|
Дія права Європейського Союзу поширюється на територію країн, що входять до складу організації Європейський Союз. Ці країни офіційно іменуються державами-членами, і їх кількість постійно зростає:
- Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, ФРН - держави-засновники, що почали в 1950-і рр.. процес будівництва Союзу;
- Великобританія, Данія, Ірландія (з 1973 р.);
- Греція (з 1981 р.);
- Іспанія, Португалія (з 1986 р.);
- Австрія, Фінляндія, Швеція (з 1995 р.);
- Угорщина, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Естонія (з 1 травня 2004 р.).
- Болгарія, Румунія (з 1 січня 2007 р.).
В якості держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу до середини 2009 р. були визнані Македонія, Хорватія і Туреччина. Точних термінів вступу цих держав не встановлено; перспективи членства Туреччини в Європейському Союзі залишаються невизначеними.
У 2009 р. заявки про вступ до Європейського Союзу також подали Албанія і Ісландія. Аналогічний крок планують вжити Сербія і Чорногорія. У разі прийому заявок цих країн вони отримають офіційний статус держав-кандидатів, і з ними почнуться переговори про умови та строки вступу, як і з іншими державами-кандидатами.
У 2003 р. керівники діючих держав - членів Європейського Союзу офіційно заявили, що в перспективі до складу цієї організації зможуть вступити всі країни Балканського півострова. Крім вищезгаданих держав до таких "предкандідатам" відноситься Боснія і Герцеговіна1 * (5).
З принципу загальнообов'язковості права Європейського Союзу на всій його території існують окремі винятки. Найбільш важливі з них стосуються норм, регулюючих єдину валюту - євро (див. питання N 107), і Шенгенських угод (див. питання N 153-154).
Поступове розширення складу Європейського Союзу та території, на якій діє його правова система, призвело до того, що право Європейського Союзу все частіше називають сьогодні європейським правом, а сам Союз - Європою. Подібна термінологія є більш лаконічною, але фактично неточною, оскільки "виключає" з Європи країни, що не є державами - членами Союзу (Росія, Україна, Швейцарія та ін.)
|
- § 4. Основні передумови та фактори, що вплинули на процес формування та розвитку Європейського союзу та її правової системи
1. Питання про передумови та факторах, що зробили і роблять вплив на процес виникнення і розвитку Євросоюзу та його правової системи, має дуже важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення, причому не тільки стосовно до європейського, а й до інших регіонів світу, а також ко всьому процесу глобалізації, що відбувається на сучасному етапі розвитку людської
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
- 2.2. Універсальна уніфікація колізійних норм
Створення однакового колізійного режиму на універсальному рівні з найбільшим, хоча і відносною, успіхом досягнуто у відношенні купівлі-продажу та пов'язаних з нею договорів про представництво. Діяльність у даному напрямку може бути названа успішною, оскільки в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права були розроблені і підписані чотири конвенції; відносними
- 3.2. Частноправовая уніфікація матеріальних норм
Принципи міжнародних комерційних договорів УНІДРУА. Хоча рух до універсальної уніфікації приватного права виникло в XIX в. (Що зазначалося в гл. 1), проте його інституційне оформлення сталося у ХХ ст. Після створення Ліги Націй, першого міжнародного форуму з оновлення та стабілізації міждержавних відносин після першої світової війни, в 1926 р. Італія, колишня місцем народження
- 3.3. Частноправовая уніфікація і lex mercatoria
Ідея lex mercatoria виникла на початку 60-х років минулого століття. Теоретичним обгрунтуванням її виникнення послужив ряд теорій: соціологічна теорія Жоржа Селла, що вважав, що окремі групи всередині суспільства створюють власні юридичні правила, тому міжнародна спільнота комерсантів також прагне створити юридичні правила для організації діяльності своєї спільності та
- 5.11 . Рекомендації Міжнародної торгової палати для дистриб'юторських контрактів
Типовий дистриб'юторський контракт МТП призначений для взаємовідносин сторін у міжнародних комерційних відносинах, коли дистриб'ютори виступають в ролі покупців - оптових торговців і імпортерів і організують розміщення товарів на договірній території (у цьому їх відмінність від дилерів, які реалізують товари на рівні роздрібної торгівлі). Дистриб'ютор - не посередники або брокер, він купує
- § 2. Міжнародно-правова охорона промислової власності
Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 р. і інші угоди з питань промислової власності. Для забезпечення закордонного визнання та охорони прав винахідників і творців інших об'єктів охорони промислової власності полягають міжнародні (міжнародно-правові) угоди, покликані подолати територіальний характер дії прав промислової
- § 1. Міжнародно-правове регулювання авторських прав. Багатосторонні конвенції в галузі авторського права
Важко уявити собі таку ж область з внутрішньо властивою тенденцією до виходу за рамки однієї держави, як авторське право, з яким в аспекті міжнародного приватного права майже кожен стикається в повсякденному житті практично щогодини. Можливість користування результатами творчої діяльності окремих осіб та її невід'ємної частини - авторського права - і відповідно мати справу
- § 2. Види джерел МПП
1. Національний закон. Підзаконні акти. Питання кодифікації міжнародного приватного права в практиці різних держав Значне число сучасних підручників і курсів з міжнародного приватного права при перерахуванні видів його джерел оперують категорією «внутрішнє законодавство» на противагу поняттю «національний закон» 91. Деякі дослідники використовують більш загальний термін
|