| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Відповідальність за злочини, що порушують загальні правила безпеки, передбачається і зарубіжним кримінальним законодавством |
||
|
Так, у Зводі законів США в _ 1962 передбачено відповідальність за заборонену діяльність (організації), а в _ 2101 - за учинение заворушень; в Кримінальному кодексі штату Нью-Йорк, в ст. 105 - відповідальність за змову, в ст. 240 - за посягання на публічний порядок (учинение заворушень). Крім того, боротьба з організованою злочинністю здійснюється на основі спеціальних законів про боротьбу з рекетом (1946 р.), про контроль над наркотиками (1956 р.), про контроль над організованою злочинністю (1970 р.), про постійно діючий злочинному підприємстві (1970 р.), про рекетіруемих і корумпованих організаціях (RICO, 1970 р.). В Італії боротьба з організованою злочинністю регламентується численними законодавчими актами з контролю над мафією, а також ст. 416 КК (угруповання для вчинення злочину) і 416 bis (угруповання мафіозного типу). Кримінальний кодекс ФРН в VII розділі "Злочинні діяння проти громадського порядку" встановлює відповідальність за порушення громадського порядку, поєднане з насильницькими діями групи осіб (_ 125), створення збройних груп (_ 127), створення злочинних спільнот (_ 129), створення терористичних співтовариств (_ 129а); захоплення заручників (_ 239b), напад на повітряний або річковий транспорт (_ 316с). Кримінальний кодекс Іспанії у відділі 2 "Про тероризм" гл. V "Про володінні, торгівлі та зберіганні зброї, боєприпасів або вибухових речовин і про тероризм" розд. ХХII "Злочини проти громадського порядку", в ст. 571-578 передбачає відповідальність за вчинення у складі збройних банд, формувань або терористичних груп вибуху або підпалу, злочини проти особистості або власності з метою збільшення фондів відповідних об'єднань, а також за підбурювання і пособництво цих злочинів. Обов'язковою умовою є наявність в цих випадках цілі повалення конституційного ладу або серйозного порушення громадського спокою. У цьому ж розділі, в гол. III "Про публічні заворушеннях", в ст. 557-561 передбачається відповідальність за публічні заворушення та завідомо неправдиве повідомлення про існування вибухових та інших подібних пристроїв. Одночасно в ст. 515-516 відділу I "Про злочини, скоєних з приводу здійснення основних прав і публічних свобод, гарантованих Конституцією" гл. IV "Про злочини, пов'язаних із здійсненням основних прав і публічних свобод і обов'язком виконання соціальних робіт", розд. ХХI "Злочини проти корони" передбачає відповідальність призвідників, керівників і членів незаконних об'єднань у вигляді збройних банд, формувань або терористичних груп. Кримінальний кодекс Швейцарії в розділі "Злочини і провини проти громадського спокою" встановлює відповідальність за порушення громадського порядку, поєднане з насильницькими діями групи осіб (ст. 260), за участь та підтримку злочинної організації (ст. 2600ter). Відповідальність за захоплення заручників (ст. 185) передбачена в іншому розділі Кодексу - "Злочини і провини проти свободи". За Кримінальним кодексом Японії 1907 р. в ред. 1995 карані заворушення (ст. 106) та невиконання вимоги розійтися (ст. 107). Кримінальним кодексом КНР в ред. 1997 виділена спеціальна гл. 2 - "Злочини проти громадської безпеки", де поряд з іншими злочинами передбачається відповідальність за організацію, керівництво або активна участь у терористичній організації (ст. 120), захоплення і утримання повітряного транспортного засобу, морського чи річкового судна (ст. 121 і 122) . У гол. 6 "Злочини проти порядку громадського управління" передбачається відповідальність для призвідників і активних учасників масових громадських заворушень (ст. 290-292), за створення, керівництво та активну участь в організації нелегального характеру (ст. 294). Кримінальний кодекс Республіки Польща виділяє спеціальну гл. ХХ - "Злочини проти загальної безпеки" де містяться норми про відповідальність за виклик події у вигляді пожежі, руйнування, вибуху, поширення отруйних речовин і т.п. (Ст. 163, 164), взяття під контроль водного чи повітряного судна (ст. 166, 168), озброєння або пристосування морського судна до скоєння грабежу (ст. 170). У гол. ХХХII "Злочини проти громадського порядку" передбачається відповідальність за захоплення заручника (ст. 252), активну участь у натовпі по здійсненню насильницьких посягань (ст. 254), створення, керівництво або участь в організованій групі або співтоваристві (ст. 258, 259). Специфікою, обумовленої існуванням протягом тривалого часу в складі СРСР, характеризуються підходи законодавців нині самостійних держав до встановлення відповідальності за загальнонебезпечним злочину. Насамперед, найменування відповідних глав у кримінальних кодексах цих держав різні. Так, в Латвійській Республіці та Республіці Казахстан відповідна глава Кодексу іменується "Злочини проти громадської безпеки та громадського порядку", а в Республіці Білорусь - "Злочини проти громадської безпеки та здоров'я населення". Найменше число статей міститься в Кримінальному законі Латвійської Республіки: бандитизм (ст. 224), масові заворушення (ст. 225). Відповідальність за захоплення повітряного і водного транспорту (ст. 268) передбачається у главі про злочинні діяння проти безпеки руху, стаття про тероризм (ст. 88) - у розділі про злочини проти держави і містить вказівку на мету заподіяння шкоди Республіці або її жителям. Норма про захоплення заручників (ст. 154) розташовується в главі про злочинні діяння проти волі, честі та гідності особи. У Кримінальному кодексі Республіки Казахстан поряд з традиційними злочинами - тероризмом (ст. 233), захопленням заручника (ст. 234), організацією незаконного воєнізованого формування (ст. 236), бандитизмом (ст. 237), угон або захоплення повітряного або водного судна або залізничного рухомого складу (ст. 239), піратством (ст. 240), масовими заворушеннями (ст. 241) та завідомо неправдивим повідомленням про акт тероризму (ст. 242), в ст. 235 передбачається відповідальність за створення і керівництво організованою злочинною групою або злочинним співтовариством (злочинною організацією), участь у злочинному співтоваристві, а в ст. 238 - за захоплення будівель, споруд, засобів інформації і зв'язку. Особливостями правового регулювання відповідальності за загальнонебезпечним злочину характеризується і Кодекс Республіки Білорусь. Крім статей про створення злочинної організації або участь у ній (ст. 285), бандитизм (ст. 286), створенні незаконного збройного формування (ст. 287), тероризмі (ст. 289), захоплення заручника (ст. 291), масові заворушення (ст. 293) виділяється також стаття про загрозу вчиненням акту тероризму (ст. 290), про примус особи до участі у злочинній діяльності (ст. 288) і захопленні будівель і споруд (ст. 292). Водночас норма про викрадення або захоплення з метою викрадення залізничного рухомого складу, повітряного або водного судна (ст. 311) передбачається в розділі про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту. _ |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Відповідальність за злочини, що порушують загальні правила безпеки, передбачається і зарубіжним кримінальним законодавством " |
||
|
||