| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 42. Правові основи фінансової стійкості підприємств |
||
|
Одним з ключових аспектів діяльності будь-якого підприєм ку є фінансова стійкість, яка відображає не тільки ефективність його функціонування на певний момент часу, а й можливості розвитку в перспективі. Виконуючи різні завдання на окремих підприємствах, дослідження фі фінансової стійкості переслідує одну мету - ефективне раз вітіе діяльності, що носить довгостроковий характер . Запорукою такого розвитку виступає комплексне управління фінансової стійкістю підприємства, що базується на всебічному ис проходженні фінансового стану. Фінансова стійкість (нестійкість) - це сукупність ність критеріїв і певних значень показників, відображаю щих розвиток організації. Вся сукупність показників є об'єктом як внутрішньої, так і зовнішньої діагностики фінан виття стійкості (нестійкості) і дослідження фінансового стану організації в цілому. В даний час питання фінансової стійкості приділяє ся велика увага, у зв'язку з чим на підприємствах організуйте ються окремі блоки управління, служби фінансового менедж мента і т.п. Практично кожен законодавчий акт, що регулює ту чи іншу сферу фінансово-господарської діяльності, вклю чає в себе норми, що забезпечують фінансову стійкість підприємства. Так, у ст. 25 Закону Російської Федерації «Про орга нізації страхової справи в Російській Федерації» визначені гарантії забезпечення фінансової стійкості страховика, а саме : 1) економічно обгрунтовані страхові тарифи; 2) страхові резерви, достатні для виконання зобов'язань нізацією зі страхування, співстрахування, перестрахуванню, вза імному страхуванню; 3) власні кошти (за винятком товариств взаємного страхованія1), що включають в себе статутний капітал , резервний капітал, додатковий капітал, нерозподілений прибуток; 4) перестрахованіе2. При цьому «страхові резерви та власні кошти страхів щіка повинні бути забезпечені активами, відповідними тре бованіям диверсифікації, ліквідності, зворотності і дохід ності ». У п. 3 ст. 25 зазначеного Закону йдеться, що «страховики повинні володіти повністю сплаченим статутним капіталом, розмір якого повинен бути не нижче ... мінімального розміру ус тавного капіталу », який, у свою чергу, визначається на ос нове базового розміру його статутного капіталу, рівного 30 млн руб лей, і таких коефіцієнтів: 1 - для здійснення страхування від нещасних випадків і хвороб, медичного страхування; 1 - для здійснення страхування від нещасних випадків і хвороб, медичного страхування та (або) майнового страхування; 2 - для здійснення страхування життя; 2 - для здійснення страхування життя, страхування від нещасних випадків і хвороб, медичного страхування; 4 - для здійснення перестрахування, а також страхування в поєднанні з перестрахуванням. Зміна мінімального розміру статутного капіталу страхів щіка допускається тільки федеральним законом не частіше одного разу на два роки при обов'язковому встановленні перехідного пе риода. Внесення до статутного капіталу позикових коштів і пере гося в заставу майна не допускається. У Федеральному законі від 3 лютого 1996 р. № 17-ФЗ «Про банки і банківську діяльність» у ст. 24 «Забезпечення фінансової надійності кредитної організації» говориться, що з метою забезпе печения фінансової надійності кредитна організація зобов'язана: 1) створювати резерви; 2) здійснювати класифікацію активів, виділяючи сумнівний Цінні та безнадійні борги; 3) створювати резерви на покриття можливих збитків; 4) дотримуватися обов'язкові нормативи, що встановлюються Цен тральні банком Російської Федерації; 1 Відносно товариств взаємного страхування см. : Федеральний закон від 29 листопада 2007 № 286-ФЗ «Про взаємне страхування» / / Відомості законодав тва Російської Федерації. - 2007. - № 49. - Ст. 6047. 2 Відповідно до ст. 13 Закону Російської Федерації «Про організацію страхової справи в Російській Федерації» «перестрахування - діяльність з захисті одним страховиком (перестрахувальником) майнових інтересів дру гого страховика (перестраховика), пов'язаних з прийнятим останнім за до говору страхування (основному договору) зобов'язань по страховій виплаті ». 5) організовувати внутрішній контроль, що забезпечує над лежачий рівень надійності. При проведенні фінансового аналізу в акціонерних загально ствах крім Федерального закону від 26 жовтня 2002 р. № 127-ФЗ «Про неспроможність (банкрутство) »1 застосовуються і положення Федерального закону від 26 грудня 1995 р. № 208-ФЗ« Про акціонер них товариства », в якому встановлюється: 1) мінімальний розмір статутного капіталу (ст. 26): - не менше 1000-кратної суми мінімального розміру оплати праці для відкритого акціонерного товариства; - не менше 100-кратної суми мінімального розміру оплати праці для закритого акціонерного товариства; 2) розмір резервного фонда2 (п. 1 ст. 35): не менше 5 відсотків від статутного капіталу товариства, з щорічними відрахуваннями від чистого прибутку не менше 5 відсотків; 3) виплата дивідендів (абз. 4 п. 1 ст. 43), якщо на день прийняття такого рішення суспільство відповідає ознаками неспроможності (банкрутства) або якщо зазначені ознаки з'являться у суспільства в результаті виплати дивідендів. Відповідно до Федерального закону «Про неспроможність (банкрутство)» підприємство вважається неспроможним, якщо його грошові зобов'язання або обов'язок по сплаті обов'язкових платежів не виконані ним протягом 3 місяців з моменту на ступления дати їх виконання. При проведенні загального аналізу фінансового стану орга нізації використовуються абсолютні і відносні показники. Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка вели чини і структури активів і пасивів. Однак окремі види діяльності мають у своїй основі інший порядок визначення фінансової стійкості. Наприклад, арбітражні керуючі у своїй діяльності керівництву ються Федеральним законом «Про неспроможність (банкрутство)», зобов'язуючим їх «аналізувати фінансовий стан поса ника ». Документом, що встановлює безпосередні інструменти аналізу, є в даному випадку постанова Уряду Російської Федерації від 25 червня 2003 р. № 367 «Про затвердження 1 Під неспроможністю (банкрутством) розуміється« ... визнана арбит Ражнів судом нездатність боржника в повному обсязі задовольнити требо вання кредиторів за грошовими зобов'язаннями та (або) виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів »(абз. 2 ст. 2 цього Закону). 2 «Резервний фонд товариства призначений для покриття його збитків, а так ж для погашення облігацій суспільства і викупу акцій товариства у разі відсутності ствия інших засобів »(абз. 3 п. 1 ст. 35 Федерального закону« Про акціонерні товариства ») / / Збори законодавства РФ. - 1996. - № 1. - Ст. 1; 2001. - № 33. - Ст. 3423. Правил проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу »1. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 42. Правові основи фінансової стійкості підприємств " |
||
|
||