Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Сімейне право → 
« Попередня Наступна »
Нечаєва А.М.. Коментар до Сімейного кодексу Російської Федерації, 2011 - перейти до змісту підручника

Стаття 143. Наслідки скасування усиновлення дитини

1. Усиновлення припиняється з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування усиновлення дитини. Відповідно до ст. 209 ЦПК рішення набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження або опротестування, тобто після закінчення 10 днів. Суд зобов'язаний протягом трьох днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування усиновлення дитини направити витяг з цього рішення до органів РАЦС за місцем реєстрації усиновлення. Скасування усиновлення є правопрекращающим і в деяких випадках право поновлюючим юридичним фактом. Перше наслідок проявляється в тому, що при скасуванні усиновлення правовий зв'язок між усиновлювачем та усиновленою припиняється. Наслідки другого виду полягають у можливості відновлення правового зв'язку з кровними батьками усиновленої дитини, якщо це відповідає її інтересам. При скасуванні судом усиновлення дитини взаємні права та обов'язки усиновленої дитини та усиновителів (родичів усиновлювачів) припиняються і відновлюються взаємні права та обов'язки дитини та її батьків (його родичів), якщо цього вимагають інтереси дитини. При цьому необхідно підкреслити, що правовідносини між дитиною та її кровними батьками, а також родичами в разі скасування усиновлення відновлюються не автоматично, а тільки у випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Тому якщо усиновлення було скасовано на вимогу батьків та дитина передається їм, фактично суд своїм рішенням підтверджує, що повернення дитини батькам відповідає його інтересам. Як правило, відновлення батьківських правовідносин передбачає не тільки відновлення особистих відносин з дитиною, а й необхідність забезпечити йому зміст.
У тих випадках, коли усиновлення було скасовано, а правовий зв'язок з батьками дитини не була відновлена (наприклад, місце знаходження батьків невідоме, батьки в розшуку, є хронічними алкоголіками або наркоманами, батьки померли), передача дитини батькам або неможлива, або недоцільна.
2. При скасуванні усиновлення дитина за рішенням суду передається батькам. За відсутності батьків, а також, якщо передача дитини батькам суперечить його інтересам, дитина передається на опікування органу опіки та піклування. Таке формулювання п. 2 коментованої статті не дозволяє чітко визначити, які рішення приймає суд і в якій послідовності (про скасування усиновлення, про передачу дитини батькам або про передачу його органам опіки та піклування). На практиці суд зупиняє провадження у справі до з'ясування всіх обставин, що затягує процес, не відповідає інтересам дитини. На наш погляд, можна було б приймати рішення, аналогічне рішенню про стягнення аліментів до набрання рішенням суду законної сили (див. коментар до ст. 108 СК). Тоді суд міг би приймати аналогічну постанову про влаштування дитини з моменту його передачі органу опіки та піклування, але до моменту винесення рішення суду про скасування усиновлення. А остаточне рішення про скасування усиновлення приймати тільки тоді, коли всі обставини по справі будуть встановлені.
3. Правові відносини між усиновлювачем (його родичами) і усиновленою (його потомством) в результаті скасування усиновлення припиняються на майбутнє час. Законом передбачено виняток щодо особистих прав дитини (на ім'я, по батькові, прізвище) щодо можливості їх збереження за дитиною після скасування усиновлення. Так, п. 3 коментованої статті встановлено, що суд вирішує питання, чи зберігаються за дитиною привласнені йому у зв'язку з його усиновленням ім'я, по батькові та прізвище. Необхідно відзначити, що питання про збереження усиновленій імені, отриманого ним при усиновленні, або про присвоєння йому імені, яке він носив до усиновлення, не означає збереження правового зв'язку дитини з усиновлювачем. Право на ім'я є особистим правом громадянина. Тому і питання про збереження або зміну імені усиновленої має вирішуватися з урахуванням його інтересів і його згоди. Думка усиновителя з приводу збереження за дитиною його прізвища і по батькові законом не враховується, юридичного значення не має.
Зміна імені, по батькові та прізвища дитини, яка досягла віку 10 років, без його згоди неможливо (див. коментар до п. 4 ст. 59 СК). І це правильно, тому що дитина вже звик до свого імені, по батькові, прізвища. Зміна його анкетних даних може несприятливо відбитися на майбутньому дитини, її подальшу долю. Не тільки дитина звикає до свого імені, по батькові, прізвища, але і його родичі, оточуючі. Тому такі зміни можуть спровокувати безліч питань, здатних вплинути на психіку дитини. Крім того, зміна імені, по батькові та прізвища дитини вимагатимуть внесення відповідних змін до документів дитини. Згідно ст. 46 Закону про акти громадянського стану, на підставі рішення суду про скасування усиновлення до запису акта про усиновлення вносяться відомості про скасування усиновлення та відновлюються початкові інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, місце та дату народження дитини, а також відомості про батьків дитини в запису акта про народження. При цьому раніше видане свідоцтво про народження анулюється і видається нове свідоцтво про народження з урахуванням змін, внесених у запис акта про народження. Таке положення поширюється на випадки, коли за усиновленою дитиною не зберігаються його ім'я, по батькові, прізвище, отримані ним при усиновленні. Збереження імені, по батькові, прізвища можливо тільки при скасуванні усиновлення. Тоді як за раніше діючим законодавством, зокрема, при визнанні усиновлення недійсним збереження особистих даних дитини було неможливо.
4. За загальним правилом в результаті скасування усиновлення суб'єктивні права і обов'язки, що виникли у усиновителя, а також права усиновленого, припиняються. З цього загального положення є виняток: аліментна обов'язок усиновителя не підлягає автоматичного припинення. Згідно п. 4 коментованої статті суд, виходячи з інтересів дитини, має право зобов'язати колишнього усиновителя виплачувати кошти на утримання дитини. На наш погляд, зміст цієї норми не може бути витлумачено розширено. По-перше, це право, а не обов'язок суду, вирішити питання про стягнення змісту на користь усиновленої дитини з колишнього усиновлювача, по-друге, суд враховує підставу скасування усиновлення. Очевидно, що суд не має права зобов'язати колишнього усиновителя виплачувати кошти на утримання усиновленої ним дитини, якщо усиновлення скасовано на вимогу батьків, яким він переданий на виховання. У такому випадку самі батьки повинні виконувати батьківські обов'язки, у тому числі і обов'язок щодо утримання своєї дитини. Однак якщо усиновлення скасовано з причини неналежного виконання усиновителем своїх обов'язків, тоді немає підстав звільняти його від обов'язку утримувати колишнього усиновленого. Стягнення коштів на утримання дитини в цьому випадку проводиться у твердій грошовій сумі з урахуванням матеріального та сімейного стану колишнього усиновителя і стягувача (див. коментар до ст. 81, 83 СК). Аліменти на утримання дитини стягуються з усиновителя після скасування усиновлення і служать джерелом його існування.
На нашу думку, особливий інтерес представляє питання про право усиновителя на отримання в майбутньому аліментів від усиновленого. Тлумачення норм ст. 87 СК та п. 1 ст. 143 дозволяє прийти до висновку про відсутність права у колишнього усиновителя на аліменти від працездатних повнолітніх дітей, щодо яких усиновлення було скасовано. Представляється, що такий висновок доречний тільки як загальне правило. У випадках, коли скасування усиновлення не пов'язана з винною поведінкою усиновлювача (наприклад, його тяжкою хворобою), було б справедливим зберегти його право на аліменти у майбутньому. Оскільки усиновлювач не здійснював свої обов'язки з об'єктивних причин, його поведінка не може характеризуватися як винна, в його діях немає правопорушення, значить, немає підстав для застосування заходів відповідальності. У той же час до настання об'єктивних обставин усиновитель сумлінно виконував свої обов'язки по відношенню до усиновленій дитині, здійснював як моральну, так і матеріальну підтримку усиновленого. І виходить, що в разі скасування усиновлення усиновлювач залишається поза правового захисту.
Після скасування усиновлення усиновлювач не має права вимагати від усиновленої, досягла повноліття, або від його батьків відшкодування витрат, понесених на утримання усиновленої дитини. Ці витрати були обумовлені специфікою відносин, пов'язаних з усиновленням. Пред'явлення подібного позову суперечило б природі цих відносин. Особисті немайнові відносини, як відомо, нематеріальні, не мають грошової оцінки, значить не можна визначити, наприклад, вартість виховання.
Що стосується майнових наслідків скасування усиновлення, то необхідно відзначити, що з його скасуванням дитина не має права успадковувати щодо майна його усиновлювача. Крім того, на нашу думку, є підстава для постановки питання про компенсацію шкоди, заподіяної усиновлювачем за наявності його протиправного і винного поведінки стосовно усиновленій дитині за правилами гл. 59 ГК, в тому числі і компенсації моральної шкоди. Більше того, в інтересах дитини доцільно передбачити право усиновленої дитини вимагати компенсації моральної шкоди після скасування усиновлення, якщо усиновлювач заподіював йому фізичні або моральні страждання, наприклад жорстоко поводився з ним, вчинив злочин проти його здоров'я або життя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 143. Наслідки скасування усиновлення дитини "
  1. § 2. Усиновлення (удочеріння) дітей
    стаття 126.1, яка встановила неприпустимість посередницької діяльності з усиновлення дітей, тобто будь-якої діяльності фізичних та юридичних осіб, не уповноважених на те законом (у тому числі органів соціального захисту, дитячих установ та ін.), з метою підбору і передачі дітей на усиновлення від імені і в інтересах осіб, які бажають усиновити дітей. Незаконні дії щодо усиновлення, вчинені з
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
  3. § 5. Правовідносини, що стосуються міжнародного усиновлення, опіки та піклування
    стаття 165 СК РФ, частина 1 якої відправляє нас до національного законодавства, в якому встановлюються порядок, умови здійснення цієї процедури, визначається коло осіб, які мають право бути усиновлювачами , позначається орган - суд, який займається розглядом даної категорії справ, встановлюються обов'язок дотримання таємниці усиновлення, умови та порядок скасування усиновлення. Торкаючись
  4. Стаття 120. Припинення аліментних зобов'язань
    стаття містить перелік підстав припинення вже існуючих аліментних зобов'язань, що виникли на підставі угоди про сплату аліментів, шлюбного договору (див. коментар до ст. 42 СК) або на підставі судових актів: судового наказу або рішення суду. Структура коментованої статті видається дещо ускладненою, а її редакція - неточною. Оптимальним видається виділення загальних
  5. Стаття 129. Згода батьків на усиновлення дитини
    стаття встановлює обов'язкову письмову форму для вираження згоди на усиновлення * (114). Відсутність письмової форми означає, що згода отримано не було, і дає батькам право вимагати скасування усиновлення (див. коментар до ст. 142 СК). За загальним правилом згода батьків на усиновлення має бути виражене у заяві. Справжність підпису батьків на заяві про згоду на
  6. Стаття 140. Скасування усиновлення дитини
    143 СК). Судам необхідно враховувати, що копія рішення суду про скасування усиновлення дитини протягом трьох днів з дня набрання рішенням законної сили має бути спрямована судом до органу РАЦС за місцем державної реєстрації усиновлення (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 20.04.2006 N 8). Встановлюючи певні терміни для передачі копії рішення суду про скасування усиновлення
  7. Стаття 142. Особи, що володіють правом вимагати скасування усиновлення дитини
    стаття встановлює вік, після досягнення якого дитина має право самостійно пред'явити позов про скасування усиновлення, - 14 років. Підставами для скасування усиновлення в даному випадку можуть бути як протиправні дії з боку усиновителя по відношенню до усиновленій дитині, так і невинне поведінка усиновлювачів. Наприклад, відсутність між ними взаєморозуміння, особистого контакту.
  8. Стаття 144. Неприпустимість скасування усиновлення після досягнення усиновленою дитиною повноліття
    стаття передбачає виключення, коли на таке скасування є взаємна згода усиновлювача та усиновленої дитини, а також батьків усиновленої дитини, якщо вони живі, не позбавлені батьківських прав, чи не визнані судом недієздатними. Передбачене законом виняток практично виправдано. У житті зустрічаються випадки, коли зв'язок з дитиною батьками була втрачена в силу об'єктивних
  9. Стаття 165. Усиновлення (удочеріння)
      стаття вимагає, включає в себе і статті, що містять правила, що носять процесуальний характер і стосуються процедури усиновлення; стосовно до таких відносин колізійних питання взагалі не виникає. Російське право застосовувалося б у цих випадках і при відсутності згадки відповідних статей в ст. 165 СК. Йдеться, зокрема, про регулювання у ст. 125 СК порядку розгляду судом
  10. § 2. Цивільна дієздатність громадян
      наслідки, залежить від ряду обставин: а) віку (п. 1 ст. 21, ст. 26, 28 ЦК), б) психічного здоров'я (ст. 29 ЦК); в) деяких шкідливих звичок і обумовлюються ними наслідків (ст. 30 ЦК); г) інших обставин (п. 2 ст. 21, ст. 27 ЦК), в тому числі оціночних (п. 4 ст. 26 ЦК). Тому залежно від цього обсяг дієздатності у різних громадян може бути однаковий або неоднаковий з
© 2014-2022  yport.inf.ua