| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
7.1. Конституційні (статутні) суди суб'єктів РФ |
||
|
Конституція РФ визначила право суб'єктів РФ самостійно встановлювати свою систему органів державної влади (ч. 1 ст. 77) і здійснювати правове регулювання з предметів свого ведення (ч. 4 ст. 76). Конституційні принципи федералізму знайшли відображення в конституціях республік, статутах країв, областей, міст федерального значення, автономної області і автономних округів. Необхідність забезпечення верховенства прийнятих в суб'єктах РФ конституційно-правових актів послужила додатковим стимулом подальшого розвитку конституційної юстиції в регіонах. Федеральний ^ сонстітуціонний закон від 31 грудня 1996 р № 1-ФКЗ «Про судову систему Російської Федерації» закріпив, з урахуванням що складається практики, законодавче регулювання статусу конституційних і статутних судів суб'єктів РФ. Згідно з прийнятим актом конституційні (статутні) суди є судами суб'єктів РФ і входять до складу судової системи РФ (ч. 2 ст. 4). Особливість їх правового становища в тому, що формування і діяльність конституційних (статутних) судів регулюється на основі федеральних законів законодавчими актами суб'єктів РФ. Федеральним конституційним законом «Про судову систему Російської Федерації» встановлюються: ^ право суду при розгляді конкретної справи вирішувати питання про відповідність акта державного та іншого органу, а також посадової особи, конституції (статуту) суб'єкта РФ (ст. 5); - / загальна характеристика компетенції конституційних (статутних) судів (ч. 1 ст. 27); - f поширення принципу єдності статусу суддів в Російської Федерації на суддів конституційних (статутних) судів (ст. 12); - S обов'язковість судових постанов конституційних (статутних) судів (ст. 6); - S участь суддів конституційних (статутних) судів в регіональних органах суддівського співтовариства (ст. 29). Законодавчими актами суб'єктів РФ відповідно до Федеральним конституційним законом «Про судову систему Російської Федерації» регулюються наступні питання діяльності конституційних (статутних) судів як органів судової вла-'"сти регіонів: S порядок створення і скасування діяльності конституційних (статутних) судів (ст. 17); - S порядок призначення (обрання) суддів, голів і заступників голів конституційних (статутних) судів (ст. 13); S процедура розгляду питань, віднесених до компетенції ' ції конституційних (статутних) судів (ч. 3 ст. 27); / фінансування конституційних (статутних) судів за рахунок бюджетів суб'єктів РФ (ч. 2 ст. 27). Відповідно з формулюванням норми Федерального конституційного закону «Про судову систему Російської Федерації» конституційні (статутні) суди «можуть створюватися» (ч. 1 ст. 27) , тобто їх формування не вважається обов'язковим для суб'єктів РФ. Як правило, питання про створення конституційних (статутних) судів в регіонах вирішується в конституціях (статутах) суб'єктів. РФ, далі приймається закон, що регулює порядок їх організації та діяльності, і нарешті вирішується питання про реальний формуванні та початку діяльності відповідного суду. Процес створення регіональної конституційної юстиції йде повільно; На початок 2002 р. з 32 передбачених у конституціях і статутах суб'єктів РФ були прийняті закони і почали функціонувати 14 конституційних і статутних судів, у тому числі в республіках Дагестан, Бурятія, Кабардино-Балкарія, Карелія, Комі, Саха (Якутія), а також у Ханти-Мансійському автономному окрузі, Свердловської, Тюменської областях'і в ряді інших регіонів. Аналіз змісту прийнятих в регіонах законів і практики діяльності конституційних (статутних) судів дозволяє зробити деякі загальні висновки про їх формуванні, структурі, процедурі судочинства та інших аспектах їхньої діяльності. Чисельний склад конституційних (статутних) судів, як правило, невеликий і варіюється в межах п'яти-дев'яти суддів. Так, Конституційний суд Республіки Татарстан складається з шести суддів, Конституційний суд Ханти-Мансійського автономного округу включає дев'ять суддів. На внутрішній організація конституційного (статутного) суду визначається відповідним законом суб'єкта РФ. Більшість судів складається з голови, його заступника, секретаря і суддів. Так організовані конституційні суди республік Татарстан, Дагестан, Карелія і деякі інші. В інших республіках обираються (призначаються) лише судді і голова суду (Конституційний суд Республіки Бурятія). ' Формування складу конституційних (статутних) судів, як правило, здійснюється за участю різних гілок влади, а іноді і з залученням громадських та інших організацій. Так, відповідно до Закону від 6 травня 1997 р. «Про Статутному суді Свердловської області »відбір п'яти суддів статутного суду проводиться на конкурсній основі. Пропозиції про кандидатів вносяться губернатору депутатами Законодавчих зборів, представницькими органами місцевого самоврядування, керівниками правоохоронних органів, юридичних та наукових установ області. Судді обираються на посаду обласною думою в індивідуальному порядку таємним голосуванням. У Республіці Татарстан відповідно до згаданого Закону половину персонального складу суду представляє Парламенту - Державному совету.его голова, іншу половину - Президент Республіки. Конституційний суд обирається Державною радою, а голова та його заступник затверджуються Державною радою за пропозицією суддів Конституційного суду республіки. Термін повноважень конституційних (статутних) судів у багатьох регіонах законом не обмежується. Законодавчими актами республік Дагестан, Північна Осетія - Аланія, Тива термін Полги жень конституційних судів встановлений в 10 років . Як уже згадувалося, на суддів конституційних (статутних) | судів поширюється принцип єдності статусу суддів РФ з деякими особливостями, встановленими законодавством суб'єктів РФ. У більшості регіонів судді призначаються на невизначений термін (до досягнення певного граничного віку). Так ре-J шен питання в ст. 98 Конституції Республіки Бурятія, де вказується, що судді Конституційного суду незмінюваність і звільняються з посади після досягнення граничного віку 60 років для женшин, 65 - для чоловіків. Не встановлюється термін повноважень суддів конституційних судів республік Карелія, Комі і в ряді f інших регіонів. Інакше вирішено питання в Республіці Кабардино-Балкарія. Відповідно до ст. 111 Закону від 12 грудня 1997 р . «Про Конституційний Суд Республіки Кабардино-Балкарія» срокполномочійсудьі Конституційного суду встановлено в 10 років, а граничний вік перебування на посаді - 70 років. У згаданому Законі Свердловської області термін повноважень судді статутного суду - 12 років, граничний вік - 65 років. Повторне обрання на посаду судді не допускається (ст. 21). У законодавстві суб'єктів РФ значна увага приділяється гарантіям незалежності суддів. У більшість законодавчих актів включені загальноприйняті норми про неприпустимість дострокового припинення повноважень суддів, крім випадків втрати громадянства, відставки, досягнення граничного віку перебування на посаді або набрання чинності обвинувального вироку суду у зв'язку з вчиненням кримінального злочину. Є й інші підходи. Крім наведених раніше підстав включаються і такі, як виїзд за межі території республіки (Кабардино-Балкарія); порушення присяги (Республіка Карелія); ліквідація суду (Ханти-Мансійський автономний округ). Важливою гарантією статусу суддів конституційних (статутних) судів вважається забезпечення їх недоторканності. Як правило, це досягається шляхом поширення на суддів статусу депутата представницького (законодавчого) органу суб'єкта РФ. Останній час в практику правового регулювання статусу суддів конституційних (статутних) судів входить поширення на них норм гл. 2 Закону РФ від 26 червня 1992 р. № 3132-1 «Про статус суддів в Російській Федерації». Аналіз наведених раніше та інших законодавчих актів суб'єктів РФ дозволяє визначити загальний перелік основних повноважень конституційних (статутних) судів. Компетенція конституційних (статутних) судів суб'єктів РФ включає: S контроль за відповідністю правових актів суб'єктів РФ їх конституціям (статутів), а також за конституційністю договорів з Російською Федерацією та іншими суб'єктами, включаючи і міжнародні договори; - S офіційне тлумачення конституцій або статутів суб'єктів РФ; - S вирішення спорів ю компетенції між органами влади суб'єктів РФ, а також між ними та органами місцевого самоврядування; s захист конституційних прав і свобод громадян за їх скаргами і за запитами судів про конституційність закону суб'єкта РФ, застосованого чи підлягає застосуванню в конкретній справі; S контроль за проведенням виборів керівників виконавчих органів влади суб'єктів РФ і рішеннями про проведення регіональних референдумів; s участь у законодавчому процесі суб'єкта РФ шляхом здійснення права на законодавчу ініціативу. Відзначимо, що наведений перелік виходить за рамки тих повноважень конституційних (статутних) судів, які встановлені Федеральним конституційним законом «Про судову систему Російської Федерації» (конституційність законодавства та рішень органів державної влади суб'єктів РФ, органів місцевого самоврядування та тлумачення конституцій (статутів) - (ч, 1 ст. 27). Питання про компетенції конституційних (статутних) судів суб'єктів РФ неодноразово був предметом розгляду Конституційного Суду РФ. Суть позиції Конституційного Суду РФ зводиться до наступного. Перелік повноважень регіональної конституційної юстиції, встановленої ч. 1 ст. 27 Федерального конституційного закону «Про судову систему Російської Федерації», не є вичерпним, носить не імперативний, а диспозитивний характер, орієнтує на основні напрямки діяльності конституційних (статутних) судів і не перешкоджає закріпленню за ними інших повноважень, якщо вони відповідають юридичною природою і призначенням цих судів. Разом з тим конституційні (статутні) суди суб'єктів РФ входять в єдину судову систему країни і відповідно до Конституції РФ не можуть втор- гаться у вирішення питань, віднесених до компетенції Конституційного Суду РФ, інших федеральних судів .. Так, включення до компетенції регіональної конституційної юстиції таких повноважень, як вирішення спорів про компетенції і суперечок за скаргами громадян та запитами судів, може викликати розбіжність в оцінці змісту та розмежування компетенції Конституційного Суду РФ і органів конституційного контролю суб'єктів РФ. Очевидно, що такого роду колізії повинні вирішуватися виходячи з того, що конституційні (статутні) суди входять в єдину судову систему країни і, як і будь-які інші суди, зобов'язані керуватися Конституцією РФ. Юридична сила актів конституційних (статутних) судів, що забезпечує ефективність конституційного контролю, визначається їх місцем у судовій системі Росії. Відповідно до Федеральним конституційним законом «Про судову систему Російської Федерації»: - акти, прийняті конституційними (статутними) судами носять державний владний характер, обов'язкові для всехбез винятку органів державної влади, органівмісцевого самоврядування, громадських об'єднань, посадових осіб, інших фізичних і юридичних осіб і підлягають неухильному виконанню на всій території Російської Федерації (ч. 1 ст. 6); - підсумкові рішення конституційних (статутних) судів, прийняті в межах їх компетенції, остаточні, негайно вступають в силу після їх проголошення, вони не можуть бути скасовані органами виконавчої влади та переглянуті судом (ч. 4 ст. 27); - акти регіональної конституційної юстиції володіють безпосередньою дією і не вимагають їх затвердження іншим органом або посадовою особою. Підводячи підсумки, відзначимо, що діяльність конституційних (статутних) судів суб'єктів РФ робить помітний вплив на зміцнення інститутів державної влади та місцевого самоврядування, захист прав і свобод людини і громадянина з метою зміцнення законності і правопорядку. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "7.1. Конституційні (статутні) суди суб'єктів РФ" |
||
|
||