| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Поняття агентського договору |
||
|
--- (1) Детальніше про це див: Ансон В. Договірне право. М., 1984. С. 373 - 404; Цивільне та торгове право зарубіжних держав: II том. 4-е вид. М., 2005. С. 172 - 178 (автор глави - В.В. Зайцева). Конструкція агентського договору в російському праві переслідує мету цивільно-правового оформлення відносин, в яких посередник (представник) здійснює в чужих інтересах як угоди та інші юридичні дії (що характерно для відносин доручення і комісії), так одночасно і дії фактичного порядку, що не створюють правовідносин принципала з третіми особами. Наприклад, особа, що діє в якості агента, може взяти на себе завдання збуту чужих товарів, маючи на увазі не тільки укладення договорів на їх продаж, а й проведення рекламної кампанії та інших заходів з вивчення і освоєння ринку (маркетингові послуги) (1). Діяльність такого роду широко поширена в культурно-творчій сфері, де підприємці (літературні агенти, антрепренери, імпресаріо, шоумени, продюсери тощо) здійснюють в інтересах своїх клієнтів (принципалів) як юридичні, так і фактичні дії з оформлення їх відносин з видавцями, театрами, кіностудіями і т.д., з організації та здійснення різних театральних, концертних, гастрольних заходів тощо, дозволяючи їм зосередитися виключно на творчій стороні справи. --- (1) Такі, зокрема, дії агентів з видачі, погашення та обміну інвестиційних паїв, в ролі яких виступають юридичні особи - професійні учасники ринку цінних паперів, що мають ліцензію на здійснення брокерської діяльності. Див: ст. ст. 27, 28 Федерального закону від 29 листопада 2001 р. N 156-ФЗ "Про інвестиційні фонди" / / Відомості Верховної. 2001. N 49. Ст. 4562; 2004. N 27. Ст. 2711 (далі - Закон про інвестиційні фонди). В таких і аналогічних їм ситуаціях неможливо обійтися однією з традиційних конструкцій договорів доручення, комісії або підряду (возмездного надання послуг). Необхідно укласти або кілька різних, але тісно взаємопов'язаних договорів між одними і тими ж суб'єктами, або складний змішаний договір, до якого у відповідних частинах все одно будуть застосовуватися правила про договори, елементи яких він містить (п. 3 ст. 421 ЦК). Інститут агентського договору дозволяє значно спростити таку ситуацію. В агентській договорі одна сторона (агент) зобов'язується за винагороду здійснювати за дорученням і за рахунок іншої сторони (принципала) юридичні та інші (фактичні) дії або від свого імені, або від імені принципала (абз. 1 п. 1 ст. 1005 ЦК). Якщо агент діє за рахунок принципала, але від власного імені, він і стає стороною угод, укладених ним з третіми особами, причому і в тому випадку, коли ці особи знали про здійснення угоди в інтересах принципала, а не його агента або навіть сам принципал вступив з третьою особою - контрагентом по угоді - в безпосередні відносини по виконанню (абз. 2 п. 1 ст. 1005 ЦК). Так, наприклад, можуть скластися стосунки при укладанні агентом договору з власником концертного залу про організацію концерту естрадного виконавця, який буде потім виступати в цьому залі. Однак після укладення угоди агент повинен передати права та обов'язки по ній своєму принципалу. Така модель відносин характерна для договору комісії (СР абз. 2 п. 1 ст. 990 ЦК). Тому до вказаних відносин застосовуються правила про договір комісії, якщо вони не суперечать спеціальним нормам закону про агентський договір або суті цього договору (ст. 1011 ЦК). Зокрема, порядок передачі прав за угодами, укладеними агентом в інтересах і за рахунок принципала, а також режим майна, придбаного агентом для принципала або, навпаки, переданого агенту принципалом для реалізації, визначаються за правилами про договір комісії. Якщо ж агент з умовами укладеного з принципалом договору діє не тільки за рахунок, а й від імені принципала, права та обов'язки за укладеними ним з третіми особами операціях виникають безпосередньо у принципала, минаючи агента. Така модель відносин характерна для договору доручення (СР абз. 3 п. 1 ст. 1005 та п. 1 ст. 971 ЦК). Тому в такій ситуації використовуються загальні норми про договір доручення (ст. 1011 ЦК), включаючи, зокрема, правила про оформлення даних відносин довіреністю або письмовим договором. За своїм змістом агентський договір у цілому ближче до договору комісії, ніж до договору доручення, бо агент, подібно комісіонеру, зазвичай є професійним підприємцем. Тому даний договір завжди є оплатним і не носить особисто-довірчого характеру навіть при скоєнні агентом угод від імені принципала і за його дорученням (що, зокрема, і в цьому випадку виключає можливість одностороннього безмотивного відмови від його виконання). Однак у кожному разі агентський договір не може бути зведений до традиційних договорами комісії або доручення, бо йому притаманні риси, які відсутні у обох названих договорів. Перш за все мова йде про предмет агентського договору, який, як уже зазначалося, становить вчинення агентом не тільки юридичних, а й фактичних дій. Крім того, даний договір завжди має триваючий характер, оскільки агент зобов'язується здійснювати, а не скоїти для принципала будь-які дії (1), і, отже, не полягає для здійснення агентом якої-небудь однієї конкретної угоди. --- (1) Див: Авілов Г.Є. Агентування (гл. 52) / / Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга. Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик. С. 526. Разом з тим в конкретному агентському договорі можливо одночасне виступ агента в одних угодах - від свого імені, а в інших - від імені принципала. Адже спосіб участі агента у відносинах з третіми особами, що є конституюють ознакою договорів комісії та доручення (і що дозволяє провести їх чітке розмежування), не має значення для агентського договору, бо тут важливо лише те, щоб у будь-якому випадку майнові наслідки діяльності агента з'являлися саме у принципала. Агентський договір може використовуватися як в підприємницькому обороті, так і в інших цивільно-правових відносинах, де, однак, можуть існувати відомі особливості. Так, у сфері використання результатів творчої діяльності агентський договір може бути пов'язаний з придбанням, передачею або використанням виключних прав (авторів, патентовласників, суб'єктів суміжних прав), що вимагає врахування їх особливої юридичної природи. У зв'язку з цим можлива поява окремих видів агентського договору, особливості режиму яких встановлюються спеціальними законами. Наприклад, згідно зі ст. 232 КТМ морський агент зобов'язаний за винагороду здійснювати за дорученням і за рахунок судновласника юридичні та інші дії від свого імені чи від імені судновласника в певному порту або на певній території. Зміст цих дій становить, зокрема, виконання необхідних формальностей, пов'язаних з приходом судна в порт, його перебуванням у порту і виходом з порту, надання допомоги капітану судна у встановленні контактів з портовими і місцевою владою і в організації постачання судна та його обслуговування в порту ; оформлення документів на вантаж; отримання суми фрахту та ін (ст. 237 КТМ) (1). --- (1) Відповідно до ст. 242 КТМ такі дії вправі здійснювати і морської брокер, також діє в цьому випадку за правилами про договір морського агентування. Детальніше про договір морського агентування див., наприклад: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга четверта. С. 767. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Поняття агентського договору " |
||
|
||