Головна
ГоловнаМитне, податкове, медичне правоПодаткове право → 
« Попередня Наступна »
М. Я. Азаров. Науково - практичний коментар до Податкового кодексу УКРАЇНИ. Том 3, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 318. Платники збору


318.1. Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
318.2. Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.
Користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом є спеціальним ресурсним платежем та частиною податкової системи України. Збір за користування радіочастотним ресурсом - це загальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України. Специфічна діяльність суб'єктів, пов'язана із застосуванням радіочастотного ресурсу, регулюється чинним законодавством України. Основою даного законодавства є Закон України «Про радіочастотний ресурс України», який встановлює правову основу користування радіочастотним ресурсом України,
визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов' язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання у цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до зазначеного закону радіочастотний ресурс - це частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.
Платниками збору визначено користувачів радіочастотного ресурсу. Користувачами радіочастотного ресурсу є юридичні або фізичні особи, діяльність яких безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства. Користувачі радіочастотного ресурсу України, залежно від напрямів його використання, поділяються на спеціальні і загальні.
До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України належать підрозділи і організації Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Державного департаменту з питань виконання покарань, Державної податкової адміністрації України (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою міліцією), якщо їх діяльність пов'язана з використанням радіоелектронних засобів виключно для виконання функціональних обов' язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України, а також центрального органу виконавчої влади в галузі
транспорту щодо застосування радіоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів і щодо застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту. Спеціальні користувачі зобов' язані використовувати радіочастотний ресурс України виключно для виконання функціональних обов'язків без права використання його для здійснення підприємницької діяльності та/або передачі в користування іншим особам. Користування радіочастотним ресурсом України загальними користувачами у смугах радіочастот спеціального користування не допускається.
Загальними користувачами радіочастотного ресурсу України визначено всі інші користувачі. Загальні користувачі радіочастотного ресурсу України поділяються на такі групи:
суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;
суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;
3) технологічні користувачі і радіоаматори - юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.
Платниками збору є саме загальні користувачі, які здійснюють користування радіочастотним ресурсом.
Діяльність, пов' язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу, має назву користування радіочастотним ресурсом.
Користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі:
ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг;
ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію -суб' єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями;
3) дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.
Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України -документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.
Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видає Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ) суб'єктам господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.
НКРЗ видає ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України одночасно з видачею ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій, що передбачає користування радіочастотним ресурсом України.
Користування радіочастотним ресурсом України,
телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги для потреб телебачення і радіомовлення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення та не потребує ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.
Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видаються на бланках, зразки яких затверджуються НКРЗ, і є захищеними документами суворої звітності.
Ліцензійні умови повинні обов'язково містити умови щодо:
1) визначення смуг, номіналів радіочастот;
2) визначення регіону, у якому дозволяється користування радіочастотним ресурсом України;
визначення радіотехнології;
термінів початку використання та повного освоєння визначеного радіочастотного ресурсу.
Термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України встановлюється НКРЗ, але не може бути меншим за термін дії відповідної ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій з використанням радіочастотного ресурсу України, а в інших випадках - не менше п' яти років.
Користувачі радіочастотного ресурсу України повинні отримувати дозволи на експлуатацію відповідних радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв. Дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою - це документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах. Водночас необхідно зазначити, що експлуатація на території України радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв може здійснюватися на бездозвільній та безоплатній основі. Перелік таких засобів та пристроїв визначається спеціально уповноваженим на те органом
(НКРЗ).
Тому збір не сплачується користувачами радіочастотного ресурсу при експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для придбання та експлуатації яких не потрібно дозволу. Наприклад, не потрібно дозволу, а відповідно і не сплачується збір з власників та користувачів мікрохвильових печей, радіокерованих дитячих іграшок, пультів до побутової техніки (спеціального дозволу на придбання та використання даного виду випромінювальних пристроїв не передбачено).
Для інших видів радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв дозволи на експлуатацію у смугах загального користування
видаються на бланках, зразки яких затверджуються НКРЗ і які є захищеними документами суворої звітності.
Порядок отримання ліцензій та дозволів визначається спеціальним законодавством про радіочастотний ресурс.
Податковим кодексом України визначено, що не є платниками збору за радіочастотний ресурс радіоаматори та спеціальні користувачі.
Користування радіочастотним ресурсом України радіоаматорами здійснюється відповідно до Регламенту аматорського радіозв' язку України, який затверджується НКРЗ з урахуванням рекомендацій громадських організацій радіоаматорів України та відповідних міжнародних організацій.
Взагалі радіоаматорська служба використовується з метою самовдосконалення, взаємного зв' язку і проведення технічних досліджень, що здійснюється радіоаматорами, тобто особами, які мають на це належний дозвіл і займаються цією діяльністю виключно з особистої зацікавленості, без здобуття матеріального зиску і не здійснюють підприємницьку діяльність.
За призначенням радіостанції аматорської або аматорської супутникової служби (АРС) поділяються на: радіостанції для зв'язку; радіостанції для супутникового зв' язку; ретранслятори; радіомаяки; спортивні радіостанції; автоматичні АРС цифрового зв' язку.
Технічні вимоги до аматорських радіостанцій, дозволені смуги радіочастот, порядок здійснення діяльності радіоаматорами визначено в Регламенті аматорського радіозв' язку України.
Також не є платниками збору за радіочастотний ресурс спеціальні користувачі, вичерпний перелік яких надано вище. Використання радіочастотного ресурсу спеціальними користувачами здійснюється виключно для виконання службових обов'язків, які покладені на них державою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 318. Платники збору"
  1. § 3. Правове значення і порядок державної реєстрації
    Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом України «Про господарські товариства». Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі, в конкретних
  2. § 3. Класифікація господарсько - правових санкцій
    Термін «санкція» (лат. sanctio - непорушний закон, найсуворіша постанова)означає передбачені законом або договором примусові заходи впливу, міра юридичної відповідальності за порушення законодавства або договірного зобов'язання, що застосовується до винної особи і зумовлюють певні несприятливі (негативні) для неї наслідки. Власне господарським санкціями як правовий засіб відповідальності у сфері
  3. Стаття 4. Основні засади податкового законодавства України
    4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: 4.1.1. Загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. 4.1.2. Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації -
  4. Стаття 6. Поняття податку та збору
    6.1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. 6.2. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого
  5. Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів
    7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку; 7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. 7.2. Під час встановлення
  6. Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних та міських рад щодо податків та зборів
    12.1. Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає: 12.1.1. перелік загальнодержавних податків та зборів; 12.1.2. перелік місцевих податків та зборів, встановлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад; 12.1.3. положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу, щодо загальнодержавних податків та
  7. Стаття 13. Усунення подвійного оподаткування
    13.1. Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. 13.2. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і
  8. Стаття 18. Податкові агенти
    18.1. Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. 18.2. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом,
  9. Стаття 22. Об'єкт оподаткування
    22.1. Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку. Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного переліку
  10. Стаття 29. Обчислення суми податку
    29.1. Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів. 29.2. Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники, встановлені цим Кодексом у вартісному вимірі, підлягають індексації в порядку, визначеному цим Кодексом. Обчислення суми податку являє собою сукупність дій платника податків (податкового
© 2014-2022  yport.inf.ua