Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко, Ю. В. Байгушева. Цивільне право: підручник: у 3-х томах
Том 2. Частина 2., 2010 - перейти до змісту підручника

§ 4. Відповідальність за договором простого товариства

Загальні положення про відповідальність. Підстави притягнення товаришів до відповідальності спеціально не врегульовані гл. 55 ГК. Тому питання про наявність складу цивільного правопорушення (договірного або внедоговорного характеру) вирішується на основі загальних положень цивільного законодавства (ст. 401, 1059 ЦК). Разом з тим істота переслідуваних цілей у процесі здійснення спільної діяльності, фідуціарні характер договору, особливості його змісту, що охоплює істота не тільки внутрішніх, але і зовнішніх відносин товаришів * (945), привносять специфіку в регулювання відповідальності учасників договору простого товариства.
Відповідальність товаришів у внутрішніх відносинах. Глава 55 ЦК не містить спеціальних правил про несення товаришами відповідальності один перед одним за невиконання або неналежне виконання обов'язків у рамках договору простого товариства. Тому, якщо інше прямо не передбачено договором, застосовуються загальні положення цивільного законодавства: кожен товариш в пайовому порядку самостійно несе відповідальність за рахунок власного майна перед всіма іншими учасниками договору незалежно від розміру вкладу. Виняток з цього правила, коли відшкодуванню підлягає лише реальний збиток, встановлено для випадків дострокової відмови товариша від договору, укладеного із зазначенням строку або зазначенням мети як отменітельного умови (ст. 1052 ЦК).
При цьому несення відповідальності необхідно відрізняти від участі кожного товариша в покритті загальних витрат і збитків, яке здійснюється за загальним правилом пропорційно вартості вкладу (ст. 1046 ЦК) за рахунок загального майна, а в разі його нестачі - власного майна учасників договору і входить у зміст договору простого товариства (інакше кажучи, відноситься до належного виконання договору, а не до його порушення).
Відповідальність товаришів у зовнішніх відносинах. Порядок несення товаришами відповідальності перед третіми особами (в першу чергу - за рахунок загального майна, а при його нестачі - за рахунок власного майна кожного товариша) залежить від: а) виду простого товариства і б) підстав виникнення зобов'язань.
Так, в комерційних товариствах за всіма спільними зобов'язаннями товариші відповідають солідарно як за договірними, так і по поза-договірним зобов'язанням (п. 2 ст. 1047 ЦК). Це означає, що третя особа (кредитор) має право звернутися зі своїми вимогами не тільки до всіх одночасно товаришам, але й лише до одного або декількох з них (див. також ст. 323 ЦК). Після задоволення таких вимог залучені до відповідальності товариші зможуть пред'явити регресні вимоги до інших учасників договору простого товариства в обсязі, пропорційному вартості вкладів відповідних товаришів у спільну справу.
Якщо договір простого товариства носить некомерційний характер, то відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань товариші несуть в пайовому порядку, відповідаючи всім своїм майном, але пропорційно вартості внеску в загальну справу. З цього випливає, що кредитор не має права вимагати від одного або навіть декількох товаришів погашення боргу в повному обсязі. Навпаки, за спільними зобов'язаннями внедоговорного характеру всі товариші несуть відповідальність солідарно.
Крім того, раніше вказувалося на те, що цілком допустима ситуація, коли просте товариство здійснює діяльність як підприємницького, так і непідприємницького характеру. За змістом закону в цьому випадку порядок несення товаришами відповідальності в кожному окремому випадку визначається відповідно правилами про комерційні і некомерційні товариствах залежно від того, в рамках якої діяльності (комерційної або некомерційної) виникло зобов'язання * (946).
У разі укладення негласного договору простого товариства відповідальність перед третьою особою несе самостійно лише той товариш, який є безпосередньо стороною виниклого договірного або внедоговорного зобов'язання (пояснюється це тим, що існування договору простого товариства не розкривається для третіх осіб - п. 1 ст. 1054 ЦК). Після задоволення зазначених вимог такий товариш має право пред'явити регресні вимоги до всіх іншим учасникам негласного товариства, які несуть перед ним відповідальність у пайовому порядку, якщо тільки договором прямо не встановлений солідарний порядок несення відповідальності * (947).
Відповідальність товаришів при припиненні договору простого товариства. Дострокове припинення договору простого товариства змінює вказаний вище порядок несення відповідальності у зовнішніх відносинах такий спосіб.
По-перше, дострокове припинення договору простого товариства для всіх його учасників тягне трансформацію часткової відповідальності в солідарну по всіх невиконаним на момент припинення договору договірним зобов'язанням в рамках некомерційного договору простого товариства (абз. 2 п. 2 ст. 1050 ЦК).
По-друге, якщо договір достроково припиняє свою дію тільки відносно того учасника, який заявив про відмову від подальшої участі в договорі або про його розірвання, то товариш, щодо якої дія договору припинилося, відповідає перед усіма третіми особами за зобов'язаннями, що виникли в період його участі в договорі, так, як якщо б договір простого товариства продовжував діяти (ст. 1053 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 4. Відповідальність за договором простого товариства "
  1. 11. Договори про негласне товаристві і деякі інші види договору простого товариства
    відповідальність. У тих же випадках, коли учасники відкрито діють перед третіми особами як членів товариства, відповідальність перед третіми особами, солідарну або часткову (залежно від того, чи йде мова про торговельне або відповідно цивільному товаристві), повинні нести всі товариші. --- Можна вказати на близькість французької моделі до такої
  2. § 1. Поняття комерційного права
    відповідальність за його боргами несе власник відповідного майна (п. 2 ст. 120 ЦК). Як і всяка діяльність, діяльність підприємця спрямована на придбання і використання будь-яких благ, що задовольняють потреби людини, а саме майнових благ - прибутку. Однак у силу різних причин цей результат не завжди досяжний. У таких випадках говорять про комерційний
  3. § 1. Поняття і види підприємців
    відповідальність за винні протиправні дії (бездіяльність), пов'язані із здійсненням ними службових функцій, в) основною метою їх діяльності не є систематичне отримання прибутку, вони отримують винагороду за працю відповідно до займаної посадою; г) вони не підлягають державній реєстрації як підприємця, а діють на підставі трудового договору.
  4. § 2. Створення комерційних організацій
    відповідальності за зобов'язаннями комерційної організації. Комерційні організації відповідають за своїми зобов'язаннями всім належним їм майном (ст. 56 ЦК). Винятки з названого правила можуть бути передбачені Цивільним кодексом або установчими документами комерційної організації. Так, Російська Федерація несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного
  5. § 3. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
    відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) на сьогодні можна назвати, мабуть, однією з найбільш поширених форм організації підприємницької діяльності. Воно є спеціальною формою об'єднання засновниками їх можливостей і засобів шляхом утворення нової юридичної особи, хоча визначальним для товариства з обмеженою відповідальністю є об'єднання саме капіталу, а не
  6. § 4. Акціонерні товариства
    відповідальністю та закритих акціонерних товариств відкриті акціонерні товариства не лімітують кількість своїх учасників. У відкритому акціонерному товаристві акціонер може вільно, на свій розсуд реалізувати належні йому акції будь-яким третім особам. Тому таке суспільство можна назвати суспільством з необмеженим числом учасників. Тут постійно відбувається зміна складу акціонерів і числа
  7. § 9. Комерційна концесія
    відповідальність правовласника за вимогами, що пред'являються до користувача як виробника продукції (ст. 1034 ЦК); - між користувачем і третіми особами (наприклад, забезпечувати відповідність якості вироблених користувачем товарів якості аналогічних товарів, вироблених безпосередньо правовласником (ст. 1032 ЦК). Загалом відносини з третіми особами визначаються особливими
  8. § 10. Просте товариство
    відповідальності товаришів за спільними зобов'язаннями визначається цілою низкою чинників. Під -перше, значення має природа договору простого товариства. Так, якщо договір був укладений для ведення підприємницької діяльності, то учасники товариства відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення. Якщо ж договір простого товариства не пов'язаний з
  9. § 1. Загальні положення
    відповідальності - санкції для тих правопорушників, які посягають на інтереси підприємців. Ці заходи повинні включати в себе широкий діапазон санкцій, включаючи дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність громадян і посадових осіб, які порушують права підприємців. Ряд дій, спрямованих проти здійснення підприємницької діяльності,
  10. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    відповідально апеляційного, касаційного і наглядового виробництва, а також перегляду за нововиявленими обставинами. Порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових актів арбітражного суду, що набрали законної сили (гл. 23, ст. 192-196 АПК), принципово не відрізняється від аналогічного порядку в судах загальної юрисдикції по чинному цивільному процесуальному
© 2014-2022  yport.inf.ua