Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
B.I. Тертишніков. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2007 - перейти к содержанию учебника

Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами

1. Судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;
2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.
1. Дана стаття визначає підстави оскарження рішень судів у зв'язку з винятковими обставинами. Таких підстав дві.
2. Першою підставою є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону. Така ситуація може виникнути за неоднакового тлумачення і застосування одного й того самого положення одного й того ж закону касаційним судом або різними касаційними судами (наприклад, різними палатами Верховного Суду України). З метою забезпечення однакового розуміння та застосування норм права Конституційний і Верховний Суди України своїми рішеннями, позиціями і роз'ясненнями допомагають судам уникнути протиріч між рішеннями по тотожних правових ситуаціях.
Другою підставою оскарження у зв'язку з винятковими обставинами є визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України, наприклад, рішенням Європейського Суду з прав людини (див. докладно цитовану вище працю Д.Д. Луспеника, с 430-436).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 354. Підстави оскарження у зв'язку з винятковими обставинами"
  1. Стаття 356. Допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами
    статті 354 цього Кодексу, положення частин першої- четвертої цієї статті не застосовуються. 1. Коментована стаття встановлює порядок допуску скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами. 2. Питання про допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи, якщо мотивом оскарження є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одного
  2. Стаття 358. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами
    стаття вирішує питання про повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами. 2. Першим з таких повноважень є право Верховного Суду України постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін. Оскільки об'єктом цього перегляду є рішення та ухвали, що набрали законної сили, то точніше було б зазначити у статті про
  3. Стаття 359. Підстави для скасування чи зміни судових рішень
    статтею 354 цього Кодексу. 1. Коментована стаття містить правило, згідно з яким підставами скасування або зміни рішень, що переглядаються у зв'язку з винятковими обставинами, є ті самі обставини, що є мотивами оскарження (див. коментар до ст. 354
  4. Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
    статті 84 цього Кодексу набирає чинності з момен ту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України. 2і. До 1 січня 2008 року повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за
  5. Стаття 39. Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни
    статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших
  6. Стаття 94. Адміністративний арешт майна
    статті. 94.4. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. 94.5. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його
  7. Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами
    статті не вказані конкретні обставини, які можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки сплати заборгованості. Відповідно до інших нормативних актів підставою для відстрочки або розстрочки сплати заборгованості є такі обставини, що утруднюють або роблять неможливим виконання рішення, як хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо (ст.
  8. § 8. Договір комісії
    підставі положень ЦК, у якому їм присвячено гл. 69. Інститут комісії не знайшов відображення в ГК; лише у ст. 350 Кодекс вказує на те, що факторинг є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі. Поняття договору комісії. Згідно зі ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату
  9. § 4. Поняття і види господарських товариств
    статтями 116, 117 ЦК, ст. 88 ГК та статтями 10, 11 Закону. Так, учасники товариства мають право: ­ брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законодавством; ­ брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно
  10. 2. Поняття адміністративного правопорушення
    статтею 9 КпАП адміністративного правопорушення не вказує на його громадську небезпеку. Більше того, термін "громадсько небезпечний вчинок" стосовно адміністративних правопорушень законодавець не вживає. Звідси випливає припущення, що громадська небезпека не визнана універсальною властивістю усіх адміністративних правопорушень (проступків, деліктів), а матеріальною, загальною їх ознакою є те, що
© 2014-2022  yport.inf.ua