| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Причинний зв'язок |
||
|
Причина і наслідок як категорії філософії відображають одну з форм загального зв'язку і взаємодії явищ. Під причиною розуміється явище, дія якого викликає, оп-ределяет, змінює, виробляє або тягне за собою інше явле-ня, іменоване слідством. Причина і наслідок - співвідносилося-тільні поняття. Причина і наслідок можуть мінятися місцями: останнє може стати причиною іншого слідства. У природі і суспільстві існує незліченна безліч форм взаємодії, взаємозв'язку і взаємозумовленості явищ і, відповідно, - різноманіття причинно-наслідкових-них залежностей. У сучасній науці класифікація причин-но-наслідкових зв'язків здійснюється за різними ознаками. Так, виходячи з природи відносин, причинно-наслідкові свя-зи поділяються на матеріальні і ідеальні, информацион-ні та енергетичні, фізичні, хімічні, біологічні, соціальні; за характером зв'язків виділяються динамічні і статичні; по числу і зв'язності впливів розрізняють про-стие , складові, однофакторні, багатофакторні, системні та позасистемні. Причинно-наслідкові зв'язки також можуть бути зовнішніми і внутрішніми, головними і неголовним, об'єктивними і суб'єктивними, загальними, особливими і одиничними і Др1. На внутрішній зв'язок між тим, що вже є, і тим, що їм по-народжується, що ще тільки стає, називається причинно-стю. Причиною загального, так як немає явищ, які не мали б своїх причин, як немає явищ, які не породжували б тих чи інших следствій2. Вироблене причиною наслідок залежить від умов, тобто та-ких явищ, які самі по собі не можуть породити наслідки-віє, оскільки не володіють генетичною здатністю, але, со-путствуя причин у просторі і в часі, впливаючи на них, забезпечують їх розвиток, необхідне для настання следст-вия. За відсутності необхідних умов причина не може привести до слідства. 1 Див: Філософський енциклопедичний словник. М., 1983. С. 531. 2 Див там же. С. 532. Зв'язок причини і наслідки є необхідною: якщо є причина і в наявності відповідні умови, то неминуче мож-ника наслідок, причому воно завжди породжується даної причи-ною при тих же умовах і в усіх інших випадках. У кримінальному праві причинний зв'язок є конструктивною ознакою об'єктивної сторони злочинів, що мають мате-ріальний склад. У зв'язку з цим вона визнається необхідним і неодмінною умовою кримінальної відповідальності за наступивши-рілі суспільно небезпечні наслідки. Запитання причинного зв'язку законодавством непосредст-венно не дозволяються. У теорії кримінального права немає єдиної точки зору на те, які наслідки можуть бути поставлені ли-цу, здійснило суспільно небезпечне діяння. Одні вчені вважають, що відповідальність можлива лише за наслідки, що знаходяться в необхідної, закономірного зв'язку з здійснений-ним діянням 1. Інші вважають, що між суспільно небез-ним діянням і наслідком може існувати як об'єктивно необхідна, так і об'єктивно випадкова причинний зв'язок. Згідно позиції цих вчених, проблема тут укладаючи-ється в тому, «щоб знайти правильний критерій розмежування причинних зв'язків, які слід вважати достатніми для кримінальної відповідальності, і таких зв'язків, які є занадто віддаленими, несуттєвими або з інших основа-вам повинні бути визнані для кримінальної відповідальності недостатніми »2. Теорія кримінального права, грунтуючись на положеннях філо-Софії про причинності, не всі необхідні умови, без яких результат не настав би, розглядає в якості причини. При вирішенні цього питання слід виходити з концепції про необхідні і випадкових зв'язках між явищами природи і суспільства. Необхідність і випадковість у філософії сприймаються в діалектичній єдності. Суть необхідних зв'язків укладає-ся в тому, що одне явище при даних об'єктивних умовах 1 Див, наприклад: Крігер Г. Причинний зв'язок в радянському кримінальному праві / / Радянська юстиція. 1979. № 1. С. 8, та ін 2 Кудрявцев В.Н. Об'єктивна сторона злочину. С. 198. І обставин закономірно породжує інше, оскільки в першому явище, його сутності та умов закладені реальні передумови настання другого явища. Випадкові зв'язки не виражають сутності явища і тенденцій його розвитку. Для правильного вирішення питання про причинний зв'язок повинен бути визначений ряд обставин, наявність яких дозволяє визнати, що суспільно небезпечне діяння стало причиною настали. Одним з елементів причинного зв'язку виступає достовірно встановлене наслідок. Про причину ми може говорити тільки тоді, коли є результат, а поки його немає, ніщо не може бути названо причиною. Крім того, необхідно встановити факт вчинення особою, якій ставляться ці наслідки, суспільно небезпечного діяння, зазначеного в законі. Якщо останнє відсутній, то по-прос про причинного зв'язку не повинен виникати і при фактично наступили наслідки. По справі відносно Д. і М. вирок було скасовано за відсутність про-наслідком в їх діях складу злочину. Причиною льотної події стало грубе порушення командиром літака С. правил, що забороняють виконання польоту при певній висоті хмарності, а також за наявності закритих хмарами пе-Ревалі. Порушення полягало в самовільному вході в хмарність і польоті в ній по трасі. Що ж до начальника аеропорту Д. та виконуючого обов'язки начальника аеропорту М., то в їх діях відсутні будь-які порушення правил, при-вели до загибелі літака. Д. і М. не мали можливості про-контролювати умови польоту через відсутність радіотехніче-ських засобів та інформації про погоду на перевалах1. Причинний зв'язок - процес, що протікає в часі. По-цьому для визнання діяння причиною настав наслідки необхідно, насамперед, щоб воно передувало по време-ні злочинному наслідку. Однак треба мати на увазі, що проста послідовність діяння і настав шкоди, харак-теризует часу? Ю (темпоральну) залежність («раніше-пізніше»), ще не свідчить про причинно-наслідкового зв'язку 1 Див: Збірник постанов Пленуму і визначень колегій Вер- ховного Суду СРСР у кримінальних справах. 1959-1971 рр.. М., 1973. С. 158. Між ними. Інакше кажучи, «після цього» не завжди означає «внаслідок цього». А. був визнаний винним у тому, що він, як третій помічник капітана пароплава, перебуваючи на вахті і виявивши зустрічне судно (мотобот), не викликав до рульову рубку капітана і при рас-ходінні з мотоботом допустив зіткнення суден. Тим часом допущені А. порушення не знаходяться в при-чінной зв'язку з аварією. Зіткнення сталося з вини стар-шого штурмана зустрічного судна, який проігнорував правила маневрування. Помилка суду полягала в тому, що за причин-ную зв'язок була прийнята проста послідовність собитій1. Діяння особи може розглядатися в якості причини лише за умови, якщо настали наслідки в конкретних об-стоятельствах були неминучі, закономірні. Настало по-слідство має виступати результатом саме цього, а не ка-кого іншого діяння. Так, у справі Ш. було встановлено, що винний, який не знав про наявність у потерпілого патологічних змін судин головного мозку, вдаривши його рукою по обличчю (заподіяв легкий шкода здоров'ю), не тільки не передбачав можливість наступле-ня смерті К., але й не міг цього передбачити. При таких обставинах немає підстав для визнання наявності прямої причин-ної зв'язку між нанесенням удару і наступними наслідки-віямі2. Настали наслідки іноді обумовлені кількома діяннями, кожне з яких або саме по собі, або у взаємодії дії з іншими здатне викликати суспільно небезпечні по-следствія3. В результаті порушення правил судноплавства зіткнулися плавбаза і середній рибальський траулер. Суд встановив, що 1 Див: Судова практика Верховного Суду СРСР. 1952. № 1. С. 27. 2 БВС РРФСР. 1984. № 2. С. 8. 3 У літературі висловлено і протилежна думка. Так, А. Горбуза і Е. Сухарєв вважають, що «за загальним правилом, винним у скоєнні пре-ступления може бути визнано лише одне обличчя» (Горубза А., Сухарев Є. Про кваліфікації дорожньо-транспортних злочинів / / Радянська юсті-ція . 1980. № 8. С. 26). Це твердження видається теоретично не-заможним. Загибель риболовного траулера стала наслідком порушення правил безпеки капітанами обох суден, а також вахті-ним штурманом плавбази. Верховний Суд РРФСР погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вдосконалення-шенние зазначеними особами діяння як кожне окремо, так і у своїй сукупності закономірно призвели до корабле-крахові 1. Можливі випадки, коли діями одного суб'єкта створює-ся небезпечна ситуація, а інший невірно оцінює її і сам со-вершает суспільно небезпечне діяння. Так, С. в період несення вахти за відсутності інших осіб командного складу покинув судно і перейшов на інший траулер. Малодосвідчений помічник капітана М., не погодивши свої дії з командуванням, ре-шив пришвартуватися до великого морозильного траулера. Не впоравшись з керуванням, допустив навал судів, в результаті чого загинула людина, був пошкоджений корпус одного з судів. Та-ким чином, в небезпечній обстановці, створеної С., М. допустив подальше порушення правил безопасності2. Встановлення причиною зв'язку обов'язково не тільки при со-вершении злочинного діяння шляхом дії, але і при бьоздей-відно. Піддаючи критиці концепцію відсутності причинного зв'язку при бездействіі3, В.Н. Кудрявцев зазначав, що сторонни-ками цієї позиції допускаються принаймні дві неточності. По-перше, в бездіяльності безпідставно повністю заперечується активний момент. По-друге, причинність пов'язується лише з активними змінами навколишнього середовища. Ці неточності є наслідком того, що не розрізняються філософське і фізичне поняття причинного зв'язку. Філософська категорія причинності не характеризується таким додатковим призна-ком, як актівность4. 1 Див докладно: Чуча А. Причинний зв'язок у транспортних преступле- ниях / / Радянська юстиція. 1985. № 12. С. 19. 2 Див: Чуча А. Причинний зв'язок у транспортних злочинах. С. 20. 3 См, наприклад: Шаргородський М.Д. Питання кримінального права в прак- тику Верховного Суду СРСР / / Соціалістична законність. 1947. № 9. С. 11; Тімейко Г.В. Загальне вчення про об'єктивну сторону злочину. С. 128 - 157, та ін 4 Див: Кудрявцев В.Н. Протиправне бездіяльність і причинний зв'язок / / Радянська держава і право. 1967. № 5. С. 29. Як відомо, суспільні відносини можуть бути пору-ни або «ззовні», або «зсередини». При бездіяльності має місце останній спосіб, тобто в цьому випадку не діє суб'єкт, вклю-чений в систему суспільних відносин в якості орга-тельного елемента, який повинен був діяти. Таким об-разом, причинний зв'язок між бездіяльністю і наслідком, що про-громадської небезпечним наслідком має місце, якщо на суб'єкті лежала юридична обов'язок вчинити необхідну дію, існувала можливість як негативного, так і поклади-ного результату, вчинення необхідного дії могло перетворюється-тить можливість позитивного результату в действітельность1. Причинність в необережних злочинах характеризує-ся многофакторностью, тобто множинністю причин і усло-вий, що зумовлює питання про різну причиняющей ролі («каузальне силі») кожного з них. Наприклад, одне транспорт-ве подія може породжуватися в середньому більше 250 фак-торами. У цьому випадку «загальної» причиною виступатиме вся сукупність явищ, а «приватної» - окремі фактори. При-чінная зв'язок у злочинах, скоєних з необережності, як правило, складається з низки ланок причинного цепі2. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 4. Причинний зв'язок " |
||
|
||