| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
40. Які спеціалізовані органи функціонують в рамках економічного і валютного союзу? |
||
|
Економічний і валютний союз - особлива сфера компетенції Європейського співтовариства, в рамках якої ЄС здійснює координацію всієї економічної політики держав-членів (економічний союз) і проводить єдину грошово-кредитну політику на основі єдиної валюти - євро (валютний союз). Поряд з традиційними політичними інститутами (Європарламент, Рада, Комісія) управління в рамках цієї сфери здійснюють спеціалізовані органи ЄС і держав-членів, насамперед Європейська система центральних банків на чолі з Європейським центральним банком. Консультативні і наглядові функції покладені на Економічний і фінансовий комітет. Європейська система центральних банків і Європейський центральний банк У зв'язку з введенням в ЄС єдиної валюти євро була проведена реорганізація "грошової влади" держав-членів, а її носії (центральні банки) були об'єднані один з одним в Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ) на чолі з новим органом Союзу - Європейським центральним банком (ЄЦБ). ЕСЦБ, таким чином, включає в себе 28 елементів: 27 національних центральних банків і Європейський центральний банк. Однак через те що на єдину валюту в силу різних причин змогли перейти не всі держави-члени (див. питання N 108), повноправними учасниками даної системи виступають центральні банки лише тих країн, які увійшли в "зону євро" (в 2010 г . - 16 країн). Зважаючи на ці обставини всередині ЕСЦБ виділяється Евросистема: Європейський центральний банк плюс 16 центральних банків країн "зони євро" * (88). Решта центральні банки входять в ЕСЦБ в основному з дорадчим статусом, а їх керівники не беруть участь у прийнятті рішень в рамках єдиної грошово-кредитної політики. Головною метою ЄСЦБ служить підтримка стабільності цін, а її основними завданнями виступають: - визначення і втілення в життя грошової політики Співтовариства; - проведення валютних операцій; - зберігання офіційних валютних резервів та управління ними; - сприяння належному функціонуванню платіжних систем (ст. 105 Договору про ЄС; ст. 2 -3 Протоколу "Про Статут Європейської системи центральних банків та Європейського центрального банку"). Найважливішим принципом правового статусу ЕСЦБ є принцип незалежності, який поширюється на Європейський центральний банк і на центральні банки всіх держав-членів (ст. 105 Договору про ЄС). Європейський центральний банк - ключовий елемент ЕСЦБ, який володіє широкими владними повноваженнями, включаючи накладення штрафів на підприємства. До виключної компетенції ЄЦБ відноситься санкціонування емісії грошових знаків євро (ст. 106 Договору про ЄС). ЄЦБ реалізує свої повноваження шляхом видання регламентів і рішень у формі орієнтирів і вказівок для національних центральних банків. Він може також приймати рекомендації та висновки, що не мають обов'язкової сили. Вищою посадовою особою ЄЦБ є Голова, якому допомагає в роботі віце-голова. Зазначені посадові особи плюс чотири інших члена складають Дирекцію * (89) - орган поточного управління Європейського центрального банку. Члени Дирекції призначаються строком на вісім років за спільною згодою урядів держав-членів, що входять в "зону євро". Після набуття чинності Лісабонського договору 2007 р. про реформу Європейського Союзу (див. питання N 17) членів Дирекції призначатиме Рада Європейського Союзу на підставі кваліфікованої більшості (держави-члени втрачають право вето). У голосуванні, як і в даний час, будуть брати участь представники урядів тільки тих держав-членів, які перейшли на єдину валюту "євро". Головним внутрішнім органом ЄЦБ виступає Рада керуючих * (90), до складу якого за посадою входять члени Дирекції та керівники (управляючі) центральними банками країн "зони євро". З метою координації грошової політики, що проводиться в рамках "зони євро", з центральними банками країн, що не перейшли на єдину валюту, в структурі ЄЦБ утворений ще один колегіальний орган - Загальна рада * (91). У нього входять Голова, віце-голова ЄЦБ і керівники всіх без винятку центральних банків держав-членів. Європейський центральний банк наділений статусом юридичної особи, і в цій якості має власним статутним капіталом і резервами. Економічний і фінансовий комітет - орган, що допомагає Раді та Комісії у здійсненні координації економічної політики держав-членів, в тому числі в контролі за станом їх бюджетів. Даний Комітет, зокрема, дає зазначеним інститутам свої висновки (на їх запит або з власної ініціативи); стежить за економічним і фінансовим становищем держав-членів, надаючи про це доповідь Раді та Комісії; виконує по дорученням Ради підготовчі та консультативні завдання; виробляє не рідше одного разу на рік аналіз ситуації в області руху капіталів і свободи платежів у Співтоваристві (ст. 114 Договору про ЄС). До складу Комітету входять особи, які призначаються державами-членами, Комісією та Європейським центральним банком (по дві особи від кожного). Члени Комітету повинні володіти "винятковою компетентністю в економічній і фінансовій сфері" (ст. 2 Рішення Ради "Про порядок формування Економічного і фінансового комітету") і здійснювати свої функції "в загальних інтересах Співтовариства" (ст. 3 Статуту Економічного і фінансового комітету, затвердженого рішенням Ради від 31 грудня 1998 р.). Керує роботою Економічної і фінансового комітету Голова, який обирається членами Комітету терміном на два роки. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 40. Які спеціалізовані органи функціонують в рамках економічного і валютного союзу? " |
||
|
||