| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. Інші види угод |
||
|
Відплатність або безоплатність угод може зумовлюватися їх природою або угодою сторін. Тільки оплатним за своєю природою є угоди з передачі майна у власність, вчинені з метою товарно-грошового обміну. У свою чергу, завжди безвозмездна угода дарування. Угодою сторін може визначатися, наприклад, возмездность або безоплатність договорів доручення, зберігання тощо Безоплатні угоди можуть відбуватися без обмеження у відносинах між громадянами. У відносинах з участю юридичних осіб безоплатні угоди можливі, тільки якщо це не суперечить вимогам закону (ст. ст. 575, 576 ЦК). Двосторонні та багатосторонні угоди (договори) поділяються на консенсуальні і реальні. Консенсуальні угоди (від лат. Consensus - угода) - це такі угоди, які породжують цивільні права та обов'язки з моменту досягнення їх сторонами угоди. Подальша передача речі або вчинення інших дій здійснюється вже з метою їх виконання. Консесуальними є угоди купівлі-продажу та оренди, а також багато угод з виконання робіт та надання послуг (договір підряду, договір комісії тощо). Для здійснення реальної угоди (від лат. Res - річ) однієї угоди між її сторонами недостатньо. Необхідна ще передача речі або вчинення іншої дії. Чи реальні деякі угоди з передачі майна у власність або інше речове право (наприклад, угоди дарування і позики, не сформульовані як обіцянка подарувати і видати позику). Чи реальні окремі угоди про тимчасову передачу речей (наприклад, договори зберігання, перевезення вантажів і деякі інші). Всі угоди поділяються також на каузальні і абстрактні. Кожна угода має правову підставу - правову мету, до досягнення якої прагнуть суб'єкти. З каузальне угоди видно, яку правову мету вона переслідує. Так, з договору купівлі-продажу завжди можна визначити, на яке майно хоче прибрести право власності покупець і у зв'язку з продажем якого майна у покупця виникає право вимоги оплати. Права та обов'язки суб'єктів, що випливають з каузальне угоди, повинні відповідати її основи - правової мети, спиратися на неї. Тому реалізація правовідносини, виникає на підставі каузальне угоди, тобто здійснення суб'єктивних прав і обов'язків, що становлять зміст цього правовідносини, можливо тільки відповідно до умов угоди. Тому в нашому прикладі дійсність права вимоги оплати проданого майна буде прямо залежати від дійсності самого договору купівлі-продажу та відповідності цього права вимоги мети договору купівлі-продажу. Можливість реалізації вимоги з оплати перебуватиме у жорсткій залежності від виконання продавцем або зобов'язання з передачі проданого майна, або іншого зобов'язання відповідно до умов угоди. Абстрактні угоди (1) - це угоди, які породжують права і обов'язки, як би відірвані від підстави угоди (від лат. Abstrahere - відривати, відокремлювати). Приклад абстрактної угоди - видача векселя. Припустимо, покупець в якості передоплати за товар, що підлягає поставці в майбутньому, видав продавцю вексель. Продавець, який не поставивши товар, передав вексель третій особі, зробивши на векселі передавальний напис - індосамент. Покупець-векселедавець не зможе відмовити в оплаті векселя третій особі - векселедержателю, посилаючись на те, що вексель видавався продавцю за договором поставки в рахунок розрахунків за товар, який не був поставлений продавцем, і що в зв'язку з цим відсутні підстави для оплати. Він не зможе зробити цього навіть при визнанні недійсним договору поставки, тому що незалежно від цього угода видачі векселя і сам вексель залишаться дійсними. Справа в тому, що вексель засвідчує або нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель), або нічим не обумовлене пропозицію вказаною у векселі платникові (перекладний вексель) сплатити при настанні передбаченого векселем терміну грошову суму, обумовлену в ньому. З векселя не видно, на підставі чого виникло право векселедержателя вимагати виплати грошових сум. На цьому заснована його оборотоздатність. --- (1) Категорії абстрактних угод і абстрактних зобов'язань є предметом тривалої історичної дискусії і теж відносяться до числа вічних проблем цивілістики. Більш докладно про це див: Кривцов О.С. Абстрактні та матеріальні зобов'язання в римському та сучасному цивільному праві. С. 182 - 308. За чинним цивільним законодавством всі угоди з видачі та передачі цінних паперів віднесені до розряду абстрактних угод. Згідно п. 2 ст. 147 ЦК відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або його недійсність не допускається. Тільки власник цінного паперу, що виявив підробку або підробку цінного паперу, має право пред'явити особі, яка передала йому папір, вимоги про належне виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, та про відшкодування збитків. По особливому характеру взаємин учасників угоди їх можна розділити на фідуціарні і не фідуціарні. Фідуціарні угоди (від лат. Fiducia - довіра) - це угоди, засновані на особливих, особисто-довірчих відносинах сторін. Втрата такого характеру взаємовідносинами сторін дає можливість будь-якій з них в односторонньому порядку відмовитися від виконання угоди (наприклад, у договорі доручення як повірений, так і довіритель вправі у час відмовитися від його виконання без вказівки мотивів). Учасник повного товариства має право в будь-який час без згоди інших учасників вийти з товариства, що означає вільний вихід з установчого договору. Подібні угоди рідкісні і в цілому не характерні для майнового обороту. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3. Інші види угод " |
||
|
||