окладу. Законом РФ від 14 липня 1992 р. № 3293-1 «Про порядок перерахунку розмірів штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення» встановлено порядок перерахунку штрафів, передбачених у КоАП РРФСР. З урахуванням інфляційного місячного процесу розмір штрафу, встановлений у твердій сумі, підлягає перерахунку. Оплатне вилучення застосовується як примусовий захід тільки щодо предмета, який з'явився предметом чи об'єктом адміністративного правопорушення. Виручена сума за вилучений предмет передається колишньому власникові майна. Конфіскація - це примусове безоплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, у власність держави. Конфіскація як міра адміністративної відповідальності полягає в безоплатному вилученні тільки предмета правопорушення, але не взагалі майна правопорушника як міри кримінальної відповідальності. Позбавлення спеціальних прав, наданих громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання), на строк від 15 днів до трьох років. Позбавлення прав керування транспортними засобами не може застосовуватися до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, крім випадків, передбачених законодавством. Позбавлення права полювання не може застосовуватися до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Виправні роботи застосовуються на строк від 15 днів до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Частина його заробітку (не більше 20%) утримується в дохід держави. Адміністративний арешт застосовується у виняткових випадках за окремі види правопорушень до 30 діб. Адміністративний арешт не може застосовуватися до вагітних жінок, жінкам, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів I і II груп. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше двох місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - двох місяців з дня його виявлення. Законодавство про адміністративну відповідальність організацій не впорядковано і не представляє сформовану систему. Норми про адміністративну відповідальність організацій містяться в окремих законах, прийнятих в останні роки, наприклад в Законі РФ «Про адміністративну відповідальність підприємств, установ, організацій та об'єднань за порушення в галузі будівництва». За загальним правилом суб'єктами адміністративної відповідальності є організації - юридичні особи. В окремих випадках до адміністративної відповідальності можуть залучатися відокремлені підрозділи юридичних осіб - філії. Адміністративна відповідальність юридичних осіб настає у вигляді штрафу. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3.4. Адміністративна відповідальність " |
||
|
||