Стаття 1290. Відповідальність за договорами, що укладаються автором (сторінка 2895)

Головна

Адміністративне, фінансове, інформаційне право || Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право || Конституційне, муніципальне право || Природоресурсове, аграрне, екологічне право || Митне, податкове, медичне право || Теорія та історія держави і права || Трудове право || Кримінальне, кримінально-процесуальне право

Цивільне право / Міжнародне приватне право / Підприємницьке право / Сімейне право

Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Цивільне право →

« Попередня		Наступна »

П.В. Крашенинников. Авторські та суміжні з ними права постатейний коментар глав 70 і 71 цивільного кодексу Російської Федерації, 2010 - перейти до змісту підручника
Стаття 1290. Відповідальність за договорами, що укладаються автором твору Коментар до статті 1290
1. У цій статті встановлено додаткові гарантії для автора за авторськими договорами у вигляді обмеженої відповідальності. Відповідальність учасника обмежена сумою реального збитку, який відповідно до ст. 15 ГК РФ визначається як витрати, які особа, чиє право порушене, зробило або повинне буде зробити для відновлення порушеного права, втрата або пошкодження його майна. Упущена вигода, тобто неодержані доходи, які ця особа одержала б при звичайних умовах цивільного обороту, якби його право не було порушене, стягненню з автора не підлягають, за винятком випадку, передбаченого абз. 2 п. 2 зазначеної статті. Норми про обмеженої відповідальності поширюються на такі договори: - про відчуження виключного права; - ліцензійні; - авторського замовлення. Відповідальність за авторським договором є цивільно-правовою і до неї підлягають застосуванню норми ст. ст. 393 - 406 ГК РФ. Відповідальність учасника залежить від наявності вини. В силу ч. 2 п. 1 ст. 401 ЦК України особа визнається невинною, якщо при тому ступені турботливості та обачності, яка від нього потрібна по характеру зобов'язання та умовами обороту, воно вжило всіх заходів для належного виконання зобов'язання. При визначенні виду відповідальності при множинності осіб на стороні автора (співавторів) необхідно враховувати наступне: - вид співавторства (ділене або неподільне); - факт отримання авансу (одним із співавторів або кожним з них); - договірні відносини між співавторами, відображені в договорі з контрагентом. Якщо співавторство є неподільним, то за загальним правилом відповідальність співавторів носить солідарний характер. У разі діленого співавторства виникає часткова відповідальність. При неможливості визначити частки (вклад кожного з співавторів) при подільному співавторстві відповідальність має бути встановлена в рівних частках. У числі санкцій, які визначені у цій статті, наступні: - стягнення реального збитку; - стягнення неустойки у випадках, передбачених договором; - стягнення відсотків відповідно до ст. 395 ГК РФ, що не передбачено цією статтею, але і не заборонено, та ін (ст. 12 ЦК та ін.) У п. 2 конкретизується відповідальність автора за договором авторського замовлення. При стягненні неустойки суд повинен визначити, чи не перевищує вона розмір заподіяної реального збитку. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 330 ГК РФ, визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. На вимогу про сплату неустойки кредитор не зобов'язаний доводити заподіяння йому збитків. Якщо підлягає сплаті неустойка явно не відповідає наслідків порушення зобов'язання, суд вправі зменшити неустойку відповідно до ст. 333 ГК РФ. Крім того, суд має право знизити розмір відповідальності, в тому числі неустойки, боржника у випадках, якщо: - невиконання (неналежне виконання) зобов'язання сталося з вини обох сторін ; - кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків; - кредитор не вжив розумних заходів до зменшення розміру збитків. 2. Коментарів статтею передбачається відповідальність за порушення умов договору. Необхідно розмежовувати відповідальність, передбачену статтею коментарів, і відповідальність за внедоговорное використання творів. У тому випадку, якщо виникає проблема "конкуренції позовів" (можливості пред'явлення позову з договору та з позадоговірних відносин), пріоритет має позов, що випливає з договору. 3. У коментованій статті не встановлюються особливості відповідальності набувача прав за договором. У тому випадку, якщо придбання майнових прав на твір необхідно в рамках здійснення підприємницької діяльності, відповідальність за загальним правилом носить комплексний характер і настає незалежно від вини (п. 3 ст. 401 ЦК).
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна " Стаття 1290. Відповідальність за договорами, що укладаються автором твору Коментар до статті 1290 "
Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода Стаття 1288. Договір авторського замовлення Коментар до статті 1288 1290 ЦК) і настає при наявності вини. У числі неправомірних дій Постановою Пленуму Верховного Суду СРСР від 18 квітня 1986 N 8 "Про застосування судами законодавства при розгляді спорів, що виникають з авторських правовідносин" в якості "недобросовісних" розглядалися, наприклад, неправомірне використання чужих творів, уявлення свого раніше опублікованого Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34. § 4. Авторські договори стаття (ст. 1287 ЦК). Постановочний договір укладається тоді, коли основним способом використання твору є його публічне виконання. Він полягає у відношенні драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних та інших творів, які використовуються театрально-видовищними організаціями (театрами, філармоніями, цирками, концертними організаціями і т.д.) 8. Попередні договори стаття - ст. 429 ("Попередній договір"), яка включила досить широке коло питань, що відносяться до даного договору. Стаття 429 ЦК вбачає сенс попереднього договору у прийнятті обов'язку укласти в майбутньому договір (за термінологією ЦК - "основний договір"). Міститься в ГК вказівка на те, що мова йде про укладання договору про передачу майна, виконанні робіт чи наданні 2. Договірні умови статтях Цивільних кодексів 1922, 1964 і 1994 рр.. Ознака, яка об'єднує істотні умови в одну групу, не викликає особливих суперечок. Йдеться про умови, які формують договори в цілому та їх окремі типи (види) зокрема. Виходячи з цього істотними, за загальним визнанням, є умови, необхідні і достатні для того, щоб договір вважався укладеним і тим самим здатним 4. Спеціальні випадки зміни договору (заміна сторін) стаття, спеціально присвячена купівлі - продажу прав. Йдеться про ст. 202 ГК 22, яка була присвячена особливостям відповідальності за якість при продажу прав. ГК 64, навпроти, використовував термін "майно" тільки у визначенні договору купівлі - продажу. В інших статтях йдеться про речі. З цієї причини об'єктом купівлі - продажу зізнавалися, природно, лише речі (див., наприклад: Іоффе 3. Застава відповідальність саме даної закладеної речі за борг стала б ілюзорною. Таким чином, ці риси застави, крім абсолютного захисту, найбільш зближують заставу з речовими правами, виявляються сумісними з зобов'язальним характером боргу ". --- --- Хвостов В.М. Система римського права. С. 333. Підсумком же міркувань Хвостова про правову природу застави стало 5. Порука стаття проекту включала в себе і друге правило, згідно з яким "якщо хто-небудь взяв на себе перед верітелем відповідальність за боржника в більшій мірі, ніж сам боржник, то таке поручительство недійсне, наскільки воно перевищує головне зобов'язання". У проекті ГУ розрізняються і два інших види поруки: просте і термінове (ст. 2552). При цьому передбачалося правило про 2. Форми договірної відповідальності статтях Принципів ми знову зустрічаємося з терміном "збитки". Наприклад, відповідно до ст. 7.4.11 збитки мають бути виплачені одноразово у повній сумі (damages are to be paid in a lump sum); в ст. 7.4.12 говориться про валюті обчислення збитків (currency in which to assess damages) і т.д. --- Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ . А.С.

© 2014-2022 yport.inf.ua