| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 71. Письмові докази |
||
|
Документ має певну правову форму (найменування, реквізити і т.д.) і має бути підписаний уповноваженою особою (особами). Правова форма цілого ряду документів (свідоцтв, що видаються органами РАГСу, нотаріальних документів, векселів, комерційних актів і т.д.) регламентується досить детально. Для таких документів можуть передбачатися особливі бланки, які мають певні ступені захисту, спеціальні реквізити (печатки, штампи тощо) та інші обов'язкові вимоги до форми документа, порушення яких тягне за собою юридичну нікчемність документа. Документи, що мають подібні вади, а також непідписані документи або підписані не уповноваженою особою, не можуть використовуватися в якості письмових доказів і повинні усуватися з матеріалів справи. Документи можуть бути офіційними, тобто виходити від державних, муніципальних органів та їх посадових осіб чи інших уповноважених організацій і осіб (різні свідоцтва, довідки, висновки і т.д.), або носити неофіційний характер (договори, акти прийому-здачі робіт тощо). 2. В якості письмових доказів ст. 71 ЦПК допускає використання документів, виконаних у формі цифрового запису. Мова в даному випадку йде про так званих електронних документах, тобто документах, в яких інформація складена в електронно-цифровій формі. Використання електронного документа як письмового доказу допустимо тільки в тому випадку, якщо можливо ідентифікувати реквізити даного документа і його автора. Для цього суду необхідно перевірити наявність нормативно закріплених умов використання електронного цифрового підпису та їх дотримання при складанні даного документа, з тим щоб суд міг визнати електронний цифровий підпис рівнозначною підпису автора документа, виконаного на паперовому носії. В даний час порядок та умови використання електронного цифрового підпису регулюється Федеральним законом від 10 січня 2002 р. (в ред. Від 8 листопада 2007 р.) "Про електронний цифровий підпис" * (127). Електронний цифровий підпис допускається при укладанні цивільно-правових договорів та угод (ст. 160 ЦК), при поданні платником податків податкової звітності в електронному вигляді (ст. 80 Податкового кодексу РФ). На практиці за допомогою електронного цифрового підпису засвідчуються статутні документи акціонерних товариств, бюлетені для голосування на загальних зборах акціонерів і багато інших * (128). Електронний документ визнається недійсним, якщо при його складанні були порушені умови використання електронного цифрового підпису або після підписання документа в нього вносилися несанкціоновані зміни. 3. Спеціальну групу офіційних документів, які можуть бути використані в якості письмових доказів, складають судові рішення, вироки і інші судові постанови, а також протоколи судових засідань або вчинення процесуальних дій (огляду на місці, обшуку, виїмки тощо), якщо вони містять відомості, що мають значення для даної цивільної справи. Разом з тим слід мати на увазі, що не є письмовими доказами письмові пояснення осіб, що у справі, а також протоколи допиту свідків або експертів, отримані судом у порядку судового доручення (ст. 62-63 ЦПК) або в порядку забезпечення доказів (ст . 64-66 ЦПК). Відомості, що містяться в даних письмових джерелах, є відповідно поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків та висновками експертів. 4. Крім документів в якості доказів можуть використовуватися інші письмові матеріали: ділова кореспонденція, приватне листування, стенограми засідань, інформація, розміщена на сайтах в Інтернеті, і т.д. Письмові матеріали допускаються в якості письмових доказів, якщо вони отримані способом, що дозволяє перевірити їх достовірність, і відомий їх автор (упорядник). Документи та інші письмові матеріали можуть бути складені традиційним способом на паперовому чи іншому матеріальному носії шляхом нанесення на нього відповідних письмових знаків або символів. Доказательственная інформація, виконана у вигляді електронно-цифрового запису (електронного документа), може фіксуватися на різних електронних носіях: жорсткому комп'ютерному диску (вінчестері), сервері, знімному комп'ютерному диску (дискеті) і т.д. Документи і письмові матеріали можуть бути отримані по факсимільному зв'язку, електронній пошті, пейджеру, стільникового зв'язку у вигляді SMS-повідомлень і іншим способом, що дозволяє перевірити достовірність письмового джерела. Отримані документи можуть бути потім роздруковані на паперовому носії або залишені в електронній формі. Слід мати на увазі, що документи та інші письмові матеріали, отримані за допомогою сучасних засобів зв'язку, відносно легко піддаються фальсифікації, що слід враховувати при їх дослідженні та оцінці. 5. Документи та інші письмові матеріали можуть представлятися в оригіналі або у вигляді належним чином завіреної копії. Необхідність витребування справжніх документів може бути пов'язана з особливістю встановлюваних у справі обставин і правовідносин. Приміром, у спорах, пов'язаних з вексельними зобов'язаннями, повинні бути представлені справжні векселя. Крім того, оригінали документів повинні бути представлені в тих випадках, коли є підстави сумніватися в доброякісності представлених копій чи достовірності що міститься в них інформації, наприклад, тоді, коли дві або більше копії документа не збігаються за своїм змістом. 6. Копії документів, прикладені до позовної заяви, представлені зацікавленими особами або витребувані судом, надсилаються сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі. Електронні документи копіюються на паперові носії, засвідчуються відповідним чином і направляються зацікавленим особам. 7. Суди Російської Федерації приймають як письмових доказів офіційні іноземні документи за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами Російської Федерації. Відповідно до ст. 55 Консульського статуту СРСР 1976 * (129) консул легалізує документи і акти, складені за участю властей консульського округу. Засвідчення консулами документів, складених за участю властей їх консульського округу або виходять від цих властей, означає встановлення справжності підписів на цих документах і відповідності оформлення документів законам країни їх походження. Засвідчення документа російським консулом в країні перебування передує посвідчення підписів на документі і, тим самим, підтвердження законності видачі документа з боку міністерства закордонних справ країни перебування консула або іншої уповноваженої місцевого органу влади. За відсутності на іноземних офіційних документах легалізації, здійсненої російськими дипломатичними або консульськими службами, документи не можуть розглядатися як допустимі докази по справі * (130). Легалізований документ оцінюється судом на загальних підставах, а легалізаційному напис російського консула не повідомляє документу додаткової доказової сили. Легалізація іноземного документа необхідна для представлення останнього в якості письмового доказу, що не виключає необхідності перевірки з боку суду достовірності документа і достовірності його відомостей. 8. Суди можуть приймати іноземні офіційні документи без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами Російської Федерацією. Не потрібно легалізація офіційних документів країн - учасниць Гаазької конвенції (1961 р.). Перелік таких документів наводиться в ст. 1 Конвенції. На підтвердження справжності підписів посадових осіб та печаток, згідно зі ст. 3 і 4 Конвенції, на документі проставляється апостиль, тобто штамп із заголовком французькою мовою - "Apostille (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)". Офіційні документи з країн - учасниць Гаазької конвенції приймаються на території Росії з апостилями, проставленими з 31 травня 1992 Без легалізації суди приймають також документи держав, з якими Росією укладено двосторонні договори, якими встановлено інший порядок подання іноземних документів до судових органів. Наприклад, ст. 29 Договору про правову допомогу між Російською Федерацією і Китайською Народною Республікою 1992 передбачено, що офіційні документи, складені на території однієї договірної сторони, користуються доказової силою офіційних документів на території іншої договірної сторони без легалізації за наявності підпису та офіційної печатки * (131) . Тому суди можуть приймати як письмових доказів документи, завірені офіційними органами влади КНР. У тому випадку, якщо письмові докази подаються іноземною мовою, до них повинен додаватися офіційний (завірений) переклад документів на російську мову. Тому суд, який прийняв документи, оформлені іноземною мовою, має право запропонувати позивачеві подати офіційний переклад цих документів. При виконанні вимог про подання завіреного перекладу документів іноземною мовою останні можуть служити в якості письмових доказів у справі. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 71. Письмові докази " |
||
|
||