Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
В.П. Мозолин. Цивільне право. У 2-х частинах. Частина 2, 2007 - перейти до змісту підручника

§ 3. Зміст зобов'язання з безпідставного збагачення


1. За загальним правилом ст. 1104 ЦК майно, що становить безпідставне збагачення набувача, повинно бути повернуто потерпілому в натурі. Набувач відповідає перед потерпілим за всякі, в тому числі і за випадкові, нестачу або погіршення безпідставно придбаного або збереження майна, що сталися після того, як він дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність збагачення. До цього моменту він відповідає лише за умисел і грубу необережність.
Під умислом розуміється усвідомлення набувачем протиправного характеру своїх дій, передбачення можливості настання шкідливих наслідків і бажання (прямий умисел) або свідоме допущення (непрямий умисел) їх настання. Грубої необережність визнається у разі, якщо можливість настання шкідливих наслідків очевидна для кожного і, тим не менш, набувач здійснює відповідну дію або допускає бездіяльність, що не передбачаючи можливості настання шкідливих наслідків або вкрай легковажно сподіваючись їх уникнути.
2. Застосування правила ст. 1104 ЦК можливо лише у випадку, якщо безпідставно придбане майно збереглося в натурі. Мова йде лише про майно, що визначається родовими ознаками, оскільки індивідуально визначене майно витребується шляхом пред'явлення віндикаційного позову (ст. 301 ЦК).
Якщо предметом безпідставного збагачення є майнове право, потерпілий, відповідно до ст. 1106 ЦК, має право пред'явити вимогу про відновлення колишнього положення, а також повернення йому документів, що засвідчують безпідставно передане право. Відновлення колишнього положення означає визнання (підтвердження) судом наявності у потерпілого того права, яке передбачалося переданим набувачеві, і відсутність цього права у набувача.
У даному випадку інтереси потерпілого захищаються позовом про визнання, а не про присудження (якщо мова не йде про витребування документів, що засвідчують право). По суті, суд підтверджує факт споконвічного відсутності правових підстав для переходу права до набувача (наприклад, у разі передачі права з незначного або неукладення договору) або визнає це підстава відпалим із зворотною силою (у разі передачі права по заперечної угоді). Судове рішення в цьому випадку за ефектом аналогічно рішенню про визнання недійсною угоди, виконання якої не було розпочато.
При неможливості повернути в натурі безпідставно отримане або збереження майна застосовуються правила ст. 1105 ЦК. Набувач у цьому випадку повинен відшкодувати потерпілому дійсну вартість майна на момент його придбання, а також збитки, викликані наступною зміною вартості майна, якщо набувач не відшкодував його вартість негайно після того, як дізнався про необгрунтованості збагачення.
3. За змістом п. 1 ст. 1105 ЦК повернення майна в натурі неможливий не тільки у випадках, коли майно відсутнє у безпідставно придбав його особи, а й в інших випадках. Потерпілий вправі вимагати відшкодування вартості безпідставного збагачення на підставі п. 1 ст. 1105 ЦК і в тому випадку, коли безпідставно придбане майно не може бути використано за призначенням зважаючи на його повного зносу (п. 3 Огляду).
Крім повернення безпідставно придбаного або збереження майна набувач зобов'язаний повернути або відшкодувати потерпілому всі доходи, які набувач здобув і повинен був отримати з цього майна з того часу, коли дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність збагачення (п . 1 ст. 1107 ЦК). Якщо безпідставне збагачення виражалося в грошах, застосовується спеціальне правило п. 2 ст. 1107 ЦК, згідно з яким на суму безпідставного грошового збагачення повинні нараховуватися відсотки за користування чужими коштами, згідно зі ст. 395 ГК з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність одержання або збереження грошових коштів.
Можливість вилучення і розмір доходів від використання відповідачем безпідставно придбаного майна повинні бути доведені позивачем. Вимога про стягнення доходів, витягнутих з безпідставно придбаного в натуральній формі майна, не може бути замінене вимогою про сплату відсотків.
4. Крім обов'язку повернути отримані доходи, при повернення безпідставно отриманого або збереження майна або відшкодування його вартості у набувача виникає право вимагати від потерпілого відшкодування понесених необхідних витрат на утримання та збереження майна з того ж моменту, з якого набувач повинен повернути отримані доходи. Ці витрати можуть бути зараховані в рахунок підлягають поверненню доходів. Однак право на відшкодування витрат втрачається набувачем, коли він навмисне утримував майно, що підлягає поверненню (ст. 1108 ЦК). Під необхідними витратами на утримання майна слід розуміти розумні витрати на його зберігання, сплату податків, зборів та інших платежів, пов'язаних з володінням і користуванням майном. Під необхідними витратами на збереження майна слід розуміти розумні витрати, спрямовані на недопущення його загибелі, псування або пошкодження (охорону, технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт тощо).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Зміст зобов'язання з безпідставного збагачення "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
    --- --- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  2. 1. Зміст зобов'язань з безпідставного збагачення
    Безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншого незалежно від того, в якій формі воно сталося, породжує між набувачем і потерпілим зобов'язання з відшкодування потерпілому майна, безпідставно втраченого ним або заощадженого за його рахунок . Предметом вимоги потерпілого (кредитора) за даним зобов'язанням можуть бути тільки речі, які визначаються родовими ознаками, включаючи
  3. § 1. Поняття і загальна характеристика зобов'язання з безпідставного збагачення
    1. Як випливає з п. 1 ст. 1102 ЦК, під зобов'язанням з безпідставного збагачення розуміється правовідносини, що виникає у зв'язку з придбанням або заощадженням майна без встановлених законом, іншими правовими актами або угодою підстав однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого). Сам термін "безпідставне збагачення" застосовується для позначення результату
  4. § 2. Розрахунки і кредитування
    Загальна характеристика і система договорів у сфері розрахунків і кредитування. Розрахункові операції являють собою акти виконання зобов'язань. Умова про платіж входить у зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних
  5. § 3. Метод цивільного права
    Загальні положення. Особливості впливу тієї чи іншої галузі права на суспільні відносини у процесі їх правового опосередкування в сукупності характеризують галузевої метод правового регулювання * (37). Галузевий метод - це концентровані специфічні риси (властивості) всіх притаманних даній галузі правових засобів і способів впливу на суспільні відносини. "Методи ... - зазначає
  6. § 4. Безвісну відсутність і юридична смерть
    Загальні положення. Право вільного пересування, вибору місця перебування і проживання - одне з невідчужуваних конституційних прав і свобод людини. Цивільний кодекс не регулює питання пересування і вибору місця перебування і проживання як такі - він тільки: захищає відповідні права в разі їх порушення (п. 2 ст. 2, ст. 150); передбачає певні цивільно-правові
  7. § 2. Правове становище публічних утворень
    Загальні початку виступу в цивільному обороті. Публічні утворення виступають у цивільних правовідносинах на рівних засадах з іншими суб'єктами - фізичними та юридичними особами (п. 1 ст. 124 ЦК). Незважаючи на те що у зазначеній нормі ЦК відтворений лише один з принципів цивільного права (юридичну рівність учасників цивільних правовідносин), участь публічних утворень у
  8. § 2. Поняття і основні види угод
    Фактичний склад угоди. Стаття 153 ЦК розуміє під угодами дії громадян або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто на викликання правового наслідки. За допомогою угод суб'єкти цивільного права встановлюють, змінюють або припиняють свої цивільні права та обов'язки за своєю вираженою зовні волі і в своєму
  9. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    Загальні положення. Для того щоб угода призвела до тих правових наслідків, яких бажають досягти її учасники, необхідний ряд умов, яким вона повинна відповідати. По-перше, здійснювати угоди можуть лише особи, що володіють такою складовою частиною дієздатності, як сделкоспособность. По-друге, потрібно, щоб особа дійсно бажало здійснити операцію і правильно висловило зовні волю на її
  10. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
© 2014-2022  yport.inf.ua