Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:

1) призначення виборів депутатів Верховної Ради АвтономноїРеспубліки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;
2) організація та проведення місцевих референдумів;
3) управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;
4) розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетноїполітики України;
5) розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм;
6) визнання статусу місцевостей як курортів; встановленнязон санітарної охорони курортів;
7) участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національноїзлагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;
8) забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам'яток історії;
9) участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів;
10) ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.
Законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.
Коментована стаття визначає коло питань, що належать до відання Автономної Республіки Крим і вирішуються шляхом прийняття програмних документів, індивідуальних правових актів чи організаційно-правових заходів.
Частина перша коментованої статті містить перелік питань, що належать до виключної компетенції Автономної Республіки Крим, тобто таких, що можуть вирішуватися тільки референдумом чи органами влади автономії.
Пункт 1 частини першої коментованої статті відносить до виключної компетенції автономії питання призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим. Це конституційне положення деталізоване у Законі України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим». Згідно зі ст. 6 згаданого Закону чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим призначаються представницьким органом автономії на останню неділю березня четвертого року його повноважень. Рішення про проведення повторних виборів, а також виборів замість депутатів, які вибули, приймає виборча комісія Автономної Республіки Крим у випадках і в порядку, передбачених Законом «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим». Згідно зі ст. 10 цього Закону виборча комісія Автономної Республіки Крим є органом по організації і проведенню виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і утворюється, як правило, одночасно з призначенням виборів, але не пізніш як за 120 днів до дня їх проведення. Строк повноважень виборчої комісії Автономної Республіки Крим - чотири роки. Виборча комісія Автономної Республіки Крим утворюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим у складі 15 членів комісії за поданням Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Голова, заступник голови, секретар виборчої комісії Автономної Республіки Крим, а також не менше третини інших членів комісії повинні мати вищу юридичну
освіту. Члени виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комісії. Голова, заступник голови, секретар комісії працюють на постійній основі.
Пункт 2 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим питання організації та проведення місцевих референдумів. Під місцевими референдумами в даному випадку слід розуміти республіканський (Автономної Республіки Крим) референдум, а також місцеві референдуми в адміністративно-територіальних одиницях, розташованих в межах автономії. Згідно з положенням п. З частини другої ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим прийняття рішення про проведення республіканського (місцевого) референдуму належить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Відповідно до положення частини другої ст. 3і Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» предмет місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим має визначатися нормативними актами самої автономії, тобто постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Предметом такого референдуму можуть бути тільки питання, віднесені до відання автономії.
Пункт 3 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим здійснення управління майном, що належить Автономній Республіці Крим. Згідно з положенням п.4 частини другої ст.26 Конституції Автономної Республіки Крим визначення порядку управління майном, що належить автономії, є прерогативою Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Відповідно до ст. 38 Конституції Автономної Республіки Крим управління майном Автономної Республіки Крим у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим, управління майном, яке знаходиться на балансі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також здійснення виконавчих функцій і повноважень з питань розвитку економіки, фінансової, кредитної та цінової політики, промисловості, паливно-енергетичного комплексу, сільського господарства, управління санітарно-курортними і туристичними комплексами Автономної Республіки Крим, зовнішньоекономічної діяльності покладено на Раду міністрів Автономної Республіки Крим.
Пункт 4 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України. Стаття 18 Конституції Автономної Республіки Крим, розвиваючи це положення, закріплює, що віданню автономії підлягає встановлення доходів, які формують бюджет Автономної Республіки Крим, забезпечення його виконання, проведення експериментів у сфері оподаткування, встановлення місцевих податків та зборів, а також патентування окремих видів діяльності, здійснення інших, передбачених законами України, повноважень у сфері бюджету і оподаткування. Згідно з положенням п. 7 ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим затвердження бюджету автономії і внесення змін до нього, контроль за його виконанням, прийняття рішення щодо звіту про його виконання належить до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Фінансова самостійність Автономної Республіки Крим гарантується закріпленням законами України за доходною частиною бюджету Автономної Республіки Крим на стабільній основі загальнодержавних податків і зборів, які зараховуються в повному обсязі до бюджету автономії і є достатніми для здійснення її повноважень та забезпечення життєвого рівня громадян і населення в цілому не нижче соціальних стандартів і потреб, що визначаються законами України. Міжбюд-жетні відносини Державного бюджету України і бюджету Автономної Республіки Крим, що регулюють розподіл і перерозподіл бюджетних кошів для збалансування бюджету автономії на рівні, необхідному для забезпечення і здійснення її повноважень, а також життєвого рівня населення не нижче соціальних стандартів і потреб, визначаються відповідно до законів України.
Пункт 5 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим розроблення, затвердження та реалізацію програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» в Автономній Республіці Крим розробляються прогнози економічного і соціального розвитку на середньостроковий період та програми економічного і соціального розвитку на короткостроковий період. Відповідно до ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим такі програми за по-
данням Ради міністрів Автономної Республіки Крим затверджує Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Вона ж вносить до них зміни і здійснює контроль за їх виконанням.
Прогноз економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на середньостроковий період розробляється на п'ять років і має відображати: аналіз соціально-економічного розвитку автономії за попередній період та характеристику головних проблем розвитку її економіки та соціальної сфери; стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічну ситуацію; прогноз кон'юнктури на ринках основних видів товарів та послуг; можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки та соціальної сфери автономії; цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку в середньостроковий період та пропозиції щодо заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для їх досягнення; основні показники соціально-економічного розвитку автономії та висновки щодо тенденцій розвитку її економіки протягом середньострокового періоду.
Програма економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на короткостроковий період розробляється щороку взаємоузгоджено з проектом Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік. У цій програмі повинні бути відображені: аналіз соціально-економічного розвитку автономії за попередній і поточний роки та характеристика головних проблем розвитку її економіки та соціальної сфери; стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, екологічна ситуація в автономії; можливі шляхи розв'язання головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери автономії; цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці в наступному році; система заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації соціально-економічної політики з визначенням термінів виконання та виконавців; основні показники соціально-економічного розвитку автономії; дані про отримання та використання доходів від розпорядження об'єктами права власності Автономної Республіки Крим, ефективність використання відповідних об'єктів права власності автономії, показники розвитку підприємств та організацій, що є об'єктами її права власності.
Пункт 6 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів. За Законом України «Про курорти» курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. Підставою для прийняття рішення про оголошення природної території курортною є наявність на ній природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікування людей. Округ (зона) санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. В межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення грунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.
Межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого (Автономної Республіки Крим) значення затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення. Режими округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони таких курортів затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про курорти» до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері діяльності курортів належать: 1) реалізація загальнодержавних і місцевих програм освоєння земель оздоровчого та рекреаційного призначення, генеральних планів (програм) розвитку курортів; 2) здійснення контролю за раціональним використанням і охороною природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів і прилеглих до них округів санітарної охорони; 3) затвердження режиму округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення; 4) вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.
Пункти 7-9 частини першої коментованої статті відносять до відання Автономної Республіки Крим низку питань, пов'язаних
із забезпеченням прав і свобод громадян. Ці приписи Конституції України відтворено в Конституції Автономної Республіки Крим і деталізовано у галузевому законодавстві, зокрема у законах України «Про мови в Українській РСР», «Про національні меншини в Україні», «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», «Про звернення громадян», «Про охорону культурної спадщини», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» та ін.
Пункт 10 частини першої коментованої статті відносить до відання Автономної Республіки Крим ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях. За Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» залежно від обстановки, ступеня поширення прогнозованої або такої, що виникла, надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим в межах території автономії може встановлюватися один з таких режимів функціонування системи захисту населення і території: режим повсякденного функціонування - за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епі-зоотій, епіфітотій тощо; режим підвищеної готовності - у разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки, за наявності можливості виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; режим надзвичайної ситуації - у разі виникнення і під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Режим надзвичайного стану запроваджується за умов і в порядку, що передбачені чинним законодавством. Згідно з положенням ч. 5 ст. 5 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» введення надзвичайного стану на території Автономної Республіки Крим або в окремих її місцевостях може ініціювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Надзвичайний стан може бути введений на території Автономної Республіки Крим на термін не більш як 60 діб і продовжений Президентом України не більш як на ЗО діб.
Вкрай важливим для функціонування автономії у складі України є друга частина коментованої статті. Закріплюючи можливість законодавчого делегування інших повноважень Автономній Республіці Крим, ця норма відповідно залишає відкритим обсяг тих прав, що конституційно надані автономії. Це положення, безумовно, сприяє належному розвиткові автономії, оскільки воно відповідає загальноприйнятому в цивілізованих країнах принципу субсидіарності і надає можливість, не вносячи змін до Конституції України, належним чином реагувати на її нагальні проблеми.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:"
  1. Стаття 136. Представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
    Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах своїх повноважень приймає рішення та постанови, які є обов'язковими до виконання в Автономній Республіці Крим. Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за погодженням із
  2. Стаття 137. Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань:
    1) сільського господарства і лісів; 2) меліорації і кар 'єрів; 3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва; 4) містобудування і житлового господарства; 5) туризму, готельної справи, ярмарків; 6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, істори-ко-культурних заповідників; 7) транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; 8) мисливства, рибальства;
  3. Глава 9 Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах
    Глава 9 Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних
  4. § 4. Відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад
    Держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади відповідають за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. З формулювання ст. 174 ЦК, випливає, що із загального принципу відповідальності держави за порушення зобов'язань у повному обсязі можуть бути встановлені винятки. Зокрема,
  5. Стаття 481. Повідомлення про підозру
    1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень; 2) народному депутату України, кандидату у Президенти України,
  6. § 5. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами
    Стаття 56 Конституції України надає кожному право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Дана конституційна норма спрямована на захист прав осіб, які потерпіли від свавілля названих органів або їх співробітників під час здійснення
  7. Стаття 582. Особливості затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України
    1. Затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою особою. 2. Про затримання негайно інформується прокурор, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання. Повідомлення прокурору, до якого додається копія протоколу затримання, повинно містити докладну інформацію
  8. Стаття 134. Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
    Коментована стаття встановлює принципові засади конституційного статусу Автономної Республіки Крим як складової частини України і межі її повноваження. Ця стаття має особливе значення для визначення конституційного статусу Автономної Республіки Крим, оскільки закріплює її специфічне правове положення як адміністративно-територіальної одиниці в складі унітарної держави і визначає, що повноваження
  9. 2.1.4. Право власності Автономної Республіки Крим
    Автономна Республіка Крим (АРК) як і держава Україна може набувати усього обсягу прав та обов'язків учасника цивільних відносин, котрі не суперечать її суті як соціально-публічного утворення, що наділений владними та розпорядчими функціями, у тому числі бути учасником відносин власності. Слід зазначити, що ЦК не згадує окремо "право власності Автономної Республіки Крим". З точки зору
  10. Стаття 25. Ставка податку
    25.1. Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування. Ставка податку являє собою податкові нарахування на одиницю виміру податкової бази. Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами й не можуть змінюватися
  11. Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій
    1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового
  12. Стаття 135. Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною від конституційного складу Верховної Ради України.
    Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання. Проблеми, пов'язані з кримською Конституцією, були одними з найскладніших у процесі
© 2014-2022  yport.inf.ua