| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Суспільно небезпечні наслідки |
||
|
У теорії кримінального права поки не вироблено єдиного поня-ку суспільно небезпечних або, що одне і те ж, злочинних по-наслідків. Багато вчених пов'язують їх із змінами в об'єктах ті посягання, що відбулися в результаті злочину. Так, Н.В. Кузнєцова визначає злочинні посягання як «шкідливі ... зміни в охоронюваних кримінальним законодательст-вом суспільних відносинах, вироблені злочинним дією чи бездіяльністю суб'єкта» 1. По суті, так само рас-кривают розглядається поняття В.Н. Кудрявцев2, А.С. Мих-лін3 та ін Н.І. Коржанський вважає, що «злочинні наслідки - це протиправне зміна суспільних відносин, за-лягає у повному або частковому, тимчасову або постійну-ном скруті або ліквідації можливості здійснення суб'єктом відносин своїх інтересів» 4. Трохи інакше підходив до визначення розглянутого ознаки об'єктивної сторони злочину Е.А. Фролов. У пре-ступнях наслідки він бачив «збиток, від заподіяння якого відповідна громадська ставлення охороняється засобами кримінального права» 5. Деякі вчені вважають за необхідне в поняття гро- венно небезпечних наслідків включати причину їх виникнення- ня та їх істотні ознаки. Так, В.В. Мальцев пише: «Злочинні наслідки - це суспільно небезпечний шкоду, що відображає властивості злочинного діяння і об'єкта пося-гательства, що наноситься винним поведінкою, від заподіяння 1 Кузнєцова Н. Ф. Значення злочинних наслідків для кримінальної від- ветственности. С. 10. 2 Кудрявцев В.Н. Об'єктивна сторона злочину. С. 137. 3 Михлин О.С. Наслідки злочину. М., 1969. С. 16. 4 Коржанський М.І. Об'єкт і предмет кримінально-правової охорони. М., 1980. С. 162. 5 Фролов Е.А. Об'єкт і злочинні наслідки при зазіханнях на соціалістичну власність / / Учений. праці Свердловського юрид. ін-ту. 1968. Вип. 8. С. 111. Якого відповідна громадська ставлення охороняється засобами кримінального права »1. У літературі зустрічаються судження, згідно з якими пре-ступнях наслідки ототожнюються з злочинним результа-том2. Не погоджуючись з цим, С.В. Землюков підкреслює: «Ре-зультат злочину - це соціально шкідливий зміна охра-няемого законом об'єкта, вироблене цілеспрямованим впливом особи або побічно настало від такого воздей-наслідком. Наслідок злочину - це теж соціально шкідливий з-сування охоронюваних законом відносин, але заподіяне неос-торожности поведінкою особи або настало від творів-го цією особою злочинного результату. Наслідком є також шкідливий зміна охороняється законом об'єкта, від-що йшло за винному утриманні особи від вчинення требуе-мого дії »3. «Злочинний результат» ширше поняття, ніж «пре-Ступне наслідок». Вони відрізняються один від одного за обсягом, а не за механізмом впливу на об'єкт злочину. Так, при розкраданні деталі верстата, в результаті чого цех простояв місяць і зазнав збитків на мільйони рублів, злочинним наслідком буде визнаватися вартість викраденої деталі, а злочинним результатом - весь шкоду, заподіяну даними посяганням. При цьому для кваліфікації злочину значення має загально-ного небезпечний наслідок, а не злочинний результат. Суспільно небезпечні (злочинні) наслідки - це не-гатівние зміни суспільних відносин, взятих під ох-рану кримінальним законом, що настали в результаті вчинення злочину. Таким чином, злочинні наслідки непо- средственно пов'язані з об'єктом злочину. У цьому проявля-ється їх дуалістичності природа: будучи ознакою об'єктивної сторони злочину, злочинні наслідки виражаються в на-рушении об'єкта посягання. Однак відносити суспільно 1 Мальцев В.В. Проблема кримінально-правової оцінки суспільно небез- них наслідків. Саратов, 1989. С. 27. 2 Див, наприклад: Ігнатов О.М., Красиков Ю.А. Указ соч. С. 148. 3 Землюков С.В. Кримінально-правові проблеми злочинного шкоди. Но- восібірск, 1991. С. 24. Небезпечні наслідки до зазначеного елементу складу преступле- ня, як це роблять деякі автори, немає ніяких основаній1. Розглянутий ознака об'єктивної сторони характеризу-ється двома специфічними ознаками: по-перше, їм виступу-ет шкоду, заподіяну об'єкту злочину, по-друге, пре-ступнях наслідком є не будь-яку шкоду, а лише той , що зазначений в диспозиції кримінально-правової норми. Злочинне наслідок - об'єктивне вираження гро-кої небезпеки діяння, воно притаманне будь-якому злочину. У злочинному наслідку реалізується та громадська небез-ність дії або бездіяльності, через який воно заборонено кримінальним законом. У зв'язку з цим Н.Ф. Кузнєцова обгрунтовано зауважує: «Розкрити суспільну небезпеку злочину - це означає в першу чергу і головним чином показати, якої шкоди для ... суспільства несе із собою даний злочин .., наскільки негативно впливає, гальмує, підриває виконання тих чи інших політичних і господарських завдань ... вчинене особою злочин »2. Це не означає, звичайно, що тяжкість злочину укладаючи-ється лише в його наслідку. Як вже вказувалося, його гро-жавна небезпека залежить від місця, часу, обстановки, форми і виду вини, особи винного та інших обставин. Не всі суспільно небезпечні наслідки рівнозначні. Одні з них характеризують конкретний склад злочину, дру-Гії - ні; перші входять в підставу кримінальної відповідально-сті, другий перебувають за межами складу злочину. У свя-зи з цим необхідно виділяти основні наслідки і додат-Передачі. Основний наслідок входить до складу злочину і указу-но в диспозиції кримінально-правової норми. Саме для його пре-дотвращенія встановлена кримінальна відповідальність. Додаткове (факультативне) наслідок - це тако- го виду шкоду, яка за характером і ступеня суспільної 1 Див, наприклад: Краснопеев В.А. Об'єкт злочину в російському кримінальному праві (теоретико-правовий аналіз). Дисс. ... Канд. юрид. наук. Кисловодськ, 2001. С. 7, 8, та ін 2 Кузнєцова Н.Ф. Значення злочинних наслідків для кримінальної від- ветственности. С. 28. Небезпеки не досягає рівня наслідків, зазначених у законі. Воно настає не у всіх випадках. Згідно з даними нашого ис-прямування, такого виду наслідки встановлені в 78,3% транс-кравців злочинів. Так, при порушенні правил безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту може завдаватиметься легкий шкода здоров'ю пасажирів, але цього може і не бути. Наступ шкоди такий тяжкості розглядається як додаткове наслідок. Виділення розглянутих наслідків має практичне значення. По-перше, в разі їх настання не вимагається кваліфікації з сукупності, оскільки вони охоплюються соста-вом злочину, по-друге, наявність додаткових послід-наслідком значимо для призначення покарання. Якщо в одному випадку, крім зазначених у ст. 263 КК, було завдано легкий шкода здоро-в'ю, а в іншому таких наслідків не було, то при однаковій кваліфікації ця різниця повинна враховуватися при визначенні міри покарання. У теорії кримінального права злочинні наслідки прийнято класифікувати і за іншими підставами. Так, виділяються прості і складні наслідки. Ділення суспільно небезпечних наслідків на такі види обумовлено специфікою об'єкта посягання. Перші з них притаманні злочинам з про-стим складом, коли наявна лише один об'єкт, якому і заподіюється шкода; другі - злочинів зі складним скла-вом, що мають два і більше безпосередніх об'єкта, терплять шкоди від скоєного посягання. За характером всі суспільно небезпечні наслідки класси-фіціруются на матеріальні і нематеріальні. У свою черга матеріальні об'єднують два види наслідків: а) імущі-жавного шкоду; б) фізичну шкоду. Майнова шкода може виявлятися і як реальний збиток, і як упущена вигода. Розглянутий вид гро-венно небезпечного наслідки найбільш характерний для злочини ний у сфері економіки, хоча він зустрічається і в злочинах іншого виду. Всі форми розкрадання тягнуть реальний збиток, а заподіяння майнової шкоди власнику чи іншому власникові майна шляхом обману або зловживання довірою-ем за відсутності ознак розкрадання (ст. 165 КК) - упущену вигоду. Майнова шкода характеризується кількісними параметрами, він може бути оцінений у грошовому вираженні. Фізичний шкода - це шкода, заподіяна в результаті з-вершенія суспільно небезпечного діяння або бездіяльності життю або здоров'ю людини. Він охоплює смерть потерпілого, який не-великої, середньої тяжкості і тяжка шкода здоров'ю. Смерть як наслідок злочину передбачена не тільки при вдосконалення-шении вбивства (ст. 105-108 КК), а й при заподіянні смерті з необережності (ст. 109 КК), а також у ряді інших складів (на-приклад, ст. 277, 295, 317 КК). У деяких випадках цей вид по-слідства виступає в якості кваліфікуючої ознаки (ч. 4 ст. 111, ч. 3 ст. 123, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 131, ч. 2 ст. 143, ч . 3 ст. 205, ч. 2 ст. 263 та ін.) Шкода здоров'ю, як і смерть потерпілого, може характери-зувати основний склад злочину. Так, важким шкодою здоро-в'ю визнається заподіяння шкоди здоров'ю, небезпечного для життя людини, або спричинило за собою втрату зору, мови, слуху або будь-якого органу або втрату органом його функцій, пре-риваніе вагітності, психічний розлад, захворювання наркоманією або токсикоманією , або що виразилося в неізгла-димом спотворення особи, або викликав значну стійку втрату загальної працездатності не менш ніж на третину або свідомо для винного повну втрату професійної працездатності (ст. 111 КК); шкодою здоров'ю середньої важки-сти - заподіяння шкоди здоров'ю, не небезпечної для життя чоло-століття і не спричинило наслідків, зазначених у ст. 111 КК, але викликав тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату загальної працездатності менш як на третину (ст. 112 КК); легкою шкодою здоров'ю - заподіяння шкоди здо-ровью, що викликало короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату загальної працездатності (ст. 115 КК). Тяжкий і середньої тяжкості шкоди здоров'ю в деяких скла-вах виступають кваліфікуючими ознаками (наприклад, ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 162, ч. 3 ст. 163 КК). Нематеріальні наслідки також підрозділяються на два види: а) мають особистісний характер і б) не відносяться до особистості. До першого виду належить моральну шкоду, а також шкоду, яку завдають конституційним правам і свободам громадян (так, в ст. 140 КК як наслідків вказані права і закон-ні інтереси громадян; аналогічні наслідки зазначені в ст. 201 і 285 КК та ін.) Другий вид розглянутих наслідків не відноситься до особистості і являє собою ідеологічний, політичний, організаційний шкоду. Ці наслідки характерні для пре-ступленій, вчинених у сфері економічної діяльності (гл. 22 КК), а також злочинів, спрямованих проти дер-жавної влади (розділ Х КК), проти миру і безпеки людства (розділ ХІІ КК). У деяких випадках суспільно небезпечний наслідок мо-же носити комплексний характер. Іншими словами, одне дію-віє або бездіяльність породжує різні за своєю суттю злочинні наслідки. Так, злочин, передбачений ст. 136 КК, у зв'язку з порушенням рівності прав і свобод людини і гражда-нина в залежності від статі, раси, національності, мови, про-виходи, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань здатне заподіяти потерпілому майнову шкоду, моральну шкоду, істотно ограни-чить його політичні та інші права, передбачені Консти-туціей РФ. Суспільно небезпечні наслідки іманентні преступле-нию; беспоследственних злочинів немає і бути не може. Од-нако законодавець не завжди їх вказує в статтях Особливої частини КК. Але незалежно від цього їх встановлення (визначення характеру та розміру (обсягу) настав шкоди) обов'язково в ході розслідування і судового розгляду кримінальної справи. Для встановлення ж у скоєному наявності складу злочину, інакше кажучи, для кваліфікації злочину не завжди вимагає-ся враховувати наслідки. Як вказувалося, залежно від того, включені чи ні суспільно небезпечні наслідки у конструкцію об'єктив-ної сторони злочину, виділяються матеріальні та фор-формальні склади (їх сутність і значення розглянуті раніше). У злочинах з матеріальним складом злочинні послід-наслідком входять до числа обов'язкових ознак об'єктивної сто-ку. Закінчений такі злочини вважаються з моменту настання зазначених у законі наслідків (наприклад, для ква-ліфікації злочину за ст. 167 КК необхідно, щоб Уніч-тожение або пошкодження чужого майна спричинило причини-ня значної шкоди) . Об'єктивна сторона злочинів з формальним складом не включає суспільно небезпечні наслідки. Вони презюмі-руются як неминуче настали, але при цьому перебувають за рамками складу злочину (враховуються при призначенні покарання). У цьому випадку закінченим злочин вважається з моменту виконання діяння (дії або бездіяльності), вказаного в законі. Законодавчий прийом конструювання зазначених складів обумовлений специфікою деяких видів наслідків. Так, неко-торие з них просто не піддаються визначенню, відповідальному кримінально-правовим вимогам (наприклад, при наклепі, образивши-леніі, згвалтуванні, порушення недоторканності житла); стосовно до інших злочинів враховується очевидність заподіяння шкоди суспільним відносинам, охоронюваним карного законом (наприклад, при шпигунстві, хабарництві, вос-перешкоджанні здійсненню правосуддя і виробництву попереднього розслідування, притягнення завідомо невинно-ного до кримінальної відповідальності, незаконному звільненні від кримінальної відповідальності, незаконному затриманні, ув'язненні під варту або утримання під вартою, дезертирстві); в ряді випадків законодавець надходить таким чином виходячи з громадською небезпеки злочину і бажання наблизити момент закінчення посягання до первісного акту злочинної поведінки (розбій, бандитизм та ін.) При описі суспільно небезпечних наслідків законодав-тель зазвичай використовує одне з двох правил: а) в самому тексті закону конкретно вказує характер і обсяг (розмір) наслідки-вия, б) використовує оціночні поняття. У першому випадку в кримінально-правовій нормі називається конкретних наслідок. Це робиться або в диспозиції, або в при-зауважень до статті Особливої частини КК. За таким принципом сформулювати, наприклад, всі склади злочинів, що посягають на життя і здоров'я, абсолютна більшість злочинів проти власності. У другому випадку закон містить лише саму загальну харак-теристику суспільно небезпечних наслідків, тобто для їх описи-ня використовуються оціночні поняття: «шкоди правам і законним інтересам громадян» (ст. 136, 137, 140 КК); «значної шкоди» (ст. 167 КК); «великий збиток» (ч. 2 ст. 169 КК) та ін У багатьох випадках їх зміст розкривається в постановах Пленуму Верховного Суду РФ. По ряду злочинів визначення пре-ступнях наслідків, виражених у законі оціночним поняттям, входить до компетенції суду. У деяких статтях Особливої частини КК міститься указу-ня не так на фактичне заподіяння шкоди, а на можливість на ступления суспільно небезпечних наслідків. Такі злочини ня в теорії називаються деліктами створення конкретної небезпечно-сти, а склади злочинів - складами реальної небезпеки. Наприклад, відповідальність за порушення правил безпеки при розміщенні, проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів атомної енергетики наступає тільки в тому випадку, якщо це могло спричинити смерть людини або радіоактивне зараження навколишнього середовища (ст. 215 КК). Аналогічним чином сформулювати диспозиції і ряду інших кримінально-правових норм (ст. 205, 217, 247 КК). З приводу юридичної природи можливості настання суспільно небезпечних наслідків висловлені різні думки. Так, Н.Д. Дурманов вважав можливість настання вказаних у законі наслідків властивістю самого злочинного деянія1. На думку Г.В. Тімейко, це - самостійний ознака об'єктивної сторони, що не належить ні до властивості діяння, ні до пре-ступнях последствію2. Однак ряд вчених реальну можливість настання по-наслідків визнають особливим видом суспільно небезпечних послід-наслідком, що наступають в результаті вчинення злочинного діяння. «Якщо розглянути фізичну природу можливості настання шкідливих наслідків, то неважко помітити, що вона являє собою створення умов для настання злочинного результату. 1 Див: Дурманов Н.Д. Стадії вчинення злочину за радянським кримінальним правом. М., 1955. С. 40. 2 Див: Тімейко Г.В. Загальне вчення про об'єктивну сторону злочини ня. С. 87. Це певний етап розвитку об'єктивної сторони, кото-рий полягає в тому, що злочинна дія повністю вдосконалення-шено і вже викликало у зовнішньому світі деякі зміни. Хоча ці зміни поки що не привели, але вони здатні при-вести і при подальшому безперешкодному розвитку подій закономірно приведуть до настання злочинного результату »1. Н.Ф. Кузнєцова зазначає, що небезпека - це певний стан об'єкта в результаті суспільно небезпечних змін, які вироблені злочинним дейВстовзимеомжснуобсътеькнтас2. Тупления наслідків обумовлюється з-вершенно суспільно небезпечного діяння, породжується їм і характеризується шкідливими змінами об'єкта посягательст-ва. Тому вона і зізнається особливим видом наслідки: з од-ної сторони, наслідки, зазначені в законі, фактично ще не настали, з іншого боку, суспільні відносини, поставлені під охорону Кримінального кодексу, вже зазнали змін. З урахуванням особливостей злочину подальший розвиток причинно-наслідкового залежності для законодавця байдуже: вона може бути перервана в результаті вме-шательство-яких обставин; її розвиток може піти по іншому шляху; чинники, які залежать від волі винного, можуть виключити перехід можливості в дійсність . Однак треба мати на увазі, що склад подібного злочини ня наявності лише в тому випадку, якщо буде створена реальна (а не абстрактна) небезпека заподіяння шкоди. Реальна можли-ність настання суспільно небезпечних наслідків - не суб'єктивним припущення; вона являє собою об'єктивно категорію, що виражається у створенні злочинним поведінкою особи такій ситуації, коли дія або бездейст-віє закономірно може спричинити зазначені в кримінально-правовій нормі наслідки. Можливість розвитку причинного зв'язку при таких обставинах повинна бути встановлена шляхом ана-лізу всіх обставин справи. 1 Кудрявцев В.Н. Право і поведінку. М., 1978. С. 171. 2 Див: Кузнєцова Н.Ф. Значення злочинних наслідків для кримінальної відповідальності. С. 25. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 3. Суспільно небезпечні наслідки" |
||
|
||