| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття і система цивільно-правових способів захисту права власності |
||
|
1. Захист права власності та інших речових прав здійснюється в рамках загальної цивільно-правового захисту і пов'язана з використанням передбачених законом способів захисту цивільних прав (ст. 12 ЦК). Перелік їх не є вичерпним. Закон передбачає можливість розширення кола способів захисту, а також існування різновидів захисту окремих цивільних прав. Під захистом права власності розуміється використання передбачених законом цивільно-правових способів захисту з метою усунення перешкод до здійснення цього права. Захист права власності охоплюється більш широким поняттям "охорона відносин власності". Охорона відносин власності здійснюється за допомогою цивільно-правових норм, які: встановлюють приналежність матеріальних благ суб'єктам цивільних правовідносин і визначають ступінь їх майнового відокремлення; забезпечують власникам умови реалізації їх прав в певних межах; встановлюють несприятливі наслідки для осіб, які порушили права власників. Іншими словами, відносини власності охороняються за допомогою закріплення у цивільно-правових нормах меж здійснення правомочностей володіння, користування і розпорядження належним суб'єктам цивільних правовідносин майном і встановлення несприятливих наслідків для осіб, які порушують права власників. Охорона відносин власності пов'язана з державним регулюванням розподілу майна між суб'єктами цивільного права, а також з державним дозволом володіти, користуватися і розпоряджатися майном в певних межах. Охорона та захист права власності тісно один з одним пов'язані, оскільки належна цивільно-правовий захист може здійснюватися тільки в межах охоронюваних прав власника. 2. У ст. 45 Конституції України встановлено, що "кожен має право захищати свої права і свободи всіма способами, не забороненими законом". Дане положення в рівній мірі відноситься і до захисту права власності. Однак головними, найбільш дієвими способами захисту є ті з них, які реалізуються за допомогою звернення до суду з позовом про захист порушеного або оспорюваного права власності. Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, що надається виділяються речове-правові, зобов'язально-правові та інші способи захисту. За безпосередньої порушенні права власності, пов'язаному з протиправними діями третіх осіб, виключають або обмежують здійснення власником своїх правомочностей, застосовується речове-правовий захист, спрямована на усунення перешкод до здійснення права власності. Вона орієнтована на захист безпосередньо права власності і не пов'язана з якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником. Пред'являються в цих випадках позови є речове-правовими, а надається в результаті розгляду позовів захист носить речове-правовий характер. До речове-правовим позовами відносяться віндикаційний і негаторний позови (див. § 2 цієї глави). Зобов'язально-правові способи захисту засновані на охороні майнових інтересів сторін у громадянській угоді, а також осіб, які зазнали шкоди в результаті внедоговорного заподіяння шкоди їх майну. Вимоги про захист цих інтересів безпосередньо не випливають з права власності. Пред'являються власником позови до правопорушника, з яким він пов'язаний зобов'язальними правовідносинами (договірними і позадоговірними), спрямовані на усунення перешкод у здійсненні права власності (позови про повернення речей, наданих у користування за договором; позови про повернення безпідставно отриманого або збереження майна) і на відшкодування шкоди або збитків. Застосування зобов'язально-правових способів захисту пов'язано з урахуванням специфіки конкретних взаємовідносин сторін, ступеня їх провини та інших обставин, що мають істотне значення для забезпечення належного захисту. Захист майнових інтересів сторін у зобов'язальних правовідносинах не носить абсолютного характеру. Її обсяг визначається судом за допомогою оцінки ступеня порушення права власності в результаті взаємовідносин сторін, заснованих на договорі або внедоговорном зобов'язанні. Ось чому за наявності між учасниками спору договірних чи позадоговірних зобов'язальних правовідносин цивільне законодавство РФ не надає власнику можливості вибирати вид позову (речове-правової або зобов'язально-правовий), не допускаючи тим самим "конкуренції позовів". Тільки як виняток закон допускає конкуренцію договірного і деліктного позовів, залишаючи право вибору за споживачем (див., наприклад, ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів") "*". --- "*" Більш докладно зобов'язально-правові способи захисту розглядаються в наступних розділах підручника. До іншим цивільно-правовим способам захисту права власності можна віднести, наприклад, вимоги про визнання права власності, а також вимоги до органів державної влади та управління (див. § 3 даної глави). Закон закріплює за всіма власниками рівне право на захист їх власності (п. 4 ст. 212 ЦК). Разом з тим деякі суб'єкти цивільних правовідносин можуть відповідно до законодавства володіти рядом пільг процесуального характеру при здійсненні такого захисту. Так, згідно зі ст. 42 Федерального закону від 21 грудня 2001 р. N 178-ФЗ "Про приватизацію державного та муніципального майна" "*" особи, які звертаються до судів з позовами і виступаючі в судах відповідно від імені Російської Федерації, суб'єктів Федерації, муніципальних утворень, на захист майнових та інших прав і законних інтересів РФ, суб'єктів Федерації, муніципальних утворень, звільняються від сплати державного мита в судах у випадках подання державних інтересів чи інтересів муніципального освіти. Аналогічна пільга надана громадянам, які беруть участь у споживчих правовідносинах при захисті їх майнових та інших прав і законних інтересів. --- "*" СЗ РФ. 2002. N 4. Ст. 251. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Поняття і система цивільно-правових способів захисту права власності " |
||
|
||