Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Цивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 1: Загальна частина, 2008 - перейти до змісту підручника

6. Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства
Згідно ст. 217 Закону про банкрутство підставою для визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями або виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів. Це означає, що, як і для індивідуального підприємця, для СФГ діє принцип неплатоспроможності. Крім того, й інші критерії аналогічні встановленим законом для індивідуального підприємця, оскільки таким визнається його глава. Таким чином, для визнання СФГ банкрутом термін неплатоспроможності має бути не менше трьох місяців, а мінімальна сума заборгованості - 100 000 рублів.
У Законі про банкрутство формально йдеться про визнання банкрутом саме господарства, а не його глави - індивідуального підприємця. Однак якщо селянське (фермерське) господарство включає кількох осіб (членів господарства), то заява про визнання цього господарства банкрутом може бути подана в арбітражний суд його главою - індивідуальним підприємцем за наявності письмової згоди всіх членів селянського господарства (п. 1 ст. 218 Закону про банкрутство).
З урахуванням відносин власності в селянське (фермерське) господарство заява його глави до арбітражного суду повинно містити підтверджені документами відомості про склад і вартість майна селянського (фермерського) господарства, склад і вартість майна, що належить на праві власності членам господарства, і джерелах, за рахунок яких це майно придбано. Такі відомості необхідні, оскільки в разі визнання господарства банкрутом і відкриття конкурсного виробництва майно, що належить на праві власності членам господарства, в конкурсну масу не включається.
Конкурсну масу господарства, визнаного банкрутом, утворює перебуває у спільній власності членів селянського (фермерського) господарства нерухоме майно, в тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, племінної, молочна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарські й інші техніка та обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше придбане для селянського (фермерського) господарства на загальні кошти його членів майно, а також право оренди належить селянському (фермерському) господарству земельної ділянки й інші належать селянському (фермерському) господарству і мають грошову оцінку майнові права (ст. 221 Закону про банкрутство).
Згідно ст. 27 Закону про банкрутство до селянського (фермерського) господарства застосовуються такі процедури банкрутства:
- спостереження,
- фінансове оздоровлення,
- зовнішнє управління,
- конкурсне виробництво,
- мирову угоду.
Більшість з них має певну специфіку, обумовлену тим, що селянське (фермерське) господарство здійснює сільськогосподарське виробництво, пов'язане з сезонністю робіт і отримання доходів і великою залежністю від природних умов.
Так, згідно з п. 1 ст. 219 Закону про банкрутство протягом двох місяців з моменту винесення арбітражним судом ухвали про введення щодо селянського (фермерського) господарства спостереження глава селянського (фермерського) господарства може представити до арбітражного суду план фінансового оздоровлення і графік погашення заборгованості. Фінансове оздоровлення селянського (фермерського) господарства вводиться арбітражним судом, якщо здійснення заходів, передбачених планом фінансового оздоровлення, дозволить погасити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та про сплату обов'язкових платежів відповідно до графіка погашення заборгованості, в тому числі за рахунок доходів, які можуть бути отримані селянським (фермерським) господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт.
У разі якщо протягом періоду фінансового оздоровлення мали місце спад і погіршення фінансового стану селянського (фермерського) господарства у зв'язку зі стихійними лихами, з епізоотіями або іншими обставинами, що носять надзвичайний характер, термін фінансового оздоровлення може бути продовжений на рік за умови зміни графіка погашення заборгованості в порядку, передбаченому ст. 85 Закону про банкрутство.
Зовнішнє управління селянським (фермерським) господарством вводиться арбітражним судом на підставі рішення зборів кредиторів у разі наявності можливості відновлення платоспроможності селянського (фермерського) господарства. Воно вводиться до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу, необхідного для реалізації виробленої або переробленої сільськогосподарської продукції. Термін зовнішнього управління не може перевищувати двох років і трьох місяців. У разі якщо в ході зовнішнього управління мали місце спад і погіршення фінансового стану селянського (фермерського) господарства у зв'язку зі стихійними лихами, епізоотіями та іншими обставинами, що носять надзвичайний характер, термін зовнішнього управління може бути продовжений на рік.
У разі визнання селянського (фермерського) господарства неспроможним (банкрутом) і відкриття конкурсного виробництва арбітражний керуючий повинен виставити на продаж майно боржника - селянського (фермерського) господарства шляхом проведення торгів. При цьому переважне право придбання майна селянського (фермерського) господарства мають особи, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та володіють земельними ділянками, безпосередньо прилеглими до належить селянському (фермерському) господарству земельній ділянці. Зазначені особи протягом місяця з дати одержання пропозиції про придбання майна та майнових прав мають переважне право придбання майна та прав вимоги за оціночною вартістю, яка визначається за допомогою незалежної оцінки. Якщо у встановлений строк дані особи не скористаються переважними правами, арбітражний керуючий або голова селянського (фермерського) господарства здійснюють реалізацію майна та майнових прав у порядку, передбаченому Законом про банкрутство.
Згідно ст. 223 Закону про банкрутство з моменту прийняття рішення про визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва державна реєстрація голови селянського (фермерського) господарства як індивідуальний підприємець втрачає силу. Арбітражний суд направляє копію рішення про визнання селянського (фермерського) господарства банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва до органу, який зареєстрував главу селянського (фермерського) господарства як індивідуального підприємця. Однак щодо голови селянського (фермерського) господарства закон не містить часових обмежень на придбання ним знову статусу індивідуального підприємця.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства "
  1. § 1. Індивідуальні підприємці
    особливість полягає в тому, що відповідно до п. 3 ст. 2 Закону про підприємства підприємець такого роду не міг використовувати у своїй діяльності найману працю, в іншому випадку він був змушений утворити юридичну особу і перереєструватися. Новий ЦК не містить будь-яких обмежень на цей рахунок. Крім того, сучасний індивідуальний підприємець відрізняється характером своєї
  2. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    особливостями. Це проявляється в характері та особливостях їх правового статусу, взаємовідносинах з державними органами, у регулюванні внутрішньогосподарських і трудових відносин галузевими та локальними нормами. Найбільш важливою специфічною рисою, спільною для всіх сільськогосподарських організацій і підприємств, всіх сільськогосподарських товаровиробників незалежно від їх виду та форми,
  3. § 5. Підприємницька діяльність громадянина
    особливості в проведенні як антикризових заходів - фінансового оздоровлення та зовнішнього управління селянського (фермерського) господарства, спрямованих на запобігання його банкрутства, так і самого конкурсного виробництва. Конкурсну масу господарства утворює тільки те майно, яке знаходиться у спільній власності членів господарства, відповідно, сюди не може входити приватне майно
  4. § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
    особливість предмета і методу цивільного права, можна прийти до висновку, що сукупність майнових відносин, заснованих на юридичній рівності сторін, предметом яких виступають земельні ділянки, є цивільно-правовий. Інші види відносин, що виникають у зв'язку із земельними ділянками, підпадають під правове регулювання норм права іншої галузевої приналежності. У даному випадку
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    особливостей потерпілого (див. ст. 151 ЦК). Така можливість (якої було у радянському законодавстві) дозволяє зробити принциповий висновок про те, що сьогодні всі особисті немайнові відносини в тій чи іншій мірі (одні в більшій, інші в меншій) пов'язані з майновими, а сам майновий ознака в предметі цивільного права не тільки і не просто домінує, але й об'єднує
  6. ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
    особливості приватноправового регулювання. Приватне право як ядро правопорядку, заснованого на ринковій організації економіки. Приватне право в Росії. Система російського приватного права. Приватне право в зарубіжних правопорядках. Дуалізм приватного права в континентальних правових системах. Торгівельне (комерційне) право. Критика концепції підприємницького (господарського) права. Тема 2.
  7. 5. Особливості банкрутства індивідуального підприємця
    особливості зазначених видів банкрутства громадян, що враховують специфіку відповідних відносин. Загальні положення про неспроможність (банкрутство) індивідуального підприємця містяться в ст. 25 ГК. Відповідно до п. п. 1 і 5 ст. 25 ГК, а також ст. ст. 214, 215 Закону про банкрутство ознакою його банкрутства є нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими
  8. 5. Основні процедури банкрутства
    особливостями, передбаченими законодавством. Так, при банкрутстві містоутворюючих організацій допускається введення зовнішнього управління під поручительство публічно-правової освіти за зобов'язаннями боржника (ст. 171 Закону про банкрутство); при банкрутстві сільськогосподарських організацій інші сільськогосподарські організації та селянські (фермерські) господарства можуть отримувати
  9. Б
    особливості Б. індивідуального підприємця II, 6, § 6 (5) - с. 178 - 180 - особливості Б. селянського (фермерського) господарства II, 6, § 6 (6) - с. 180 - 183 - черговість задоволення вимог кредиторів при Б. II, 7, § 3 (5) - с. 267 - 268 - наслідки Б. громадянина II, 6, § 6 (4) - с. 176 - 177 - попереджувальні заходи при Б. II, 7, § 3 (4) - с. 261 - 262 - припинення
  10. Г
    особливості Г. п. як приватного права I, 1, § 1 (3) - с. 8 - 11 - предмет Г. п. як галузі права I, 2, § 2 (1 - 4) - с. 33 - 45 - принципи Г. п. I, 2, § 3 (3) - с. 49 - 55 - система Г. п. I, 2, § 4 (1 - 2) - с. 55 - 61 - термін "Г. п." I, 1, § 1 (1) - с. 1 - функції Г. п. як галузі права I, 2, § 3 (2) - с. 48 - 49 Цивільне правопорушення, см. Правопорушення Цивільне
© 2014-2022  yport.inf.ua