Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

1. Поняття права утримання речі

Право утримання (jus retentionis) - інститут давнього походження. Він був відомий римському праву, застосовувався і застосовується в багатьох правових системах (1). Згідно п. 1 ст. 359 ЦК кредитор, у якого знаходиться річ, що підлягає передачі боржникові або зазначеній боржником особі, у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право утримувати її до тих пір, поки відповідне зобов'язання не буде виконано. Утримання речі можуть забезпечуватися також вимоги, хоча і не пов'язані з оплатою речі, відшкодуванням витрат на неї та інших збитків, але виникли із зобов'язання, сторони якого діють як підприємці.
---
(1) Див: Катков М.М. Поняття права утримання в римському праві. Київ, 1910. Історичний та порівняльно-правовий аналіз цього інституту див.: Сарбаш С.В. Право утримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язань. М., 2003.
Таким чином, право утримання речі застосовується ретентор (особою, що утримує річ) до порушника його прав самостійно, без звернення за захистом права до компетентних державних органів. Тому саме легальне визначення дає підстави для віднесення права утримання до різновиду заходів оперативного впливу, а саме до заходів оперативного впливу, пов'язаних із забезпеченням зустрічного задоволення (1).
---
(1) Докладніше про це див п. 2 § 3 гл. 15 т. I цього підручника.
Право утримання відноситься до числа правоохоронних заходів забезпечувального характеру, передбачених безпосередньо законом. Інакше кажучи, зміст цього права і підстави його застосування визначаються законом, а не волею ретентора. Волею ретентора визначається вирішення питання, використовувати або не використовувати право утримання за наявності підстави для цього. Воля ретентора також проявляється в діях щодо здійснення права утримання речі. Тому така дія являє собою односторонню угоду, в результаті якої у ретентора і боржника виникають і змінюються певні суб'єктивні права і обов'язки.
Опції права утримання зводяться до вирішення двох завдань: по-перше, забезпечення та стимулювання належного виконання боржником відповідного грошового зобов'язання, по-друге, компенсація грошових вимог кредитора (ретентора) з вартості утримуваної речі в обсязі та порядку, які передбачені для задоволення вимог, забезпечених заставою (ст. 360 ЦК). Вимоги, які можуть забезпечуватися правом утримання, завжди носять грошовий характер.
Право утримання зберігається при переході права на утримувану річ до третіх осіб. Відповідно до норми п. 2 ст. 359 ЦК кредитор може утримувати знаходиться у нього річ, навіть якщо після надходження цієї речі у володіння кредитора права на неї придбані третьою особою. Поряд з цим воно відповідає і деяким іншим (хоча і не всім) ознаками речових прав.
За змістом функцій, визначених чинним законодавством, право утримання можна розділити на загальногромадянське, що використовується для забезпечення виконання зобов'язань, суб'єктами яких можуть бути як підприємці, так і особи, які не є такими (абз. 1 п. 1 ст. 359 ЦК), і торгівельне (підприємницьке), що застосовується з метою забезпечення виконання зобов'язань, обидві сторони (учасники) яких діють як підприємці (абз. 2 п. 1 ст. 359 ЦК).
Загальносуспільне утримання може мати місце тоді, коли кредитор має право утримувати річ боржника у разі невиконання боржником у строк зобов'язання щодо оплати саме цієї речі або з відшкодування кредитору витрат та інших збитків, безпосередньо пов'язаних з нею. Наприклад, автомобіль, що потрапив в аварію, евакуюється в автосервіс і там ремонтується. Однак громадянин - власник автомобіля не оплачує витрати по евакуації автомобіля, вартість запчастин і ремонту, погоджені в договорі. У такому випадку автосервіс може утримувати автомобіль, так як його вимоги пов'язані саме з цією річчю. Але якщо громадянин - власник автомобіля відшкодує витрати автосервісу і оплатить роботи з ремонту автомобіля, то автосервіс не має право утримувати відремонтований автомобіль, посилаючись на те, що власник автомобіля не виконує перед ним свої зобов'язання з оплати ремонту іншого автомобіля, що також належить цьому громадянину.
Підставою виникнення торгового (підприємницького) права утримання є невиконання боржником вимог, не пов'язаних з оплатою речі або відшкодуванням витрат на неї та інших збитків, але виникли із зобов'язання, сторони якого діють як підприємці (абз. 2 п. 1 ст. 359 ЦК).
Так, між сторонами було укладено договір оренди, на виконання якого орендодавець (відповідач) передав позивачу в оренду нежитлове приміщення (цех вентиляції та пневмотранспорту) терміном на п'ять років. У даному приміщенні орендар розмістив устаткування, що належить йому на праві власності. По закінченні терміну оренди орендар не звільнив приміщення від свого обладнання, чим порушив вимогу ст. 622 ГК. Згодом він спробував вивезти своє майно, проте орендодавець лагодив йому перешкоди і утримував обладнання, вказуючи, що робить це у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язання щодо внесення орендної плати та поверне майно після погашення боргу в повному обсязі. Суд визнав доводи орендаря про неправомірність утримання його обладнання відповідачем неспроможними у зв'язку з відсутністю у нього будь-яких зобов'язань перед відповідачем з приводу цього обладнання. При цьому суд констатував, що в розглянутому їм випадку спірне обладнання виявилося у володінні орендодавця з волі самого орендаря за відсутності з боку орендодавця яких неправомірних діянь, що допускає його утримання за правилами п. 1 ст. 359 ГК (1).
---
(1) Див: п. 14 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 11 січня 2002 р. N 66 "Огляд практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою" / / Вісник ВАС РФ. 2002. N 3.
Аналогічне утримання має місце і в ситуації, коли будівельна організація - підрядчик внаслідок неправильних дій екіпажу з експлуатації екскаватора при ритті котловану заподіяла своєму замовнику - інвестиційної компанії - шкода, пошкодивши її тепломережі. У цьому випадку інвестиційна компанія має право утримувати екскаватор до повного відшкодування підрядником шкоди, заподіяної екіпажем, незважаючи на те, що вимога про відшкодування шкоди не пов'язано з оплатою екскаватора, відшкодуванням витрат і збитків, викликаних його експлуатацією, оскільки і підрядник, і замовник діяли як підприємці , реалізуючи зобов'язання з договору підряду на капітальне будівництво, також переслідував підприємницькі цілі.
Наведені положення про підстави та порядок реалізації загальногромадянського і торгового утримання носять диспозитивний характер, бо застосовуються остільки, оскільки інше не встановлено договором (п. 3 ст. 359 ЦК). Своїм угодою боржник і кредитор можуть розширити або звузити коло підстав для застосування права утримання, обумовити конкретні права та обов'язки сторін, що виникають у зв'язку з утриманням, описати інші види вимог, які можуть забезпечуватися утриманням, і т.п. Сторони в договорі можуть взагалі виключити можливість застосування кредитором права утримання.
Терміни існування і початку здійснення права утримання законом не визначені. Кредитор має право розпочати здійснення права на утримання у будь-який час після виникнення підстави права утримання - неоплати речі, відсутності відшкодування витрат та інших збитків, пов'язаних з річчю, незадоволення іншого грошового вимоги, що випливає з зобов'язання, в якому боржник і кредитор діяли як підприємці.
Якщо утримання забезпечує право вимоги, прекращающееся в силу вказівки закону або договору по закінченні певного терміну (п. 3 ст. 425 ЦК), то утримання речі буде правомірно тільки в тих же часових межах. Інакше кажучи, наступ терміну, який припиняє забезпечується право вимоги, позбавляє подальше утримання юридичного титулу, і тому утримувана річ може бути витребувана з володіння ретентора боржником, що є її титульним власником.
Якщо утримання забезпечує виконання вимоги, що зберігає свою силу до моменту закінчення його виконання (п. 3 ст. 425 ЦК), то утримання правомірно і можливо до цього ж моменту. Тобто за таких обставин річ може утримуватися кредитором доти, поки боржник не виконає зобов'язання, що забезпечується утриманням.
При настанні терміну виконання зобов'язального права вимоги, виконання якого забезпечувалося утриманням, кредитор має право звернути стягнення на утримувану річ за правилами про заставу та задовольнити свої вимоги за рахунок її вартості. У тих випадках, коли кредитор звернеться до суду з позовом про витребування невиконаного з боржника і звернення стягнення на утримувану річ і йому буде відмовлено в позові з причини пропуску позовної давності, подальше утримання позбавляється правової підстави. Тому в даних обставинах утримувана річ може бути витребувана з володіння ретентора боржником.
Якщо кредитор, якому відмовлено в позові про витребування невиконаного боржником з причини пропуску позовної давності, продовжує утримувати річ, а боржник не витребує її в межах строку позовної давності для пред'явлення позову, то юридично це означає наступне . Бездіяльність боржника можна оцінити як поведінка, безумовно свідчить про його усунення від володіння, користування і розпорядження річчю, утримуваної кредитором, без наміру зберегти будь права на неї, тобто як відмова від права власності. Дії кредитора, який продовжує фактичне утримання речі, можна оцінювати як поведінка, спрямоване на набуття у власність речі, від якої відмовився власник (1).
---
(1) Б.М. Гонгало вважає, що в цих випадках про виникнення права власності кредитора на утримувану річ можна говорити, тільки застосовуючи за аналогією норми про набувальної давності. Див: Гонгало Б.М. Указ. соч. С. 204.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Поняття права утримання речі "
  1. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    поняття, відповідні трьох основних моментів в механізмі звернення стягнення на заставлене майно. До них відносяться: підстави звернення стягнення на заставлене майно, порядок звернення стягнення на заставлене майно, реалізація заставленого майна. До підстав звернення стягнення на заставлене майно ст. 348 ГК РФ відносить невиконання або неналежне виконання боржником
  2. § 2. Оренда
    поняття, правове регулювання, міжнародна уніфікація. М., 1991; Комаров ЕФ., Колуга Є.В., Юсупова А.Т Оренда Лізинг. Фірмовий сервіс. Новосибірськ, 1991, Основи зовнішньоекономічних знань: Словник-довідник. М., 1990. [4] Тимчасове положення про лізинг. Утв. Постановою Уряду РФ від 29 червня 1995 р. № 633. / / СЗ РФ. 1995. № 27. ст.
  3. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    поняття способів захисту, можна зробити висновок, що до них належать, наприклад, ті способи забезпечення зобов'язань, які в разі їх реалізації при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань призводять до відновленню становища, яке існувало до порушення права: звернення стягнення на заставлене майно - ст. 349 ГК; утримання речі, що знаходиться у кредитора - ст. 359 і 360 ГК;
  4. § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
    поняття ФКЦБ, на думку якої, андеррайтер - це особа, яка прийняла на себе обов'язок розмістити цінні папери від імені емітента або від свого імені, але за рахунок і за дорученням емітента [4 ]. Слідуючи логіці наведеного визначення, дилер, як андеррайтер, може діяти не тільки від свого імені, а й від імені клієнта - емітента. Однак такий підхід суперечить вищенаведеної нормі ст. 4
  5. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    поняття рівноцінними. У зв'язку з цим у літературі іноді відзначається, що "єдиною підставою недійсності угод є невідповідність закону або іншим правовим актам (ст. 168 ГК РФ)" * (533). Це зайвий раз підкреслює умовність поділу недійсних угод на зазначені групи, зокрема виділення серед них угод з вадами змісту, які іноді називають незаконними
  6. § 2. Способи захисту цивільних прав
    понятті і складових частинах збитків будуть розглянуті в гл. 30, присвяченій цивільно-правової відповідальності. Такий спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної шкоди, полягає в покладанні на порушника обов'язки з виплати потерпілому грошової компенсації за фізичні або моральні страждання, які той відчуває у зв'язку з порушенням його прав. Застосування даного
  7. § 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
    права на реалізацію переданої йому речі або вимога і утримання вирученої суми в якості задоволення. При перевищенні цією сумою розміру забезпеченого зобов'язання надлишок повинен видаватися отчуждателю права. Якщо забезпечене зобов'язання виконується належним чином, то отримав забезпечення зобов'язаний повернути право своєму контрагенту за забезпечувальної угоді. К не згаданим в
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  9. § 1. Загальні положення про підряд
      права на гроші (оплату підрядного результату) і в придбанні замовником права на знову виготовлену річ або на іншій підрядний результат. 5. Договір підряду за загальним правилом не обумовлений особистістю підрядника. Оскільки обов'язок підрядника виконати роботу особисто може бути передбачена законом або договором (СР п. 1 ст. 706 зі ст. 770, 780 ЦК), за відсутності прямого застереження про особисте
  10. § 3. Зобов'язання з перевезення пасажирів і багажу
      права ні * (558). Від власне договору пасажирського перевезення потрібно відрізняти договір фрахтування для споживчих цілей, укладається відповідно до Цивільного кодексу та актами транспортного законодавства. Так, на автомобільному транспорті розрізняють три види перевезень пасажирів і багажу (ст. 5 УАТ): регулярні перевезення; перевезення по замовленнях; перевезення легковими таксі. Якщо перша
© 2014-2022  yport.inf.ua