Головна
ГоловнаМитне, податкове, медичне правоПодаткове право → 
« Попередня Наступна »
М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення


244.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:
Вид палива Ставка податку, гривень за тонну Бензин неетилований 68 Бензин сумішевий 56 Зріджений нафтовий газ 92 Дизельне біопаливо 58 Дизельне пальне із вмістом сірки: більш як 0,2 мас. % 68 більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. % 52 більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. % 47 не більш як 0,005 мас. % 30 Мазут 68 Стиснений природний газ 46 Бензин авіаційний 47 Гас 58
244. Введення в дію ставок податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин та парникових газів у повітря пересувними джерелами забруднення (а саме: транспортними засобами, рух яких супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (пп. 14.1.142 ПК) здійснюється з метою як реалізації національної екологічної політики стосовно заходів щодо обмеження забруднення атмосфери, так і для виконання міжнародних зобов'язань країни у зв'язку з ратифікацією Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі і Рамкової
конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (у тому числі Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату).
Основним завданням даної статті ПК (шляхом розрахунків за методикою, встановленою п. 249.4 ПК) є оподаткування обсягів викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від використання транспортних засобів.
Таким чином, оподаткування викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення є цілком обґрунтованим з погляду на суттєві збитки навколишньому середовищу, які завдає використання палива.
Щорічно до ПКУ відповідним Законом будуть вноситися зміни щодо коригування ставок оподаткування, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.
244.1. Ставки податку диференційовані залежно від виду палива та його впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з наказом Держкомстату України від 13.11.2008 р. № 452 «Про затвердження Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів» базовою інформацією для розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів є статистична інформація щодо обсягів використання пересувними транспортними засобами палива (бензину автомобільного, газойлів (дизельного палива), стисненого і скрапленого природного газу, бензину авіаційного, палива бензинового реактивного, палива реактивного типу «гас», гасу для технічних цілей, мазутів топкових важких), передбачена державними статистичними спостереженнями, та питомі викиди забруднюючих речовин і парникових газів в атмосферу від споживання однієї тонни палива, рекомендовані Міністерством екології та природних ресурсів України.
У цьому пункті закріплюються ставки податку для таких видів палива:
Бензин неетилований. Бензин - це природна (одержують з нафти) або штучно одержана суміш вуглеводнів різної будови. Отримується шляхом перегонки нафти, гідрокрекінгом і за необхідності подальшої ароматизації -каталітичним крекінгом і риформінгом. Для спеціальних бензинів характерне додаткове очищення від небажаних компонентів і змішення з корисними добавками.
Якість бензину, крім фактичного значення октанового числа, визначається ступенем забруднення механічними домішками, вмістом кислот, лугів, органічних сполук, сірчистих сполук. Основна привабливість неетилованого бензину - це відсутність сполуки свинцю - тетраетилсвинець (РЬ(С2Н5)4, що використовується в етилованому бензині.
Бензин сумішевий (Ст. 14.1.141. ПК) - види палива, отримані в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біоетанолом та добавками на основі біоетанолу, біодизелю або іншими біокомпонентами, вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве. Біоетанол - спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біологічно відновлюваної сировини для використання як біопалива та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД.
Зріджений нафтовий газ - очищений і підготовлений нафтовий газ, переведений під впливом високого тиску в рідинний стан (переважно пропан і бутан) для полегшення зберігання та перевезення. Складається переважно з важких газів пропану і бутану й незначної кількості (близько 1 %) неграничних вуглеводнів.
Дизельне біопаливо (біодизель) - тип біопалива, тобто пального, виготовленого з біологічної сировини (наприклад, рослинної олії). Використовується як замінник звичайного дизельного пального, виготовленого з нафти. Біодизель - це рідина жовтого кольору (може бути різних відтінків). Майже не змішується з водою, має високу температуру кипіння та низьку пружність пари. Виготовлений з незабрудненої сировини
біодизель є нетоксичним. В' язкість біодизелю та звичайного дизельного пального однакова.
Дизельне пальне - рідкий продукт, що використовується в дизельному двигуні, що виходить з керосиново-газойлевих фракцій прямої перегонки нафти. Основний показник дизельного палива - цетанове число - 45 і температура спалаху. Цетанове число характеризує здібність палива до запалювання в камері згоряння і рівне об'ємному вмісту цетана в суміші з а-метилнафталіном, яке в стандартних умовах має однакову займистість порівняно з дослідженим паливом.
Постановою КМУ від 21 березня 2007 р. № 545 «Правила ведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки» в Україні нормований вміст сірки в дизельному паливі.
Правила визначають, що залежно від вмісту масової частки сірки дизельне паливо розподіляється за такими групами - понад 0,2 %, не більше ніж 0,2 %, не більше ніж 0,035 %, не більше ніж 0,005 %. Під сіркою розуміється вміст сірчистих з' єднань - меркаптанів, сульфідів, дисульфідів, тиофенів, тиофанів і ін., а не елементарна сірка як така. Вміст сірки в Україні допускається до 0,2 %, в Європі за останніми нормативами БІЛЮ 5 допустимий вміст сірки в дизельному паливі не більше 0,001 % (10 ррт). Попередній норматив ЄВРО 4 допускав зміст сірки до 0,005 % (50ррт). Пониження вмісту сірки в дизельному паливі, як правило, призводить до зменшення його змащувальних властивостей, тому для дизельного пального з ультранизьким вмістом сірки обов'язковою умовою є наявність присадок.
Вид дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки визначається на підставі паспорта якості, виданого випробувальною лабораторією підприємства - виробника дизельного палива на кожну партію відвантаженої готової продукції, або паспорта якості дизельного палива, що ввозиться на митну територію України, який може бути виданий іншою акредитованою лабораторією на кожну партію відвантаженої готової продукції. Відомості, що містяться у паспорті якості, підтверджуються
сертифікатом відповідності, виданим в установленому порядку уповноваженим органом із сертифікації, визначеним відповідно до законодавства (Постанова КМУ від 21 березня 2007 р. № 545 «Правила ведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту масової частки сірки», ст. 3).
Мазут - маслянистий залишок нафти після відбирання із неї світлих дистилятів - бензину, гасу, газойлю. Мазут - рідкий продукт темно-коричневого кольору, суміш вуглеводнів, нафтових смол, асфальтенів, карбенів, карбоїдів і органічних металомістких сполук (V, N1, Ре, Мд, Ка, Са).
Стиснений природний газ - стиснений газ метан. Виробництво не потребує глибокої хімічної переробки первинної сировини, а підготовку до застосування проводять фізичними методами (компримування).
Стиснений природний газ є природним і для використання проходить лише певні ступені очистки (під час яких додається інгредієнт етантіол, що дає природному газу запах).
Мінімальна ставка податку на стиснений природний газ пояснюється його більшою екологічністю порівняно з іншими видами палива.
Авіаційний бензин - це природна або штучно одержана суміш вуглеводнів різної будови. У п. 4.2 ДСТУ 3464-96 2 "Авіаційні палива, мастильні матеріали, технічні рідини. Терміни та визначення" закріплено, що авіаційне паливо - паливо для авіаційних двигунів з нафтової або ненафтової сировини.
На відміну від автомобільних бензинів має більші показники пожежо- й вибухонебезпечності. Октанове число перебуває в межах 70-90. Фактичний вміст сірки - 0,03-0,05 % залежно від виду бензину. Авіаційний бензин містить до 3,1 гр/кг особливо шкідливої сполуки свинцю - тетраетилсвинець
РЬ(С2Н5)4.
Гас - суміш вуглеводнів (від С12 до С15), продукт перегонки або ректифікації нафти. Цетанове число гасу - 40. Залежно від хімічного складу й
способу переробки нафти, з якої отриманий гас, у його склад входять: граничні аліфатичні вуглеводні - 20-60 %, нафтенові 20-50 %, біциклічні ароматичні 5-25 %, неграничні - до 2 %, домішки сірчистих, азотистих або кисневих з'єднань.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 244. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення"
  1. Стаття 240. Платники податку
    статті 240 дається детальніше визначення, в якому окреслюється коло платників цього податку та наведені ознаки, набуваючи яких суб'єкт певної організаційно-правової форми господарювання ним стає. 240.1. У даній статті ПК України конкретизуються суб'єкти, яких саме організаційно-правових форм господарювання є платниками екологічного податку. Далі в пп. 240.1.1, 240.1.2, 240.1.3 розкривається,
  2. Стаття 249. Порядок обчислення податку
    статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу. У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом
  3. Стаття 241. Податкові агенти
    статті). Ст. 241. Під час експлуатації пересувних джерел забруднення атмосферного повітря відбувається значне забруднення навколишнього природного середовища вихлопними газами, які містять більше 250 токсичних компонентів (забруднюючих речовин), що мають чотири класи небезпеки. Особливо небезпечними серед яких є: оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки, вуглеводень, неметанові леткі
  4. Стаття 242. Об'єкт та база оподаткування
    статті, що коментується, закріплюються обов'язкові елементи екологічного податку, об'єкт та база оподаткування, їх визначення наведено в ПК України ст. 22, 23. У даному випадку об'єктом та базою оподаткування є обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: за видами, наведеними у п. 243.1 п. 243.4 ПК України; за класами небезпечності, наведеними у
  5. Стаття 243. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
    статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовнобезпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) у атмосферному повітрі населених пунктів: Орієнтовнобезпечний рівень впливу речовин (сполук) (міліграмів на куб. метр) Ставка податку, гривень за тонну Менше 0,0001 367612 0,0001 - 0,001
  6. Стаття 247. Ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)
    ставку податку за утворення радіоактивних відходів виробника електричної енергії. Досліджуючи терміни, зазначимо, що експлуатуюча організація (оператор) - це призначена державою юридична особа, яка провадить діяльність, пов'язану з вибором майданчика, проектуванням, будівництвом, введенням в експлуатацію, експлуатацією, зняттям з експлуатації ядерної установки або вибором майданчика,
  7. Стаття 250. Порядок подання податкової звітності та сплати податку
    статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем
  8. Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
    стаття виходить з того, що найбільш серйозний антропогенний вплив на навколишнє природне середовище як цілісний об'єкт кримінал ьно-правової охорони може бути вчинений саме в процесі господарської діяльності. 2. Основним безпосереднім об'єктом злочину є екологічна безпека як умова життєдіяльності людини, флори і фауни в частині нормативно визначеного порядку виконання робіт, пов'язаних з
  9. Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
    статті 78, 79 КАП). 4. Суб'єкт злочину спеціальний: це працівник підприємства, установи, організації, у зв'язку з діяльністю яких відбуваються забруднення чи інша негативна зміна атмосферного повітря і на якого покладено правовий обов'язок дотримуватись спеціальних правил з приводу забезпечення чистоти й оптимального стану атмосферного повітря. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується
  10. Стаття 245. Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти
    статті та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу: Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин орієнтовнобезпечний рівень впливу (міліграмів на літр) або Ставка податку, гривень за тонну Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу (міліграмів на
© 2014-2022  yport.inf.ua