Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ з кримінального права (загальна частина), 2012 - перейти до змісту підручника

Крайня необхідність: поняття, умови правомірності, значення. Перевищення меж крайньої необхідності. Відмежування крайньої необхідності від необхідної оборони

.
Крайня необхідність. Згідно ст. 39 КК не явл. переступив-ем заподіяння шкоди охоронюваним уг.им законом інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, непоср-о загрожує особі інтересам заг-ва або гос-ва, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами і при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
У теоретичному плані під крайньою необхідністю слід розуміти ситуацію, при кот-ой усунення небезпеки, що загрожує особистості, її інтересам, можливо тільки шляхом заподіяння меншої шкоди ін охоронюваним законом заг-им отнош-ям, якщо при цьому не було допущено перевищення її меж.
У пр.вом отнош-і дія, вчинена в стані крайньої необхідності, явл. непрест-им.
Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
Джерелом небезпеки при необхідній обороні явл. заг-о небезпечні дії людини. При крайній необхідності таким джерелом можуть бути не тільки людські дії, але і руйнівні сили природи, нападу тварин і т.п.
При необхідній обороні шкода заподіюється посягає. При крайній необхідності, - як правило, особі, не пов'язаній із створенням небезпеки особи, його пр.м, гос-венним і заг-им інтересам.
Необхідна оборона непрест-а, якщо заподіяна шкода менше, дорівнює або навіть більше предотвращенного. При крайній необхідності заподіяна шкода повинна бути завжди менше, ніж відвернена. Необхідна оборона допускається і тоді, коли обороняється мав возм-ть захистити гос-ються, заг-ті й особисті інтереси, не вдаючись до заподіяння шкоди посягає. Стан крайньої необхідності виключається, якщо усунення небезпеки було можливо без заподіяння шкоди третім особам.
Перевищення меж крайньої необхідності.
Перевищенням меж крайньої необхідності визнається заподіяння шкоди, явно не відповідає характеру і ступеня загрожує небезпека і обстоят-вам, при кіт-их небезпека усувалася, коли Указ. інтересам було заподіяно шкоду, рівний або> значний , ніж відвернена (ч. 2 ст. 39 КК). З визначення перевищення меж крайньої необхідності випливають такі ознаки: а) заподіяна шкода повинна бути більше предотвращенного; б) заподіяну шкоду м / б рівним запобігання; в) обстоят-ва запобігання шкоди явно, тобто свідомо для всіх, не відповідали загрожувала небезпеки. Напр., У разі, якщо заподіяння шкоди не було єдиним способом усунення небезпеки.
При реш-і питання про наявність вини слід мати на увазі, що в ряді випадків, і особливо коли відповідні події розвиваються швидко і в складній обстановці, напр. при транспортних пригодах, особа, перевищило заходи крайньої необхідності внаслідок швидкоплинності подій і мимовільності порушення уваги, не завжди в змозі обрати правильне реш-е. У таких випадках можна говорити про необережному перевищенні крайньої необхідності, кот-е не тягне відповідь-та обличчя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Крайня необхідність: поняття, умови правомірності, значення. Перевищення меж крайньої необхідності. Отграничение крайньої необхідності від необхідної оборони "
  1. § 2. Права, обов'язки і відповідальність платників податків
    вкрай незадовільно. З норми Закону «Про основи податкової системи в РФ» (ст. 24) слід тільки одне позитивний висновок: відстрочка і розстрочка платежів не є податковою пільгою, а ставляться скоріше до порядку виконання податкового обов'язку. Підстави надання відстрочки і розстрочки платежів, термін, процедура прийняття рішення, нарешті, наслідки порушення умов відстрочки
  2. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
    вкрай низькою. Навіть в економічно найбільш благополучних містах, таких як Москва і Санкт-Петербург, цією галуззю так і не освоєні ринкові механізми саморозвитку, накопичення матеріальної бази для безперервної модернізації. Російське ЖКГ давно стало гальмом розвитку економіки, постійним фактором соціально-демографічних катаклізмів. В останні роки кожна російська зима перетворюється на
  3. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    принаймні заподіяти собі збитки. Щоб цього не відбувалося, для вчинення правочину потрібна не лише воля неповнолітнього, але й воля особи, покликаного в силу закону (ст. 31 ГК, ст. 64 СК) захищати права та інтереси неповнолітнього. Воля такої особи як би заповнює недолік волі неповнолітнього. Тому якщо угода укладена неповнолітнім без згоди особи, на яке
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    Принаймні, якщо це не суперечить умовам ринку та чинному законодавству Російської Федерації, а також відповідає дійсним намірам сторін. Примітно, що щодо долі Положень про поставки відомо наступне рішення: використання правил цих актів можливо, якщо вони не суперечать імперативним нормам ЦК і в договорі є посилання на пункт Положень, або з тексту
  5. Короткий перелік латинських виразів , що використовуються в міжнародній практиці
    принаймні, "забирати" його зі складу; б) чергу, завжди свідчить про хронічному (тимчасовому) перевищенні попиту над пропозицією на макро-(мікро-) рівні, можна уявити не тільки в торговому залі, а й у будь-якому іншому місці, в) незалежно від місця здійснення угоди розрахунки між юридичними особами і з участю громадян, пов'язані з їх підприємницькою діяльністю, виробляються в
  6. § 3. Загальні умови виникнення зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
    крайньої необхідності. Обов'язок відшкодувати правомірно заподіяна шкода не може розглядатися як міра відповідальності, оскільки вона позбавлена змісту, підстав і функцій відповідальності * (24). Обов'язок відшкодувати правомірно заподіяну шкоду покладається на заподіювача тому, що немає інших способів здійснити захист прав та інтересів потерпілого. Тому законодавець, реалізуючи принцип
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    вкрай спірній норми служить п. 4 ст. 1237 ЦК, згідно з яким при будь-якому порушенні ліцензіатом обов'язку сплатити ліцензіару винагороду за надання права використовувати об'єкт авторських або суміжних прав ліцензіар може в односторонньому порядку відмовитися від договору і вимагати відшкодування завданих йому збитків. Дана норма відкриває широкі можливості для зловживань з
  8. 3. Застава
    принаймні, одного з основних правомочностей власника щодо розпорядження цим майном. Однак російські цивілісти (Кассо, Анненков, Шершеневич та деякі інші) вважали дане визначення випадково потрапили в законодавство і не надавали йому правового значення. --- Див, наприклад: Анненков К. Указ. соч. С. 342; Шершеневич Г.Ф. Указ. соч. С. 242 - 243.
  9. 1. Поняття зобов'язання з дій в чужому інтересі без доручення
    принаймні, насторожене до нього ставлення з боку законодавця зберігалося досить довго. Прикладом може служити Збірник звичайного права Північної Франції, створення якого відносилося до 1283 У ньому, серед іншого, містилося таке твердження: "Існує ще один вид надання послуг, коли одні особи приймаються служити іншим без їх прохання, доручення, не будучи найняті або домовлені
  10. 1. Загальні положення
    принаймні з позицій чинного ЦК, потребує уточнення. Запрошення брати участь у торгах справді не є офертою, але все ж воно не може бути зведене до простого запрошення укласти договір. Запрошення як таке по суті справи "ніщо", а запрошення брати участь в торгах - "щось". --- --- Так, Правила проведення конкурсу на право надання
© 2014-2022  yport.inf.ua