Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Б.А. Страшун. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. Частина загальна. Тома 1-2, 2000 - перейти до змісту підручника

1. ВИЗНАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ

Якщо визначати конституцію як правову категорію найбільш загальним чином, то можна сказати, що це система правових норм, що мають, як правило, вищу юридичну силу і регулюють основи відносин між людиною і суспільством, з одного боку, і державою - з іншого, а також основи організації та діяльності самої держави. Визначення предмета регулювання, як бачимо, тут таке ж, як і предмета регулювання конституційного права, але відмінність полягає в найвищій юридичній силі конституційних норм, що визнається в переважній більшості держав. Ці правові норми можуть бути зосереджені в одному або декількох нормативних актах, іноді званих основними законами, а можуть міститися в невизначеному безлічі звичайних законів і, крім того, в судових прецедентах і конституційних звичаях. У тих країнах, де формально-юридична конституція (див. нижче) відсутня, відмінність між конституцією і конституційним правом провести неможливо.
Конституція в так званому матеріальному сенсі (значенні) являє собою писаний акт, сукупність актів або конституційних звичаїв, які перш за все проголошують і гарантують права і свободи людини і громадянина, а одно визначають основи суспільного ладу, форму правління і територіального устрою, основи організації центральних і місцевих органів влади, їх компетенцію та взаємовідносини, державну символіку і столицю.
Однак в матеріальному сенсі термін «конституція» вживається рідко. Набагато частіше ми говоримо про конституцію у формальному сенсі (значенні), тобто про закон або групі законів, які мають вищу юридичну силу по відношенню до всіх інших законів і інших актів. Конституція в цьому сенсі - це в своєму роді закон для законів. Вона не може бути змінена шляхом видання звичайного закону, і, навпаки, внесення поправок до конституції вимагає відповідної зміни тих законів і підзаконних актів, які були раніше видані на підставі або у розвиток діяли тоді її положень, але перестали тепер їй відповідати.
Матеріальне і формальне розуміння конституції знаходяться в певному співвідношенні. Ймовірно, виправдано, щоб спеціальна форма вираження відповідала предмету регулювання - адже в конституції визначаються основи суспільного і державного ладу країни. Крім того, це співвідношення проявляється в наступному: всі держави мають конституцією в матеріальному сенсі, але не у всіх у них є конституція в сенсі формальному. Британська конституція існує в першому сенсі, але не в другому: її норми можуть бути змінені в тому ж порядку і тими ж органами, які створили діючі норми. До конституції у матеріальному сенсі відносяться лише ті правові норми, які регулюють зазначені вище суспільні відносини.
Навпаки, конституції у формальному сенсі можуть містити такі норми, які, здавалося б, регулюють відносини, що не мають конституційного характеру. Однак сам факт включення тих чи інших норм у формальну конституцію свідчить, що законодавець переслідував цим важливі політичні цілі, і тому такі норми не варто було б розглядати як нетипову випадковість. Норми, що не входять у власну область конституційного регулювання, можна назвати конституційними другого порядку. Вони входять до складу вищого закону, але регулюють інші відносини, ніж зазначені вище.
Такі норми характерні для зарубіжних конституцій, головним чином прийнятих після Другої світової війни. Вони зазвичай відсутні в актах першого періоду конституційного розвитку, тобто до Першої світової війни. У них ніколи не було що-небудь зайвого, що виходить за межі власне конституційного регулювання. Яскравим прикладом такого акта є Конституція Сполучених Штатів Америки 1787 року, що дожила до наших днів. Правові положення другого порядку зустрічаються тепер і в країнах, що володіють тривалими конституційними традиціями (прикладом можуть служити положення про фінанси в ст. 105-115 Основного закону для Федеративної Республіки Німеччини 1949 р.). Конституція Греції 1975 року також містить розгорнуті норми про оподаткування (ст. 78-80), а нова Конституція Швейцарської Конфедерації 1999 року, слідуючи усталеній традиції включати названі норми другого порядку, таких містить достатню число. У новому акті залишилися норми, правда, в скороченому вигляді в порівнянні з Конституцією 1874, які з точки зору уявлень про зміст цих актів не повинні знаходитися в тексті. Наприклад, є величезна кількість норм, що регулюють податки (ст. 76, 82, 85, 86, 100, 111,112, 127-134, перехідні положення 3, 13-16). У сукупності ці положення складають свого роду податковий мінікодекс. У Конституції залишилися норми про болотах і заболочених місцях особливої краси (ст. 78), про азартні ігри і гральних будинках (ст. 106) та деякі інші.
У той же час деякі нові конституційні акти обмежуються класичним переліком норм, не включаючи будь-чого виходить за межі традиційного конституційного регулювання. Прикладом може служити Основний закон для Королівства Нідерландів 1815 після його повного перегляду в 1983 році.
Відрізняються також поняття юридичної та фактичної конституції. Юридична конституція в матеріальному або формальному сенсі - це завжди певна система правових норм, що регулюють зазначений вище коло суспільних відносин. Фактична ж конституція - це самі такі відносини, тобто те, що реально існує. Вона, отже, не охоплюється даним вище визначенням конституції. Наприклад, Конституційний закон про Чехословацьку Федерації № 143 1968 року передбачив створення системи конституційних судів, однак на практиці до перемоги антибюрократичної революції 1989 року ці суди так і не були створені. Отже, згідно юридичної конституції вони існували, а згідно з фактичною - були відсутні. До цих пір в Конституції Сполучених Штатів Америки 1787 продовжує значитися давно стала мертвою буквою норма розд. 8 ст. I про право Конгресу видавати каперський свідоцтва (Letters of Marque), Управомочивающие торгові кораблі на ведення під час війни бойових дій проти кораблів ворожого держави, а також проти кораблів нейтральних держав, якщо вони перевозили вантажі для ворожої держави. У XIX столітті каперство було заборонено міжнародним правом, однак зазначена конституційна норма залишилася без зміни, хоча і не застосовується.
Розбіжність між фактичною і юридичною конституцією-зазвичай результат зміни у співвідношенні політичних сил, що сталося після прийняття юридичної конституції, особливо коли мова йде про формальну юридичної конституції, ухвалення якої має одномоментний характер. Розбіжність між фактичною і юридичною конституцією свідчить, що частина норм юридичної конституції стала або спочатку була і залишається фіктивною. Виникає необхідність або юридичну конституцію привести у відповідність з фактичними суспільними відносинами, або, навпаки, ці відносини перетворити відповідно до приписів юридичної конституції. В останні десятиліття в подоланні розбіжностей між фактичною і юридичною конституцією все більшу роль відіграє конституційна юстиція.
Фіктивність конституцій зазвичай характерна для країн з авторитарними і особливо тоталітарними політичними режимами. Юридичні конституції в таких країнах нерідко містять демократичні положення, які не отримують реалізації на практиці, бо включаються тільки для того, щоб приховати антидемократичну сутність режиму. Характерний приклад давала практика Радянського Союзу та інших соціалістичних країн, де конституційно проголошувалася влада народу, здійснювана через представницькі органи, а на практиці влада належала апарату комуністичних партій, які по суті і партіями тільки називалися, не будучи такими на ділі. Не випадково в цих країнах, як правило, не існувало ні конституційної, ні адміністративної юстиції, а загальна юстиція конституцію безпосередньо не застосовувала, бо влада не була зацікавлена в послідовній реалізації демократичних конституційних норм. В результаті конституція як би повисала в повітрі: поточне законодавство, акти виконавчої та судової влади не сполучалися з основним законом, який таким чином залишався актом політичним та ідеологічним, але багато в чому не виконував свого головного призначення - не регулював суспільних відносин.
Іноді в літературі можна зустріти кілька інше розуміння фактичної конституції, а саме збігається з розглянутим вище поняттям конституції у матеріальному сенсі.
Надалі поняття «конституція» ми будемо вживати переважно в найбільш поширеному його значенні - формально-юридичному. Іншими словами, мова буде йти про закон або законах, мають вищу юридичну силу.
Вища юридична сила конституції у формальному сенсі виявляється в тому, що, по-перше, її норми завжди мають перевагу над положеннями інших законів, а тим більше нормативних актів виконавчої влади. По-друге, закони або підзаконні акти повинні прийматися передбаченими в конституції органами і за встановленою нею процедурою. Вища юридична сила конституції у матеріальному сенсі полягає в тому, що нижчестоящі за рівнем правові норми повинні відповідати по суті (у всякому разі, не суперечити) нормам основного закону. Будь-який акт, що суперечить Конституції чи по суті, або за формою, повинен бути визнаний недійсним.
Верховенство конституції іноді забезпечується її власними нормами. Так, у § 4 ст. 15 Конституції Ірландії 1937 говориться:
«1. Ніякої закон, що суперечить в чому-небудь цієї Конституції або якому-небудь її приписом, не може бути прийнятий Парламентом.
2. Будь-який закон, що суперечить в чому-небудь цієї Конституції або якому-небудь її приписом, буде недійсним, але лише в тій мірі, в якій він їм суперечить ».
У ст. 98 Конституції Японії 1946 вказується, що вона є «верховним законом країни, і ніякі закони, укази, рескрипти або інші державні акти, що суперечать в цілому або в частині її положенням, не мають законної сили».
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. ВИЗНАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ "
  1. Контрольні запитання до розділу 2
    конституції. 2. Співвідношення конституції і конституціоналізму. 3. Основні риси конституцій зарубіжних країн. 4. Класифікація конституцій по різних підставах. 5. Поняття конституції юридичної й фактичної. 6. "Жива" Конституція. 7. Принципові відмінності і схожість писаної і неписаної конституцій. 8. Плюси і мінуси жорсткості конституцій. 9. Референдум як спосіб прийняття
  2. 4.1. Проблеми дії (реалізації) Конституції
    Вельми актуальне значення в нашій державі має проблема забезпечення дії Конституції. На жаль, в суспільстві поширена думка про Конституцію РФ як про своєрідну декларації. Реальне дію Конституції пов'язують не з нею самою, а з втіленням положень Конституції у відповідних актах, розвивають її
  3. Додаток Бібліографія з питань Конституції
    конституції. Принципи, функції і основні риси конституцій Способи прийняття конституцій Конституційне регулювання Конституція та інші правові акти Конституційний закон Історія Конституції Росії, РРФСР, СРСР і Російської Федерації Конституційні реформи СРСР і РРФСР - 1988-1993 рр.. Чинна Конституція Російської Федерації 1993 року: сутність, потенціал, проблеми Проблеми
  4. 1.4. Основні риси конституції
    конституції характеризують її зв'язок як політико-юридичного документа з суспільним розвитком, її витоки, специфіку впливу суспільних відносин на характер конституції і впливу конституції на суспільні відносини, роль конституції в реальних процесах життя країни. Основними рисами Конституції РФ можна назвати основоположний характер, народність, реальність, стабільність.
  5. Чинна Конституція Російської Федерації 1993 року: сутність, потенціал, проблеми
    конституційного процесу в умовах модернізації / / Прогалини в російській Конституції і можливості її вдосконалення / Ред.-Упоряд . К.Г.Гагнідзе. - М.: 1998. Мітюков М. Проблема реалізації демократичного потенціалу Конституції Російської Федерації / / Прогалини в російській Конституції і можливості її вдосконалення / Ред.-Упоряд. К.Г.Гагнідзе. - М.: 1998. Філатов С. Основний закон і пропагандистські
  6. Глава V. Заключні положення
    Норми глави V практично ідентичні нормам Конституції РФ і ГК РФ. Стаття 34 Закону повторює п. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 35 Закону - п. 1 ст. 11 ГК РФ, а ст. 36 Закону - п. 4 ст. 15 Конституції РФ. Закон набув чинності в 1992 р., тобто ще до появи Конституції РФ і ГК РФ, коли відповідні загальні норми відсутні. Саме цим і пояснюється включення до Закону даної глави. В даний
  7. 1.2. Функції конституції
    конституцій. При цьому слід враховувати, що функції конституції - різні прояви її призначення. Вони відображають роль основного закону в політиці, житті суспільства та громадян, здійсненні завдань держави. Будь конституції - незалежно від соціальної системи - властиві такі функції: установча, організаторська, зовнішньополітична, ідеологічна,
  8. 1.5. Юридичні властивості конституції
      конституції - це ознаки її як основного закону держави. Розглянемо їх докладніше, пов'язуючи загальні положення теми з Конституцією
  9. 6. Конституції та питання міжнародного права
      конституцій стало розширення блоку конституційних норм, які відображають розвиток інтеграційних процесів. В окремі конституції включені положення про можливість передачі частини суверенних прав держави міжнародним наднаціональним організаціям. Практично всі конституції визнають обов'язковий характер загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та необхідність приведення
  10. Конституція та інші правові акти
      конституційного впливу на акти державно-правового законодавства: Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Л.: 1983. Бєлкін А.А. До співвідношенню Конституції та державно-правових актів (похідне нормотворчість) / / Правознавство. - 1985. N 5. Воєводін Л.Д. Конституція СРСР і чинне законодавство / / Вісник МГУ: Серія 11. Право. - 1987. N 5. Воєводін Л.Д. Конституція Російської
  11. Глава восьма Конституційні поправки та перегляд Конституції
      Стаття 1. Конституція оголошується незмінною. Окремі зміни в тексті Конституції можуть проводитися тільки у вигляді особливих поправок, які, поряд з передбаченою Конституцією особливою процедурою їх прийняття (п. 5 ст. 54), вимагають ратифікації з боку не менше двох третин республік і губерній - суб'єктів Російської Федерації. 2. Не можуть бути предметом перегляду положення Конституції,
© 2014-2022  yport.inf.ua