| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
9. Момент укладання договору |
||
|
Виняток становлять лише випадки, коли угодою сторін передбачено, що умови укладеного ними договору застосовуються і до відносинам, що виникли до укладення договору (п. п. 1 і 2 ст. 425 ЦК). Крім того, з моментом укладення договору пов'язані і деякі інші юридичні наслідки. Зокрема, саме на момент укладення договору встановлюється правоздатність і дієздатність осіб, які уклали договір; на цей момент визначається відповідність укладеного договору вимогам закону (ст. 422 ЦК); залежно від моменту укладення договору іноді вирішується питання про місце його укладення, що має практичне значення в зовнішньоторговельному обороті, так як дана обставина зумовлює застосовне право. У законодавстві різних країн зустрічаються два варіанти визначення моменту укладення договору: - система отримання акцепту, якої дотримуються держави континентального права; - система відправлення акцепту (теорія поштової скриньки - mail-box theory), застосовувана в англо-американському праві, а також в Японії. У першому випадку договір вважається укладеним у момент отримання особою, направлявшим оферту, повідомлення про її акцепт. У другому випадку акцепт вважається досконалим і, отже, договір - укладеним у момент відправлення акцепту (1). --- (1) Див: Цивільне та торгове право капіталістичних держав: Підручник / За ред. Е.А. Васильєва. Вид. 2-е. М., 1984. С. 264 - 265; Халфіна Р.О. Цивілізований ринок: правила гри. М., 1993. С. 86 - 87. У міжнародному торговельному обороті як загальне правило застосовується перша система. Принципи міжнародних комерційних договорів встановлюють, що акцепт оферти набуває чинності, коли зазначена згода одержана оферентом. Виняток становлять лише випадки, коли в силу оферти або в результаті практики, яку сторони встановили у своїх взаєминах, або звичаю ділового обороту адресат оферти може, не повідомляючи оферента, висловити згоду з офертою шляхом вчинення якоїсь дії. За цих умов акцепт набуває чинності в момент вчинення такої дії (п. п. 2 і 3 ст. 2.6 Принципів). Причина переваги принципу отримання акцепту (а не його відправки) полягає в тому, що ризик передачі повідомлення про акцепт краще покладати на адресата оферти, оскільки він вибирає спосіб зв'язку і найкращим чином може вжити заходів, що забезпечують отримання такого повідомлення за призначенням (1). --- (1) Див: Принципи міжнародних комерційних договорів. С. 40. За російським законодавством для визначення моменту укладення договору має значення дата отримання акцепту стороною, яка направила оферту. Однак з цього загального правила є два винятки. По-перше, це випадки, коли сторони оформляють свої відносини реальним договором, тобто коли для укладення договору потрібно не тільки напрямок оферти та отримання акцепту, а й передача майна. У подібних ситуаціях моментом укладення договору визнається момент передачі майна. При цьому слід враховувати, що передачею майна є не тільки його вручення відповідній особі, але також і здача транспортній організації або організації зв'язку для доставки адресату, а також передача коносамента або іншого товаророзпорядчого документа (ст. 224 ЦК). По-друге, це випадки, коли укладається договір, що вимагає державної реєстрації, наприклад, якщо предметом договору є земельна ділянка чи інше нерухоме майно (ст. 164 ЦК). Такий договір вважається укладеним з моменту його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Однак якщо одна із сторін ухиляється від державної реєстрації договору, суд вправі за вимогою іншої сторони винести рішення про реєстрацію (п. 3 ст. 165 ЦК). У подібних ситуаціях момент укладання договору також повинен визначатися відповідно до рішення суду. Іноді, втім, договір, якому потрібна державна реєстрація, набирає чинності раніше моменту такої реєстрації. Так, договір продажу нерухомості (за винятком продажу житлових приміщень і підприємств) для його сторін (продавця і покупця) набирає чинності з моменту його підписання (хоча виконання договору продажу нерухомості його сторонами до державної реєстрації переходу прав власності не є підставою для зміни їх відносин з третіми особами). У тих випадках, коли акцепт виражається у формі вчинення особою, яка одержала оферту, у термін, встановлений для її акцепту, дій по виконанню зазначених у ній умов договору (відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт, сплата грошової суми), договір вважається укладеним у момент вчинення адресатом оферти відповідних дій. Стосовно до окремих видів договорів законодавством передбачено спеціальні правила щодо моменту їх укладення та набуття чинності. Наприклад, договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеним у належній формі з моменту видачі продавцем покупцеві касового або товарного чека або іншого документа, що підтверджує оплату товару, а такий же договір з використанням автоматів - з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару (ст. ст. 493 і 498 ЦК); в разі, коли абонентом за договором енергопостачання виступає громадянин, що використовує енергію для побутового споживання, договір вважається укладеним з моменту першого фактичного підключення абонента в установленому порядку до приєднаної мережі (п. 1 ст. 540 ЦК); договір страхування, якщо в ньому не передбачено інше, набуває чинності з моменту сплати страхової премії або першого внеску (п. 1 ст. 957 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 9. Момент укладання договору " |
||
|
||