| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Класифікація об'єктів злочину |
||
|
У теорії кримінального права прийнято класифікувати об'єктивним ти злочину за двома підставами: за ступенем спільності ох-ранить законом відносин і за значенням об'єкта для квали-фікації конкретного злочину. Перша класифікація здійснюється «по вертикалі», а другий - на одному і тому ж рівні узагальнення, тобто «По горизонталі». «По вертикалі», залежно від ступеня спільності охра-няемих законом відносин, всі об'єкти злочину діляться на загальний, родовий, видовий і непосредственний2. Загальним об'єктом є сукупність всіх охоронюваних кримінальним законодавством суспільних відносин. Для того щоб встановити загальний об'єкт, необхідно проаналізувати-вать всі кримінально-правові норми. Таким чином, загальний об'єк-ект включає в себе відносини, що забезпечують нормальне 1 БВС РФ. 2000. № 2. С. 12, 13. 2 Вперше така класифікація була запропонована В.Д. Меньшагин в 1938 р. і суттєво уточнена Е.А. Фроловим (див.: Меньшагин В.Д. Со-радянської кримінальне право. Навчальний посібник для правових шкіл. М., 1938; Фролов Е.А. Спірні питання вчення про об'єкт злочину / / Сб. Вчених-них праць. Вип. 10 . Свердловськ,. 1968. С. 203). Функціонування особистості, відносини власності, відно-ності у сфері економічної діяльності, відносини по охра-ні навколишнього середовища та раціонального використання природ-них ресурсів, відносини у сфері функціонування публічної влади, відносини військової служби та т . п. Значення загального об'єк-єкта в тому, що він дозволяє встановити, які відносини в суспільством охороняються методом кримінального права і посягання на які з них здатне спричинити кримінальну відповідальність. Інакше кажучи, він дозволяє окреслити межі дії кримінально-го закону. Родовий об'єкт охоплює певне коло однорідних за своєю економічною або соціально-політичної сутності суспільних відносин, які в силу цього повинні охра-няться єдиним комплексом взаємопов'язаних кримінально-правових норм. Так, єдиним комплексом норм охороняються суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування особистості. У систему цих відносин входять однорідні за сво-їй соціальної суті соціальні зв'язки з приводу непрікос новения життя людини, її здоров'я, статевої свободи, фі-зической свободи, честі і гідності та ін Єдина соціальна сутність цих відносин визначається тим, що всі вони склади-вають у зв'язку з необхідністю забезпечення недоторканно-сти і благополуччя кожного індивіда, незалежно від її статі, раси, національності, мови, походження, майнового-ного і посадового стану та інших обставин. Крім відносин, що забезпечують нормальне функціонування особистості, родовими об'єктами є суспільні ставлення-ня у сфері економіки; громадська безпека та гро-венний порядок; відносини, що забезпечують нормальне функціонування системи публічної влади в РФ; відносини у сфері військової служби та відносини, що забезпечують мир і безпеку людства. Родовий об'єкт покладено в основу кодифікації сучасного російського кримінального законодав-ства, так як саме за ознакою однорідності охоронюваних суспільних відносин законодавець виділяє в Особливої частини КК розділи (наприклад, розділ VII «Злочини проти особи», розділ Х «Злочини проти державної влади»). Сама послідовність розташування в Особливій частини КК родових об'єктів до певної міри дозволяє су-дить про пріоритети в кримінально-правову охорону на даному етапі розвитку суспільства і про характер суспільної небезпеки пре-ступления. Так, відкриває Особливу частину КК розділ про Престо-полон проти особистості. Такий підхід хоча і зустрічає в юри-дической літературі певні возраженія1, але повністю відповідає Конституції РФ і загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права. Разом з тим необхідно мати на увазі, що прямої залежності між місцем кримінально-правової норми в структурі КК і значенням охороняється нею суспільно-го відносини немає. Хоча злочини проти миру і безпеки людства передбачені в останньому розділі Кримінального ко-дексу, вони набагато більш суспільно небезпечні, ніж, наприклад, раніше розташовані злочини у сфері економіки. Правильне встановлення родового об'єкта є умов-ем осягнення соціально-політичної сутності конкретного злочину. Без встановлення родового об'єкта неможлива вірна кваліфікація скоєного. Наприклад, посягання на життя людини може завдавати шкоди різним суспільним відносинам. Якщо відбувається вбивство (ст. 105 КК), винний посягає на суспільні відносини, що забезпечують нор-льний функціонування особистості; при посяганні на життя державного чи громадського діяча (ст. 277 КК) шкода заподіюється вже іншому пологовому об'єкту - основам кон-ституционного ладу і безпеки держави. Тільки визна-лив на основі встановлених фактичних обставин, яким суспільним відносинам у першу чергу заподіяно шкоду в результаті позбавлення життя потерпілого, можна правильно кваліфікованими скоєне або як вбивство, або як політичний злочин. Видовий об'єкт - це сукупність суспільних відношень всередині родового об'єкта, які відображають один і той же інтерес учасників цих відносин або висловлюють хоча і не ідентичні, але вельми тісно взаємопов'язані інтереси2. 1 Див: Дьяков С.В. Указ. соч. С. 11. 2 Див: Фролов Е.А. Спірні питання вчення про об'єкт злочину / / СБ вчених праць. Вип. 10. Свердловськ, 1968. С. 203. Видовий об'єкт співвідноситься з родовим як частина з цілим і, в від-відмінність від останнього, об'єднується на основі не однорідності, а тотожності або великій мірі подібності (один вид) суспільних відносин. Таким чином, усередині видового об'єктах-та суспільні відносини більш тісно пов'язані між собою, ніж усередині родового, мають не просто схожу, а єдину со-ціально-політичну чи економічну сутність. У Особен-ної частини Кримінального кодексу на основі видового об'єкта виокрем-ляють глави. Кілька глав утворюють один розділ, тому ро-довой об'єкт, як правило, охоплює кілька видових. Наприклад, гл. 21 КК об'єднує кримінально-правові норми, заду-чий яких є охорона відносин власності. Ставлення-ня власності є видовим об'єктом і в цій якості входять в більш широке коло суспільних відносин у сфері економіки (родовий об'єкт). У цей родовий об'єкт входять і дру-Гії видові об'єкти: суспільні відносини, що складаються в сфері економічної діяльності (гл. 22 КК), і суспільні відносини, що забезпечують нормальну управлінську діяль-ність в комерційних та інших організаціях (гл. 23 КК) 1. Під безпосереднім об'єктом слід розуміти ті конкретних суспільні відносини, які поставлені зако-нодателем під охорону певної кримінально-правової норми і яким заподіюється шкода злочином, що підпадає під ознаки, встановлені даною нормою. Безпосередній об'єкт може бути індивідуальним для одного злочину або однаковим для декількох, охра-няться однією або декількома нормами. Безпосередній об'єк-ект є ознакою кожного конкретного складу злочини ня, і саме на нього здійснюється злочинне посягання. Безпосередній об'єкт є частиною видового, родового і загального об'єкта. Іншими словами, співвідношення цих об'єктів 1 На сторінках підручника недоцільно вдаватися в дискусію про те, втратили чи деякі суспільні відносини родову спільність у свя-зи зі зміною структури кримінального законодавства. Слід лише зазначити, що багато дослідників вважають лежачим в основі виділення глав у чинному Кримінальному кодексі не видовий, а родовий об'єкт, як це було в Кримінальному кодексі РРФСР 1960 р. (див.: Лопашенко Н.А. Указ. Соч. С. 12 ; Курс кримінального права. Загальна частина. Т. 1. М. 2002. С. 214, та ін.) Схематично може бути представлено у вигляді логічних кру-гов, вкладених один в одного, де поняттю безпосереднього об'єкта відповідає внутрішній коло, а загального - зовнішній. Іноді в юридичній літературі зустрічаються твердження, що безпосереднім об'єктом злочину є фактіче-скі порушене суспільне ставлення (наприклад, життя Іванова, відносини власності Петрова і т.д.) 1. Така пози-ція представляється помилковою: у всіх злочинів одного виду безпосередній об'єкт однаковий. Наприклад, всі вбивства, незалежно від особи потерпілого та інших обставин, посягають на суспільні відносини, що забезпечують життя людини. Ці відносини і є безпосереднім об'єктивним тому вбивства. Життя ж Іванова, Петрова і т.п. у разі посягань-тва на неї стає об'єктом конкретного злочинного впливу, але не безпосереднім об'єктом вбивства як певного виду злочину. Ці поняття можна співвіднести один з одним як сутність (безпосередній об'єкт) і явле-ня (об'єкт конкретного злочинного впливу). Ототожнив-ня їх з неминучістю поставить під сумнів нормативний характер кримінально-правової заборони. Як правило, злочин посягає на якийсь один об'єкт. Наприклад, крадіжка (ст. 158 КК) - це посягання на правомо-чие по володінню майном, а заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров'ю (ст. 112 КК) - на здоров'я особистості. Однак є злочини, які одночасно зазіхають не так на один, а на кілька об'єктів. Так, розбій (ст. 162 КК) є посягань-будівництві і на правомочність по володінню майном, і на здоров'я. Такого роду злочини називаються многооб'ектних. При цьому безпосередній об'єкт може бути основним, додат-Передачі і факультатівним2. Основним безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини, порушення яких становить соціаль-ную сутність даного злочину та з метою охорони яких 1 Див: Кримінальне право. Загальна частина / За ред. Н.І. Вєтрова, Ю.І. Ля- пунів. М., 1997. С. 185, 186. 2 Див: Розенберг Д.М. Про поняття майнових злочинів до ради-ському кримінальному праві (об'єкт і предмет посягання). Вчені записки. Харків, 1948. Вип. 3. С. 74. Видана кримінально-правова норма, що передбачає відпові-венность за його вчинення. Безпосередній об'єкт робить вирішальний вплив на характер суспільної небезпеки Престо-полон і його місце в системі Кримінального кодексу. Специфіка основного об'єкта полягає в наступному. 1) Посягаючи на нього, винний заподіює шкоду суспільним відносинам, складовим видовий і родової об'єкти даного злочину. Так, розбій зазіхає на відносини власності (видовий об'єкт) і на здоров'я, оскільки являє собою напад з метою розкрадання чужого майна, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, або з погрозою примі-вати такого насильства (ст. 162 КК). Основним безпосереднім об'єктом розбою вважається правомочність по володінню імущест-вом, тому він віднесений до числа злочинів проти власності, а не особистості. У ряді правових систем спостерігається об-ратна картина: основним об'єктом розбою вважається здоров'я, тому він відноситься не до злочинів проти власності, а до злочинів проти життя і здоров'я, і норма про розбій включена у відповідний розділ Кримінального кодексу. 2) Саме суспільні відносини, що становлять основний об'єкт, законодавець прагнув поставити під охорону в першу чергу, формулюючи конкретну кримінально-правову норму. Якщо потреба правового захисту суспільних відносин послужила метою створення норми, значить, ці відносини є-ються основним об'єктом. Додатковим безпосереднім об'єктом злочину є ті суспільні відносини, посягання на кото-які не складає суті даного злочину, але які цим злочином завжди порушуються поряд з основним об'єк-єктом. Це такі відносини, які завжди, автоматично пре-терпевают шкода від злочинного посягання, хоча не заради собст-венно їх охорони норма створювалася. Поза цієї норми розглядає-ваемие відносини заслуговують, як правило, самостійної правового захисту на рівні основного об'єкта. Наприклад, при вчиненні будь-якого розбійного нападу заподіюється шкода або створюється загроза заподіяння шкоди відносинам, що забезпечує здоров'я особистості. Ці відносини є додатковим об'єктом розбою; разом з тим вони є основним об'єктом низки злочинів проти особистості. Необхідність виділення додаткового об'єкта частіше все обумовлена специфікою способу злочинного посягання-ства на основний об'єкт, коли шкода основному об'єкту причинно-ється за допомогою посягання на додатковий. Так, при хуліганстві основним об'єктом є громадський поря-док, однак кримінально караним хуліганство буде лише тоді, коли порушення громадського порядку супроводжується примі-нением зброї (предметів, використовуваних як зброї) або продиктовано екстремістськими мотивами, тобто коли воно супроводжується посяганням на власність, особистість і конституційний принцип недопущення екстремізму. Посягаючи-будівництві на особистість (напад) є необхідною спосо-бом вже згадуваного розбою. У деяких випадках додатковий об'єкт може бути альтернативним. Таке положення має місце, коли причини-ня шкоди основному об'єкту автоматично супроводжується заподіянням шкоди якому-небудь одній із зазначених у законі додаткових об'єктів. Так, у ст. 285 КК містяться ознаки зловживання посадовими повноваженнями. Основним об'єк-єктом цього злочину є суспільні відносини, що складаються у зв'язку з обов'язком посадових осіб дей-ствовать лише в інтересах публічної служби. Однак переступив-ня буде мати місце лише тоді, коли діяння винного спричинило істотне порушення прав і законних інтересів громадян або організацій, суспільства або держави. Тому в одному випадку додатковим об'єктом цього злочину може бути особистість, а в іншому - відносини у сфері економі-чеський діяльності і т.д. Однак якщо жодному додаткових-ному об'єкту шкоди не заподіяно, складу розглядуваного злочину не буде. Факультативним об'єктом є такі гро-ні відносини, які в інших випадках заслуговують самостійній кримінально-правової охорони, але при скоєнні даного злочину лише можуть (від випадку до випадку) фак-тично ущемлятися або ставитися під загрозу заподіяння шкоди. Основним його відмінністю від додаткового є те, що додатковому об'єкту шкоду при здійсненні конкурують-ного злочину завдається завжди, а факультативного - може завдаватиметься, а може і ні; це залежить від конкретних обставин справи. Наприклад, порушення правил охорони навколишнього середовища при виробництві робіт (ст. 246 КК) може по-спричиняти знищення чужого майна чи порушення конституційну права громадян на свободу пересування і вибору місця проживання у зв'язку з евакуацією населення із зони пора-вання. Однак розглядається злочин буде мати місце і тоді, коли відносини власності або конституційні права і свободи людини не страждають, а шкода заподіяна винятково довкіллю. Заподіяння шкоди факультативно-му об'єкту свідчить про більш високий ступінь гро-ної небезпеки діяння і в цій якості має враховуватися при визначенні виду та розміру покарання винному. Отже, основний безпосередній об'єкт - це гро-ні відносини, заради охорони яких і створена дана правова норма; додатковий безпосередній об'єкт - це відно-ності, завжди порушувані в процесі посягання на основ-ної об'єкт; факультативний безпосередній об'єкт - відно-ності, лише що можуть бути порушеними в процесі посягання-ства на основний об'єкт. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Класифікація об'єктів злочину" |
||
|
||