| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Відповідальність зберігача |
||
|
Відповідальність зберігача настає насамперед за відмову від прийняття речі на зберігання, якщо договір зберігання носить консенсуальної характер. Коли в результаті такої відмови поклажедателю заподіяні збитки, вони підлягають відшкодуванню в повному обсязі, якщо тільки договором не встановлений інший межа відповідальності хранителя або не досягнуто згоди про стягнення тільки неустойки, але не збитків. Зберігач у виправдання своєї відмови від прийняття майна на зберігання може посилатися на допущену поклажедателем прострочення у здачі його на зберігання (п. 2 ст. 888 ЦК), на наявність у речей небезпечних чи шкідливих властивостей, що створюють загрозу для майна інших поклажодавцем або самого зберігача (ст. 894, 903 ЦК), а також на інші обставини, що свідчать про невиконання поклажодавцем встановлених вимог або звичайно застосовуваних правил (здача на зберігання сильно забруднених речей, майна, яке вже неможливо зберегти, і т.д.). Найбільш важливою є відповідальність зберігача за втрату, нестачу або пошкодження речей, прийнятих ним на зберігання. При цьому відповідальність особи, яка надає послуги зі зберігання на оплатній основі, і особливо професійного зберігача, істотно відрізняється від відповідальності безоплатного зберігача та зберігача-непрофесіонала. Відмінності між ними є як в умовах, так і в розмірі відповідальності. Особи, які не відносяться до числа професійних зберігачів, відповідають за втрату, нестачу і пошкодження майна поклажодавця лише за наявності своєї вини, яка відповідно до загального цивільно-правовими правилом передбачається. Навпаки, професійні зберігачі відповідають за збереження майна незалежно від вини. Дане положення також збігається із загальним правилом ГК про підвищену відповідальність осіб, які займаються підприємницькою діяльністю (п. 3 ст. 401 ЦК). Але є і дві важливі відмінності. По-перше, в ролі професійного зберігача може виступати не тільки комерційна, а й некомерційна організація, якщо здійснення зберігання є однією з цілей її професійної діяльності (п. 2 ст. 886 ЦК). По-друге, крім дії непереборної сили, професійний зберігач звільняється від відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження майна ще й тоді, коли це сталося через властивостей майна, про які зберігач, приймаючи його на зберігання, не знав і не повинен був знати , або в результаті наміру або грубої необережності поклажодавця (п. 1 ст. 901 ЦК). Велике значення має правило про те, що якщо втрата, нестача або пошкодження майна сталися після того, як наступила обов'язок поклажодавця взяти річ назад, зберігач відповідає лише за наявності з його боку умислу або грубої необережності. Таке звуження відповідальності зберігача відбувається як при звичайному, так і при професійному зберіганні. Тому необхідно уважно ставитися до формулювання умов договору про термін його дії або своєчасно піклуватися про оформлення додаткової угоди про умови подальшого зберігання майна. Що стосується розміру відповідальності зберігача за незбереження майна, то він є різним при безкоштовне і безоплатному зберіганні. За безкоштовне договору зберігання зберігач за загальним правилом несе відповідальність у повному обсязі, тобто повинен відшкодувати поклажодавцю як реальний збиток, так і упущену їм вигоду, якщо тільки законом або договором не встановлено інше. Наприклад, нерідко при здачі майна на зберігання проводиться його оцінка, яка вказується або в самому договорі, або у видаваному поклажедателю документі (квитанції). У цьому випадку максимальний розмір відповідальності зберігача обмежується сумою оцінки речі. При безоплатному зберіганні збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею або пошкодженням речі, відшкодовуються: 1) за втрату і нестачу речей - у розмірі вартості втрачених або відсутніх речей; 2) за пошкодження речей - у розмірі суми, на яку знизилася їх вартість (п. 2 ст. 902 ЦК). Як при безкоштовне, так і при безоплатному зберіганні поклажодавець має право відмовитися від майна, якість якого змінилася настільки, що воно не може бути використано за своїм первісним призначенням. Проте зробити це, а також вимагати від зберігача відшкодування вартості такого майна та інших збитків поклажедатель може лише тоді, коли, по-перше, зберігач відповідає за причини події, і, по-друге, коли інше не передбачено законом або договором. Зберігач несе відповідальність і за порушення інших своїх зобов'язань, зокрема за дострокове припинення зберігання, незаконне користування річчю без згоди поклажодавця, передачу речі третій особі, затримку з поверненням майна і т.д. У ГК особлива відповідальність за вказані порушення не передбачається, у зв'язку з чим справу або обмежується стягненням з зберігача завданих збитків, або застосовуються ті штрафні санкції, які були передбачені в договорі зберігання самими сторонами. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Відповідальність зберігача " |
||
|
||