Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
В.А. Мальцев. Фінансове право. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 33. Поняття, принципи і стадії бюджетного процесу


Процесуальні норми бюджетного права знаходять своє отра
ються в спеціальному інституті - бюджетному процесі. Значи
мость бюджетного процесу та необхідність його регламентації
зумовлені принципами бюджетної системи держави
(єдність, збалансованість, достовірність, гласність і дру
Гії). Практично у всіх країнах питання, пов'язані з бюд
житнього процесом, регулюються конституційними положення
нями або спеціальними законодавчими актами, напри
заходів, Закон США про контроль за бюджетом 1974 р., Загальний закон
про бюджет Іспанії 1991 р. і ін У Російській Федерації право
ші основи бюджетного процесу закріплені Конституцією Ріс
сийской Федерації і Бюджетним кодексом Російської Феде
рації.
Відповідно до ст. 6 Бюджетного кодексу Російської Феде
рації бюджетний процес - це регламентована законодавець
ством Російської Федерації діяльність органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та інших учасників бюд
житнього процесу по складанню і розгляду проектів бюд
жетов, затвердження та виконання бюджетів, контролю за їх вико
полнением, здійсненню бюджетного обліку, складання, зовнішньої
перевірці, розгляду та затвердження бюджетної звітності.
В основі бюджетного процесу лежать спеціальні принципи,
які визначають порядок складання та виконання бюдже
та, встановлюють повноваження органів влади, закріплюють їх пра
ва та обов'язки, виключають можливість неефективного рас-

пределенія бюджетних засобів1. До принципам бюджетного про
цесса відносяться:
1) принцип розмежування бюджетних повноважень участни
ков бюджетного процесу;
2) принцип спеціалізації бюджетних показників;
3) принцип гласності обговорення бюджету;
4) принцип імунітету бюджету;
5) принцип відповідальності за порушення бюджетного про
цесса.
Принцип розмежування бюджетних повноважень учасників
бюджетного процесу полягає в чіткому визначенні їх прав і
обов'язків. У ньому знаходить своє відображення системність рас
пределенія функцій і повноважень, в тому числі наділення від
слушних учасників бюджетного процесу винятковими
повноваженнями , що зумовлює його значну роль серед
інших принципів. Відповідно до ст. 152 Бюджетного кодек
са Російської Федерації учасниками бюджетного процесу
є:
- Президент Російської Федерації;
- вища посадова особа суб'єкта, голова муніципального
освіти;
- законодавчі (представницькі) органи державної
ної влади та представницькі органи місцевого самоврядування;
- виконавчі органи державної влади (виконай
тельно-розпорядчі органи муніципальних утворень);
- Центральний банк Російської Федерації;
- органи державного та муніципального фінансового
контролю;
- органи управління державними позабюджетними фон
дами;
- головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів;
- головні адміністратори (адміністратори) доходів бюд
жета;
- головні адміністратори (адміністратори) джерел фі
нансірованія дефіциту бюджету;
- одержувачі бюджетних коштів.
Особливості бюджетних повноважень учасників бюджетного
процесу, є федеральними органами державної
влади (державними органами), встановлюються Бюджет
вим кодексом Російської Федерації та прийнятими відповідно
відно до них нормативними правовими актами Президента і
Уряду Російської Федерації.
Кожен з учасників бюджетного процесу має влас
ні завдання і діє в межах повноважень, закріплених
1 Фінансове право: підручник / Е . Ю.Грачева та ін - М., 2007. - С. 101.

Бюджетним законодавством. Так, Президент Російської Фе
дерации визначає структуру федеральних фінансових органів,
готує і направляє Федеральним зборам Російської Феде
рації бюджетне послання, представляє для включення до складу
витрат федерального бюджету спеціальні секретні програм
ми, підписує прийнятий федеральний закон про федеральний
бюджеті та ін
Органи законодавчої (представницької) влади в рамках
наданих бюджетних повноважень розглядають і утвер
ждают бюджети та звіти про їх виконання, здійснюють по
наступний контроль за виконанням бюджетів, формують і оп
ределяют правовий статус органів, що здійснюють контроль за
виконанням бюджетів відповідних рівнів бюджетної сі
стеми Російської Федерації, здійснюють інші повноваження
відповідно до Бюджетного кодексу Російської Федерації.
Виконавчі органи державної влади (виконавець
но-розпорядчі органи муніципальних утворень) осу
ществляют:
- складання проекту бюджету та середньострокового фінансового
плану, внесення його з необхідними документами і матеріалу
ми на затвердження законодавчого (представницького) органу;
- виконання бюджету;
- управління державним, муніципальним боргом;
- розробку методики розподілу та порядок надання
ня міжбюджетних трансфертів;
- представлення звіту про виконання бюджету на утвержде
ня законодавчих (представницьких) органів;
-інші повноваження, визначені бюджетним законодавець
ством.
Особливими бюджетними повноваженнями мають Міністерство
фінансів Російської Федерації та Федеральне казначейство. Так,
Міністерство фінансів Російської Федерації організовує зі
ставление і складає проект федерального бюджету, веде ре
ЄУТР видаткових зобов'язань, проектує граничні обсяги
бюджетних асигнувань по головних розпорядниках, разраба
ють програми державних внутрішніх та зовнішніх Заїм
ствованию, здійснює за рішенням Уряду Російської
Федерації співробітництво з міжнародними фінансовими
організаціями, організовує виконання федерального бюджету,
встановлює порядок складання та ведення бюджетних кошторисів
федеральних бюджетних установ та інші бюджетні підлогу
повноваженнями.
Бюджетним кодексом Російської Федерації закріплені підлогу
повноваженнями федерального органу виконавчої влади при осу
ществленія їм тимчасової фінансової адміністрації в суб'єктів
ті Російської Федерації, муніципальному освіту.

Тимчасова фінансова адміністрація в суб'єкт Російської
Федерації вводиться на термін до одного року рішенням Вищого
Арбітражного Суду (за клопотанням Уряду Російської
Федерації) при здійсненні провадження у справі про віднов
новлении платоспроможності суб'єкта Російської Федерації в
порядку, встановленому федеральним законом. Рішення Вищого
го Арбітражного Суду Російської Федерації про введення в суб'єктів
ті Російської Федерації тимчасової фінансової адміністра
ції приймається у разі, якщо на момент прийняття даного
рішення виникла в результаті рішень, дій чи без
дії органів державної влади суб'єкта Російської
Федерації прострочена заборгованість по виконанню довго
вих і (або) бюджетних зобов'язань суб'єкта Російської Фе
дерации перевищує 30 відсотків обсягу власних доходів
бюджету суб'єкта Російської Федерації в останньому звітному
фінансовому році за умови виконання бюджетних зобов'язань
нізацією федерального бюджету перед бюджетом суб'єкта Ріс
сийской Федерації. В аналогічних випадках приймається рі
ня арбітражним судом суб'єкта Російської Федерації про вве
деніі тимчасової фінансової адміністрації в муніципальному
освіті.
Тимчасова фінансова адміністрація, введена в суб'єкті
Російської Федерації (муніципальному освіту), здійснюва
ляє такі повноваження:
- організовує проведення перевірки (аудиту) бюджету суб'єкта
Російської Федерації (місцевого бюджету) у порядку, встанов
ленном Урядом Російської Федерації (вищим викон
нительно органом державної влади суб'єкта Російської
Федерації);
- організовує облік простроченої заборгованості по исполне
нию боргових і (або) бюджетних зобов'язань суб'єкта Росій
ської Федерації (муніципального утворення) у порядку, пре
редбачені федеральним законом;
- розробляє проект плану відновлення платоспроможності
ності суб'єкта Російської Федерації (муніципального утворення
вання);
- здійснює контроль виконання плану відновлення
платоспроможності суб'єкта Російської Федерації (муници
смальни освіти), затвердженого Вищим Арбітражним
Судом Російської Федерації (арбітражним судом), і преду
смотренних їм нормативних правових актів (муніципальних пра
вових актів);
- здійснює контроль виконання бюджету суб'єкта Ріс
сийской Федерації (місцевого бюджету);
- та інші повноваження, передбачені Бюджетним кодек
сом та іншими федеральними законами.

Головні розпорядники бюджетних коштів у рамках своїх підлогу
жень забезпечують результативність, адресність та цільовий
характер використання бюджетних коштів, формують перелік
підвідомчих їм розпорядників та одержувачів, здійснюва
ляють планування відповідних видатків бюджету і ведуть
реєстр витратних зобов'язань, складають і ведуть бюджетну
розпис, розподіляють бюджетні асигнування, формують го
сударственние (муніципальні) завдання, організовують і осуще
ствляют відомчий фінансовий контроль у сфері своєї діяль
ності та інші функції, встановлені ст. 158 Бюджетного
кодексу Російської Федерації.
До бюджетних повноважень головних адміністраторів дохо
дов бюджету належать:
- формування переліку підвідомчих йому адміністра
торів доходів бюджету;
- представлення відомостей, необхідних для складання середовищ
нетермінового фінансового плану або проекту бюджету, ведення
касового плану;
- формування та подання бюджетної звітності;
- та інші повноваження.
Бюджетні повноваження головних адміністраторів доходів
бюджетів бюджетної системи Російської Федерації, являю
щихся федеральними органами державної влади, органу
ми управління державними позабюджетними фондами та
перебувають у їх віданні бюджетних установ, а також Цен
тральні банком Російської Федерації здійснюються в по
рядку, встановленому Урядом Російської Федерації.
Принцип спеціалізації бюджетних показників полягає в тому,
що складання та виконання бюджету грунтується на бюджет
ної класифікації - угруповання доходів і витрат за видами,
цільовим призначенням та напрямками. Використання бюджет
ної класифікації дозволяє чітко спрогнозувати і распреде
лити бюджетні кошти, а також визначити джерела внут
реннего і зовнішнього фінансування дефіциту бюджету. Як спе
альний юридичний акт бюджетна класифікація є
основою для ведення обліку та складання звітності, здійснюва
лення бюджетного контролю з боку фінансових органів.
Принцип спеціалізації бюджетних показників застосовується на
всіх стадіях бюджетного процесу.
Загальним і в той же час спеціальним принципом бюджетного
процесу є принцип гласності. Від початкової до кінцевої
  стадії бюджетного процесу вся діяльність його учасників осу
  ществляется відкрито. Так, ще в ході складання проекту бюд
  жета окремі прогнозовані показники широко висвітлюються
  в різних засобах масової інформації. Весь процес рас-
  смотрения і затвердження бюджету (за винятком прийняття

  секретних статей) проходить гласно, а прийнятий федеральний
  закон про федеральний бюджет підлягає обов'язковому опубли
  Кований. Навіть випадки відхилення проекту бюджету чи звіту про
  його виконанні публікуються у пресі із зазначенням причин при
  нятия такого рішення.
  Принцип імунітету бюджету полягає в забезпеченні за
  щити бюджетних коштів. Стягнення бюджетних коштів може
  бути зроблено тільки на підставі судового акту за позовами до
  Російської Федерації, суб'єкту Російської Федерації і му
  муніципальні утворенням. Порядок виконання судових ак
  тов по зверненню стягнення на кошти бюджету встановлено
  гл. 241 Бюджетного кодексу.
  Принцип відповідальності за порушення бюджетного процесу
  включає в себе відповідальність органів державної влади
  і персональну відповідальність посадових осіб - учасників
  бюджетного процесу. Зокрема, Міністерство фінансів Рос
  сийской Федерації, Федеральне казначейство несуть відпові
  ність за здійснення бюджетних повноважень, визначених
  Бюджетним кодексом, а щодо міністра фінансів уста
  новлена персональна відповідальність.
  Діяльність держави від початку розробки проекту бюд
  жета до затвердження звіту про його виконання називається бюд
  житнього циклом, тривалість якого становить від трьох
  до п'яти років1. Бюджетний цикл ділиться на стадії бюджетного про
  цесса.
  До стадій бюджетного процесу відносяться:
  1) стадія складання проекту бюджету;
  2) стадія розгляду і затвердження бюджету;
  3) стадія виконання бюджету;
  4) стадія складання, зовнішньої перевірки, розгляду та
  затвердження бюджетної звітності.
  На кожній стадії бюджетного процесу вирішується строго визна
  поділений перелік питань, які не можуть бути рассмотре
  ни на іншій стадії. При зміні економічних і соціальних
  завдань держави стадії бюджетного процесу та їх послі
  ність зміні не підлягають.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 33. Поняття, принципи і стадії бюджетного процесу "
  1. § 1. Поняття і принципи місцевого самоврядування. Моделі взаємовідносин державної влади та місцевого самоврядування
      поняття місцевого самоврядування можна розкривати як мінімум у двох аспектах: як право громадян, місцевого співтовариства на самостійне завідування місцевими справами і як одна з основ конституційного ладу, основний принцип організації влади, який разом з принципом поділу влади (поділ влади по горизонталі) визначає систему управління (розподіл влади по вертикалі). Під
  2. § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
      поняття "асоціація власників житла" (тотожне російському - "товариство власників житла"). Асоціація створюється для управління кондоминиумом ("кондомініум" від лат. "Співволодіння", "спільне користування"). Кожен домовласник в кондомініумі є також власником земельної ділянки, що входить до складу кондомініуму. На Заході, в США особливо, велика частина житлового
  3. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
      поняття рівноцінними. У зв'язку з цим у літературі іноді відзначається, що "єдиною підставою недійсності угод є невідповідність закону або іншим правовим актам (ст. 168 ГК РФ)" * (533). Це зайвий раз підкреслює умовність поділу недійсних угод на зазначені групи, зокрема виділення серед них угод з вадами змісту, які іноді називають незаконними
  4. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  5. § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
      поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її показник - договірна ціна (див. ст. 424 ЦК). Еквівалентність - поняття суто економічне, її показник - суспільно необхідні витрати праці, що формують суспільну вартість товару, яка впливає на його ринкову ціну. Еквівалентність завжди передбачає возмездность, але не всяка возмездность свідчить про
  6. § 3. Договір будівельного підряду
      поняттям якого в широкому сенсі охоплюється і ризик підрядника не вкластися в узгоджену з замовником кошторис. Тому якщо вихід підрядника за межі кошторису не обумовлено якими-небудь екстремальними обставинами, він не має права вимагати від замовника ніяких доплат. Наприклад, підрядник не може послатися на звичайний зростання вартості будівельних матеріалів, обумовлений інфляцією, так як
  7. 1. Загальні положення
      поняття, маючи на увазі його російський варіант, висловив Д.І. Мейєр. Не заперечуючи остаточно можливість використання відповідного терміна, він одночасно звертав увагу "на слабку сторону" самого вихідного поняття "угода", яка, безумовно, припускає "участь кількох осіб, бо слово" угода "є скорочене" со-ділка ". Але через брак більш вдалого терміна ми примушені розуміти
  8. 1. Поняття і основні різновиди інвестиційних угод
      поняття і правову природу інвестиційної угоди є одним з найбільш спірних і недостатньо досліджених у сучасній правовій науці. М. І. Кулагін визначає інвестиційну угоду як «договір між приватним вкладником і державою, в якій визначаються умови допуску та функціонування приватного інвестора в даній країні, взаємні права та
  9. 1. Загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи протидії збройним злочинів
      поняттями особистої вигоди, як у матеріальній, так і інших (кар'єрних, статусних і тому подібних) формах, супутнє зниження інтересу до легальних результатами своєї праці, «приватизація» посадового становища і можливостей служби. Постійне зростання злочинності, почуття незахищеності переважної частини населення і невіра у здатність і бажання державних органів захистити її, стимулює
  10. § 1. Тема адміністративно-владного примусу у творчості російських юристів
      поняття розглядалися як злочини, що розрізняються ступенем суспільної небезпеки. Велика роль у дослідженні та розробці теорії адміністративної відповідальності належить ординарному професору кафедри державного та адміністративного права Демидівського юридичного ліцею (м. Ярославль), надалі професору Московського університету І.Т. Тарасову (1849 -?). Перші роботи
© 2014-2022  yport.inf.ua