Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 3. Предмет злочину і потерпілий


У російській дореволюційному кримінальному праві поняття
«предмет злочину» і «об'єкт злочину» часто упот-
Реблян як ідентічние1.
У сучасній теорії кримінального права ці поняття мають різний зміст. Об'єкт злочину - це гро-ються відносини, яким заподіюється шкода. У цьому сенсі об'єкт злочину - один з чотирьох елементів складу злочину. У рамках цього елемента є три призна-ка - обов'язковий, тобто сам об'єкт, і факультативні, тобто пред-мет злочину і потерпілий. Факультативними ознаки-ми предмет злочину і потерпілий є тому, що
1 Див: Фойніцкій І.Я. Указ. соч. С. 5, 6, 33, 168, 435; Спасович В.Д. Указ соч. С. 91.

Вони зазначені в законі не у всіх складах злочину, а толь-
ко в деяких.
Тривалий час предметом було прийнято вважати вещест-венное вираз об'єкта злочину, тобто річ матеріально-го світу, впливаючи на яку злочинець завдає шкоди об'екту1. Схожа позиція поширена і в навчальній літера-турі наших днів. В принципі, з поняттям предмета злочину як певної цінності, безпосередньо впливаючи на яку винний заподіює шкоду об'єкту, можна погодитися. Однак необхідно зробити два істотні уточнення.
По-перше, предметом злочину є не тільки фі-зические тіла (артефакти і природні об'єкти), а й інтелектуальна цінності. Наприклад, розголошуючи відомості, складаю-щие державну таємницю (ст. 283 КК), винний може не впливати безпосередньо на річ материаль-ного світу, а просто зраджувати відповідні відомості Огла-ську. Незаконно збираючи відомості, що становлять комерційну, податкову або банківську таємницю (ст. 183 КК), він також може або безпосередньо впливати на матеріальні джерела, на яких відомості зафіксовані (шляхом копіювання, похи-домлення і т.п.), або фіксувати інформацію без фізичного впливу на її носій (прослуховування, візуальне спосте-дення і запам'ятовування). Найчастіше предмет злочину має матеріальну природу, тобто він об'єктивованим в якесь физиче-ське тіло. Такий предмет у злочинах проти власності (майно), у багатьох злочинах проти порядку управ-ня (офіційні документи, печатки, державні нагоро-ди), в екологічних і транспортних злочинах (тварини, дерева і чагарники, ліани, транспортні засоби, шляхи пові- домлення, магістральні трубопроводи) і т.п. Проте у ряді випад-їв предмет злочину не має такої фізичної природи. У всіх злочинах, пов'язаних з незаконними діями щодо інформації, предмет злочину може бути представлений у вигляді інтелектуальної цінності. Відповідно
1 Див: Коржанський М.І. Указ. соч. С. 103; Тацій В.Я. Указ. соч. С. 47;
Кравцов С.В. Предмет злочину. Автореф. дісс. ... канд. юрид. наук. Л.,
1976. С. 8, та ін

ст. 2 Федерального закону від 27 липня 2006 р. № 149-ФЗ «Про ін-формації, інформаційні технології і про захист інформації-ції» інформацією є відомості (повідомлення, дані) незалежно від форми їх представленія1. Таким чином, інфор-ція може мати і не овеществленную форму. Предметом цих злочинів є не тільки документована інфор-ція (документ), тобто відомості, зафіксовані на матеріальному носії, в якому інформація знаходить своє відображення у вигляді символів, образів, сигналів, полів і т.д., але і будь-яка інша. По-цьому більш широке розуміння предмета злочину все ча-ще зустрічається в сучасній літературі не тільки при аналізі конкретних складів злочинів, але і в рамках загального вчення про об'єкт преступленія2.
По-друге, предмет злочину не завжди є виразом об'єкта злочину. Такий він тоді, коли збігається з предметом охороняється громадського відносини. Наприклад, об'єктом злочинів проти власності є ставлення-ня власності, які складаються з приводу правомочностей володіти, користуватися і розпоряджатися майном. У даному випадку майно буде і предметом відносин власності, і предметом злочинів проти власності, наприклад хи-щений, оскільки саме впливаючи на майно (вилучаючи його і звертаючи на свою користь), винний завдає шкоди власнику. Збігається предмет злочину і предмет громадського відно-ності і в багатьох інших злочинах: при незаконному отри-ванні кредиту (ст. 176 КК), контрабанду (ст. 188 КК), порушення правил здачі державі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (ст. 192 КК), незаконному видобутку водних тварин і рас-тений (ст. 256 КК), придбанні або збуті офіційних доку-ментів і державних нагород (ст. 324 КК) та ін
1 СЗ РФ. 2006. № 31 (ч. I). Ст. 3448.
2 Див: Каіржанов Є.К. Основні теоретичні проблеми об'єкта уго-
ловно-правової охорони в СРСР. Автореф. дісс. ... докт. юрид. наук. Київ,
1975. С. 23-24; Верин В.П. Злочини у сфері економіки. М., 1999. С. 78; Лопашенко Н.А. Указ. соч., С. 101; Кримінальне право Російської Фе-ської Федерації. Особлива частина / За ред. Б.В. Здравомислова. М., 1999. С. 380; Кримінальне право Росії. Загальна частина / За ред. А.І. Рарога. М., 2001, С. 108; Російська юридична енциклопедія. М., 1999. С. 767.

Проте у ряді випадків предмет злочину не є еле-ментом об'єкта злочину, так як він не виступає предметом охороняється законом суспільних відносин. Наприклад, при фальшивомонетничестве (ст. 186 КК) предметом злочину є підроблені (фальшиві) гроші або цінні папери, тоді як предметом охоронюваних законом відносин у сфері фінансовій діяльності держави є справжні гроші та цінні папери. Тому предмет злочину є самостійна факультативним ознакою складу злочину.
Отже, предмет злочину - це речі чи інші предмети зовнішнього світу, а також інтелектуальні цінності, воздейст-вуя на які винний заподіює шкоду охоронюваним законом суспільним відносинам. Інакше кажучи, з певними властивостями, якостями і станами цих речей і цінностей закон пов'язує наявність в діях особи складу злочину. Вплив на предмет злочину не завжди означає його знищення або пошкодження. Цей вплив може Вира-зіться у створенні предмета, його розголошенні, збиранні, збуті, переробці, втрати, зберіганні, передачі та ін Таким чином, на відміну від об'єкта злочину, який завжди зазнає несприятливі зміни в результаті злочинної діяльно-сти винного, предмет може не постраждати від злочину і навіть, навпаки, бути створеним (наприклад, у випадку з незакон-ним виготовленням зброї).
Юридичне значення предмета злочину виражається в наступному.
1) Він може бути конструктивною ознакою складу злочину і в цій якості входити в підставу кримінальної відповідальності. Тому там, де предмет злочину прямо вказаний у законі чи очевидно мається на увазі, його відсутність виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності. Так, не є злочином, передбаченим ч. 4 ст. 222 КК, носіння кухонного ножа, що не відноситься до холодної зброї.
2) Кількісні або якісні показники предмета можуть бути кваліфікуючою ознакою складу злочину, тобто предмет може посилити міру відповідальності винного за рахунок кваліфікації. Наприклад, одержання хабара у великому раз-мірі тягне кваліфікацію вчиненого не за ч. 1, а за п. «в» ч. 4

ст. 290 КК. Незаконне переміщення через митний кордон предметів, вилучених з цивільного обороту, буде квалифици-роваться за ч. 2 ст. 188 КК як контрабанда при обтяжуючих об-стоятельствах.
3) Нарешті, якісні показники предмета злочину можуть впливати на відмежування східних злочинних діянь і, таким чином, впливати на кваліфікацію. Так, за загальним прави-лу розкрадання чужого майна є злочином проти власності і кваліфікується за ст. 158-162 КК. Однак якщо предметом розкрадання є предмети або документи, що мають особливу культурну цінність, воно має бути кваліфікованим за ст. 164 КК, а якщо викрадаються так звані
«загальнонебезпечним предмети», - за ст. 221, 226, 229 КК.
Предмет злочину, коли він має матеріальну приро-ду, потрібно відрізняти від знарядь і засобів вчинення злочини ня, тобто від використовуваного винним інструментарію, за допомогою якого здійснюється зазіхання на охоронювані уголов-ним законом суспільні отношенія1. Якщо на предмет оказ-ється безпосередній вплив в процесі вчинення злочину, то знаряддя і засоби - це те, за допомогою (по-засобом) чого злочин відбувається. Слід мати на ви-ду, що один і той же предмет матеріального світу може в од-ном разі бути предметом злочину, а в іншому - средст-вом або знаряддям його вчинення. Наприклад, комплект розмножувальної техніки може бути предметом розкрадання при про-тівоправном і безоплатному вилученні його з магазину, але може бути і засобом фальшивомонетництва. Карабін може бути предметом злочину, передбаченого ст. 226 КК, а й знаряддям убійства2.
1 Знаряддя і засоби вчинення злочину є ознаками не об'єкта, а об'єктивної сторони злочину. Детально про це див гол. VI підручника.
2 У кримінальному процесі і знаряддя злочину, і предмети, на які були спрямовані злочинні дії, є різновидами веще-дарських доказів (ст. 81 КПК), так що їх процесуальний правовий режим - з урахуванням правил ч. 3 ст. 81 КПК - однаковий. Наприклад, в одній з кримінальних справ Судова колегія у кримінальних справах Верховного Суду РФ зазначила: «... знаряддями злочину визнаються всі предмети, які використовувалися злочинцем для досягнення суспільно небезпечної мети,

Відповідно до ст. 42 КПК РФ потерпілим є фі-зіческое особа, якій злочином заподіяно фізичний, майновий, моральну шкоду, а також юридична особа у разі заподіяння злочином шкоди його майну та справа-вої репутації. Поняття потерпілого - це в першу чергу поняття процесуальне, що характеризується певним ком комплексом прав і обов'язків (правовим статусом). У кримінальному праві потерпілим традиційно вважається людина, на чиє физи-чеський благополуччя (тіло) безпосередньо впливав ві-новних при скоєнні злочину. Таким чином, потер-співав - це фактично предмет злочину, проте, маючи на увазі етичну упречность вживання терміну «предмет» щодо людини, в даному випадку йдеться про потрапив-шем1.
Дійсно, у випадках, коли особистість є основним або додатковим об'єктом злочину, принципових відмінностей між потерпілим і предметом злочину в більшості випадків не вбачається. У цих випадках особистість по-терпів має таке ж значення, як і предмет злочини ня. Особливості особи потерпілого мають значення:
1) при вирішенні питання про підстави кримінальної відповідальності. Так, розпусні дії можуть бути вчинені лише щодо особи, яка не досягла 16 років (ст. 135 КК);
2) при відмежуванні злочинів один від одного і квалифи-кации. Наприклад, при згвалтуванні (ст. 131 КК) потерпілою є лише жінка, тоді як при насильницьких діях-ях сексуального характеру - не обов'язково (ст. 132 КК);
3) при конструюванні складів з пом'якшуючими і отяго-чающие обставинами. Так, обставинами, що роблять вбивство привілейованим, є протиправне або амо-ральное поведінка потерпілого, що викликало стан афекту у винного (ст. 107 КК), вчинення потерпілим суспільно
незалежно від основного призначення предмета, т.е . поняття знаряддя Престо-ння включає в себе предмет злочину »(БВС РФ. 2002. № 4, с. 15). Однак у кримінальному праві знаряддя злочину, його кошти і предмет - самостійні ознаки.
1 Див: Коржанський М.І. Указ. соч. С. 125; Кримінальне право Росії. Т. 1.
Загальна частина. М., 1998. С. 111; Курс кримінального права. Загальна частина. Т. 1. М.,
1999. С. 211.

Небезпечного посягання або злочину (ст. 108 КК). Убійст-во вважається кваліфікованим, якщо позбавляється життя потер-співав, що знаходиться в безпорадному стані, вагітна жінка (ч. 2 ст. 105 КК).
Однак кримінально-правове значення особистості потерпілого не вичерпується тим обставиною, що він є «одуш-ленним предметом» злочину. При призначенні покарання особу потерпілого (його попередня поведінка, соці-альний статус і рід діяльності, фізичний і психічний стан), позначаючись на цілях, мотивах, обстановці та інших ознаках складу злочину, враховується окремо. В силу п.
«ж», «з» ч. 1 ст. 61 КК обставинами, що пом'якшують наказа-ня, є: порушення умов правомірності необхідної оборони і затримання особи, яка вчинила злочин; проти-воправность чи аморальність поведінки потерпілого, явівше-гося визначенню злочину. Відповідно до п. «ж», «з» ч. 1 ст. 63 КК обставинами, що обтяжують покарання, є: вчинення злочину щодо особи або його близьких у зв'язку зі здійсненням даною особою службової діяльності або виконанням громадського обов'язку; вчинення злочини ня щодо жінки, яка завідомо для винного що-ся у стані вагітності, щодо малолітнього, іншого беззахисного або безпорадного особи або особи, яка перебуває в залежності від винного.
  Значення особистості потерпілого не усувається і тоді, ко-гда як ознаки складу мається власне предмет пре-ступления. Наприклад, при умисному знищенні або по-пошкоджень чужого майна (ст. 167 КК) предметом є це майно, а особистість потерпілого може грати самостійну кримінально-правову роль при призначенні покарання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 3. Предмет злочину і потерпілий"
  1. 3. Кваліфікація складних складів злочинів
      предметами, мотивами, цілями. Також сформульовані і багато кваліфікуючі елементи складів. Найчастіше в статтях Кримінального кодексу альтернативно представлені предмети злочинів, дії, способи діянь, кваліфікуючі елементи. Для позначення альтернативності використовуються слова: "або", "або", "дорівнює", "а також". Наприклад, у кваліфікованому складі вбивства з 13 літерних позначень
  2. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
      предмету спору. Згідно п. 1 ст. 125 Арбітражного процесуального кодексу РФ при ухваленні рішення арбітражний суд «встановлює, які права та обов'язки осіб, що у справі». [2] Таким чином, визнання права - невід'ємний елемент рішення арбітражного суду з економічного спору. Разом з тим вимога про визнання права може бути предметом самостійних видів позовів - позовів про
  3. § 3. Метод цивільного права
      предметом критерій диференціації галузей у системі права, а на думку деяких дослідників цивільного права - і зовсім єдиний критерій, оскільки при частому предметному збігу тільки метод і несе на собі необхідну дифференцирующую навантаження * (39). Галузевий предмет безпосередньо пов'язаний з галузевим методом, при цьому істота першого визначає особливості другого. Однак
  4. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
      предмета; в) таких якостей її предмета, які значно знижують можливості його використання за призначенням. При цьому під помилкою щодо природи угоди розуміється невідповідність досягнутого результату тієї мети, до якої прагнув і яка малася на увазі учасником, що діяли під впливом помилки. Іншими словами, замість однієї угоди, яку бажала укласти одна з
  5. § 6. Похідні підстави набуття права власності
      предмет регламентації договірного права. У випадках коли відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Прикладом цього є необхідність реєстрації переходу права на нерухоме майно. При цьому нерухоме майно визнається належною добросовісного
  6. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      предмет незаконного позбавлення волі 24. IDEM PER IDEM [ідем пер ідем] - те ж за допомогою того ж; визначення через яке визначається 25. IN BREVI [ін бреві] - коротко 26. IN CORPORE [ін корпоре] - в повному складі 27. IN PLENO [ін ПЛЕН] - в повному складі 28. IN RE [ін ре] - на ділі 29. IN SITU [ин ситу] - в місці знаходження 30. IN DEPOSITO [ін депозіто] - на зберігання 31. INTER ALIA
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      предмет незаконного позбавлення волі 24. Idem per idem [ідем пер ідем] - те ж за допомогою того ж; визначення через яке визначається 25. In brevi [ін бреві] - коротко 26. In corpore [ін корпоре] - в повному складі 27. In pleno [ін ПЛЕН] - в повному складі 28. In re [ін ре] - на ділі 29. In situ [ин ситу] - в місці знаходження 30. In deposito [ін депозіто] - на зберігання 31. Inter alia
  8. § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
      предметом перевірки в постанові Конституційного Суду РФ від 25 січня 2001 р. "У справі про перевірку конституційності положення п. 2 ст. 1070 Цивільного кодексу РФ у зв'язку з скаргами громадян І.В. Богданова, А.Б. Зернова, С.І. Кальянова і Н.В. Труханова "* (53). Конституційний Суд РФ прийшов до висновку про те, що це положення не суперечить Конституції РФ. В основу такого висновку, який, на наш
  9. § 6. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки
      предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, що володіють такими ж властивостями. Такому підходу до джерела підвищеної небезпеки в літературі протистоїть концепція, згідно з якою під джерелом підвищеної небезпеки належить розуміти предмети матеріального світу, що володіють небезпечними для оточуючих властивостями, непідвладними повному контролю з
  10. § 6. Захист прав на засоби індивідуалізації
      предмету й підставі, в даному випадку можлива повторна подача тотожного по суті заперечення за умови сплати нового мита. Особа, яка подала заперечення, а також інші зацікавлені особи мають право особисто брати участь у розгляді заперечення, рішення за якою приймається колегією у складі не менше трьох членів палати з патентних спорів на спеціальному засіданні. Рішення набуває
© 2014-2021  yport.inf.ua