Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

1. Поняття договору прокату

Договір прокату являє собою угоду, за яким орендодавець, здійснює здачу майна в оренду в якості постійної підприємницької діяльності, зобов'язується надати орендарю рухоме майно за плату в тимчасове володіння і користування. Майно, надане за договором прокату, використовується для споживчих цілей, якщо інше не передбачено договором або не випливає із суті зобов'язання (п. 1 ст. 626 ЦК).
Договір прокату відрізняють: по-перше, особливий статус орендодавця, по-друге, специфічний предмет договору. Орендодавцем за договором прокату може бути тільки комерційна організація, що професійно займається прокатом майна, тобто юридична особа, для якого здача майна в оренду є постійною метою його підприємницької діяльності. Разові операції по здачі рухомого майна в оренду не можна віднести до договорів прокату.
Предметом договори прокату може слугувати лише рухоме майно, причому досить різноманітне: побутові електроприлади, одежда, музичні прилади, легкові автомобілі, які меблі, спортивний інвентар і ін Договори оренди нерухомого майна, навіть укладені на короткий термін , що здійснюються професійними комерційними організаціями, що займаються операціями з нерухомістю, ні за яких умов не можуть бути віднесені до договорів прокату.
За загальним правилом майно, надане за договором прокату, повинно використовуватися для споживчих цілей. При цьому закон встановлює, що інше може бути передбачено договором або випливати із суті зобов'язання. Виходить, що за наявності відповідних умов у договорі предмет договору прокату може використовуватися також для підприємницьких цілей. Наприклад, високоточна вимірювальна апаратура може використовуватися для проведення тимчасового контролю за виробничими процесами, здійснюваними орендарем. Сутність зобов'язання з прокату ваг, укладеним між прокатної організацією та індивідуальним підприємцем, що беруть напрокат ваги для здійснення власної торговельної діяльності, зумовлює комерційну мету і характер використання предмета прокату.
Таким чином, поряд з побутовим (споживчим) прокатом законодавець допускає і непобутових (комерційний) прокат. Внаслідок цього правомірний висновок, що крім громадян, що становлять основний контингент орендарів за договором прокату, в цій якості також можуть виступати індивідуальні підприємці і юридичні особи.
Інша особливість договору прокату полягає у тому, що закон визнає його публічним договором (п. 3 ст. 626 ЦК). Тому комерційна організація - орендодавець не має права відмовити в укладенні договору прокату нікому з числа звернулися або ж надати будь-кому перевагу щодо укладення договору. Орендодавцем повинні встановлюватися однакові для всіх орендарів умови договору прокату, в тому числі, що стосуються орендної плати. Пільги для окремих категорій орендарів допускаються лише у випадках, зазначених у законі або інших правових актах.
Форма договору прокату повинна бути письмовою. Традиційно у сфері регулювання відносин з прокату майна використовують різні формуляри, складені орендодавцями, і стандартні (типові) форми договорів. Тому часто договір прокату має ознаками договору приєднання (ст. 428 ЦК).
Термін договору прокату не може перевищувати одного року (п. 1 ст. 627 ЦК). При цьому згідно з п. 2 ст. 627 ЦК до договору прокату не застосовуються правила про поновлення договору оренди на невизначений термін, а також про переважне право орендаря на поновлення договору оренди.
Незважаючи на те що договір прокату є терміновою угодою, орендар має право відмовитися від договору прокату в будь-який час, письмово попередивши про свій намір орендодавця не менше ніж за 10 днів (п. 3 ст. 627 ЦК) . Орендар, достроково повернув майно, має право вимагати від орендодавця повернення йому відповідної частини отриманої орендної плати, обчислюючи її з дня, наступного за днем фактичного повернення майна (п. 2 ст. 630 ЦК). Однак орендодавець може вимагати дострокового розірвання договору прокату тільки з підстав, передбачених для розірвання договору оренди, укладеного на певний строк (ст. 619 ЦК), з урахуванням спеціальних норм про договір прокату.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Поняття договору прокату "
  1. § 1. Поняття договору у сфері підприємництва
    поняття грунтується на тому визначенні договору, яке закріплене в Цивільному кодексі Російської Федерації. Відповідно до нього «договором є домовленість двох або декількох осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків» (п. 1 ст. 420 ЦК). Договір у сфері підприємництва (торгова угода) - це угода між сторонами, які є суб'єктами
  2. § 2. Оренда
    поняття, правове регулювання, міжнародна уніфікація. М., 1991; Комаров ЕФ., Колуга Є.В., Юсупова А.Т Оренда Лізинг. Фірмовий сервіс. Новосибірськ, 1991, Основи зовнішньоекономічних знань: Словник-довідник. М., 1990. [4] Тимчасове положення про лізинг. Утв. Постановою Уряду РФ від 29 червня 1995 р. № 633. / / СЗ РФ. 1995. № 27. ст.
  3. § 3. Правові форми інноваційної діяльності
    поняттям «ноу хау» (to know how to do it - знати, як це робити) Інформація, що має дійсну або потенційну комерційну цінність, підпадає під поняття службової або комерційної таємниці (п . 1 ст. 139 ГК РФ). Ми не аналізуємо властиві кожному з понять смислові відтінки і юридичні особливості, об'єднуючи дані поняття загальним терміном «інформація» або «сукупність
  4. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
    поняття "асоціація власників житла" (тотожне російському - "товариство власників житла"). Асоціація створюється для управління кондоминиумом ("кондомініум" від лат. "Співволодіння", "спільне користування"). Кожен домовласник в кондомініумі є також власником земельної ділянки, що входить до складу кондомініуму. На Заході, в США особливо, велика частина житлового
  5. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    поняття "форма (джерело) права" та процесу нормативного регулювання суспільних відносин. Тим часом зазначені регулятори мають безпосереднє відношення і приналежність до самостійної системі міжнародного публічного права, а в їх визнанні в якості складової частини правової системи Російської Федерації (і в випливає з цього можливості регулювати національні відносини)
  6. § 2 . Види цивільно-правових договорів
    поняття "підприємницький договір". Разом з тим зі змісту норм закону і із загальновизнаних положень доктрини можна вивести особливості так званих підприємницьких договорів. Ці договори не є яким-небудь особливим типом договорів, а являють собою угоду особливих суб'єктів, яка укладається ними в рамках досягнення певної мети. Згідно з традиціями (в тому числі
  7. § 5. Зміна і розірвання договору
    поняття, як і його кваліфікуючі ознаки, розкриваються законодавцем за допомогою оціночних категорій. У кожному конкретному випадку питання про суттєвості порушення повинен вирішуватися з урахуванням всіх обставин. При цьому використовуваний законодавцем термін "шкода" не можна тлумачити окремо від інших положень п. 2 ст. 450 ГК і сприймати як основний критерій суттєвості
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  9. § 1. Загальна характеристика договору оренди
    понять "види договору оренди" і "договори оренди окремих видів майна" * (141). Дійсно, ст. 625 ГК оперує обома зазначеними поняттями. Водночас вона не конкретизує, які з договорів, врегульованих § 2-6 гл. +34 ГК, є видом договору оренди, а які - договором оренди окремого виду майна. Виходячи з назви логічно припустити, що якщо в основу виділення
  10. § 2. Елементи договори оренди
    зрозуміти, що перехід права власності (господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння) на здане в оренду майно до іншої особи автоматично робить нового власника орендодавцем, тобто в вилучення із загальних правил п. 2 ст. 388 , п. 1 ст. 391 ЦК не вимагає отримання від орендаря-якої згоди, навіть якщо особистість колишнього орендодавця для
© 2014-2022  yport.inf.ua