Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Форма договору страхування. Страховий поліс

Пункт 1 ст. 940 ЦК встановлює вимоги щодо форми договору страхування, передбачаючи обов'язковість письмової форми його укладення, недотримання якої тягне визнання договору недійсним (за винятком випадків оформлення договором обов'язкового державного страхування (ст. 969 ЦК)).
Оскільки до договору страхування застосовуються загальні правила про цивільно-правових договорах, у тому числі і про форму (ст. 434 ЦК), він може полягати в традиційній формі - шляхом складання одного документа. Проте в процесі історичного розвитку інституту страхування виробилася специфічна - безпосередньо "страхова" його форма: страховий поліс (свідоцтво, сертифікат, квитанція). Такі страхові документи видаються страховиком (з його підписом) на підставі письмової або усної заяви страхувальника (абз. 1 п. 2 ст. 940 ЦК). У цьому випадку згода страхувальника (його акцепт) укласти договір на запропонованих страховиком умовах підтверджується прийняттям цих документів від страховика (абз. 2 п. 2 ст. 940 ЦК) (1).
--- ---
(1) У дореволюційній доктрині визначалося істота поліса як "письмового акта про договір страхування, дійсного на підставі закону, за підписом одного страховика, як скоро від нього прийнятий страхувальником "(див.: Мейер Д.І. Вибрані твори з цивільного права (серія" Класика російської цивілістики "). М., 2003. С . 187).
Страховий поліс, свідоцтво, сертифікат, квитанція - тотожні за своєю юридичною силою документи і за загальним правилом є іменними, хоча допускається видача їх і на пред'явника (абз. 2 п. 3 ст . 930 ЦК, п. 2 ст. 253 КТМ).
У комерційній практиці широке ходіння мають генеральні поліси, що видаються страховиком при регулярному страхуванні різних партій однорідного майна на подібних умовах протягом узгодженого сторонами терміну (п . 1 ст. 941 ЦК). Однак і при цьому для страхувальника не виключається можливість отримання страхових полісів по окремим партіям майна, що під дію генерального поліса (абз. 1 п. 3 ст. 941 ЦК).
Для спрощення і полегшення процедури укладання договору страхування страховики (об'єднання страховиків) розробляють і широко впроваджують у практичну сферу своєї діяльності стандартні форми договору (страхового полісу) з окремих видів страхування (п. 3 ст. 940 ЦК). В рамках таких стандартних форм - формулярів - відбувається типізація (стандартизація) умов договору, вчинення якого відбувається за допомогою приєднання до них (в іншому випадку страхувальник змушений відмовитися від вступу в договір). Таким чином, договір страхування стає різновидом договору приєднання (ст. 428 ЦК) (1). Використання можливості стандартних форм не виключає індивідуального визначення сторонами однієї або кількох умов договору страхування, що не впливає на кваліфікацію такого договору як договору приєднання. Потрібна лише оцінка індивідуально узгоджених (переформулювати) умов для правовідносини в цілому і віднесення такого договору страхування до числа типових або стандартних .
---
(1) Найвидатніший теоретик вітчизняного страхового права В.І. Серебровський вбачав достатніх підстав для наділення страхового договору характеристикою договору, що укладається за допомогою приєднання, а отже, і для віднесення властивостей (особливостей) договорів приєднання до числа міцних (стійких) страхових ознак (см.: Серебровський В.І. Вибрані праці з спадкоємному і страховому праву. С. 341).
Страховий поліс є основним доказом факту укладення договору страхування. Разом з тим необхідність пред'явлення страхового поліса страхувальником для отримання у зв'язку з страховими випадком позначених у ньому страхових виплат не перетворює страховий поліс у цінний папір (1). Страховий поліс не надає правомірному держателю права вимагати виконання того, що написано в цьому папері, а є виключно приналежністю страхової вимоги: папір слідує за вимогою , а не вимога за папером, як це має місце у цінному папері (ст. 142 ЦК). Чи не є страховий поліс цінним папером і тоді, коли він складений на пред'явника. У цьому випадку можна говорити про страховий поліс як про легітимаційної папері. Для отримання страхової виплати потрібна наявність ряду особливих юридичних фактів: своєчасна сплата страхової премії (страхового внеску), наявність страхового інтересу і страхового ризику в період дії договору, настання страхового випадку крім наміру або грубої необережності страхувальника (вигодонабувача, застрахованої особи) та ін Їх відсутність тягне відпадання права на страхову виплату, незважаючи на пред'явлення страхового поліса страхувальником (або іншим уповноваженою особою).
--- ---
(1) Це положення загальновизнано вітчизняної доктриною страхового права. Див: Серебровський В.І. Нариси радянського страхового права. М.-Л., 1926. С. 138 - 144; Він же. Страхування. М., 1927. С. 106 - 108; Він же. Юридична природа страхового поліса / / Вісник радянської юстиції. 1926. N 21 (55). С. 821 - 823 ; Граве К.А., Лунц Л.А. Страхування. М., 1960. С. 140 - 141.
Видача страхового поліса проводиться виключно самим страховиком ("домашній акт"). На відміну від будь-якого виду цінних паперів він взагалі не призначений для звернення у цивільному обороті: це підписаний страховиком односторонній документ (абз. 1 п. 2 ст. 940 ЦК) внутрішнього використання, що виконує чисто страхові функції.
Виходячи з викладеного, можна сказати, що страховий поліс - це односторонній документ, що видається і підписаний страховиком, що підтверджує досягнуту між страховиком і страхувальником угоду про укладення договору страхування, а також посвідчує (легітимізує) особистість страхувальника (вигодонабувача, застрахованої особи) для отримання страхових виплат у зв'язку з наступившим страховим випадком.
У сфері перестрахування для цілей практичної зручності її професійних учасників в якості підтвердження угоди між перестрахувальником і перестрахувальником поряд з договором перестрахування можуть використовуватися інші документи, застосовувані виходячи із звичаїв ділового обороту (п . 5 ст. 13 Закону про організацію страхової справи), зокрема передані по факсу односторонні документи.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Форма договору страхування. Страховий поліс"
  1. § 4. Страхування
    форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Під ред. В.Ф . Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С.
  2. ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
    формація. Результати творчої діяльності та особисті немайнові блага як нематеріальні об'єкти цивільних правовідносин. Речі як об'єкти цивільних правовідносин. Оборотоздатність речей. Рухомі і нерухомі речі. КВЕД речей. Майнові комплекси як об'єкти цивільного обороту. Гроші як об'єкти цивільних правовідносин. Цивільно-правовий режим готівки та
  3. С
    форма договору С. XIV, 59, § 3 (2) - с. 323 - 325 - форми С. XIV, 59, § 2 (2) - с. 310 - 311 - функції С. XIV, 59, § 1 (3) - с. 304 - 305 - екологічне С. XIV, 59, § 6 (4) - с. 377 Страхувальник - обов'язки С. XIV, 59, § 5 (1) - с. 341 - 343 - відповідальність С. XIV, 59, § 5 (8) - с. 365 - поняття С. XIV, 59, § 2 (2) - с. 314; XIV, 59, § 2 (4) - с. 318 ; XIV, 59, § 4 (5) - с. 338
  4. 6. Типізація договірних форм
    формам відсутня, але самі зразкові умови (формуляр договору) існують. Не викликає жодних сумнівів, що при колізії орієнтовних умов з тими, які включені в договір, останні володіють безумовним пріоритетом. Отже, значення набувають випадки, при яких відсутні і посилання до певних зразковим умов (договорами), і конкуруючі з ними умови в самому договорі .
  5. 5. Загальний порядок укладення договорів
    форма угоди підпорядковується праву місця її здійснення ... Права і обов'язки сторін по угоді визначаються за правом місця її здійснення, якщо інше не встановлено угодою сторін. Місце вчинення правочину визначається за радянським праву ". ГК вперше містить загальну на цей рахунок норму - ст. 444. У ній пріоритет віддається місцем укладення, вказаною в договорі. І лише за відсутності в ньому такого
  6. 3. Форма договору та його державна реєстрація
    формація зацікавлених осіб про здійснені угоди. Разом з тим будь-яке додаткове вимога до форми договорів об'єктивно призводить до ускладнення та уповільнення процедури укладення договору і, як правило , викликає додаткові витрати щодо їх оформлення. --- Інтерес представляє в цьому сенсі оцінка розвитку чинного законодавства з боку Євг.
  7. 6. Загальні положення про договір страхування
    формаційний банку відповідно до публікації - М.: Видавництво "Статут", 2001 (видання 3-е, стереотипне) . "Згідно з усіма без винятку правилами договірного страхування окремих видів страхової діяльності договір набирає чинності після сплати першого внеску страхувальником" (Іоффе О.С. Зобов'язальне право. С. 735). Чинний ЦК повернувся до позиції ГК 1922 Пункт 1 ст. 957 пов'язує тепер
  8. 8. Укладення договору
    формаційний банку відповідно до публікації - М.: Юридична фірма КОНТРАКТ, Видавнича група ИНФРА-М-НОРМА, 1997. І все ж Тобто, вважаємо, підстави розділити зазначені сумніви з приводу того рішення, яке міститься в ст. 942 ЦК. Це пов'язано з тим, що стосовно ряду договорів заповнення відсутнього в них умови про ціну здатне викликати на практиці великі труднощі і зробити
  9. 12. Обов'язкове страхування
    форма примусу. Це дало підставу Е.А. Суханову визнати: "Не вважається обов'язковим страхування, обов'язок здійснити яке заснована не на прямому вказуванні закону, а витікає з договору (наприклад, попереднього чи з договору зовнішньоторговельної купівлі-продажу) або з установчих документів юридичної особи (наприклад, зі статуту товариства взаємного страхування, якщо тільки законом прямо
  10. 3. Порядок укладення та форма договору
    форма договору вважається дотриманою, коли договір укладено або шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, або шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від сторони за договором (п. 2 ст. 434 ЦК). Стосовно до договору морського страхування (втім,
© 2014-2022  yport.inf.ua