Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Термін виконання

. Цей термін визначається законом, іншими правовими актами, звичаями ділового обороту, умовами зобов'язання або випливає з його істоти.
Цивільний кодекс розрізняє кілька ситуацій, які можуть виникнути щодо терміну виконання зобов'язання.
Термін виконання може бути певним, тобто прямо встановлюватися законом, іншими правовими актами або угодою шляхом вказівки на календарну дату, період часу або подію, яка неминуче має настати.
Коли ні правовий акт, ні угода не передбачають строку виконання прямо, але містять умови, що дозволяють його визначити, термін виконання є визначним * (1225).
В обох зазначених вище варіантах зобов'язання підлягає виконанню у встановлений (визначна) момент або в будь-який момент в межах встановленого (визначна) періоду виконання.
Можлива ситуація, коли джерела регулювання зобов'язання не передбачають ні терміну його виконання, ні умов, що дозволяють його визначити. В силу п. 2 ст. 314 ГК в подібному випадку зобов'язання має бути виконане в розумний термін після його виникнення * (1226). Розумний термін припускає період часу, необхідний для вчинення дії, передбаченого зобов'язанням. Категорія розумного строку є оціночною і повинна встановлюватися для кожної конкретної ситуації окремо виходячи з характеру зобов'язання, взаємовідносин сторін, умов, що впливають на можливість своєчасного виконання, і інших мають значення обставин * (1227). Зобов'язання, не виконане в розумний термін, має бути виконане боржником у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги про його виконання.
Дія правила про розумний строк може бути виключено спеціальною нормою, яка передбачає інші наслідки відсутності терміну виконання. Так, ст. 486 ЦК встановлює, що обов'язок покупця щодо оплати товару повинна бути виконана безпосередньо до або після передачі йому товару продавцем. Стаття 810 ГК стосовно випадків, коли термін повернення суми позики договором не встановлений, наказує необхідність її повернення протягом 30 днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.
Термін виконання зобов'язання може залежати від запитання кредитора. У цьому випадку ст. 314 ГК також надає боржникові певну пільгу - таке зобов'язання має бути виконане у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги про його виконання. Це правило є загальним і застосовується, якщо із закону, іншого правового акта, умов або змісту зобов'язання не випливає обов'язок виконання в інший термін. Так, обов'язок негайного повернення переданої на зберігання в гардероб верхнього одягу випливає з самої істоти цього зобов'язання. Обов'язок негайного повернення суми вкладу передбачена ст. 837 ГК. Згідно ст. 810 ГК позичальник зобов'язаний повернути суму позики, передану на умовах до запитання, протягом 30 днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.
Зобов'язання має виконуватися у встановлений термін. Щодо дострокового виконання ст. 315 ЦК передбачає два різних правила залежно від характеру зобов'язання.
В якості загального положення встановлено можливість дострокового виконання зобов'язання * (1228). Дане правило може бути змінено законом, іншими правовими актами або умовами зобов'язання. В окремих випадках природа зобов'язання така, що виключає саму постановку питання про дострокове виконанні. Так, принципово неможливо дострокове виконання зобов'язання з надання послуг з охорони об'єкта.
У ситуації, коли обидві сторони зобов'язання - підприємці та саме зобов'язання пов'язане із здійсненням ними підприємницької діяльності, ЦК закріплює прямо протилежне правило. У підприємницьких відносинах дострокове виконання не завжди є благом і може зажадати додаткових фінансових витрат. Дострокове виконання такого зобов'язання допускається лише у випадках, передбачених законом, іншими правовими актами, умовами зобов'язання або коли подібна можливість випливає із звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання.
Стосовно до окремих видів зобов'язань закон передбачає інше рішення питання про допустимість дострокового виконання. Так, незалежно від суб'єктного складу, сума безпроцентної позики може бути повернена позичальником достроково. Дострокове повернення суми позики, наданої під проценти, допускається лише за згодою позикодавця (ст. 810 ЦК).
Порушення строку виконання зобов'язання іменується простроченням. Прострочення боржника, тобто невиконання ним у встановлений строк зобов'язання, покладає на нього обов'язок відшкодувати кредитору спричинені цим збитки. Крім того, боржник відповідає за наслідки випадково настала в період прострочення неможливості виконання (ст. 405 ЦК). Так, у разі прострочення боржник не може зняти з себе відповідальність за невиконання зобов'язання навіть посиланням на обставини непереборної сили.
Прострочення може допустити і кредитор. Він вважається таким, що прострочив, якщо відмовився прийняти запропоноване боржником належне виконання. Прострочення кредитора також має місце, коли кредитор не вчинив дій, без яких виконання зобов'язання боржником виявилося неможливим. Наприклад, в якості прострочення кредитора закон розглядає неподання покупцем постачальнику відвантажувальної рознарядки з реквізитами одержувача товару (п. 3 ст. 509 ЦК). Судова практика визнала простроченням кредитора неповідомлення даних про рахунок, на який повинні бути зараховані кошти * (1229).
Якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, боржник не вважається таким, що прострочив.
Прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків. За грошовим зобов'язанням боржник не зобов'язаний платити відсотки за час прострочення кредитора.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Термін виконання "
  1. § 3. Виконання зобов'язань
    Принципи виконання зобов'язань. Особливості правової регламентації відносин, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, відображені в нормах, присвячених зобов'язального права і, зокрема, виконанню зобов'язань. Цивільний кодекс Російської Федерації закріплює єдиний принцип виконання зобов'язань - належне виконання. Його суть полягає в тому, що
  2. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    Поняття і способи забезпечення зобов'язань. Виконання прийнятих на себе зобов'язань учасники підприємницької діяльності в переважній більшості випадків здійснює добровільно. Однак в умовах ринкового господарювання завжди є ризик невиконання боржником своїх зобов'язань. Це може статися як через несумлінне поведінки боржника, так і Комерційне право. Ч. I. Під
  3. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
  4. § 4. Захист прав та інтересів підприємців в інших судових установах
    Розгляд економічних спорів судами загальної юрисдикції. Діяльність федеральних судів загальної юрисдикції орієнтована на захист і відновлення інтересів громадян. Разом з тим при розгляді цивільних справ за участю індивідуальних підприємців і комерційних організацій суди загальної юрисдикції в рівній мірі забезпечують захист і відновлення порушених інтересів підприємців.
  5. § 3. Виникнення і припинення юридичної особи
    Виникнення. Юридичні особи виникають спочатку (засновуються) або в результаті реорганізації інших юридичних осіб як їх правонаступники. Виділяють кілька способів виникнення юридичних осіб. Найбільш поширеним в умовах ринкової економіки і відповідним ідеї автономії волі є явочно-нормативний спосіб, при якому для державної реєстрації юридичної особи
  6. § 1. Поняття, числення та види строків
    Поняття строку. Здійснення і захист цивільних прав нерозривно пов'язані з фактором часу. З певними моментами або періодами часу цивільний закон пов'язує виникнення, зміни та припинення правовідносин, необхідність здійснення передбачених законом або договором дій, можливість примусового здійснення порушеного права і т.д. Питання про місце термінів у системі
  7. § 2. Строки здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків
    Строки здійснення цивільних прав. Під термінами здійснення цивільних прав розуміються терміни, протягом яких володар суб'єктивного права може реалізувати можливості, закладені в суб'єктивному праві. Найчастіше вони встановлюються законом або іншими нормативними актами, але можуть передбачатися і угодою сторін. Зазначені терміни, в свою чергу, можуть бути поділені на терміни
  8. § 3. Позовна давність
    Поняття і значення терміну позовної давності. Під терміном захисту цивільних прав розуміється строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права. Оскільки основним засобом захисту порушеного цивільного права є позов, зазначений термін отримав найменування терміну позовної давності. Необхідність регламентації термінів, в
  9. § 3. Предмет, термін, місце і спосіб виконання
    Предмет виконання. Те майно, роботу або послугу, яку в силу зобов'язання боржник зобов'язаний передати, виконати або надати кредитору, іменують предметом виконання зобов'язання. Щоб зобов'язання вважалося належно виконаним, боржник зобов'язаний передати саме той предмет, який був передбачений. Вимоги до предмету визначаються відповідно до умов договору, встановленнями
  10. § 5. Порука
    Поняття поруки. Порука являє собою охоронне зобов'язання, в силу якого поручитель повинен вчинити на користь кредитора ті дії, до вчинення яких зобов'язаний боржник, який відповідає за порушення зобов'язання, як-то: відшкодувати збитки, судові витрати по стягненню боргу, сплатити неустойку, відсотки за порушення грошового зобов'язання і т.д., а кредитор має право
© 2014-2022  yport.inf.ua