| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Особливості правового регулювання |
||
|
Спочатку відзначимо особливості правового регулювання оренди транспортних засобів, які є загальними для обох різновидів договору оренди транспортного засобу, які дозволяють виділити даний договір в самостійний вид договору оренди. По-перше, враховуючи специфіку предмета договору, а саме надання в оренду транспортного засобу, законодавець виключив можливість застосування до даних правовідносин загальних положень про оренду, що наділяють орендаря, який належно виконує свої обов'язки, після закінчення терміну договору оренди за інших рівних умов переважним перед іншими особами правом на укладення договору оренди на новий строк (ст. 621 ЦК). Як наслідок цього орендар транспортного засобу на відміну від орендаря за звичайним договором оренди ні за яких умов не має права вимагати переведення на себе прав і обов'язків орендаря за договором оренди транспортного засобу, укладеним орендодавцем з іншим орендарем після закінчення терміну дії колишнього договору. По-друге, договір оренди транспортного засобу не підлягає державній реєстрації, він полягає в простій письмовій формі. Це принциповий момент, оскільки певні транспортні засоби: повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти - віднесені ЦК до нерухомих речей (ст. 130). За загальним правилом угоди з нерухомим майном, і зокрема договір оренди нерухомості, вимагають державної реєстрації (ст. 164, 609 ЦК). По-третє, обов'язком орендаря протягом усього терміну дії оренди транспортного засобу є підтримка зданого в оренду транспортного засобу в належному стані, включаючи здійснення як поточного, так і капітального ремонту. За загальним правилом, як ми вже відзначали, обов'язок здійснення капітального ремонту зданого в оренду майна покладається на орендодавця (п. 1 ст. 616 ЦК). По-четверте, орендарю транспортного засобу надано право без згоди орендодавця здавати орендоване транспортний засіб у суборенду, якщо інше не передбачено договором. Стосовно до договорів оренди іншого майна, як це зазначалося раніше, діє протилежне правило, згідно з яким орендар може передати орендоване майно в суборенду лише за згодою орендодавця (п. 2 ст. 615 ЦК). Крім того, орендар в рамках здійснення комерційної експлуатації орендованого транспортного засобу має право без згоди орендодавця від свого імені укладати з третіми особами договори перевезення та інші договори, якщо вони не суперечать зазначеним у договорі цілям використання транспортного засобу або призначенню цього транспортного засобу. Що стосується наявних відмінностей у правовому регулюванні двох різновидів договору оренди транспортного засобу: відповідно оренди транспортного засобу з екіпажем і без екіпажу, - то всі вони зумовлені тим, що в першому випадку обов'язки з управління та технічної експлуатації транспортного засобу залишаються на орендодавцеві, а в другому випадку - здійснюються орендарем транспортного засобу. За договором оренди транспортного засобу з екіпажем орендодавець крім основних обов'язків, властивих будь-якого договору оренди транспортного засобу, надає орендарю послуги з управління і технічної експлуатації транспортного засобу, які повинні забезпечувати його нормальну і безпечну експлуатацію (ст. 636 ЦК). Члени екіпажу є працівниками орендодавця і підкоряються його розпорядженням, належать до управління і технічної експлуатації транспортного засобу. Завдання орендодавця - забезпечити такий склад екіпажу транспортного засобу та рівень його кваліфікації, які відповідали б умовам договору, обов'язковим для сторін правилам, а також вимогам звичайної практики експлуатації транспортного засобу даного виду. На орендодавцеві залишаються видатки на утримання членів екіпажу та оплату їх послуг. Природно, при оренді транспортного засобу без екіпажу орендодавець вільний від виконання названих обов'язків, оскільки управління орендованим транспортним засобом і його технічну експлуатацію здійснює своїми силами орендар (ст. 645 ЦК). По-різному, стосовно до двох різновидів договору оренди транспортного засобу, вирішуються питання, що стосуються оплати витрат, пов'язаних з експлуатацією транспортного засобу. Особа, що орендує транспортний засіб без екіпажу, несе всі витрати на утримання орендованого транспортного засобу, включаючи його страхування, а також витрати, що виникають у зв'язку з його експлуатацією (ст. 646 ЦК). У випадку, коли транспортний засіб передається в оренду з екіпажем, частину витрат на його експлуатацію залишається на орендодавцеві, у тому числі витрати на страхування транспортного засобу та відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна ним або у зв'язку з його експлуатацією, якщо таке страхування в силу закону або договору є обов'язковим (ст. 637 ЦК). Що стосується орендаря, то він несе тільки ті витрати, які виникають у зв'язку з комерційною експлуатацією транспортного засобу, включаючи оплату зборів, а також палива та інших витрачаються в процесі такої експлуатації матеріалів. Принципові відмінності в правовому регулюванні договорів оренди транспортного засобу відповідно з екіпажем і без екіпажу знаходяться в сфері правовідносин, пов'язаних з відповідальністю за шкоду, заподіяну орендованим транспортним засобом, його механізмами, пристроями та обладнанням, третім особам. При оренді транспортного засобу з екіпажем така відповідальність покладається на орендодавця. Орендодавець може пред'явити орендарю вимога про відшкодування сум, виплачених їм третім особам, але тільки в регресних порядку та за умови надання доказів, що підтверджують, що шкода заподіяна третім особам з вини орендаря (ст. 640 ЦК). Якщо за договором оренди орендарю передається транспортний засіб без екіпажу, відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам цим транспортним засобом, його механізмами, пристроями чи обладнанням, несе орендар (ст. 648 ЦК). При підготовці ЦК не переслідувалася мета забезпечення вичерпного регулювання зобов'язань, що виникають з договору оренди (фрахтування на час) транспортного засобу. Навпаки, більш докладного визначення особливостей оренди окремих видів транспортних засобів (як з наданням орендодавцем послуг з управління та технічної експлуатації, так і без таких) було надано місце в транспортних статутах і кодексах. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Особливості правового регулювання " |
||
|
||