Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Петришин и др.. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ. Науково-практичний коментар, 2003 - перейти к содержанию учебника

Стаття 148. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та зізд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України.
Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.
Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.
Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.
Коментована стаття присвячена кількісному складу Конституційного Суду, порядку формування Конституційного Суду, вимогам до конституційних суддів, строку їх повноважень, порядку обрання Голови Конституційного Суду України.
Прийняття Конституції України від 28 червня 1996 p., а також Закону України від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України» стало важливим етапом на шляху створення органу конституційної юрисдикції в Україні: визначено порядок його формування, організації і діяльності, процедуру розгляду ним справ. 18 жовтня 1996 р. призначені на той час судді склали у Верховній Раді України присягу, утворивши дієздатний орган конституційної
юрисдикції.
Статтею 148 чинної Конституції України визначено кількісний склад Конституційного Суду України, суб'єктів його формування, строки повноважень та вимоги до суддів Конституційного Суду України, а також порядок обрання Голови Конституційного Суду України, строк його повноважень.
Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.
Зміни кількісного складу Конституційного Суду України обумовлені необхідністю збалансованого врахування інтересів законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Формування Конституційного Суду України за участю всіх гілок влади є паритетним, забезпечує справжню його незалежність і виконання ним ролі арбітра у вирішенні питань щодо конституційності актів органів влади. Участь у процедурі формування органу конституційної юрисдикції не однієї-двох, а всіх гілок влади найповніше враховує вимоги принципу поділу влади. Подібний порядок формування суду діє в Болгарії, Грузії, Іспанії, Італії, Південній Кореї, Мадагаскарі, Молдові, Монголії та деяких інших країнах.
Якщо звернутися до світового досвіду, то можна знайти різні варіанти вирішення питання щодо кількості суддів. Кількість суддів конституційних судів (рад) у країнах Західної Європи становить від дев'яти до шістнадцяти (Франція - дев'ять, Греція, Бельгія, Іспанія - дванадцять, Португалія - тринадцять, Італія - п'ятнадцять, ФРН - шістнадцять). У більшості країн СНД і Балтії кількість суддів конституційних судів варіюється від п'яти до дев'ятнадцяти (Естонія - п'ять, Молдова - шість, Латвія, Узбекистан, Таджикистан - сім, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Киргизстан, Литва - дев'ять, Білорусь - дванадцять, Росія - дев'ятнадцять). Це обумовлено особливістю завдань, які стоять перед конституційними судами, а також намаганням забезпечити у складі суду баланс суддів різних професійних і життєвих спрямувань та переконань.
Конституційний Суд України не має палат і здійснює свою діяльність як єдиний орган за процедурою пленарних засідань та засідань, на яких розглядаються всі питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях. Він повноважний розглядати справи по суті на своїх пленарних засіданнях за наявності не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України. Для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та конституційними зверненнями у складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів. У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі відповідні матеріали розглядаються на засіданні Конституційного Суду України, який вирішує питання щодо відкриття провадження у справі. Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів.
Слід наголосити на такій особливості організаційної структури окремих конституційних судів (Австрії, Туреччини, Швейцарії), як наявність інституту запасного судді, який не має ана-логів у конституційних судах інших держав, хоча це, на нашу думку, є явищем позитивним.
Свої особливості має організація конституційного судочинства у Молдові, Швеції - наявність суддів-асистентів, які допомагають суддям у здійсненні їх функцій. Іншою вартою наслідування особливістю організації Верховного адміністративного суду Швеції є можливість для відставного судці за певних обставин бути суддею ad hoc.
Формування єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України та з'їздом суддів України. Кожен із зазначених суб'єктів формування Конституційного Суду України призначає по шість суддів.
Принцип призначення значно краще забезпечує професіоналізм судової діяльності, ніж виборність, оскільки виборці не дуже розуміються на професійних критеріях, які характеризують кандидата. Саме тому Конституційний Суд України формується шляхом процедури призначення.
Законом України «Про Конституційний Суд України» врегульовано порядок призначення суддів усіма суб'єктами формування Конституційного Суду України. Так, призначаючи суддів, Президент України проводить консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів. Про призначення особи на посаду судді Конституційного Суду України Президент України видає указ, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України.
Верховна Рада України відповідно до зазначеного Закону призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів вносить Голова Верховної Ради України. Може вносити пропозиції з цього питання також не менш як одна чверть народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Щодо кожної кандидатури на посаду судді відповідний комітет Верховної Ради України подає
- парламенту свої висновки. Призначеними на посади суддіввважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини від конституційного складу Верховної Ради України. За результатами голосування оформляється постанова Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.
З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який в результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.
Президент України, Верховна Рада України в місячний строк після припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, які ними були призначені, призначають у межах своїх повноважень інших осіб на вакантні посади. Що стосується з'їзду суддів України, то призначення на вакантні посади в межах своїх повноважень ним здійснюється у тримісячний строк.
На жаль, залишилися не врегульованими в законодавстві питання формування Конституційного Суду України у випадках недотримання Президентом України, Верховною Радою України чи з'їздом суддів України передбачених Законом «Про Конституційний Суд України» строків призначення суддів, у тому числі в разі припинення повноважень судді. Якщо суддів не призначено, діяльність Конституційного Суду України може бути припинено до призначення необхідної кількості нових суддів.
Зважаючи на особливий статус Конституційного Суду України та його місце в механізмі державної влади, Основним Законом значно підвищено вимоги до кандидатів на посади суддів. Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Законом України «Про статус суддів». Суддею Конституційного Суду України може бути лише громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років.
Вимога щодо українського громадянства є цілком закономірною для майбутнього представника вищого судового органу, який присягає чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина, брати участь у
Розділ XII. Стаття прийнятті надзвичайно важливих і відповідальних рішень, які іноді можуть істотно впливати на долю країни.
Терміном «робота за фахом» охоплюється наукова і педагогічна діяльність у галузі права, а також робота в минулому суддею, слідчим, прокурором, адвокатом, юрисконсультом тощо. Обов'язковими вимогами є проживання в Україні протягом останніх двадцяти років та володіння державною мовою.
Закон «Про Конституційний Суд України» (ч. 2 ст. 16) закріплює заборону для судді Конституційного Суду України належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Тим самим суворо дотримується вимога щодо відмови суддів від участі в політичній діяльності. Складовою частиною процедури формування конституційних судів є складання присяги. Вона є клятвою на вірність Конституції і служінню народу, яку в обов'язковому порядку дає посадова особа, вступаючи на високу державну посаду. Коло таких осіб визначається конституцією країни або законами. В Україні до них належать, крім глави держави і народних депутатів України, також судді, в тому числі Конституційного Суду України.
Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України, яке здійснюється на засіданні Верховної Ради України не пізніш як через місяць після призначення його суддею. Чинним Законом України «Про Конституційний Суд України» визначено, що засідання парламенту з цього приводу проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України. Порушення суддею присяги може бути підставою для звільнення його з посади.
Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк. Обмеження строку перебування на посаді, а також унеможливлен-ня бути призначеним на повторний строк є елементами політичної доцільності. Відсутність права на повторне призначення, по суті, є загальною практикою.
Заборона призначати судцю на новий термін є додатковою гарантією його незалежності. Якщо суддя знає, що його повторне призначення неможливе, то у своїй діяльності він не орієнтуватиметься на позиції осіб чи органів, від яких залежало б його призначення.
Якщо звернутися до світового досвіду, то можна зауважити різні варіанти вирішення питання щодо строків, на які призначаються судді. Є й безстрокове призначення: не встановлено строку перебування на посаді суддів Конституційного Суду Республіки Вірменії, вони обіймають свою посаду до досягнення сімдесяти років. У Конституційному Суді Хорватії для суддів не існує вікових рамок - ні для зайняття посади, ні для виходу на пенсію. Судді обираються парламентом на вісім років. Є й інші строки: дванадцять років (ФРН), дев'ять років (Іспанія), вісім років (Польща).
Проблема строку перебування на посаді судді Конституційного Суду України є багатоаспектною і остаточно не вирішеною. На суддів Конституційного Суду України поширюються підстави звільнення з посади, передбачені Основним Законом для суддів судів загальної юрисдикції. Дев'ятирічний строк повноважень судді Конституційного Суду України в будь-якому випадку обмежений досягненням граничного віку перебування на посаді (65 років), установленого п. 2 ч. 5 ст. 126 Конституції України. Не вирішено питання про право судді після закінчення повноважень повернутися до суду, в установу чи на посаду, де він працював до призначення суддею Конституційного Суду України.
Зі складу судців Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатів, запропонованих суддями Конституційного Суду України, обирається Голова Конституційного Суду України.
Строк повноважень Голови обмежено трьома роками, що унеможливлює залежність від владних структур, а отже, забезпечує неупередженість у вирішенні питань, що належать до його компетенції. Такий підхід до заміщення цієї посади є майже загальним у практиці органів конституційної юрисдикції.
Обраним Головою Конституційного Суду України вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду України. Законом визначено, що в разі якщо було запропоновано більше двох кандидатів на посаду Голови Конституційного Суду України і жодного з кандидатів не було обрано, проводиться повторне голосу-вання щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. У тому разі, якщо було запропоновано не більше двох кандидатів і жодного з них не було обрано або Голову Конституційного Суду України не було обрано при повторному голосуванні, проводяться нові вибори з висуванням інших кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду України.
Організація та проведення виборів Голови Конституційного Суду України здійснюються комісією, що обирається Конституційним Судом України з числа судців, призначених до його складу.
Порядок обрання Голови Конституційного Суду України самими суддями забезпечує самостійність в організації роботи і є додатковою гарантією їх незалежності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 148. Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України."
  1. Стаття 67. Звільнення від митного огляду
    Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які
  2. Матеріали судової практики
    Збірник роз'яснень Вищого господарського суду України / Уклад. Д. Притика. - К.: Ін-Юре, 2003. - 304с. 2. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2002 / Відп. ред. П.Б. Євграфов. - К.: Юрінком Інтер, 2001-2002. - У 3-х кн. 3. Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду у господарських справах. Вип. 1. - К.: Ін-Юре, 2003. - 176с. 4. Постанови Верховного Суду
  3. Стаття 480. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
    1. Особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно: 1) народного депутата України; 2) судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника,
  4. Стаття 481. Повідомлення про підозру
    1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень; 2) народному депутату України, кандидату у Президенти України,
  5. М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010
    Пропонований коментар є переробленим та доповненим варіантом перших шести видань коментарю Кримінального кодексу України, підготовленого цим авторським колективом у 2001 р. У ньому відображено і прокоментовано всі зміни, які були внесені від моменту набрання ним чинності. Докладно, з урахуванням законодавчих новел та сучасної судової практики, роз'яснено положення чинного Кримінального кодексу
  6. Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України
    1. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. 2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів
  7. Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
    Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом. Стаття містить основні положення щодо завершальної стадії процесу формування суддівського корпусу - стадії призначення (обрання) на посаду судці. Норма містить розмежування компетенції глави держави й вищого законодавчого
  8. 2. Антимонопольне законодавство України
    У відповідності зі статтею 42 Конституції України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Конституційна заборона стосується діяльності, націленої на недопущення, обмеження чи усунення конкуренції, незалежно від конкретних її видів і складів правопорушень. Закон України "Про обмеження монополізму та
  9. Стаття 451. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження
    1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка формується без участі суддів, що ухвалили рішення, яке оскаржується. 2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
  10. Стаття 357. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами
    Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. 2. Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті. 3. Якщо після касаційною розгляду
  11. Стаття 453. Порядок розгляду справи Верховним Судом України
    1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. 2. Справа
  12. Стаття 107. Суд першої інстанції
    1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. 1. Питання про підсудність перед суддею виникає після позитив ного вирішення їм питання про цивільну юрисдикцію. Суддя пови нен тепер визначити, який саме суд мусить розглядати дану справу. У законодавстві, судовій практиці і літературі
  13. Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами
    1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує
  14. Стаття 7. Законодавство України з питань митної справи
    Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, виданих на основі та на виконання Конституції України, цього Кодексу та законів України. Якщо міжнародним договором України, укладеним в установленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим
  15. Стаття 375. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді
    1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду. 2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. 3. Кожен суддя
  16. Стаття 458. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України
    1. Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у частині другій статті 455 і частині другій статті 456 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України. 2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. 3.
  17. Стаття 152. Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
    Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Статтею 152 Конституції України визначаються
© 2014-2022  yport.inf.ua